|
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена потребою удосконалення законодавства, яке б забезпечувало становлення України як правової держави. Це свідчить про те, що будь-яка діяльність правового характеру повинна бути відповідною Конституції України, яка, в свою чергу, гарантує реальне забезпечення прав і свобод громадян. Ці гарантії стосуються і захисту особи від правового свавілля, яке пов язується, перш за все, з незаконним притягненням особи до кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність та покарання можуть бути застосовані лише відносно осіб, що вчиняють злочин, тобто, діяння суспільно небезпечне, протиправне, винне, каране. Вчення про злочин займає значне місце в науці кримінального права. Проблемою його визначення займались А.А.Герцензон, М.Д. Дурманов, М.І. Ковальов, М.Й. Коржанський, Н.Ф.Кузнєцова, П.С. Матишевський, П.П. Михайленко т.і. Злочин – це, перш за все діяння, яке наділене ознаками, які можуть визнати характер та зміст такого діяння, як злочинного або ні. Але, між поняттям злочину та діянням, яке не має ознак злочину, можуть існувати виключення, коли формально діяння містить склад будь-якого злочину але не має суспільної небезпечності. В таких випадках, особа, яка вчинила це діяння, не може бути притягнена до кримінальної відповідальності. Таке виключення має назву малозначного діяння.
У кримінальному праві та законодавстві визначення малозначності діяння тотожне. Враховуючи те, що вчення про малозначне діяння є складовою частиною загального вчення про злочин, у науковій літературі воно займало “чемне” місце, де автори вказували лише на те, що така норма існує, а також давали загальне поняття вказаної норми не звертаючи увагу на питаннях, які в повній мірі могли розкрити зміст проблеми. У Кримінальному кодексі 2001 року розмежування злочину та малозначного діяння залишилося без змін. Але, не можна сказати, що нове кримінальне законодавство не привертало уваги до визначення поняття малозначності. У роботах з кримінального права, до визначення поняття малозначності діяння за Кримінальним кодексом 2001 року звернулися М.Й. Коржанський, Л.М. Кривоченко, П.С. Матишевський, А.О. Пінаєв, І.К. Туркевич, М.І. Хавронюк на рівні науково-практичного коментування ч. 2 ст. 11 КК чи в підручниках із Загальної частини Кримінального права України. Але зміст малозначності названими вченими був розкритий недостатньо повно, без конкретного визначення ознак чи особливостей пов язаних з поняттям малозначності діяння.
Недостатня наукова розробка поняття малозначного діяння у теорії кримінального права призводить до проблеми застосування ч. 2 ст. 11 КК України на практиці. Більшість працівників правоохоронних органів стикається, перш за все, з проблемою визначення ознак малозначного діяння, що призводить до помилок при кваліфікації злочинів. Відсутність чітких визначень малозначності діяння призводить до притягнення до кримінальної відповідальності особи, що цього не заслуговує, або до помилкового виправдання злочинця. Тому, додаткового розгляду потребують питання визначення ознак малозначності діяння. Крім того, уваги заслуговують питання розмежування малозначного діяння та злочину невеликої тяжкості. Це питання має практичне значення для визначення межі між злочинною та формально злочинною поведінкою. Отже, вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений проблемами, пов язаними з визначенням малозначності діяння та відсутності їх достатнього висвітлення у науці кримінального права України.
Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького державного університету та „Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки”, затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000р. № 1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення поняття малозначності діяння в науці кримінального права та в кримінальному законодавстві України.
1. Завданнями, необхідними для вирішення поставленої мети є:
2. Аналіз визначення малозначного діяння в історії кримінального права та законодавства України.
3. Визначення ознак малозначного діяння за ознаками злочину взагалі та ознаками складу злочину.
4. Висвітлення значимості об єктивних ознак складу при кваліфікації малозначних діянь.
5. Проведення порівняльної характеристики малозначного діяння та злочину невеликої тяжкості.
6. Виділення особливостей малозначного діяння в законодавчому визначенні.
7. Характеристика та аналіз застосування ч. 2 ст. 11 КК України в практиці судових та правоохоронних органів.
