|
Досліджуючи джерела міжнародного приватного права (МПрП) ми стикаємося з цілою низкою питань серед яких основними стають невизначеність предмета галузі міжнародного приватного права, видів та системи джерел, наявність великої кількості теоретичних позіцій по кожному із зазначених питань. Коло відносин МПрП у кожній країні сприймається не однаково, в Україні одностайної позиції щодо предмету галузі ще не склалося, завдяки цьому досліджувати практичні аспекти законодавчого регулювання галузі міжнародного приватного права можливо лише визначившись у сприйнятті основних питань та термінів галузі. Щодо сприйняття джерел права існує декілька позицій, серед них найбільш актуальною вважаємо теорію різноджерельного права [1, с.240], але метою даного дослідження є визначення стану правового регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні та способів систематизації нормативного матеріалу з урахуванням досвіду розвинутих країн та збереження національних традицій, тобто увага приділяється саме позитивному праву, юридичним джерелам. Але і вони сприймаються неоднозначно і у роботі ми займаємо позицію щодо якої обмежуємося колом законодавчих актів України та зарубіжжя, і по цьому законодавство сприймаємо вузько, як сукупність кодексів та законів України.
З питанням законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин пов язана проблема «подвійності» джерел МПрП. Така проблема постає, оскільки відповідно до ст.9 Конституції України [2], та до Законів України «Про міжнародні договори України» [3], «Про дію міжнародних договорів на території України» [4] міжнародні договори є складовою національного законодавства України. Ця позиція не є безперечною, тому необхідно визначити чи існують вагомі підстави насправді включати до законодавства України міжнародні договори, і відповідно, чи можна вважати норми міжнародних договорів складовою внутрішнього законодавства України. У науці немає єдності думок щодо критеріїв аналізу співвідношення національного законодавства і міжнародних договорів як джерел права, а поставлене питання тісно пов язане із розробленою у вітчизняній науці теорією трансформації міжнародного права у національне. Вирішенню проблеми подвійності джерел МПрП присвячено окремий розділ дослідження.
Практичним цілям роботи слугує визначення видів норм МПрП, бо в науці існуюють декілька поглядів на іх види та сукупність. Визначити такі види стає можливим лише завдяки з ясуванню певного сприйняття предмету та методу галузі. Майже безперечною є позиція, щодо якої колізійні норми сприймаються як основа, серцевина МПрП, але останні дослідження російських вчених беруть таке твердження під сумнів, тому ми грунтовно зупиняємося на даній проблемі. До того ж, як і багато десятиріч тому, ще досі не вироблено одностайного відношення до матеріально-правових норм у галузі МПрП. Визначення складу норм галузі є обов язковою умовою дослідження їх системи у законодавстві України. Ми відмічаємо протиріччя у сприйнятті видів колізійних норм і опрацьовуємо операційний матеріал другого розділу дослідження, наводимо свою класифікацію колізійних приписів. Із дослідження норм МПрП у внутрішнім законодавстві України постає проблема комплексності джерел даної галузі, проблема різногалузевого спрямування актів, які у своєму складі мають норми МПрП. Намагаючись системно підійти до вирішення поставленої мети, будується другий розділ роботи за інституційним принципом. Виходячи з того, що до норм МПрП поряд із колізійними приписами слід відносити норми-дефініції та службові норми загальної частини, один підрозіл присвячено вивченню загальних положень МПрП у внутрішньому законодавстві України. І найбільшим за обсягом є підрозділ роботи, в якому висвітлюються деякі теоретичні та практичні питання законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні, визначаються спеціальні колізійні приписи законодавства України щодо пошуку права, яке має застосовуватися до регулювання основних інститутів МПрП.
