|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Розвиток національної правової системи у всіх її проявах є складним і тривалим процесом, що вимагає належного наукового забезпечення, об”єктивної апробації та виваженості в оцінках. На жаль, сьогодні процесу формування національної правової системи властива тенденція до відображення миттєвих потреб у правовому регулюванні тієї чи іншої сфери суспільних відносин, без врахування теоретичного підгрунтя цього багатогранного процесу. Як наслідок цього–правові колізії в чинному законодавстві. Світовий досвід провідних держав свідчить про те,що зміна способу виробництва, як і економічного базису, неодмінно тягне структурні зміни в надбудові держави. Не залишилась осторонь і Україна, яка здобувши незалежність, прагне впроваджувати в економічній сфері ринкові відносини. Радикально змінити систему управління державою усіма сферами суспільного життя і перетворити її з гальма економічних перетворень на один із визначальних чинників їх прискорення має комплексна адміністративна реформа. Необхідність її здійснення в Україні обумовлена тим, що вжиті останнім часом окремі неузгоджені між собою спроби зміцнити виконавчу владу і пристосувати існуючу систему державного управління до потреб здійснення необхідних економічних і політичних перетворень виявилися недостатніми і малорезультативними. За своєю суттю адміністративна реформа є комплексом узгоджених між собою заходів, спрямованих на суттєве підвищення рівня керування життєво важливими процесами у суспільстві шляхом науково обгрунтованого створення ефективно працюючого механізму державного управління, розвитку адміністративного законодавства, покращення кадрового, інформаційно-технічного і фінансово-матеріального забезпечення виконавчої влади [1].
Перед українською правовою наукою гостро постають, з поміж інших, завдання розширити та поглибити фундаментальні дослідження проблем організації, функціонування та правового регулювання виконавчої влади та реформування її інститутів.
За цих умов визначення місця митної служби в системі органів виконавчої влади має ключеве значення для сутності митної системи, функцій митних органів, їх правового статусу, організаційного будівництва, форм і методів діяльності.
Захист економічних інтересів України, запобігання незаконному ввезенню товарів, втратам Державного бюджету України в процесі зовнішньоекономічних операцій є головним завданням Державної митної служби України, яке зумовлює пошук нових і вдосконалення існуючих засобів та форм його проведення. Актуальність теми дисертації зумовлена, з одного боку, тим , що митний контроль є малодослідженим видом державного контролю, а з іншого- необхідністю його розвитку і вдосконалення у процесі утвердження України як європейської демократичної держави. Актуальність обраної теми обумовлюється і великим загальнодержавним значенням податків, надходження яких, як головного джерела наповнення державного бюджету, контролюють та забезпечують митні органи. Розвиток митного контролю в Україні, потребує реорганізації системи митних органів та вирішення проблем правового регулювання митного контролю, оскільки продовжують діяти застарілі нормативні акти, між чиними правовими актами існують істотні суперечності, що порушує системність митного законодавства, чимало нормативних актів виявляються неефективними, відсутня належна стабільність законів. У цих умовах необхідно використати особливості міжнародно-правових стандартів, що дасть змогу застосувати досвід зарубіжних країн з урахуванням національних традицій, менталітету, наукових здобутків українських вчених-юристів у процесі організації та правового регулювання митного контролю.
Актуальність цього дослідження посилюється тим, що митний контроль передбачає налагоджену систему юридичної відповідальності за порушення митного законодавства. Для створення надійних засад охорони зовнішньоекономічної діяльності як юридичних так і фізичних осіб необхідне існування всіх видів юридичної відповідальності. Особливе важливе місце в цій сфері посідає адміністративна відповідальність за порушення митних правил. Головне її призначення полягає в попередженні та недопущенні протиправних діянь, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. В Україні проблемам митного контролю до останнього часу не приділялося належної уваги. Окремі питання або сфери державного контролю досліджували у своїх роботах В.Б.Авер”янов,О.Ф.Андрійко, Ю.П.Битяк, Л.К.Воронова, А.С.Васильєв, І.П. Голосніченко, С.В.Ківалов, Р.А.Калюжний, Л.В.Коваль, В.В.Копейчиков, Л.Т.Кривенко, Є.Б.Кубко, Д.І.Лук”янець, В.М.Марчук , В.Ф.Опришко, І.М.Пахомов, П.М.Рабинович, А.О.Селиванов, М.Ф.Селівон, В.Ф.Сіренко, О.Ф.Фріцький, В.В.Цвєтков, В.М.Шаповал, Ю.С.Шемшученко. Питанням митної справи взагалі та митного контролю зокрема приділена значна увага в наукових працях К.Г.Борисова, Б.Н.Габричидзе, Дьоміна Ю.М., С.В.Ківалова, Б.А.Кормича, В.Пашка, С.І.Пахомова, К.К.Сандровського. Не применшуючи ролі й значущості доробку попередніх науковців, необхідно визнати, що в Україні досі немає спеціальних монографічних досліджень проблематики митного контролю, що і зумовило вибір теми дисертації. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дісертаційна робота здійснювалася у зв язку з темою наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України “Проблеми удосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україні”, затвердженою Вченою Радою Інституту 27 жовтня 1999 року (№ держ.реєстрації 0101U001011) та планом підготовки “Юридичної енциклопедії” (№ держ.реєстрації РК 0199U003237).
