|
Актуальність теми. Становлення України як демократичної правової держави, проведення адміністративної реформи та реформи адміністративного права обумовило гострі потреби нового розуміння багатьох соціальних, у тому числі морально-правових цінностей. Сучасні інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, визначають необхідність орієнтації всіх соціальних сфер (у першу чергу правознавства) на досягнення світової соціально-гуманітарної та політико-правової думки. Великого значення при цьому набуває питання гуманізації права, реалізація індивідом правових норм у відповідності з моральною переконаністю в їх необхідності, закріплення механізму гарантій прав та свобод особи.
Разом із позитивними реформаційними процесами, що мають за мету принципове оновлення економічних, політичних, ідеологічних, правових та моральних підвалин, у суспільстві загострюються певні негативні явища, повґязані з руйнуванням ідеологічних догматів і відсутністю чіткої системи соціальних цінностей, падінням моральності.
Зазначені процеси відбуваються в умовах постійного постачання на ринок України неконтрольованої кіно- й відеотелепродукції та інших товарів, що пропагандують культи жорстокості, насильства і порнографії. Безумовно, всі ці фактори негативно впливають на формування загальнолюдських цінностей, насамперед, молодого покоління.
Головні завдання щодо попередження та усунення зазначених негативних явищ покладаються на культурно-виховні та організаційно-правові заходи.
Важливу роль серед останніх відіграє адміністративне законодавство, а саме те, що забезпечує адміністративно-правову охорону громадської моралі.
У чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальність за посягання проти громадської моралі спеціально не визначена, а лише передбачена окремими статтями. Так, стаття 98 КпАП установлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, ст.92 КпАП – за порушення правил охорони і використання пам яток історії та культури, ст.173 КпАП – за дрібне хуліганство, ст. 178 КпАП – за розпиття спиртних напоїв у громадських місцях та появу в громадських місцях у п яному вигляді, ст. 181 КпАП – за азартні ігри, ворожіння в громадських місцях, ст. 181-1 КпАП – за заняття проституцією, ст. 184 КпАП – за невиконання батьками або особами, які їx замінюють, обов язків щодо виховання дітей. Дана праця підготовлена з урахуванням досліджень, які виконали провідні вчені в галузі державного управління, адміністративного та фінансового права – В.Б. Аверґянов, О.Ф. Андрійченко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, Л.К. Воронова, П.Т. Гега, І.П. Голосніченко, М.І. Данилькевич, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А. Калюжний, В.М. Кампо, М.І. Камлик, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, М.П. Кучерявенко, П.В. Мельник, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, В.М. Попович, О.П. Рябченко, Н.О. Саніахметова, В.Ф. Сіренко, В.В., Цвєтков, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа, Л.П. Юзьков та інші.
Загальні проблеми моралі у філософській і юридичній науці досліджувалися в роботах І.В. Надольного, О.С. Дробицького, І.О. Карпець, М.В. Шаргородського, О.І. Лукашевої та інших.
У межах цієї проблеми громадська мораль як об єкт правової охорони була предметом досліджень І.М. Даньшина, С.В. Баршева, Н.І. Кузнецової, С.К. Денисова та інших, окремі аспекти з аналізом проблем адміністративної відповідальності за проступки проти громадської моралі висвітлені в роботах В.І. Лебеденко та В.О. Джужі. Проте комплексного дослідження проблем адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі до цього часу не проводилось.
Таким чином, дослідження правопорушень у сфері моралі обумовлені реальними потребами теорії та практики застосування адміністративного законодавства з метою забезпечення ефективного захисту громадської моралі адміністративно-правовими засобами.
Актуальність і практична значущість дисертаційного дослідження обумовлюється: процесами створення нового адміністративного законодавства України, а також його розбудови; узагальненням історико-правового досвіду, сучасного стану теорії і практики; використанням світового досвіду.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Названа робота є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри й наукові підрозділи Запорізького юридичного інституту внутрішніх справ України, тема дисертаційного дослідження затверджена його вченою радою. Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року, та комплексного наукового проекту «Відповідальність за правопорушення» (номер державної реєстрації № 0102U000477).
Мета і завдання дослідження полягають в аналізі проблем адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі та розробці на основі чинного законодавства України та практики його реалізації пропозицій щодо удосконалення системи адміністративно-правових норм у сфері громадської моралі та практики їх застосування.
Комплексність зазначеної мети передбачає постановку і вирішення ряду завдань, основними серед яких є наступні:
1. Аналіз історико-правових інститутів захисту громадської моралі. 2. Визначення загального поняття громадської моралі як об єкта адміністративно-правової охорони.
3. Виявлення особливості адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі.
4. Вивчення адміністративної практики застосування норм щодо захисту громадської моралі.
5. Створення більш досконалої системи адміністративно-правових норм, які передбачають відповідальність за посягання на громадську мораль.
6. Формулювання та обгрунтування пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства із зазначених питань, а також пропозиції щодо їх застосування.
Об єктом дослідження є суспільні відносини у сфері дотримання принципів громадської моралі.
