|
Актуальність дослідження. Співвідношення понять «війна» і «міжнародне право» одна з основних проблем науки міжнародного права. При дослідженні цього співвідношення мова йде про поєднання військових вимог з дотриманням необхідних мір гуманності.
На жаль, збройні конфлікти залишаються реальністю сучасного світу і повинні враховуватися як окремий об єкт міжнародно-правового регулювання.
Після закінчення другої світової війни в понад 120-ти збройних конфліктах загинуло більше 22-х мільйонів чоловік [69, с.494]. Наприкінці ХХ століття відбувалося понад 30 збройних конфліктів щорічно [143, с.4]. У збройних конфліктах останнього десятиліття в Африці, Азії, Європі, на Середньому Сході й у деяких країнах – членах СНД проявилися протиріччя етнічного, релігійного і культурного характеру, відзначені незліченні страждання цивільного населення і безпрецедентний розгул насильства [5, с.193]. Крім того, терористичні акти, здійснені в США 11 вересня 2001 року, виявили нові проблеми в системі міжнародних відносин:
1. Кількість людських жертв, руйнувань і ступінь впливу тероризму на стан міжнародних відносин – за своїми масштабами вперше порівняно зі збройним конфліктом.
2. Терор у ході збройного конфлікту як форма ведення бойових дій засуджується і забороняється міжнародним правом і міжнародним гуманітарним правом [21; 68], однак раніше терористи не вважалися воюючою стороною, а їхні дії не визнавалися актом війни.
3. Підрозділи збройних сил (ВВС США) опинилися в ситуації, коли надійшов наказ вести бойові дії проти цивільних осіб і об єктів (цивільні літаки з пасажирами). Певно, такі дії можна пояснити «військовою необхідністю» і прагненням не допустити збільшення кількості людських жертв. Проте, міжнародне гуманітарне право однозначно забороняє воєнні дії проти цивільних осіб і об єктів.
Очевидно, що боротьба з міжнародним тероризмом вимагає не тільки нової тактики застосування збройних сил, але і розробки нових нормативно- правових актів міжнародного права, що адекватно відображають реалії ХХІ століття, сприяють створенню «єдиного простору безпеки» [29, c.307].
Сфера застосування існуючих договорів міжнародного права не охоплює всі ситуації збройного насильства [161; 162]. Істотні розходження економічних, політичних, військових можливостей воюючих сторін є чинником порушення норм міжнародного гуманітарного права найслабшим учасником конфлікту. Безсилля перед гнітючою перевагою супротивника об єктивно сприяє формуванню концепції війни без правил, «асиметричних дій», які не піддаються якому-небудь міжнародно-правовому регулюванню і включають, крім військового, терористичні, ідеологічні, фінансові, інформаційні компоненти [120, с.176].
Міжнародне гуманітарне право відіграє істотну роль у практиці сучасних міжнародних відносин, безпосереднім учасником яких є Україна [20], а також військовослужбовці Збройних Сил України, що знаходяться в складі миротворчих сил і застосовують норми міжнародного гуманітарного права в реальних умовах [164].
Галузеві принципи, як один з найважливіших елементів системи міжнародного гуманітарного права, що забезпечує цілісність і організацію міжнародно-правових норм, є критерієм при оцінці правової природи дій суб єктів міжнародного права в ситуаціях збройних конфліктів.
Питання адекватності норм міжнародного гуманітарного права «новим» конфліктам вимагає подальшого аналізу, ретельного вивчення і вироблення нових підходів у реалізації норм міжнародного гуманітарного права [12; 62; 103; 205; 209].
В зв язку з цим представляється вкрай важливим дослідження основних положень та існуючих у даний час принципів міжнародного гуманітарного права, пов язане з аналізом сфери його застосування, що надає можливість виявити пріоритетні напрямки розвитку і кодификації даної галузі міжнародного права.
Рівень дослідженості проблеми. Дослідженням принципів міжнародного гуманітарного права займалося чимало представників міжнародно-правової науки, як вітчизняних, так і закордонних. Розглядом правових, філософських, історичних і інших питань, пов язаних з основними положеннями міжнародного гуманітарного права тією чи іншою мірою в різний час займалися Арцибасов І.Н., Баскін Ю.Я., Бірюков П.Н., Бюньон Ф., Ваттель Е., Гассер Х.-П., Грабар В.Е., Гроций Г., Гудбі Д., Дрейпер Д., Дубік Н.Н., Дюнан А., Єгоров С.А., Кастрен Е., Калугін В.Ю., Кальсховен Ф., Келлер П., Коломбос Д., Колосов Ю.М., Кольб Р., Коробовський Ю., Лукашук І.І., Маланчук П., Меран Ж., Моріс Ф., Морозов П.І, Мулінен Ф., Найєр А., Нахлик С., Оппенгейм Л., Пікте Ж., Полторак А.І., Пустогаров В.В., Рогожин С., Савинський Л.І., Семенов В.С., Сінгх Н., Тимченко Л.Д., Тіунов О.І., Тункін Г.І., Тускоз Ж., Фердросс А., Шиндлер Д. і інші. Однак внаслідок своєї виняткової багатогранності дослідження цієї проблематики далеко не вичерпано.
