|
Актуальність теми дослідження. Докорінні суспільно-політичні та економічні зміни в Україні зумовили бурхливий розвиток ринкових відносин, особливо в економічному середовищі. У зв язку з цим важливого значення набувають питання, пов язані з регулюванням надання різноманітних послуг. Нині держава здійснює їх регулювання шляхом прийняття відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів. Ряд послуг повноцінно існували і за соціалістичної економіки, інші - мали обмежене застосування, окремі - не надавалися взагалі, а тому стали новим явищем в економічному житті українського суспільства.
З появою на теренах України нового економічного явища – підприємництва, і в його складі надання послуг з охорони власності та громадян, постало питання про всебічне правове регулювання надання таких послуг та необхідність дослідження організаційно-правових аспектів, пов язаних з наданням охоронних послуг, у тому числі і як виду підприємницької діяльності. Держава сформувала досить ґрунтовну нормативно-правову базу, на основі якої і здійснюється цей вид господарсько-підприємницької діяльності. Проте в ній неоднозначно трактуються деякі поняття, що пов язано з невідповідністю та неузгодженістю однорідних норм підзаконних та законодавчих актів. У практиці діяльності це викликає певні, інколи досить значні, незручності як для суб єктів підприємництва з надання охоронних послуг, так і в роботі державних органів, які покликані здійснювати контроль за згаданими суб єктами. За період становлення і розвитку незалежної України теоретичні розробки в галузі адміністративного права не торкнулися сфери цієї діяльності. В юридичній літературі мають місце погляди фахівців на окремі аспекти охоронної діяльності, що стосуються практичного боку надання охоронних послуг. Відсутнє теоретичне осмислення адміністративно-правових та організаційно-управлінських відносин, що виникають в процесі надання послуг з охорони власності та охорони громадян, не вироблено комплексного погляду на це економічне явище, не здійснено аналізу різних аспектів проблеми як із погляду суб єкта охоронного бізнесу, тобто, так званого внутрішнього погляду, так і з погляду контролюючого державного органу, тобто, свого роду, зовнішнього погляду.
З цих позицій проблеми, досліджені в дисертаційній роботі, є актуальними стосовно удосконалення діяльності контрольно-наглядових органів держави за суб єктами підприємницької діяльності з надання охоронних послуг, збалансування організаційно-правових засад на ринку охоронних послуг в Україні та усунення недобросовісної конкуренції на ньому між усіма суб єктами з надання таких послуг, удосконалення інституту адміністративної відповідальності. Досліджені в роботі проблеми можуть мати значення для підготовки відповідних фахівців органів внутрішніх справ, які здійснюють контроль за суб єктами підприємницької діяльності з надання охоронних послуг, а також спецвідділень юридичних факультетів за спеціалізацією “Безпека бізнесу”.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України” та в контексті проведення в нашій державі адміністративно-правової реформи. Тема дисертації безпосередньо пов язана з організаційно-управлінськими аспектами наукової теми “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК” (номер державної реєстрації 0199U002510).
- Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковій розробці і формуванні висновків щодо вдосконалення організаційно-правових засад надання послуг з охорони власності та громадян, місця, ролі та завдань контрольно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ за наданням таких послуг у період становлення й розвитку ринкових відносин в Україні, аналізі чинного законодавства з даного питання та розробки науково обґрунтованих рекомендацій. Для досягнення цієї мети були визначені наступні завдання: розкриття та аналіз правового змісту послуг з охорони власності та охорони фізичних осіб, їх місця в інституті підприємництва;
- дослідження організаційно-правових та організаційно-управлінських аспектів стану і тенденцій розвитку ринку охоронних послуг в Україні;
- проведення аналізу організаційно-управлінського й організаційно-правового механізму надання охоронних послуг та визначення ролі і місця Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в здійсненні контролю за суб єктами підприємницької діяльності з надання охоронних послуг;
- дослідження адміністративно-правових відносин у сфері надання охоронних послуг і визначення шляхів їх удосконалення; аналіз чинного законодавства та практики діяльності органів внутрішніх справ з питання правового регулювання надання послуг з охорони власності та громадян і розробка рекомендацій з удосконалення правового регулювання охоронних послуг як виду підприємницької діяльності;
- внесення конкретних пропозицій організаційно-правового характеру стосовно поліпшення функціонування ринку охоронних послуг і системи державного контролю за підприємницькою діяльністю з надання таких послуг.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі державного регулювання надання послуг з охорони об єктів різних форм власності та громадян, пов язані із застосуванням норм адміністративного, а також інших галузей права України. Предмет дослідження - адміністративно-правові й організаційно-управлінські засади надання охоронних послуг в Україні та організація і здійснення органами внутрішніх справ контролю за діяльністю суб єктів підприємництва, які надають послуги з охорони власності та громадян, а також правові норми, що регулюють таку діяльність.