Тема роботи передбачена також Програмою науково-дослідних праць юридичного факультету Академії митної служби України, затвердженою ДМС України 17 липня 1999 року №17/1135.
Мета і задача дослідження. Мета роботи полягає у виявленні на основі аналізу наукових розробок, узагальнення нормотворчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду місця і ролі митного контролю у державному регулюванні митної справи, визначенні особливостей і тенденцій організаційного та правового забезпечення здійснення митного контролю, виробленні науково обгрунтованих пропозицій щодо створення ефективної системи органів митного контролю та підвищенні результативності і ефективності їх діяльності.
Відповідно до вказаної мети, дисертант визначив наступні завдання:
-уточнити поняття та сутність митного контролю і на цій основі визначити місце і роль функції митного контролю у державному регулюванні митної справи;
-розкрити основні принципи митного контролю; -виділити форми і види здійснення митного контролю, та внести пропозиції про вдосконалення митного контролю щодо юридичних осіб; -розмежувати поняття : “посадова особа митного органу”, “службова особа митного органу”, “працівник митного органу”;
-удосконалити організацію структури митних органів щодо здійснення митного контролю;
-з ясувати форми взаємодії митних органів з правоохоронними та іншими контролюючими органами і внести пропозиціїї по їх закріпленню у новому Митному кодексі України;
-виявити прогалини чинного законодавства та практики застосування заходів адміністративної відповідальності суб єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил та виробити пропозиції по усуненню цих недоліків.
Об єктом дисертаційного дослідження є митний контроль як вид державного контролю і окрема функція митних органів, його основні ознаки, характеристики та реалізація в процесі здійснення митної справи.
Предметом дисертаційного дослідження є організаційні та правові аспекти здійснення митного контролю в Україні.
Методи дисертаційного дослідження. З метою одержання найбільш достовірних результатів у дослідженні застосовувалася система принципів, прийомів та підходів, яка побудована на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах. Використання філософських принципів і методів дало змогу забезпечити єдність соціально-правового та гносеологічного аналізу митного контролю, об”єктивність, конкретність тощо.
Системний, структурно-функціональний, історико-порівняльний та інші методи використовувалися для досягнення розуміння діалектичного зв язку між функціями та структурою, правовою діяльністю та правовими відносинами в межах митного контролю. Застосування спеціальних методів як формально-юридичного, порівняльно-правового, тлумачення правових норм і узагальнення юридичної практики дозволило проаналізувати особливості митного контролю. Використання статистичного методу дало змогу прослідкувати дінаміку митних правопорушень та визначити проблеми застосування застосування адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Основні положення та висновки роботи грунтуються на аналізі вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, нормативних актів, юридичної практики.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше проведено організаційно-правове дослідження діяльності митних органів щодо виконання головної функції – митного контролю, його організації і правового регулювання, підстав адміністративної відповідальності суб єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил. В межах здійсненого дослідження одержано наступні результати, які мають наукову новизну.
1.Митний контроль головна функція митних органів і має свої особливості порівняно з іншими видами державного контролю. Його особливість полягає в тому, що він є складовою організації загальнодержавної системи безпеки України, через що митні органи набули спеціального статусу і призначені забезпечувати: заходи щодо боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, контролювати сплату відповідних платежів у Держбюджет України, вести спеціальну митну статистику. 2.Уточнено зміст поняття митного органу як контролюючого, правозастосовчого органу виконавчої влади, який є за своїм характером правоохоронним, що діє від імені та в інтересах держави і виконує завдання в галузі митної справи за допомогою притаманних йому форм та методів.