У поле дослідника потрапляють всі норми внутрішнього законодавства України щодо регулювання відносин із наявністю іноземного елементу, хоча особлива увага приділяється саме колізійним питанням. Тому не повним було б дослідження внутрішнього законодавства України як джерела МПрП, якщо залишити осторонь норми, які науковці відносять до міжнародного цивільного процесу (МЦП). Схиляючись до позиції розрізнення предмету МПрП та МЦП, але виходячи з того, що законодавець пішов шляхом систематизації разом із колізійними нормами, також норм МЦП, вважаємо за необхідне досліджувати норми МЦП поряд із колізійними прив язками, які слугують визначенню права щодо цивільного процесу. Вивчаючи чинне законодавство України та іноземних країн, проект закону України про МПрП, ми доходимо висновку про невиправданість запропонованого способу систематизації норм МЦП і пропонуємо свій варіант вирішення проблеми.
Актуальність теми. Проблема винайдення можливих шляхів упорядкування норм, які наукою відносяться до міжнародного приватного права (МпрП), вже підіймалася в роботах М.М. Богуславського, Л.Н. Галенської, Г.К. Дмитрієвої, Д.В. Задихайло, В.П. Звекова, В.М. Корецького, С.Б. Крилова, Л.А. Лунца, Н.І. Маришевої, Г.К. Матвєєва, Р.А. Мюллерсона, І.Б. Новицького, І.С. Перетерського, А.А. Попова, О.О. Рубанова, Ю.А. Тихомирова, А.Г. Хачатуряна, вчених країн Західної Європи, Великобританії та США: Ж.Азема, А.Блекмана, Д.Дайсі, М.Іссада, Е.Клейна, М.Лакатоша, Дж.Морріса, П.Норта, Л.Раапе, Дж.Чешира, та інших. В сучасній Україні ще на початку оновлення правової системи незалежної держави на базі наукового пошуку правознавців: Г.А. Гірми, А.С. Довгерта, В.Я. Калакури, В.І. Кисіля, В.Л. Мусіяки, було опрацьовано проект закону України про МПрП. Нажаль, тернистий шлях кодифікаційного процесу цивільного права відбився і на міжнародному приватному праві. Автономна кодифікація МПрП висуває необхідність дослідження співвідношення спеціального закону із МПрП та кодексів України, норм міжнародних угод та звичаїв, ця проблема ускладнюється можливістю застосування норм права іноземних країн. З часу створення першого системного блоку норм МПрП якісно змінилось законодавство України, тому опрацювання вказаного проекту має ґрунтуватися на сучасному комплексному дослідженні внутрішнього законодавства України із МПрП, винайденні та аналізі всіх колізійних приписів чинного законодавства України. Ці та інші обставини неминуче вказують на необхідність комплексного дослідження норм внутрішнього законодавства України як джерела міжнародного приватного права. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.49 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002-2003 роки, п.п.1-13 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002-2005 роки, затверджених Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.1, п.1.3, п.1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки. Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні системи норм міжнародного приватного права у внутрішнім законодавстві України. Досягнення цієї мети зумовлює вирішення наступних завдань:
1. З ясувати поняття джерел міжнародного приватного права України.
2. Вказати види джерел міжнародного приватного права України.
3. Визначити систему джерел МПрП, що склалася у міжнародній практиці.
4. Провести комплексне дослідження норм МПрП в рамках чинного законодавства України. Визначити систему і види норм міжнародного приватного права.
5. З ясувати можливі шляхи систематизації внутрішнього законодавства у сфері МПрП України.
Об єктом дослідження є система джерел міжнародного приватного права в цілому. Предметом дослідження виступає внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права. Методи дослідження. Головним у процесі дослідження виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми у єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правових приписів у сфері, що є предметом дослідження. У процесі дослідження застосовувалась низка загальнонаукових та спеціальних юридичних методів. Матеріали дослідження у дисертації викладені відповідно до логіко-юридичного методу. Системний підхід виявився у комплексному аналізі внутрішнього законодавства України. Застосування історичного методу дало змогу дослідити розвиток законодавства України ще за часів Древнього Києва, козацької доби і до теперішнього часу. Порівняльний метод застосовувався при аналізі структури норм, які належать різним інститутам МПрП. Основним цей метод виступав також при дослідженні порядку закріплення норм вказаної галузі права у законодавстві України та іноземних держав. Дати прогноз розвитку законодавства України з МПрП стало можливим завдяки використанню методів моделювання та прогнозування. Метод системного аналізу правових понять та категорій широко застосовувався у другому розділі роботи при аналізі норм МПрП у законодавстві України та зарубіжних країн, при визначенні загальних положень МПрП. Широке застосування отримали також статистичний, ретроспективний, конкретно-соціологічний методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота вирізняється сучасною постановкою проблеми законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні. В даній роботі сформульовані висновки як загальнотеоретичного характеру, так і практичні пропозиції щодо систематизації норм міжнародного приватного права України. На основі проведеного дослідження отримані та виносяться на захист наступні положення:
1. Вперше на основі аналізу джерел міжнародного приватного права, предмету та методу правового регулювання, норм внутрішнього законодавства України, запропоновано законодавчо встановити види та співвідношення джерел міжнародного приватного права.