Загальна гіпотеза дисертаційного дослідження базується на конституційній нормі про рівність усіх форм власності, в тому числі і в процесі здійснення господарсько-підприємницької діяльності. Державне управління цією сферою повинне забезпечувати рівність умов для всіх суб єктів такої діяльності, що є запорукою успішного розвитку як підприємництва, так і системи державного управління ним.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання та наукові методи системного, історичного, нормативно-порівняльного, формально-логічного, структурно-функціонального аналізу досліджуваних правових явищ, які дозволили визначити організаційно-правові та організаційно-управлінські засади регулювання послуг з охорони власності та охорони громадян, місце і роль органів внутрішніх справ у державному контролі за здійсненням цього виду підприємницької діяльності. Застосування зазначених методів у дисертаційній роботі дозволило авторові також дослідити інститут юридичної відповідальності взагалі, та адміністративної відповідальності зокрема, й визначити можливі шляхи вдосконалення інституту юридичної відповідальності через віднесення до суб єктів адміністративної відповідальності юридичних осіб, зокрема суб єктів підприємницької діяльності з надання охоронних послуг.
Емпіричну основу дослідження склали Конституція та Закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти МВС України та інших міністерств і центральних відомств України, які регулюють правовідносини у сфері державного контролю за наданням охоронних послуг.
У дисертаційній роботі використаний особистий досвід служби здобувача у відділі Державної служби охорони при Московському РУ ГУ МВС України в м. Києві, а саме: виконання функцій контролю за здійсненням підприємницької діяльності щодо надання послуг з охорони власності та громадян столичними недержавними охоронними підприємствами та матеріали перевірок понад 250 таких підприємств протягом 1995 – 2000 років. Використані також матеріали, надані рядом недержавних охоронних підприємств.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові роботи вітчизняних та зарубіжних учених-юристів, зокрема, С.С.Алєксєєва, Д.Н.Бахраха, П.Г.Бондаренка, С.М.Братуся, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, В.Грищука, Л.Р.Грицаєнка, Є.В.Додіна, В.В.Дудченка, Д.В.Задихайла, І.Зуба, Ю.Ілюшина, О.С.Іоффе, С.В.Ківалова, В.Кир якова, М.В.Коваліва, Л.В.Коваля, М.В.Коваля, В.А.Козлова, В.К.Колпакова, А.М.Колодія, В.В.Копєйчикова, М.Й.Коржанського, Н.М.Корчак, Н.С.Кузнєцової, С.Л.Лисенкова, Д.М.Лук янця, А.Є.Лунєва, Л.А.Лунца, І.Б.Новицького, В.Нора, В.С.Обідіна, А.Ю.Олійника, В.П.Пастухова, С.Д.Подлінєва, Л.Л.Попова, Ф.С.Разаренова, Л.Соболевського, В.О.Суміна, О.Д.Тихомирова, В.О.Шамрая, Ю.С.Шемшученка, В.К.Шкарупи, В.З.Янчука, присвячені проблемам адміністративно-правового й організаційно-управлінського аспектів регулювання охоронних послуг та контрольно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ за цим видом підприємницької діяльності, інституту юридичної відповідальності суб єктів підприємницької діяльності, які мали істотний вплив на результати цього дисертаційного дослідження. Використовувалися також роботи авторів у інших галузях права, вчених-економістів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на основі чинного законодавства України та інших країн СНД, аналізу практики його застосування і новітньої української правничої думки здійснено наукове дослідження охоронних послуг як об єкта державного регулювання, в якому комплексно проаналізовані адміністративно-правові й організаційно-управлінські аспекти надання послуг з охорони власності різних форм та охорони фізичних осіб, як цілісного явища в економічному житті країни. В даному дослідженні сконцентрована увага на контрольно-наглядовій діяльності органів внутрішніх справ за цим особливим видом господарсько-підприємницької діяльності в умовах становлення й розвитку вітчизняної ринкової економіки та зміцнення демократичних процесів в Україні. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження знайшла конкретний прояв у таких основних положеннях, які виносяться на захист:
- вперше сформульовано визначення поняття послуг з охорони власності та охорони фізичних осіб як виду господарсько-підприємницької діяльності, який за своїм суб єктним складом і змістом є цивільно-правовими зобов язальними правовідносинами і здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативно-правових актів або державних ліцензій на право надання послуг з охорони власності та охорони громадян.
