|
Актуальність теми. Початок нового тисячоліття ознаменовано важливими змінами в діяльності держав, що обумовлюється як унікальністю, неповторністю кожної держави, так і глобалізацією, яка дедалі підсилюється. Зокрема, вплив людини на навколишнє середовище починає дедалі більшою мірою виявлятися в розростанні природних катаклізмів і катастроф. Стали очевидною необхідністю ефективне міжнародне співробітництво і відмова держав від частини свого суверенітету в ім я вирішення екологічних проблем. Характерно, що глобальні проблеми іноді виникають із протилежних ситуацій розвитку суспільства. Так, існує проблема енергетичного перенасичення в одних регіонах, з одного боку, і енергетичної недостачі в інших регіонах планети – з іншого. Сьогодні держави здійснюють свою діяльність в умовах могутніх енергоспоживчих технологій, яка супроводжується використанням природних ресурсів, що різко скорочуються, демографічними вибухами, тому найчастіше завдання полягає в тому, щоб державна влада могла забезпечити суспільству виживаність при виникненні екстремальних ситуацій. Разом із тим, прогнозування парникового ефекту з усіма його катастрофічними наслідками: підйомом ґрунтових вод, засоленням ґрунту, руйнуванням його плодоносного шару, підйомом рівня світового океану, проривом дамб і затопленням великих площ також визначає необхідність змін у номенклатурі функцій держави.
Очевидно, що сучасна держава дедалі частіше діятиме в екстремальних ситуаціях, для чого вона мусить вносити певні корективи у методи діяльності традиційних державних органів і створювати нові структури, максимально здатні, за своїм характером, до такого роду діяльності.
Для України здатність державної влади діяти ефективно в екстремальних умовах має особливе значення з урахуванням трагедії у Чорнобилі. При цьому йдеться не тільки про виділення в системі функцій нашої держави самостійного напряму її діяльності в екстремальних ситуаціях. Актуальними є її, по-перше, нормативно-правове забезпечення, по-друге, державно-інституціональне оформлення і, по-третє, фінансування, яке забезпечувало б ефективну діяльність відповідних органів в екстремальних ситуаціях. У дисертації обґрунтовуються необхідні зміни уявлень про державу, яка діє в сучасну епоху, для чого використовується поняття “сучасна держава”. Найскладніші умови функціонування сучасної держави вимагають її дедалі більшої ефективності. Це стосується найрізноманітніших сфер існування людини і, більшою мірою тих ситуацій, які створюють загрозу для існування як окремих людей, так і суспільства в цілому. Можна констатувати становлення особливого правового інституту “надзвичайні стани”, а також формування специфічних органів, які діють для його оптимального здійснення. Хотілося б відзначити значення авторитарності в існуванні сучасної держави, оскільки будь-яка послідовно демократична держава є владним установленням. Не випадково, авторитарність функцій сучасної держави пронизує всі сторони їх реалізації. Ці функції, на нашу думку, послідовно авторитарні, і найбільше яскраво це виявляється в екстремальних ситуаціях.
Функції сучасної держави орієнтовані на подолання суперечностей і криз, що виникають у житті суспільства. Це можуть бути фінансово-економічні суперечності та кризи і супутні їм проблеми, також це політичні проблеми і кризи, пов язані з боротьбою різних політичних сил і партій за владу. Крім того, це можуть бути економічні проблеми і кризи, пов язані з природними катастрофами і т. д.
Суть розглянутої в дисертації проблеми полягає в аналізові специфіки статики і динаміки держави, яка існує у сучасному світі, і поєднує процеси інтеграції та дезинтеграції, глобалізації та інформатизації. При цьому в системі так званих загальносоціальних функцій держави поряд із забезпеченням національної безпеки, захисту прав і свобод, реалізації соціальних програм самостійного статусу набувають запобігання стихійним лихам і екологічним катастрофам та їх ліквідація. Відбувається становлення специфічних державних органів, покликаних діяти при виникненні екстремальних ситуацій, і введення правового режиму надзвичайного стану. При цьому Конституція та чинне законодавство України, підзаконні нормативно-правові акти, а також законодавчі акти інших держав, міжнародно-правові документи і правові акти регіонального характеру, що стосуються виникнення екстремальних ситуацій і запобігання їм, свідчать про те, що в Україні складається правовий інститут “надзвичайні стани”. Тому тема дослідження пов язана із визначенням нормативів, органів і функцій сучасної держави з метою забезпечення її ефективної діяльності в екстремальних умовах з опорою на нормативно-правовий і організаційний досвід, який існує в нашій державі.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з державознавства. Перспектива дослідження держави була визначена працями багатьох дореволюційних учених-юристів. У цьому дисертаційному дослідженні використані, зокрема, праці М.М. Алексєєва, М.Ф. Владимирського-Буданова, Б.А. Кистяковського, М.М. Ковалевського, М.М. Коркунова, Л.І. Петражицького, В.Ф. Тарановсь-кого, Є.М. Трубецького. Поняття, ознаки і функції держави розглядалися багатьма вченими, які зробили свій внесок у скарбничку державознавства. Стосовно того ракурсу, в якому викладено це дисертаційне дослідження, виділимо розробки Н.Г. Александрова, М.І. Байтіна, Ф.М. Бурлацького, А.Б. Венгерова, І.Н. Гомерова, В.Є. Гулієва, А.І. Денисова, Л.І. Загайнова, В.Г. Каленського, Д.А. Керимова, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, А.П. Косицина, Л.С. Мамута, Г.Н. Манова, Л.А. Морозової, Г.А. Мурашина, В.С. Петрова, П.М. Рабіновича, С.Г. Рябова, В.М. Селиванова, О.В. Сурілова, Ю.А. Тихомирова, Н.П. Фарберова, Н.В. Черноголовкіна, В.А. Четвернина, В.Є. Чиркина, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, М.П. Шендрика, В.М. Якушика, Ю.М. Оборотова.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101 001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також плану науково-дослідницької роботи Одеської національної юридичної академії на 2001 – 2005 роки.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб, по-перше, визначити зміни в державі, зафіксувати їх у понятті “сучасна держава”, по-друге, розкрити нормативні й організаційні особливості діяльності сучасної держави в екстремальних ситуаціях, використовуючи досвід України і зарубіжних країн. У дисертації не розглядаються питання оборони країни і боротьби з тероризмом.