3.Розкрито зміст принципів митного контролю (законність, демократизм, повномасштабне і чітке митне регулювання, забезпечення ефективності митно-правових засобів митного контролю, врахування досвіду міжнародно-правового співробітництва та регулювання в галузі митної справи, субординація у службових відносинах, систематичність, професіоналізм, гласність та прозорість) та запропоновано тлумачення нових принципів: ризику і менеджменту. Ризик, під яким взагалі розуміють можливу небезпеку, у процесі протидії митним правопорушенням виступає як соціально об єктивна та професійно невід ємна умова функціонування митних органів. У цілому ризики митного контролю підрозділяються на: ризик виникнення професійної небезпеки (життя, здоров я, честь, гідність службової особи митних органів); ризик виникнення небезпеки держави (економічної, екологічної тощо); ризик виникнення втрат (матеріальних, фінансових, моральних тощо); ризик виникнення відповідальності (ймовірність прийняття неправильного або правильного рішення службовою особою митного органу з пакету можливих альтернативних рішень при здійсненні процедур митного контролю). Менеджмент як принцип митного контролю полягає в тому, що як стратегія визначає досягнення основної мети у розвитку митної справи та формуванні митної політики. Менеджмент пердбачає володіння повною та об єктивною інформацією та на її базі розробку стратегії та тактики митного контролю. 4 Обгрунтовано класифікацію видів митного контролю за такими найважливішими ознаками, як: за правовим статусом суб єкта зовнішньоекономічної діяльності; за часом проведення; за цільовою спрямованістю; за умовою переміщення підконтрольного об єкту; за видом транспорту, яким переміщується підконтрольний об”єкт. Ці види можуть перетинатися, що при належній коордінації дає можливість отримати детальну і повну інформацію щодо контрольованої ситуації чи об єкту митного контролю.
5.Виділено форми митного контролю і обгрунтовано пропозицію щодо закріплення у новому Митному кодексі України в якості окремої форми –“митного обстеження" як комплексної візуальної та документальної перевірки контрольованого об єкту, що переміщується через митний кордон України. 6.Здійснено науково-практичне обгрунтування пропозицій щодо розмежування поняття: “посадова особа митного органу”, “службова особа митного органу”, “працівник митного органу” для усунення підміни цих понять у законодавстві та правозастосовчій сфері. Зокрема зроблено висновок, що поняття “службова особа митних органів” є значно ширшим, не пов язане з обов язковим заняттям керівної посади та наявністю підлеглих працівників і включає в себе поняття “посадова особа митних органів”. До працівників митних органів автор пропонує віднести посадових осіб, службових осіб і адміністративно-технічних працівників.
7.Обгрунтовується пропозиція створення обласних митниць. Практика існування регіональних митниць показала доцільність їх створення за обласним принципом, оскільки правоохоронні та контролюючі органи, з якими взаємодіють митні органи з питань митного контролю, побудовані за територіальним (обласним) приципом на засадах поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади згідно Конституції України. Існування митниць стосовно поставлених перед ними завдань щодо митного контролю ефективно на території однієї області, а тому митниці повинні стати обласними митницями згідно системи адміністративно територіального устрою України, що значно скоротить витрати на утримання управлінського персоналу та сприятиме посиленню боротьби з порушеннями митних правил та контрабандою.
8.Визначені напрямки та зміст правової регламентації положень, якими слід керуватися при взаємодії митних, правоохоронних та окремих контролюючих органів, в основі діяльності яких лежить спільна мета щодо забезпечення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Поставлена мета досягається: взаємним інформуванням про стан забезпечення вимог чинного законодавства при перетині митного кордону і обставини, що сприяють їх порушенню; формуванням банку даних про порушників чинного законодавства та спільним використанням його в практичній діяльності; розробкою і погодженням планів щодо проведення спільних організаційно-управлінських і практичних заходів з перевірки зовнішньокономічної діяльності підконтрольних суб"єктів; підведенням підсумків і аналітичною оцінкою роботи щодо забезпечення чинного законодавства та напрацюванням заходів по усуненню недоліків у практичній діяльності; підготовкою та внесенням спільних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства; спільною перевіркою конкретних фактів порушень чинного законодавства та вирішення питань щодо притягнення винних до відповідальності.