- дістали подальшого розвитку визначення та обґрунтування питань щодо рівня озброєності охоронного персоналу суб єктів з надання охоронних послуг, який є чинником, що безпосередньо впливає на їх конкурентоздатність на ринку таких послуг та контрольно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ за роботою охоронних підприємств як окремого виду адміністративного провадження зовнішньої дії, який спрямований на перевірку дотримання суб єктами підприємницької діяльності з надання охоронних послуг умов та правил здійснення такої діяльності;
- уточнено визначення методів адміністративної діяльності органів внутрішніх справ і контролю за роботою охоронних підприємств та доведено, що нормативні приписи Інструкції про умови та правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян та контроль за їх дотриманням, які регулюють питання, пов язані з порушеннями умов та правил підприємницької діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, є адміністративно-правовими нормами, що встановлюють адміністративну відповідальність у разі їх порушення чи недотримання; - удосконалено класифікацію суб єктів охоронного бізнесу за ознакою рівня озброєності, згідно з якою виділено три групи суб єктів; - обґрунтовується доцільність надання повноважень на здійснення ліцензування послуг по охороні власності та охороні громадян такому органу як Міністерство юстиції України або ж Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, з наданням йому права контролюючого органу з цього виду підприємницької діяльності, з обов язковим залученням до перевірок спеціалістів Державної служби охорони при МВС України, з метою усунення негативних наслідків поєднання однією особою функцій ліцензійного та контролюючого органу, а також конкурента на ринку охоронних послуг для суб єктів підприємницької діяльності з надання послуг з охорони власності та охорони громадян;
- сформульовані та запропоновані пропозиції щодо внесення змін у деякі законодавчі та інші нормативно-правові акти, зокрема: а) в усі нормативно-правові акти, в яких зустрічається термін “охорона громадян”, з метою заміни його терміном “забезпечення фізичної безпеки осіб”. Це, насамперед, Закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про підприємництво”, Інструкція про порядок видачі суб єктам підприємницької діяльності ліцензій на надання послуг з охорони державної, крім особливо важливих об єктів, колективної та приватної власності, а також охороні громадян, Інструкція про умови та правила здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також охороні громадян та контроль за їх дотриманням, Інструкція про порядок контролю за діяльністю суб єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з охорони власності, охорони громадян, а також за діяльності служб охорони підприємств та організацій усіх форм власності. Відповідно, вид підприємницької діяльності, організаційно-правові аспекти якого досліджені в даній дисертаційній роботі, може визначатися як “надання послуг з охорони державної й іншої власності та забезпечення фізичної безпеки осіб”;
б) до Закону України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” від 26.03.92 р.; в) до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.1993 р. №123; г) до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 р. № 256 “Про внесення доповнень до Положення про дозвільну систему”, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622, та Наказу МВС України від 13 квітня 1999 р. № 292 “Про внесення доповнень до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів”, затвердженої наказом МВС України від 21.08.98 № 622”, якими вилучити слова “вітчизняного виробництва” в контексті “пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії”. Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і нових висновків у сфері контрольно-наглядової діяльності за наданням охоронних послуг суб єктами підприємницької діяльності, які формують основу для подальшого комплексного вивчення охоронних послуг як цілісного економіко-правового явища. Пропозиції щодо удосконалення правового регулювання надання послуг з охорони власності та охорони фізичних осіб спрямовані на поліпшення функціонування ринку охоронних послуг в Україні, усунення нерівних конкурентних умов для суб єктів охоронного бізнесу на ринку охоронних послуг, усунення правових колізій в цій галузі, підвищення ефективності контрольно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ України за суб єктами підприємницької діяльності з надання послуг з охорони власності та фізичних осіб, шляхів удосконалення юридичної відповідальності суб єктів підприємницької діяльності щодо надання послуг з охорони власності та фізичних осіб.