Предметом дослідження є система адміністративно-правових норм, спрямованих на захист громадської моралі. У межах цієї загальної проблеми визначається мета і завдання дисертаційного дослідження.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є теорія наукового пізнання соціально-правових явищ. Водночас застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи і підходи, зокрема порівняльно-правовий, системно-структурний, історико-правовий, логіко-юридичний, конкретно-соціальний та інші методи дослідження.
Правову основу дослідження складають: Конституція України, закони України, міжнародне законодавство, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, галузеве законодавство України, відомчі нормативні акти, що регулюють відносини у сфері захисту громадської моралі.
У процесі підготовки дисертації водночас із роботами з адміністративного права автор використовував праці з загальної теорії права, філософії, соціології, педагогіки, етики, психології, психіатрії та іншої спеціальної літератури, що стосується теми дисертаційного дослідження.
Емпіричну базу дослідження становить адміністративна практика з діянь, що містять ознаки правопорушень, передбачених статтями 89, 92, 181, 181-1, 173, 178, 184 КпАП, а також ч.І. ст. 160, 164-6, 164-7, 164-8, за 1999-2000 рр., якщо протиправні дії посягають на громадську мораль (Запорізька, Дніпропетровська, Київська, Донецька та інші області). Крім того, за розробленими анкетами проведено опитування працівників правоохоронних органів (дільничних інспекторів, дізнавачів, суддів, педагогів та інших осіб, які мають відношення до захисту громадської моралі).
У дослідженні використано дані поліції моралі м. Київ, матеріали відділів та відділень по боротьбі з розповсюдженням венеричних захворювань, СНІДу та проституції.
Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім тим, що дисертаційна робота є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем адміністративної відповідальності за правопорушення проти громадської моралі. У результаті проведення дослідження сформульовано нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
- удосконалено визначення місця громадської моралі як соціального чинника суспільних відносин;
- дістало подальшого розвитку доведення необхідності правового захисту громадської моралі та встановлення системи її принципів;
- удосконалено аргументування доцільності адміністративно-правової охорони громадської моралі;
- уперше обгрунтувано єдиний родовий обґєкт посягань проти громадської моралі ;
- уперше встановлено видове кола проступків, що належать родовій системі чинника громадської моралі;
- уперше визначено особливості адміністративного провадження в справах про адміністративні правопорушення проти громадської моралі;
- сформульовано та обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення адміністративного законодавства, захисту громадської моралі.
Практичне значення одержаних результатів визначається за можливістю врахування розроблених автором положень для вдосконалення адміністративного законодавства з метою підвищення ефективності захисту громадської моралі.
Основні положення дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право та адміністративна відповідальність». Дисертантом підготовлено лекції та необхідні методичні матеріали з указаних та інших дисциплін (акт упровадження від 10.09.2002 року).
Результати дослідження використовуються в роботі відділу адміністративної служби міліції УМВС України на Придніпровській залізниці (акт впровадження 25.09.2002 року).
Крім того, підготовлено дисертантом «Методичні рекомендації по застосуванню адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі» використовуються у практичній діяльності співробітників УАСМ УМВС України в Дніпропетровській області (акт упровадження від 03.10.2002 року).
Зроблені дисертантом узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших наукових розробках питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі, під час підготовки підручників, монографій, навчальних посібників, практикумів, методичних матеріалів із адміністративного права, адміністративної відповідальності та спецкурсів.
Результати дослідження можуть бути використані при підготовці нормативних актів із питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі, а також у правозастосовчій діяльності правоохоронних органів щодо застосування законодавства про адміністративну відповідальність.
Особистий внесок здобувача. Автором проведено наукове дослідження з питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері моралі. Усі сформульовані в ньому положення та висновки обгрунтовані на підставі особистих досліджень та аналізу практики діяльності правоохоронних органів і чинного законодавства.
Із шести праць одна опублікована у співавторстві. Ідеї і розробки, що належать В. Шкарупі, у співавторстві з яким підготовлено наукову працю, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Запорізького юридичного інституту МВС України, а також на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної й кримінльно-процесуальної діяльності Академії ДПС України. Основні положення дослідження були оприлюднені на семи науково-практичних конференціях, II міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі» (Ірпінь, травень 2001), науково-практичній конференції «Юридична освіта і правоохоронна діяльність: перспективи нового тисячоліття» (Дніпропетровськ, травень 2001), науково-практичній конференції «Митна політика України на сучасному етапі (Дніпропетровськ, листопад 2001)», науково-практичній конференції «Бюджетно-податкова політика в Україні» (проблеми та перспективи розвитку) (Ірпінь, грудень 2001), III міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці» (Ірпінь, травень 2002), III всеукраїнській науково-практичній конференції «Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону» (Дніпропетровськ, листопад 2002), науково-практичній конференції «Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України» (Ірпінь, грудень 2002).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено у шести наукових статтях, три з яких опубліковано у фахових збірниках: у “Віснику Запорізького юридичного інституту МВС України”, у “Віснику Львівського юридичного інституту МВС України”, у “Віснику Одеського інституту внутрішніх справ”, “Науковому віснику юридичної академії МВС”.
| 
