|
Актуальність теми. У драматичній історії України ХХ ст. важливе місце належить подіям, що розгорнулися на початку Другої світової війни. Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. основна частина України ввійшла як ,,союзна республіка” до складу СРСР. Надані їй ознаки держави перетворилися, в міру формування в Радянському Союзі сталінського тоталітарного режиму, на зовсім формальні. Однак саме в рамках Української РСР відбулася фактична консолідація усіх українських земель. Важливим кроком на шляху до цієї єдності було приєднання до УРСР тих історично українських територій, що перебували протягом міжвоєнного періоду в складі польської держави, а саме – Східної Галичини і Західної Волині, які дістали в історіографії збірну назву Західна Україна.
Возз єднання, як традиційно іменували згаданий акт радянські юристи і історики, стало результатом складної військово-дипломатичної гри Й.Сталіна й А.Гітлера на початку Другої світової війни, реалізації однієї з умов таємного протоколу до радянсько-німецького пакту про ненапад від 23 серпня 1939р. /22/1) . Причому, йшлося не тільки про фактичний контроль над територією, якого було досягнуто внаслідок військової операції Червоної армії у вересні 1939 р., не тільки про юридичне оформлення цього контролю зустрічними рішеннями Народних Зборів Західної України та Верховних Рад СРСР і УРСР,- йшлося про перетворення Західної України на інтегральну частину Радянського Союзу. Відразу ж після зайняття регіону радянськими військами тут розпочалося інтенсивне відтворення політичної, економічної та соціальної структур, що складали основу суспільного ладу в тодішньому СРСР. Процес, який стисло можна визначити терміном ,,радянізація”, охопив усі сфери життя західноукраїнського суспільства. Встановилася однопартійна політична система радянського зразка із монополією комуністичної партії на державну владу, специфічною ієрархією партійно-радянських владних структур та особливими функціями терористичних органів державної безпеки. Відбувається перехід до державної директивної економіки, основу якого складала ліквідація приватної та встановлення державної власності на засоби виробництва. Тотальний контроль держави поширився також на усі прояви духовного життя, що супроводжувався його жорсткою ідеологізацією.
Тема дисертаційного дослідження “Встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр. (державно-правовий аспект)” є актуальною з різних точок зору. Необхідність глибокого вивчення даної проблеми диктується тим, що протягом десятиліть радянської влади в наукових дослідженнях тенденційно висвітлювались події та явища, які відбувалися в Західній Україні у той час. У публікаціях спостерігався відхід від наукових принципів, перекручення фактів. Автори оминали проблему легітимності встановлення радянського режиму в Західній Україні, участі місцевого населення у цьому процесі, однобоко висвітлювали роль зовнішніх сил. Тому особливо актуальною є потреба глибокого переосмислення історії встановлення і функціонування радянської влади в Західній Україні на основі нових фактів і документів.
У сучасний період означена проблематика становить предмет зацікавленості представників різних суспільних наук: правознавців, істориків, політологів. Зокрема, потрібно відзначити праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як І.Білас, В.Бонусяк, Ю.Бисага, О.Горланов, В.Кульчицький, В.Ковалюк, Л.Луць, О.Луцький, Я.Малик, П.Рабінович, Б.Тищик та інші. Між тим, значна частина питань, пов язаних із встановленням і функціонуванням радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр., ще залишається малодослідженою. На особливу увагу потребує аналіз політичних і правових аспектів даної проблеми, оскільки оцінка їх практично відсутня.
Актуальність даного дослідження великою мірою також зумовлюється тим впливом, який мають наслідки подій 1939-1941 рр. на сучасний процес державного будівництва в Україні. Здійснене у той час об єднання українських земель геополітично підготувало незалежність України, вирішально заваживши на шансах нинішнього державотворення. Важливим є і той факт, що після возз єднання двох найбільших частин українських земель посилились взаємовпливи східних і західних українців. Травматичний досвід зіткнення з радянським режимом не в останню чергу зумовив ту авангардну роль, яку відіграли західні області у боротьбі за проголошення незалежності сучасної України та відмову від радянської державно-правової спадщини. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає проблематиці досліджень “Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних, правових учень та зарубіжної історії”, яку проводить кафедра теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і завдання . Метою дисертаційного дослідження є поглиблення історико-правових знань стосовно сутності, змісту та особливостей процесу встановлення і функціонування радянських органів влади в Західній Україні у 1939-1941 рр.