Основні положення і висновки дисертації можуть бути також використані:
- в законотворчому процесі та при підготовці відомчих нормативних актів стосовно охоронних послуг і контрольно-наглядової діяльності за суб єктами підприємництва з надання зазначеного виду послуг;
- у практичній діяльності органів внутрішніх справ щодо контролю за суб єктами підприємницької діяльності з надання охоронних послуг;
- у практичній діяльності недержавних охоронних підприємств;
- для підготовки фахівців органів внутрішніх справ, які здійснюють контроль за суб єктами підприємницької діяльності з надання охоронних послуг.
Окремі положення дисертаційного дослідження впроваджені в практику службової діяльності відділу Державної служби охорони при Московському РУ ГУ МВС України в м. Києві (довідка від 20 грудня 1999 р.), практику господарсько-підприємницької діяльності приватної охоронної фірми “Ветеран-К” (довідка від 30 березня 2002 р. № 17) та товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронні технології” (довідка від 6 грудня 2002 р.). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративне право України” та “Судові та правоохоронні органи України” на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету (акт від 2 грудня 2002 р. № 3-09).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, що містяться в дисертаційній роботі та виносяться на захист, є самостійними розробками автора. Комплексне дослідження охоронних послуг як об єкта підприємництва, суб єктів з надання таких послуг, правове становище працівників охоронних підприємств щодо носіння, зберігання та застосування спеціальних засобів і зброї, особливості застосування норм трудового законодавства в роботі з кадрами у недержавних охоронних підприємствах висвітлені в трьох одноосібних наукових працях, надрукованих у фахових виданнях.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету, а також кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Академії Державної податкової служби України ДПА України і дістали позитивну оцінку. Основні положення дисертації апробовані та оприлюднені у виступах на міжвузівському науковому симпозіумі з аграрного права (м. Київ, 2000) та на науково-практичному “круглому столі” “Конституційні права людини в Україні: проблеми та перспективи” (м. Київ, 2002). Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження викладені дисертантом у трьох одноосібних наукових статтях, які опубліковані в наукових фахових виданнях ВАК України, та у тезах доповіді на круглому столі, а саме: 1. Курило В.І. Особливості застосування норм трудового законодавства в роботі з кадрами в недержавних охоронних підприємствах // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. –2002. - Вип. 8. – С. 210-216.
2. Курило В.І. Правовий статус працівників охоронних підприємств щодо носіння, зберігання та застосування спеціальних засобів та зброї // Вісник Національного університету внутрішніх справ. –2002. - Вип. 20. – С. 106-112.
3. Курило В.І. Суб єкти з надання послуг з охорони майна та фізичних осіб. // Економіка та право. -2002. -№ 3(4). - С. 142 -147.
4. Курило В.І. Гарантії конституційного права людини на захист через призму права власності на зброю та засоби самооборони // Матеріали круглого столу “Права людини в Україні: проблеми та перспективи”. Київ: видавничий центр НАУ. – 2002. – С. 8-10.
Структура роботи зумовлена темою дисертаційного дослідження та характером розглянутих проблем. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев яти підрозділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок комп ютерного тексту, із яких 1 сторінка – перелік скорочень, 28 сторінок – список використаних джерел із 240 найменувань, 4 сторінки – додатки.
|