2. Робиться висновок про наявність реальної можливості повної систематизації колізійних приписів МПрП України. На даний момент вбачається тенденція до згладження меж між різними юридичними формами міжнародного приватного права, що дає підставу стверджувати необхідність інтеграційного підходу до позитивного права як джерела МПрП. Основою систематизації норм МПрП на даному етапі має бути саме інтеграційний підхід до джерел міжнародного приватного права.
3. В законі України "Про міжнародне приватне право" пропонується закріпити правову норму "Джерела міжнародного приватного права України" наступного змісту:
"Джерелами регулювання цивільно-правових відносин за участю іноземного елементу виступають внутрішнє законодавство, міжнародні угоди та міжнародні звичаї.
Право країни, яке повинно застосовуватись до цивільно-правових, трудових, шлюбних та інших відносин з іноземним елементом, визначається на основі колізійних норм даного Закону.
Нормативні приписи міжнародних договорів застосовуються до регулювання вказаних відносин після їх переносу у внутрішнє законодавство України.
Міжнародний звичай застосовується за угодою сторін, у випадках, вказаних в законі, а також у випадку коли певні суспільні відносини законом не врегульовані, а сторонами застосування звичаю не передбачено".
4. Пропонується норми міжнародного цивільного процесу не включати до складу Закону України "Про міжнародне приватне право". В той же час, у такому законі має бути чітко встановлено положення про широке застосування закону суду щодо відносин міжнародного цивільного процесу в Україні.
5. У роботі додатково обґрунтовується позиція вчених, які вказують на те, що міжнародні договори можна розглядати у якості джерела міжнародного приватного права лише у випадку трансформації.
Практичне значення одержаних результатів. Виконана робота має наукову та практичну значущість. Одержані у процесі дослідження результати поглиблюють наукові знання про правове регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні, про систематизацію та методологію кодифікації МПрП у внутрішньому законодавстві України. Дослідження направлено на пошук найбільш ефективних способів законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин з урахуванням перспектив їх розвитку. Висновки дисертації направлені на використання їх у правозастосовній і законотворчій діяльності Верховної Ради України.
1) На підґрунті проведеного дослідження пропонується редакцію проекту Закону України "Про міжнародне приватне право" доповнити та змінити з урахуванням наступного: Визначення іноземного елементу пропонується змінити на більш стисле:
"Іноземним елементом є структурний елемент правових відносин у вигляді учасника, об єкта, що знаходиться за кордоном чи юридичного факту, що мав місце за кордоном і лежить у основі таких правових відносин".
П.2.ст.10 проекту необхідно виключити, оскільки дана норма дублює положення п.1 тієї ж статті. На наш погляд було б доцільно статтею 13 із позначкою 1 закріпити положення «Реторсії» наступного змісту: "Урядом України можуть бути встановлені адекватні обмеження (реторсії) відносно прав громадян і юридичних осіб тих держав, у яких існують спеціальні обмеження прав громадян і юридичних осіб України."
2) Пропонується пункт 1 і 2 ст.23 замінити єдиною нормою наступної редакції: "Особистим законом організації (юридичної особи) визнається право країни, у якій дана юридична особа зареєстрована". Існуюча редакція п.1 і п.2, по суті, вказує на те ж саме положення, але зайво його деталізує.
