|
Актуальність теми дослідження. Організація та діяльність виконавчих органів місцевих рад є складовою проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні. Статус цих органів, порядок їх формування, форми та методи діяльності потребують наукового дослідження. Ця необхідність зумовлена тим, що виконавчі органи сучасних місцевих рад стали наступниками органів державного управління місцевого рівня часів радянської влади, які не були органами місцевого самоврядування, і мали інші структурні зв язки, не характерні для сучасної системи публічної влади. Практика організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад сьогодення багато в чому свідчить про невідповідність існуючих відносин тій ідеї місцевого самоврядування, яка закріплена в Конституції України 1996 року.
В сучасній юридичній науці проблеми організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад не отримали належного висвітлення. Відсутні спеціальні комплексні дослідження, за винятком окремих статей, виступів на науково-практичних конференціях та праць науково-популярного характеру, які розкривають порядок функціонування цих органів. Дослідження радянської науки щодо організації та діяльності місцевих органів державного управління потребують відповідного аналізу відносно сучасного статусу виконавчих органів місцевих рад. Існує необхідність з ясування місця, ролі та значення виконавчих органів для дієздатності системи місцевого самоврядування, забезпечення реалізації прав та інтересів територіальних громад.
Дослідження організації та діяльності виконавчих органів має безпосередній вплив на становлення державності України. Відповідно до Указу Президента України від 30 серпня 2001 року, яким затверджена Програма державної підтримки місцевого самоврядування в Україні, розвиток місцевого самоврядування є на сучасному етапі одним із найпріоритетніших напрямів державної політики України. Саме ці обставини визначають актуальність обраної теми дисертації, науково-практичну важливість її для місцевого самоврядування нашої держави. Зв язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми наукової діяльності Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 0186.0.070865 за напрямком “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у сприянні створенню цілісної моделі інституту виконавчих органів місцевих рад в Україні та розробці теоретико-прикладних питань їх організації і діяльності в системі місцевого самоврядування.
Для досягнення поставленої мети всебічного дослідження теми дисертант поставив своїм науковим завданням:
– дати поняття виконавчих органів, розглянути їх систему та охарактеризувати кожний її елемент;
– з ясувати сутність виконавчих органів місцевих рад, визначити їх місце в системі місцевого самоврядування;
– проаналізувати роль місцевої ради в організації і діяльності виконавчих органів;
– визначити систему функцій виконавчих органів місцевих рад;
– дати характеристику повноважень виконавчих органів;
– розкрити особливості організаційних форм і методів діяльності виконавчих органів;
– дослідити відповідальність виконавчих органів та їх посадових осіб.
Об єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад.
Предметом дисертаційного дослідження є соціальна сутність і правова природа виконавчих органів місцевих рад, їх система та організаційна структура, функції, повноваження, форми і методи діяльності, відповідальність органів та їх посадових осіб.
Методологічна основа роботи. Методологічною основою дисертаційного дослідження є принципи, закони і категорії діалектики, комплексний підхід до аналізу організації та діяльності виконавчих органів місцевих рад, зумовлений специфікою теми роботи і пов язаний з використанням загальнонаукових методів. Застосовуючи історико-правовий і порівняльно-правовий методи, автор досліджує вітчизняне та зарубіжне законодавство стосовно регулювання правового статусу виконавчих органів, їх практичну діяльність на різних історичних етапах становлення. За допомогою методу класифікації розмежовуються групи функцій виконавчих органів; методу тлумачення права – з ясовується зміст норм, що становлять нормативну основу організації та діяльності цих органів; формально-логічного – визначається сутність та природа виконавчих органів місцевих рад. Застосовувались також системний, соціологічний, статистичний, структурно-функціональний, політологічний та інші загальнонаукові та спеціальні наукові методи.
Теоретична основа дисертації. Теоретико-концептуальні засади дисертаційного дослідження складають наукові положення з теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного права, державного будівництва та місцевого самоврядування, державного (конституційного) права зарубіжних країн про сутність місцевого самоврядування, порядок формування, організаційну структуру, функції і компетенцію його органів, форми та методи їх діяльності, що містяться в працях українських і зарубіжних вчених різних історичних періодів: С.А. Авак яна, В.Б. Авер янова, Є.О. Агєєвої, Б.П. Андресюка, Г.В. Атаманчука, П. Ашлея, Г.В. Барабашева, В.О. Барахтяна, Д.Н. Бахраха, І.Л. Бачило, В.П. Безобразова, В.І. Борденюка, І.П. Бутка, В.І. Васильєва, В.Г. Вишнякова, М.П. Воронова, Б.Н. Габричидзе, А.З. Георгіци, Е. Деттона, І. Дитятіна, А.І. Єлістратова, В.В. Івановського, В.М. Кампа, Ю.М. Козлова, А.М. Колодія, М.М. Коркунова, М.І. Корнієнка, В.В. Кравченка, В.О. Кряжкова, О.Є. Кутафіна, Б.М. Лазарєва, М.І. Лазаревського, О.Є. Луньова, П.М. Любченка, Л.В. Ніколаєвої, Б.І. Ольховського, М.П. Орзіха, В.С. Основіна, Р.С. Павловського, В.Ф. Погорілка, М.О. Пухтинського, А.О. Селіванова, М.Ф. Селівона, М.І. Свєшникова, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, В.В. Тордія, О.Ф. Фрицького, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка, Ю.С. Шемшученка, К.Ф. Шеремета, К.С. Шугриної, В.Д. Яворського та ін.