8. Визначення можливостей попередження малозначних діянь.
9. Внесення пропозицій щодо вдосконалення практики визначення малозначності діяння.
Об єктом дослідження є вчення про злочин та місце в ньому поняття малозначності діяння.
Предметом дослідження є визначення малозначності діяння в науковій літературі, законодавстві, слідчо-судовій практиці. Для досягнення поставленої мети в дисертаційному дослідженні використовувались наступні методи:
Загальнонаукові методи : А) Системний, що полягає в комплексному розгляді елементів предмету дослідження, як єдиного цілого.
Б) Функціональний, полягає в з ясуванні змісту та значення об єктивних та суб єктивних ознак малозначного діяння та їх взаємного впливу на визначення діяння малозначним.
В) Аналіз і синтез, де метод аналізу – полягає в поділі ознак малозначності діяння на складові частини з метою вивчення елементів норми, що аналізується, а метод синтезу з єднує частини предмета в єдине ціле визначення малозначності діяння.
Г) Індукція та дедукція, де метод індукції використовувався при характеристиці ознак малозначного діяння для загального визначення поняття малозначності, а дедукції – навпаки, при характеристиці поняття малозначного діяння для вивчення ознак малозначності.
Д) Аксіоматичний метод – метод, за яким деякі твердження відносно поняття злочину, складу злочину, елементів складу приймалися без доведень, а питання щодо визначення малозначності діяння виводились з них відповідно певних логічних правил.
1. Спеціально-юридичні методи:
А) Історико-юридичний застосовувався при дослідженні на аналізі розвитку норми про малозначність діяння в хронологічній послідовності за кримінальним законодавством та правом України.
Б) Порівняльно-правовий використовувався при встановленні загальних та відмінних ознак малозначного діяння та злочину невеликої тяжкості.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у комплексному та поглибленому аналізі поняття малозначності діяння за кримінальним правом та законодавством України, а також у використанні його на практиці. Проведене дослідження надало можливість сформулювати наступні положення та висновки :
2. 1. Аргументується положення про те, що малозначне діяння, хоч і входить в загальне вчення про злочин, але має власні ознаки, що надає можливість відокремити малозначність діяння від злочину. Малозначне діяння можна проаналізувати як за ознаками складу злочину, так і за загальними ознаками злочину. У дисертації зроблений висновок, що поняття “склад злочину” відноситься тільки до поняття “злочину”, бо не може бути “складу” малозначного діяння. Склад злочину – це сукупність усіх об єктивних та суб єктивних ознак ( елементів), які, відповідно кримінальному закону України, визначають конкретне суспільно-небезпечне діяння, як злочин. Таким чином, малозначне діяння не може мати складу злочину, а склад злочину, в свою чергу, не може бути наділений ознаками малозначності. Доведено, що при визначенні діяння малозначним, головне значення мають об єктивні ознаки діяння, також, що при визначенні малозначного діяння, головним чином, оцінюються : значимість об єкта посягання в системі охоронюваних законом суспільних відносин, способ дії або бездіяльності, шкода, що заподіяна об єкту, яка може носити матеріальний або нематеріальний характер.
3. Доопрацьовано визначення суспільної цінності об єкту посягання при малозначності діяння та доведено, що об єкт діяння не може носити характер малозначності, тобто, об єкт малозначним бути не може. Відносно об єкта посягання можна використовувати термін “значимість об єкту посягання», або «порівняльна цінність об єкту».
4. Вперше проведений аналіз охоронюваних суспільних відносин за шкалою порівняльної цінності при вирішенні питання застосування ч. 2 ст. 11 КК України.
5. Вперше проведений аналіз Особливої частини Кримінального кодексу України за розподілом злочинних наслідків на матеріальні, фізичні, моральні та політичні та зроблені висновки щодо вирішення питання віднесення таких наслідків до значних або малозначних.
6. Переглянуто раніше висунуте поняття ознак малозначного діяння, та доопрацьовано зміст цього поняття, де ознаки малозначності діяння – це кількісні та якісні характеристики об єктивних та суб єктивних ознак, що формально містять склад злочину але знижують ступінь суспільної небезпеки діяння до незначного правопорушення.
