|
Актуальність дослідження. Трудова діяльність людини є однією з найголовніших, адже саме вона визначає матеріальні умови буття людини і має прямий вплив на її становище в суспільстві. Праця - це основа матеріального розвитку і життя суспільства. Безліч ознак праці дають підставу для розрізнення конкретних її видів, кількість яких нескінченна: праця фізична і розумова, індустріальна і сільськогосподарська, професійна і аматорська, легка і важка, складна і проста, кваліфікована і некваліфікована, виконавча і управлінська і т.д. З погляду спеціальної специфіки праця обумовлюється, насамперед, типом або формою зв язку працівника з предметом і засобами праці. Це винятково важлива ознака: саме по ній визначається сутність та основні закономірності способу виробництва, найбільш характерні риси соціально-економічної формації. Той чи інший тип зв язку працівника зі знаряддями праці має своє юридичне вираження, закріплюється в законах або нормах звичайного права, а відносини між людьми, що беруть участь у праці, найчастіше виступають як правовідносини. Виділення відносин між учасниками трудової діяльності в самостійний вид трудових правовідносин є результатом тривалого процесу суспільного розвитку.
На сучасному етапі розвитку нашої держави підсилюється перетворююче значення праці, розширюються можливості її застосування. Нові соціально-економічні умови - різноманіття форм власності, ринкові відносини, впровадження нових методів господарювання, свобода підприємницької діяльності, формування ринку праці неминуче вносять істотні зміни в зміст трудових відносин і в правове положення його суб єктів, а також у зміст категорії “право на працю”. Новий етап у розвитку права на працю в Україні ознаменувала Конституція, прийнята в 1996 році, яка визначила нашу державу як соціальну, політика якої спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини, проголосила людину, її права і свободи найвищою цінністю держави. Одними з найважливіших прав людини визнано соціально-економічні права. Без цих прав неможливо забезпечити гідність людської особистості, без цих прав багато в чому втрачають свій сенс усі інші права людини. Серед усіх же соціально - економічних прав громадян саме право на працю Конституція України 1996 року поставила на перше місце, і це не випадково, оскільки праця є джерелом особистого і суспільного багатства, результатами праці, як вже було зазначено вище, визначається становище людини в суспільстві. Важливість права на працю безспірна, адже по суті воно являється передумовою для існування всіх інших соціально–економічних прав. Становлення нової правової системи України, складовими частинами якої є відмова від принципу загальності праці, реалізація принципу свободи праці, конституційне закріплення заборони примусової праці обумовили появу раніше невідомих проблем, які потребують вивчення і наукового обгрунтування. У законодавстві з явилися нові форми реалізації права на працю. Це стосується державних службовців, керівників державних підприємств, установ і організацій, членів селянських (фермерських) господарств, кооперативів тощо. Але норми права, які регулюють суспільні відносини, пов язані з реалізацією права на працю, ще досить недосконалі і містять в собі низку протиріч. Практичне застосування чинного законодавства, яке стосується реалізації права на працю свідчить про необхідність його глибокого теоретичного дослідження та вдосконалення, що є актуальним завданням науки трудового права, спрямованим на утвердження України, як демократичної правової незалежної держави. Тому, на сьогоднішній день, існує гостра потреба ретельного вивчення всіх питань, які пов язані з правом на працю. Слід зауважити, що право на працю як основне соціально-економічне право постійно знаходиться в центрі уваги правової науки. У юридичній літературі є роботи, які досліджують як проблеми права на працю в цілому, так і окремі його аспекти. Насамперед це монографічні роботи Пашерстника А.Є. (1951 р.), Смирнова О.В. (1964 р.), Єгорова В.В. (1986 р.). Цінним джерелом при підготовці дисертації стали і роботи Александрова М.Г., Бегічева Б.К., Бугрова Л.Ю., Бару М.Й., Гінцбурга Л.Я., Єрьоменка В.В., Жернакова В.В., Орловського Ю.П., Пилипенка П.Д., Процевського О.І., Прокопенка В.І., Пашкова О.С., Скобелкіна В.М., Уржинського К.П. та ін. авторів. Однак багато з цих робіт виконано за часів існування СРСР, а дослідження, що з явилися останнім часом в Україні, ще не враховують повною мірою тих змін, які відбуваються в суспільстві.
Таким чином, зміни в соціально-економічному і правовому житті нашого суспільства, теоретичні і практичні проблеми, пов язані з поглибленим аналізом права громадян на працю, і які мають виняткову актуальність в умовах становлення ринкових відносин в Україні і обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження з теми „Право на працю в Україні в умовах ринкової економіки” здійснене відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на період до 2006 року, встановленими Законом України ,,Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11.07.2001р., планів наукових досліджень кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди в рамках державної наукової програми ,,Правові засади розбудови державності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001 р. №1716 ,,Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки на 2002-2006 роки”.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі вивчення наукових праць з теорії права та науки трудового права, нормативно-правових актів України та судової практики здійснити комплексний аналіз сутності права на працю, дослідити способи і умови його ефективної реалізації та захисту, опрацювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення діючого трудового законодавства, правотворчої, правозастосувальної та правоохоронної діяльності відповідних державних і недержавних органів у сфері праці.
