|
Актуальність теми дослідження «Правові особливості захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору» випливає з проголошення України незалежною правовою державою, заснованою на системі ринкових економічних відносин.
Економічні перетворення в Україні практично відкрили її світовому співтовариству. Ринкова економіка створює значні можливості для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Договірна форма є одним із найпоширеніших інструментів, за допомогою якого опосередковується така діяльність. Тому сьогодні актуальними є питання, безпосередньо пов язані з укладанням різноманітних зовнішньоекономічних договорів. Реалізація таких договорів, у свою чергу, характеризується високим ступенем ризику, що являє собою одну з найголовніших ознак зовнішньоекономічної діяльності. Однак засоби нейтралізації такого ризику під час державної монополії на зовнішньоекономічну діяльність не були на достатньому рівні розроблені та не отримали відповідного нормативного закріплення. Сьогодні вітчизняне законодавство має численні прогалини в регулюванні відносин, пов язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів, що заповнюються дуже повільно. Отже, проблема значно ускладнюється при застосуванні до прав та обов язків сторін зовнішньоекономічного договору права України. Вітчизняні правозастосовчі органи не завжди знають, як вирішити певну суперечку між сторонами зовнішньоекономічного договору, як кваліфікувати відповідні обставини, коли відсутня нормативна регламентація щодо них. Одним із майже неврегульованих питань в українському законодавстві є застосування одного з найпоширеніших засобів нейтралізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності - численних захисних застережень. На законодавчому рівні взагалі відсутнє загальне визначення захисного застереження, окремі різновиди зазначеної умови не отримали належної нормативно-правової регламентації. Вітчизняна наука також не має цілісної теоретичної концепції відносно загальної конструкції захисного застереження. Недостатня теоретична розробленість цієї проблематики, у свою чергу, негативно впливає на розвиток законодавчої бази у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, відповідно, позбавляє суб єктів зовнішньоекономічної діяльності України практичної можливості плідно використовувати відомі світовій практиці захисні застереження чи самостійно формулювати їх конструкції. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю заповнення прогалин існуючих у вітчизняному законодавстві, присвяченому регулюванню питань, пов язаних з укладанням вітчизняними підприємцями зовнішньоекономічних договорів.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою частиною комплексної цільової програми «Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та приватноправові аспекти) № 0186.0.070869».
Мета й завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору, виявлення правових особливостей та побудова загальної конструкції названої договірної умови, а також розробка конкретних пропозицій щодо удосконалення українського законодавства, присвяченого регулюванню питань, пов язаних з укладанням вітчизняними підприємцями зовнішньоекономічних договорів, насамперед із використанням окремих різновидів захисних застережень (форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини та застережень адаптаційно-цінового характеру). Для досягнення поставленої мети в роботі зроблено спробу розв язати такі завдання:
- здійснити порівняльний аналіз захисного застереження з іншим засобом нейтралізації ризиків зовнішньоекономічної діяльності - із попереднім договором, а також із відкладальними (скасувальними) умовами;
- виявити функціональне призначення захисного застереження;
- дослідити юридичну техніку побудови захисних застережень;
- установити кваліфікаційні ознаки обставин, що призводять до дії захисні застереження;
- з ясувати та проаналізувати найбільш вагомі передумови використання захисних застережень при укладенні зовнішньоекономічних договорів;
- розробити загальне визначення захисного застереження як умови зовнішньоекономічного договору; - побудувати загальну класифікацію захисних застережень;
- охарактеризувати правове значення захисного застереження у змісті зовнішньоекономічного договору;
- дослідити особливості використання найбільш поширених у зовнішньоекономічній діяльності різновидів захисних застережень (форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини, валютно-цінових та товарно-цінових застережень) з обов язковим урахуванням положень міжнародних актів;
- вивчити особливості зарубіжного досвіду правового регулювання найбільш поширених у зовнішньоекономічній діяльності різновидів захисних застережень;
- виявити відмінності між форс-мажорним застереженням та застереженням про ускладнюючі обставини, а також із застереженнями адаптаційно-цінового характеру;
- на підставі загальної конструкції захисного застереження удосконалити (побудувати) конструкції окремих вищезазначених різновидів захисних застережень.
Об єктом дослідження є сфера матеріально - правового регулювання суспільних відносин, що виникають при укладенні та виконанні зовнішньоекономічних договорів.
Предметом дослідження є захисні застереження як умови зовнішньоекономічних договорів. Методи дослідження. При аналізі вивченого матеріалу в роботі здійснювався комплексний підхід, що виявляється в застосуванні різних методів дослідження. За допомогою засобів логічного методу пізнання аргументується істинність чи хибність наукових, а також нормативно закріплених суджень відносно захисних застережень. За допомогою засобів порівняльно-правового методу пізнання проводиться, по-перше, порівняння захисних застережень з іншими договірними умовами, по-друге, відповідних захисних застережень між собою. За допомогою засобів історико-правового методу пізнання досліджується виникнення та особливості правової регламентації захисних застережень у праві різних країн у різний час. За допомогою системно-структурного методу пізнання будується системна класифікація захисних застережень та досліджуються окремі структурні елементи, що утворюють їх зміст. За допомогою методу комплексного аналізу досліджуються явища, що мають змішаний характер (економіко-правовий).