9. Одержані результати при аналізі митного контролю свідчать, що митне законодавство України активно сприймає і застосовує світовий митно-правовий досвід, а міжнародне співробітництво позитивно впливає на зміст і функціонування українського митного законодавства. Даний процес повинен також впливати і на розвиток законодавства щодо адміністративної відповідальності суб єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил, а особливо юридичних осіб. Дисертант приєднується до наукової думки (І. Голосніченко, Є.Додін, В.Стефанюк, Д.Лук”янець) щодо визнання юридичної особи суб єктом адміністративної відповідальності і обгрунтовує необхідність закріплення в Митному кодексі України положень, якими встановити відповідальність за порушення митних правил не керівників і службових осіб підприємств, а саме юридичних осіб.
Дисертантом сформульовані й деякі інші пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, які, на думку дисертанта, забезпечать повніше й ефективніше функціонування митних органів при здійсненні митного контролю. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне та практичне значення полягає у тому, що сформульовані в роботі концептуальні положення, висновки та рекомендації певною мірою поглиблюють наукові засади митного контролю і можуть бути використані у процесі адміністративно-правового регулювання інституту митного контролю, підготовки нормативно-правових актів по удосконаленню структури Державної митної служби України. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при розробці нових законодавчих актів з питань митної справи та адміністративної відповідальності суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил. Окремі положення викладені в цій дисертації можуть бути використані у правозастосовчий діяльності, зокрема при розгляді справ про адміністративні правопорушення митними органами і судами, а також при розгляді судами скарг на рішення митних органів.
Результати даного дослідження можуть бути використані як основа для подальшої наукової роботи за напрямками дослідження правової природи митного контролю, цілісного уявлення про структурно-функціональну організацію митної служби в Україні та визначенні подальших шляхів удосконалення з метою підвищення ефективності здійснення митного контролю.
Результати дисертаційної роботи можуть також бути використані в учбовому процесі при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративне право”, "Митне право", “Державна митна служба”, “Адміністративний процес” та "Адміністративна відповідальність".
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданні відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України.
Теоретичні здобутки роботи використовувалися автором у процесі викладання навчальних курсів “Основи зовнішньоекономічної діяльності” у Рівненському гуманітарному університеті, “Митне право” та “Державна митна служба України” у Київському університеті права (Рівненська філія).
Окремі положення дисертаційного дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях, а саме: “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (Дніпропетровськ, 1999 р.), “Митна політика України на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 2001 р.), “Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції” (Київ, 2003 р.), на круглому столі “Адміністративна реформа та проблеми розвитку адміністративного права України (Київ, 2003 р.). Тези всіх виступів (крім останньої конференції та круглого столу) або підготовлені на їх основі статті опубліковано.
Публікації.Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у 8 публікаціях, у тому числі в 6 наукових статтях у фахових виданнях.
1. Проблеми розвитку митного законодавства // Вісник Академії митної служби України. - Дніпропетровськ. - 1999. - №2. - С. 10-12.
2. Митний контроль // Юридична енциклопедія. Т.3. - К., 2001. - С. 635 (у співавторстві з Нагребельним В.П.).
3. Відповідальність суб єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право.- 2002. - №1.- С. 72-75.
4. Проблема визначення понять “посадова особа”, “службова особа” і “працівник митного органу” в митному законодавстві // Підприємництво, господарство і право.-2002.-.- №5- С. 42-44.
5. Конституційні засади митного контролю в Україні // Митна справа .- 2002. -№1 С. 95-101.
6. Принципи митного контролю // Митна справа. - 2002. -№4.- С. 73-81.
7. Правове регулювання митного контролю в Україні // Митна справа. - 2002. -№5.-С. 59-65.
8. Деякі проблеми митного контролю в Україні // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип.7. - Київ, 2001. - С. 227-230.
Структура дисертаціїї визначена метою і завданнями длслідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, які об єднують 8 підрозділів, висновків, переліку використаних джерел та шести додатків. Загальний обсяг роботи – 255 сторінок.Список використаних та цитованих джерел складається з 233 найменувань.
| 