Роботи українських авторів в основному стосувалися окремих принципів міжнародного гуманітарного права. Можна говорити про те, що в Україні рівень наукових досліджень системи принципів міжнародного гуманітарного права неповно відображає важливість і актуальність даного питання.
Таким чином, дослідження тематики цієї дисертаційної роботи може у певній мірі сприяти подальшому розвитку сучасного міжнародного права і заповнити відповідну прогалину в українській міжнародно-правовій науці.
Зв язок роботи з науковими планами. Робота виконана відповідно до цільової комплексної програми «Проблеми історії, теорії і практики державного права закордонних країн і міжнародного права» кафедри міжнародного права і державного права іноземних країн Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.
Метою даного дослідження є вивчення принципових положень існуючої системи міжнародного гуманітарного права та їх потенціалу в удосконаленні міжнародного права, застосовуваного в період збройних конфліктів.
Відповідно до цього в дисертації зосереджена увага на виконанні наступних основних задач:
- проаналізувати зв язок міжнародного гуманітарного права з іншими соціальними нормами, застосовуваними в сфері збройної боротьби;
- виходячи з існуючих реалій міжнародних відносин, запропонувати визначення міжнародного гуманітарного права і внутрішніх збройних конфліктів;
- виявити роль і співвідношення принципів у системі міжнародного гуманітарного права;
- проаналізувати зміст і нормативне закріплення галузевих принципів міжнародного гуманітарного права;
- запропонувати заходи для удосконалювання норм міжнародного гуманітарного права.
Об єктом дисертаційного дослідження є міжнародні відносини в сфері збройних конфліктів, миротворчої і гуманітарної діяльності.
Предметом дисертаційного дослідження є міжнародні договори, акти міжнародних організацій, інші документи, що стосуються збройних конфліктів.
Методологічну основу дисертації склали такі загальновизнані в правовій науці методи як історичний, порівняльний, системний, формально-юридичний, логічний, аналітичний та інші. Наукова новизна дисертації визначається, насамперед, тим, що вона є першим у вітчизняній науці дослідженням монографічного плану, що розглядає всю сукупність галузевих принципів міжнародного гуманітарного права.
У процесі роботи основна увага була зосереджена на ролі принципів як елемента системи міжнародного гуманітарного права, що здійснює логічний і змістовий зв язок права з іншими соціальними нормами й забезпечує відповідність нормативно-правових актів цілям і змісту даної галузі міжнародного права.
Наукова новизна отриманих здобувачем результатів проявилася в таких основних положеннях дисертації:
1. Запропоновано визначення міжнародного гуманітарного права як галузі міжнародного права, розвиваючої і нормативно закріпляючої комплекс соціальних норм, відомих як закони і звичаї війни.
2. Висновки щодо сфери дії міжнародного гуманітарного права і визначення внутрішнього збройного конфлікту.
3. Запропоновано класифікацію джерел принципових положень права війни.
4. Здійснено аналіз положень Святого Письма, роботи Гуго Гроция «Про право війни і миру», «Інструкції сухопутним військам уряду Сполучених Штатів» 1863 р. (Кодексу Лібера) у відношенні правил ведення війни і створенні гуманітарної концепції права збройних конфліктів.
5. Обґрунтовано роль галузевих принципів в удосконалюванні міжнародного гуманітарного права.
6. Запропоновано лаконічну систему принципів міжнародного гуманітарного права.
Розроблено і запропоновано проект Декларації про принципи міжнародного гуманітарного права. Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її положення виявляють нові закономірності розвитку міжнародного гуманітарного права і можуть сприяти вирішенню теоретичних проблем співробітництва держав у правовому регулюванні збройних конфліктів та їх наслідків, а також участь України в такому співробітництві.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що їх можна використовувати для активізації участі України в міжнародно-правовому співробітництві в області миротворчих і гуманітарних операцій, удосконалюванні й імплементації норм міжнародного гуманітарного права, а також для підготовки і перепідготовки юристів, працівників правоохоронних органів, військовослужбовців Збройних Сил України.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри міжнародного права і державного права іноземних країн Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, а також доповідалися на науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми формування правової держави в Україні» (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод) і «Права людини в Європі в минулому, у сучасності й у майбутньому». Теоретичні аспекти роботи використовувалися в навчальному процесі Харківського військового університету.
Публікації. Основні положення дисертації викладені в чотирьох публікаціях автора. Структура й обсяг дисертації. Структура роботи визначається її метою, задачами, об єктом і предметом. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 162 сторінки без списку використаних джерел і додатків.
| 