Задля цього необхідно вирішити наступні завдання: - уточнити обставини зайняття території Західної України радянськими військами у 1939 р. як вирішальної передумови встановлення в регіоні радянського режиму;
- визначити роль Народних зборів Західної України у процесі приєднання регіону до складу СРСР та у встановленні радянської суспільно-політичної системи;
- встановити призначення тимчасових органів влади, що діяли на території Західної України у вересні-грудні 1939 р.;
- дослідити методи, за допомогою яких в Західній Україні було впроваджено державний режим тоталітарного взірця;
- визначити особливості формування і функціонування органів судової влади в умовах радянського режиму в Західній Україні;
- проаналізувати діяльність органів НКВС, встановити масштаби репресивних акцій щодо населення Західної України.
Об єктом дослідження є процес встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні у 1939-1941 рр., зокрема правове положення радянських органів державної влади в Західній Україні.
Предметом дослідження є історико правові засади встановлення та функціонування радянського режиму в Західній Україні. Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить низка філософських, загально-наукових та спеціально-юридичних методів. Застосування діалектичного методу дозволило встановити особливості розвитку радянських органів влади в Західній Україні в досліджуваний період. Історичний метод використано при аналізі процесу возз єднання Західної України з УРСР. Історико-правовий метод дозволив виявити сутність і призначення тимчасових органів влади, що діяли у вересні-грудні 1939 р.; юридичний – в процесі дослідження норм правових актів, які діяли на території Західної України. Джерельною базою дослідження є нормативно-правові акти і документи, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, архівні документи тогочасного періоду.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у вітчизняному правознавстві історико-правових монографічних досліджень основних проблем встановлення і функціонування радянського режиму в Західній Україні.
- У результаті проведеного дослідження сформульовані такі основні положення, котрим, як видається, притаманні елементи наукової новизни, і які виносяться на захист: уточнено, що обставини приєднання Західної України до складу СРСР і возз єднання її з УРСР були викликані насамперед зовнішніми факторами;
- метою тимчасових органів влади (воєводських і повітових управлінь, селянських комітетів) було забезпечення переходу до усталених в СРСР форм державної влади;
- призначення Народних Зборів Західної України полягало в юридичному закріпленні засад функціонування органів радянської влади;
- встановлено недемократичний характер методів здійснення державної влади. Режим, що функціонував в Західній Україні в 1939 – 1941 рр. мав тоталітарний характер;
- визначено наявність репресивно-каральних рис притаманних органам судової влади, міліції, державної безпеки. Встановлено, що форсоване інтегрування Західної України до складу СРСР супроводжувалося масовими репресіями, порушеннями законів і прав людини;
- незважаючи на насильницький характер возз єднання, події 1939-1941 рр. започаткували процес реальної консолідації української нації, об єднавши дві основні її частини в межах одного державного кордону і поставивши в умови однакової політичної та соціально-економічної дійсності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали і висновки дослідження можуть бути використані:
- для підготовки підручників і посібників з історії держави і права України;
- у навчальному процесі вузів для розробки загальних і спеціальних курсів, при проведенні семінарських занять, написання курсових і дипломних робіт та ін. Основні положення і висновки роботи, зібраний дисертанткою фактологічний матеріал можуть бути використані для подальшого дослідження даної теми з продовженням хронологічних рамок, а також суміжної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні положення та висновки дисертації викладено у восьми наукових публікаціях (у тому числі чотири із них – у фахових виданнях). Серед фахових статей, опублікованих за темою дисертації, одна написана у співавторстві з В.С.Кульчицьким. Особистий внесок здобувача у цій статті полягає в дослідженні правового положення та діяльності радянських органів влади в Західній Україні в 1939-1941рр.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка. Основні положення дослідження викладені у доповідях, виголошених на регіональній науковій конференції ,,Теорія і практика державотворення в Україні: історія та сучасність” (Львів, 4 травня 1999), всеукраїнській науковій конференції ,,Галичина в роки Другої світової війни” (Івано-Франківськ, 8-9 листопада 1999), міжнародній науковій конференції ,,1939 рік в історичній долі України і українців” (Львів, 23-24 вересня 1999).
Структура роботи. Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (розподілених на шість підрозділів), висновків та списку використаних джерел (230 найменувань). Обсяг дисертації ( без списку використаних джерел ) становить 169 сторінок.
| 