Відповідно до мети в дисертації увага зосереджена на вирішенні таких завдань:
дати поняття і визначити ознаки сучасної держави як визначального явища сучасного політичного життя;
визначитися в системі функцій сучасної держави і виокремити її діяльність у запобіганні і ліквідації аварій і катастроф;
дослідити зв язок глобалізації і діяльності держави в екстремальних ситуаціях;
визначити ознаки надзвичайних ситуацій і захист від них населення і територій;
охарактеризувати специфіку правового режиму “надзвичайний стан”;
розкрити особливості правового регулювання діяльності державних органів України в екстремальних ситуаціях;
показати діяльність Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
визначитися зі специфікою і повноваженнями державних органів, створюваних для дій в екстремальних ситуаціях у регіоні (на прикладі Одеської області).
Об єктом дослідження є діяльність держави в сучасну епоху, відзначену наростанням екстремальних ситуацій.
Предметом дослідження є нормативи, органи і функції сучасної держави в ракурсі її діяльності при виникненні екстремальних ситуацій, зокрема, їх прояв у державі Україна.
Методи дослідження. Для досягнення цілей дослідження використовувалися класичні (традиційні для юриспруденції), а також некласичні принципи і методи дослідження права і держави. Розмаїття підходів при характеристиці сучасної держави фіксоване використанням принципу плюралізму; розвиток функцій держави і зміну їхньої номенклатури визначено із залученням принципу історизму; обґрунтування самостійного статусу правового інституту “надзвичайні стани” задано застосуванням порівняльно-правового методу; розгляд різних державних органів і органів місцевого самоврядування, які діють в екстремальних ситуаціях, здійснений із застосуванням методу системного аналізу; нарешті, розгляд правових нормативів діяльності в екстремальних ситуаціях і при введенні режиму надзвичайного стану визначено із застосуванням формально-логічного (догматичного) методу.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше підготовлено комплексне дисертаційне дослідження, в якому розглядаються організація та діяльність сучасної держави в екстремальних ситуаціях з використанням вітчизняного досвіду нормування і функціонування державних органів і органів місцевого самоврядування при введенні надзвичайного стану та виникненні стихійних лих і техногенних катастроф. Новаторські положення дисертації полягають: у визначенні поняття й ознак сучасної держави; в установленні необхідності зміни номенклатури функцій держави і, відповідно, функцій державних органів; виділенні складності буття держави в сучасну епоху (епоху постмодерну); виявленні зв язку глобалізації та діяльності держави в екстремальних умовах; обґрунтуванні формування специфічного правового інституту “надзвичайні стани”; виявленні особливостей правового регулювання діяльності державних органів України і органів місцевого самоврядування в екстремальних ситуаціях.
Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів наукового дослідження пов язане з удосконаленням законодавства України з нормування, визначення компетенції і встановлення переліку державних органів і органів місцевого самоврядування, покликаних діяти при виникненні екстремальних ситуацій. Висновки і рекомендації по результатах дослідження можуть бути використані при формуванні питань стратегії і тактики діяльності нашої держави у світі, що глобалізується, для подолання можливих наслідків стихійних лих, аварій і катастроф.
Питання, що належать до характеристики поняття сучасної держави, номенклатури її функцій, а також специфіки органів, які забезпечують ефективність здійснення влади в екстремальних умовах, можуть бути безпосередньо включені до змісту навчальної дисципліни “Теорія держави і права”, стати підставою для введення спецдисципліни “Сучасна держава”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки роботи обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії. Окремі результати дослідження доповідалися на конференціях: 3-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської державної юридичної академії (Одеса, 2000); 4-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2001); Ювілейній науково-практичній конференціх “155-річний досвід підготовки правознавців на Півдні України” (Одеса, 2002); 5-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2003).
Публікації. Основні положення дисертації відбито у трьох публікаціях у спеціальних виданнях, перелік яких визначений ВАК України.
| 