Теоретичною основою дослідження та зроблених у дисертації висновків послужили праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які звертались до питань, що аналізуються в роботі, зокрема: Ансона В., Арістова С.В., Баранової Л.М., Брагинського М.І., Генкина Д.М., Грінберга М.С., Дзери О.В., Дудко А.Г., Завідова Б.Д., Ісаченко В.Л., Йоффе О.С., Комарова А.С., Коссака В.М., Кузнєцової Н.С., Лунца Л.А., Луця В.В., Мещеряка С.С., Мусіяки В.Л., Новицького І.Б., Ойгензіхта В.А., Пекина А.Ю., Розенберга М.Г., Синецького Б.І., Томсинова В.А., Турбана Г.В., Халфіної Р.О., Шевченко Я.М., Шмітгоффа К., Яблочкова Т.М., а також інших дослідників. Використовувались у процесі дослідження праці українських та зарубіжних економістів: Герчикової І.Н., Красавіної Л.Н., Кредисова А.І., Лаврова С.Н., Носаченка І.М., Співака С.І., Ющенка В.А. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у дисертації уперше в українській юридичній літературі було проведено комплексне дослідження феномену захисного застереження, виявлено та проаналізовано його правові особливості, охарактеризовано правове значення зазначеної договірної умови у змісті зовнішньоекономічного договору.
Ретельну увагу в дисертаційному дослідженні було приділено форс-мажорному застереженню, застереженню про ускладнюючі обставини та застереженням адаптаційно-цінового характеру (валютно-ціновому, товарно-ціновому, валютно-товарному та їх окремим різновидам), викладено авторський погляд щодо структури та змісту названих умов, та надано конкретні пропозиції щодо їх удосконалення (закріплення) на нормативному рівні. В результаті проведеного дослідження дисертант отримав такі основні нові наукові результати:
1. На дисертаційному рівні уперше наведено найбільш вагомі передумови використання захисних застережень та розкрито сутність кожної з них.
2. Уперше виявлено правові особливості захисного застереження, за якими названі умови об єднуються у спільну групу. 3. Розроблено власне визначення захисного застереження та обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення загальної конструкції названої договірної умови.
4. Викладено авторський погляд щодо функціонального призначення захисних застережень. 5. Уперше визначено, що захисні застереження використовують типові не для договірної умови, а для норми закону прийоми юридичної техніки, та, відповідно, виявлено, які саме положення повинні містити названі договірні умови для того, щоб бути діючим механізмом захисту комерційних інтересів сторін договору. 6. Уперше класифіковано кваліфікаційні ознаки обставин, що вводять у дію захисні застереження, на загальні та спеціальні (обов язкові та факультативні), та виділено загальні кваліфікаційні ознаки. 7. На монографічному рівні уперше розмежовано поняття «економічна невигідність» при виконанні договірного зобов язання та «економічна неможливість» виконання договірного зобов язання, які виступають у якості спеціальних кваліфікаційних ознак обставин, що вводять у дію ті чи інші захисні застереження.
8. Уперше аргументується, що за своєю правовою природою умови про конфіденційність, заборону реекспорту та демпінгу, а також умови про конфіденційність, та на випадок неотримання грошових коштів за експорт не є захисними застереженнями, а тому відповідні положення діючого законодавства потребують перегляду.
9. Уперше розроблено загальну класифікацію захисних застережень за змістовими та формальними ознаками (критеріями). 10. Дістало подальший розвиток положення про те, що поняття «форс-мажор» та «непереборна сила» у сфері договірної діяльності мають однаковий сенс, тобто є синонімами.
11. У результаті проведеного дослідження виявлено, що українське законодавство в галузі регулювання відносин, пов язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів, є недосконалим, у зв язку з чим автор пропонує його вдосконалити шляхом прийняття нового закону «Про зовнішньоекономічний договір», один із розділів якого був би повністю присвячений загальній конструкції захисного застереження та його чисельним різновидам і, відповідно, надає власні визначення форс-мажорного застереження, застереження про ускладнюючі обставини, застережень адаптаційно-цінового характеру для нормативного закріплення. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в ній положення, узагальнення та висновки можна використовувати:
1) у науково-дослідницьких роботах – для подальшого дослідження особливостей зовнішньоекономічних договорів;
2) у правотворчості – для сприяння розробки з наступним закріпленням у чинному законодавстві загальної конструкції захисного застереження та його окремих різновидів, із метою надання можливості суб єктам зовнішньоекономічної діяльності належним чином захищати свої інтереси при укладенні договорів з іноземними контрагентами; 3) у правозастосовчій діяльності – для сприяння правозастосовчим органам у вирішенні проблемних ситуацій, пов язаних із використанням чисельних захисних застережень, при застосуванні до прав та обов язків сторін зовнішньоекономічного договору права України; 4) у навчальному процесі – при викладенні курсів: «Цивільне право України», «Правові основи підприємницької діяльності в Україні», «Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні», «Міжнародне приватне право».
Апробація результатів дисертації. Головні положення та висновки дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях: «Конфлікти в суспільствах, що трансформуються» (березень 2001 р., Харків); «Конституція - основа державно-правового будівництва соціального розвитку України» (червень 2001 р., Харків), а також обговорювались на засіданнях кафедри правових основ підприємницької діяльності і фінансового права та кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації. Положення та висновки дисертаційного дослідження викладено у 8 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, та 2 тезах доповідей на наукових конференціях.
| 