Така мета обумовила розв язання наступних задач:
- визначити теоретико-правові основи права на працю;
- розкрити зміст основних юридичних категорій, які характеризують право на працю;
- детально проаналізувати трудовий договір як основну форму реалізації права на працю;
- дослідити роль фактичних складів у механізмові реалізації права на працю;
- дати загальну характеристику умов реалізації права на працю громадянами України за кордоном і сформулювати конкретні пропозиції щодо покращення ситуації в цій сфері;
- виявити особливості та умови ефективного захисту права на працю в процесі його реалізації в трудових відносинах;
- напрацювати пропозиції та рекомендації щодо розвитку і вдосконалення механізму реалізації та захисту права на працю, а також щодо доповнення норм трудового законодавства в цій сфері.
Об єктом дослідження є право на працю як основне соціально-економічне право людини і громадянина, система правовідносин у сфері реалізації права на працю. Предметом дослідження є теоретичні та практичні проблеми розуміння права на працю, чинне трудове законодавство України та міжнародні правові акти, що дають визначення права на працю і встановлюють механізм його реалізації та захисту в сучасних умовах.
Методологічна та теоретична основи дослідження. У процесі роботи застосовувались як загальнонаукові, так і спеціальні правові методи дослідження. Зокрема для досягнення мети і виконання задач дослідження були використані наступні наукові методи: історичний – для розкриття генезису права на працю; нормативно-порівняльного аналізу – при вивченні досвіду нормативно-правового врегулювання права на працю на міжнародному рівні та в законодавстві держав з ринковою економікою; структурно-функціональний аналіз - при визначенні юридичної природи права на працю, характеристиці трудового договору як основної форми реалізації права на працю, визначенні місця та сутності фактичних юридичних складів у механізмі реалізації права на працю; при тлумаченні правових норм застосовувався формально-логічний метод. Здобувачем використовувались також системний, формально-юридичний, абстрагування й узагальнення та інші методи пізнання.
У процесі дослідження використовувалися висновки з теорії держави і права, з цивільного, міжнародного, адміністративного та інших галузей права.
Як теоретична основа дослідження були використані наукові праці вказаних вище авторів, що дало можливість оцінити стан досліджуваної проблеми і відтворити цілісну картину того, що було зроблено, визначити коло питань, які залишилися за межами досліджень теоретиків трудового права. Окрім праць вчених-трудовиків, у роботі використані здобутки науковців в сфері філософії права, теорії права, цивільного, підприємницького, аграрного та інших галузей права.
Основні висновки та положення, що містяться в роботі, грунтуються на аналізі норм Конституції України, трудового законодавства та законодавства інших галузей права, міжнародних нормативно-правових актів про працю.
Наукова новизна одержаних результатів визначається комплексним підходом до теми, що дав можливість дисертанту розробити, сформулювати і подати на захист ряд самостійних висновків, положень та прпозицій, які є новими або мають елементи новизни, становлять теоретичний та практичний інтерес. Зокрема, на основі дослідження літературних джерел, правових актів, аналізу судової практики в роботі:
- поглиблено аналіз історії розвитку права на працю та сучасного стану його нормативно-правового врегулювання;
- дістала подальший розвиток позиція авторів щодо розуміння права на працю як елемента загальної правоздатності;
- вперше в новому аспекті проаналізовано зміст права на працю;
- з точки зору нових соціально-економічних відносин поглиблено аналіз основної форми реалізації права на працю – трудового договору;
- удосконалено підхід щодо визначення ролі юридичних фактичних складів у механізмові реалізації права на працю в сучасних умовах;
- досліджено досить новий спосіб реалізації права на працю громадянами України - за кордоном; обгрунтована необхідність удосканалення національного законодавства в цій галузі;
- розкриваються особливості захисту права на працю при укладенні та розірванні трудового договору в нових економічних умовах;
- висуваються пропозиції щодо вдосконалення трудового законодавства стосовно заборони дискримінації в галузі праці;
- подано пропозиції з питань удосконалення законодавства, що визначає порядок виникнення та припинення трудових правовідносин.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані положення, висновки та пропозиції можуть бути використані в процесі правотворчої діяльності компетентних органів під час реформування трудового законодавства, зокрема при підготовці нового Трудового кодексу України та відповідних нормативно-правових актів.
Теоретичні висновки і рекомендації можуть застосовуватися в практичній діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також під час розгляду трудових спорів.
Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі в закладах освіти, а саме при читанні лекцій, під час проведення семінарських і практичних занять, при підготовці навчальної, довідкової та методичної літератури та у науково-дослідній роботі студентів.
Апробація результатів дисертації. Робота виконана та обговорена на кафедрі цивільно-правових дисциплін інституту економіки і права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Бачення автором окремих аспектів досліджуваної теми оприлюднено у виступах: на науково-практичній конференції „Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав та обов язків” (Харків, 2000 р.), на Всеукраїнській науковій конференції „Україна між минулим і майбутнім (до 10 річниці незалежності України)” (Івано-Франківськ, 2001 р.), на другому Міжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2002 р.), за „круглим столом” „Конституція України – гарант розвитку творчих здібностей молоді” (Харків, 2002 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 4 наукових статтях у фахових виданнях.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 173 стр. Обсяг списку використаних джерел – 16 стр. (183 найменування).
| 