Нормативно-правову базу наукової роботи становлять Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, інші нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, а також правові акти місцевих рад і їх виконавчих органів. Науковому аналізу піддавалися як діючі акти, так і ті, що втратили чинність, але мають наукову цінність в історично-правовому аспекті.
Емпіричною базою роботи стали матеріали практики діяльності виконавчих органів місцевих рад, зокрема, виконавчих органів Харківської міської ради.
Особливістю дисертаційного дослідження є комплексний підхід до розгляду організаційно-правових проблем діяльності, правового статусу і практики функціонування виконавчих органів місцевих рад із використанням результатів наукових досліджень теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права, державного будівництва та місцевого самоврядування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці конституційного права України, державного будівництва та місцевого самоврядування на теоретичному рівні проаналізовано місце виконавчих органів місцевих рад в системі місцевого самоврядування і місцевої ради, їх сутність, система, організаційна структура, функції, форми та методи діяльності, відповідальність. Дисертація являє собою перше комплексне дослідження питань організації і діяльності виконавчих органів місцевих рад, яка здійснена на основі чинного законодавства України.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд положень, висновків і пропозицій:
– надається авторське визначення поняття виконавчого органу місцевої ради як відносно відокремленої частини ради, яку складає колектив громадян, що здійснює виконавчо-розпорядчі функції на підставі владних повноважень і діє за допомогою визначених форм організації та методів діяльності;
– вперше комплексно характеризується система та структура виконавчих органів місцевих рад: виконавчий комітет, відділи, управління та інші виконавчі органи (галузеві, функціональні, допоміжні); робиться висновок про необхідність реорганізації та вдосконалення системи виконавчих органів, ліквідування виконавчих комітетів місцевих рад;
– говориться про можливість та необхідність обласної і районної ради мати власні виконавчі органи, їх безпосередній вплив на рівень самостійності й ефективності діяльності місцевого самоврядування;
– розкривається сутність виконавчих органів місцевих рад, їх місце та роль в системі місцевого самоврядування, які зумовлені принципом горизонтальної субсидіарності, що має застосування при організації місцевого самоврядування;
– обґрунтовується висновок про необхідність використання в законодавстві, теорії і практиці поняття “муніципалітет”, яке має охопити структурну та функціональну єдність представницького і виконавчого органів місцевого самоврядування;
– по-новому окреслюються функції виконавчих органів місцевих рад, пропонується їх класифікація на власні – виконавча, розпорядча, правоохоронна, “президіальна”, стабілізуюча, наступництва, взаємодії з органами державної влади та делеговані функції державної виконавчої влади;
– визначається можливість, доцільність і необхідність здійснення виконавчими органами місцевих рад делегованих функцій органів державної виконавчої влади, пропонується застосування іншого механізму закріплення та реалізації цих функцій;
– пропонуються і аналізуються шляхи вдосконалення розподілу повноважень виконавчих органів;
– висловлюється пропозиція щодо принципів правового закріплення повноважень виконавчих органів, які мають враховувати функції та завдання всіх елементів системи місцевого самоврядування;
– надається класифікація форм діяльності виконавчих органів – правових, організаційно-правових, організаційних (внутрішньоорганізаційних, організаторських, організаційно-масових), матеріально-технічних, висвітлюються їх особливості;
– виокремлюються організаційні методи діяльності виконавчих органів: організаційне планування, вироблення рішень, організація і контроль виконання рішень, організаційна координація, інформаційне забезпечення, метод роботи з кадрами, з нових позицій встановлюється особливість їх застосування;
– розкривається зміст відповідальності виконавчих органів та їх посадових осіб, видові особливості і необхідність більш широкого застосування конституційно-правової та дисциплінарної відповідальності;
– виноситься пропозиція щодо зміни підстав і суб єктів конституційно-правової відповідальності перед територіальною громадою з урахуванням її мети та можливостей застосування.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі для подальших теоретичних розробок проблем місцевого самоврядування, при вдосконаленні чинного законодавства щодо організації і діяльності виконавчих органів місцевих рад. Результати дослідження поглиблять знання про інститут виконавчих органів місцевих рад в системі місцевого самоврядування, сприятимуть удосконаленню практики діяльності виконавчих органів України. Положення дисертації можуть бути також використані в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні семінарських занять у рамках таких курсів, як “Конституційне право України”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”, “Адміністративне право України”.
Апробація результатів дисертації була здійснена у виступах автора на науково-методичних засіданнях кафедри державного будівництва та місцевого самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, при читанні лекцій і проведенні семінарських та практичних занять із курсу “Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні”. Основні тези дисертації знайшли відбиття у виступах на науково-практичних конференціях молодих вчених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод)” (м. Харків, грудень 2000 р.), “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (м. Харків, червень 2001 р.), “Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування” (м. Харків, грудень 2001 р.), “Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності” (м. Харків, грудень 2001 р.).
Публікації. Сформульовані в дослідженні положення, висновки та пропозиції викладені автором у п ятьох наукових статтях і трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмету й логіки дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків та списку використаних джерел (двісті вісімдесят два найменування). Загальний обсяг дисертації становить сто вісімдесят чотири сторінки.
| 