3) У запропонованій редакції закону не містяться правила щодо застосування законодавства України при виконанні судових рішень на території України. Хоча відносно виконання окремих судових доручень іноземних судів п.2ст.73 встановлює необхідність застосування права України. Тому, ми вважаємо, було б доцільно закріпити єдину норму наступного змісту: "Всі процесуальні дії за цивільними справами в Україні, а також визнання та виконання іноземних судових рішень на території України регулюються правом України за винятком випадків, безпосередньо передбачених законом або ратифікованою міжнародною угодою України."
4) Технічне оформлення п.1 ст.54 проекту спеціального закону, на нашу думку, не досить чітке. Редакцію п.1 ст.54 варто змінити в такий спосіб:
"Шлюби між громадянами України, шлюби між громадянами України та громадянами іноземних держав, шлюби між громадянами України та особами без громадянства, укладені за межами України за іноземним правом, визнаються дійсними в Україні за умов додержання щодо громадянина України вимог статті Сімейного кодексу України щодо перешкод до укладення шлюб".
5) Вважаємо за доцільне встановити норму, що дає можливість вибору права у випадку рятування чужого майна. Вона може застосовуватися одночасно і щодо відносин торговельного мореплавства, міжнародних авто- і залізничних перевезень. У якості колізійних принципів, залежно від особливостей конкретного правовідношення можуть застосовуватися принципи lex personalis, lex flagi, lex societatis, або право країни, з яким дане правовідношення найбільш тісно пов язано.
6) Норму ст.8 проекту закону варто встановити безпосередньо за нормою ст.5, оскільки і в тій і в іншій визначаються положення про відсилання до іноземного права. Вони близькі за природою, змістом і призначенням. По-друге, у п.1 ст.8 необхідно виключити словосполучення "якщо інше не встановлено законом". По-третє, необхідно змінити редакцію п.1 ст.8. У запропонованій її редакції найменування статті вказує на явище відсилання до права третьої країни, але зміст норми трансмісію реально не припускає. Оскільки для виникнення трансмісії необхідна дія колізійної норми. Таким чином, найменування статті не відповідає її змісту. Ст.8 повинна бути доповнена положенням, що вказувало б на відношення законодавця до явища трансмісії.
7) Ми вважаємо, положення п.4 ст.7 розділу I проекту закону України про МПрП необхідно змінити доповненням, яке б встановлювало максимальний термін для визначення змісту норм іноземного права.
8) Через широке найменування ст.74 проекту, вона не повинна обмежуватися порядком визнання тих судових рішень, що не вимагають виконання в Україні. У цій статті варто встановити і порядок визнання інших іноземних судових рішень, які підлягають виконанню в Україні.
Деякі сформульовані у дисертації положення мають дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальших наукових досліджень. Робота, а особливо її частина, яка присвячена розгляду системи норм МПрП, може стати в нагоді у навчальному процесі юридичних навчальних закладів та факультетів, при підготовці навчальних посібників та методологічних рекомендацій при викладанні курсу МПрП. Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри правових засад підприємницької діяльності і кафедри цивільного права та процесу Національного університету внутрішніх справ України. Матеріали дисертації використані при підготовці учбових програм та методичних вказівок з міжнародного приватного права. Крім того, положення роботи були використані при написанні робочої навчальної програми з курсу "Міжнародне приватне право", 2002р. Свої погляди з найбільш актуальних та дискусійних питань, порушених у дисертаційному дослідженні, автор опублікував в матеріалах та виклав на науково-практичних конференціях: науковій конференції, присвяченій пам яті професора О.А. Пушкіна (м.Харків 1999р.); науковій конференції студентів ВУЗів юридичного профілю з правового аспекту прав людини (м.Харків, 18 квітня 2000р.); науковій конференції "Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов язків", що відбулася у Харківській філії Української Академії державного управління при Президентові України 17 лютого 2000р.; на науково-практичній конференції "Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих учених", що відбулася у Харкові 14 квітня 2000р.
Автор проводив численні лекції та семінарські заняття з міжнародного приватного права, де широко використовував висновки і матеріали дослідження. Деякі практичні висновки, зроблені автором у роботі, були втілені на практиці юридичним відділом миротворчої Місії ООН у республіці Косово.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
| 