7. Доведено те, що при визначенні малозначного діяння ніякого практичного значення не мають особливості суб єкта або особливості особи злочинця.
8. Визначається співвідношення понять малозначності діяння та злочину невеликої тяжкості. Якщо охарактеризувати ці поняття в загальних рисах, можна сказати, що малозначне діяння та злочин невеликої тяжкості розмежовується, перш за все, за характером і ступенем суспільної небезпечності. Злочин невеликої тяжкості має більш небезпечний характер : більш важливий об єкт посягання, тяжкість заподіяної йому шкоди, спосіб вчинення діяння. До того ж, злочин невеликої тяжкості – це діяння, яке завдає або може завдати суспільним відносинам істотну шкоду. При вчиненні малозначного діяння, шкода не завдається взагалі. Малозначне діяння за будь-яких умов залишається малозначним, а злочин невеликої тяжкості, незалежно від кримінально-правових наслідків для винного, завжди залишається злочином. 9. Обгрунтовується необхідність розробки та прийняття постанови Пленуму Верховного суду України, у якій доцільно визначити випадки застосування ч. 2 ст. 11 з повною характеристикою та роз ясненням ознак малозначного діяння. Головна увага, при цьому, повинна приділятися саме об єктивним ознакам тому, що проблеми при кваліфікації виникають саме відносно визначення значності того чи іншого об єкта, визначення межі між значними та малозначними матеріальними та нематеріальними наслідками. 10. Проведено аналіз помилок при застосуванні ч. 2 ст. 11 КК України, що мають місце в судовій та слідчій практиці, а також характеристика випадків, коли малозначність діяння не відрізняється від інших підстав звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.
Аргументується необхідність розроблення профілактичних заходів щодо попередження малозначних діянь. Як відомо, мале явище завжди переростає в велике, особливо, коли для цього є сприятливі умови. У нашому випадку, такою умовою може бути саме ігнорування вчинення малозначних діянь, як не злочинних. Результатом такого неуважного ставлення до проблеми може бути вчинення злочину, яким буде завдано велику шкоду особі, суспільству, державі. Тому, для попередження малозначних діянь повинна бути розроблена особлива програма, яка буде передбачати особливості вчинення малозначних діянь. Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в подальшій розробці поняття малозначності діяння та його ознак. Практична значимість полягає в тому, що на підставі проведеного дослідження дисертантом були подані конкретні пропозиції до судових та правоохоронних органів щодо виправлення помилок на практиці при застосуванні ч. 2 ст. 11КК України за аналізом проведеного дослідження практики визначення діяння малозначним.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Дисертація обговорена на засіданнях кафедри кримінального права та правосуддя Запорізького державного університету та на кафедрі кримінального права Національної академії внутрішніх справ України. Результати проведеного дослідження використовувались у навчальному процесі під час читання лекцій та проведення практичних занять з курсу «Кримінальне право».
Тези дослідження були обговорені на:
1. Науково-практичній конференції Національного університету «Дні науки НаУКМА» (Київ, 24-28 січня 2000р). Міжнародній конференції пам яті П.І. Новгородцева «Ідея правової держави:історія і сучасність» ( Луганськ, 23-24 листопада 2000р ).
2. Міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяльності органів внутрішніх справ прикордонних районів» ( Луганськ, 25-26 травня 2000 р ).
3. Міжнародному «Круглому столі» присвяченого пам яті К.Г. Федорова ( Запоріжжя, 12 травня 2000 р).
4. Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій пам яті К.Г. Федорова ( Запоріжжя, 2-4 червня 2001 р).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, першим в Україні спеціальним дослідженням визначення малозначності діяння в кримінальному праві та законодавстві України.
Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження і складається з вступу, двох розділів, що включають п ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (194 найменування), семи додатків загальною кількістю 11 сторінок та трьох таблиць загальною кількістю 4 сторінки.
Повний обсяг рукопису 183 сторінки.
| 
