|
Актуальність теми дослідження. Сьогодні, на початку нового тисячоліття, в період переходу до нового етапу державотворчих процесів сама логіка історико-правового та соціально-політичного поступу змушує зі всією серйозністю звернутись до проблем правового регулювання державної служби в Україні. Державна служба в Україні очікує організаційно-управлінських та нормативно-правових реформ. Проте у реформуванні державної служби України криється і потенційна небезпека від реформування: руйнація одних структур обов язково передбачає період невизначеності, своєрідного хаосу, який передує появі і розвитку нового управління порядку в державі. Запобігти хаотичним, руйнівним елементам, що виникають під час реформування державної служби, покликане нормативно-правове забезпечення й регулювання відповідних організаційно-управлінських процесів та службово-трудових відносин. Нині розвиток правового регулювання державної служби України відстає від потреб і функцій держави. Передусім це стосується визначення місця і ролі державної служби, впорядкування багатьох питань проходження державної служби громадянами України, зокрема порядку виникнення, розвитку й припинення службово-трудових відносин, їх відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов язків. Багато нормативних актів в сфері державної служби набрали чинності декілька років тому і потребують свого удосконалення, інші питання розвитку службово-трудових відносин ще очікують свого юридичного визначення та врегулювання, деякі нормативні приписи потребують свого скасування. Тому, удосконалення правового регулювання державної служби повинно бути системним і віддзеркалювати в своєму змісті усі сучасні реалії та тенденції, а, інколи, зважаючи на свою випереджаючу функцію, й передбачати майбутнє, слугувати правовим орієнтиром тим чи іншим аспектам побудови демократичного українського суспільства. Така робота має широкомасштабний характер, є кропіткою за своєю сутністю і потребує науково виваженого, аргументованого підходу. Певна частина цієї роботи проведена у даному дисертаційному дослідженні, що й обумовлює актуальність обраної автором теми наукового аналізу.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 5.2 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п. 5.3 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, кафедри трудового, екологічного і аграрного права Національного університету внутрішніх справ. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням навчального процесу по підготовці висококваліфікованих фахівців для органів, служб та підрозділів внутрішніх справ з урахуванням нового рівня вимог щодо нормативно-правового забезпечення службово-трудових відносин державних службовців України.
Мета і задачі дослідження. Мета полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і з ясуванні особливостей нормативно-правового регулювання умов, підстав та порядку виникнення, розвитку і припинення службово-трудових відносин, в розробці конкретних пропозицій щодо удосконалення відповідного нормативно-правового забезпечення.
У роботі поставлено наступні основні завдання:
- дослідити основний понятійний апарат правового регулювання проходження державної служби громадянами України;
- визначити поняття державної служби, державного службовця, державної посади та службової дисципліни;
- обґрунтувати необхідність в удосконаленні і подальшому розвитку правового регулювання порядку проходження державної служби громадянами України;
- проаналізувати юридичні підстави та порядок виникнення службово-трудових відносин з громадянами України, їх розвиток та припинення в контексті реформування відповідного нормативно-правового забезпечення;
- удосконалити організаційно-правові форми дисциплінарної відповідальності державних службовців за невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов язків.
Об єктом дослідження є службово-трудові відносини, які виникають в процесі реалізації громадянами України права на працю в державних органах, установах, підприємствах і організаціях.
Предметом дослідження є нормативно-правове регулювання порядку проходження служби працівниками державних органів, установ, закладів та підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання правового регулювання праці державних службовців. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділ 1.1.), визначені загальні засади правового регулювання проходження служби державної служби (підрозділи 1.2., 2.2., 3.1., 3.3.). Методи класифікації, групування та структурування застосовуються для виділення окремих підстав і порядку виникнення і припинення службово-трудових відносин державних службовців (підрозділи 2.2., 3.3). Документальний аналіз дав можливість виробити пропозиції і методичні рекомендації щодо подальшого розвитку правового регулювання праці державних службовців. (підрозділи 1.3., 2.1.). В процесі дослідження особливостей правового регулювання праці державних службовців також використовувались порівняльно-правовий та історико-правовий методи.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі трудового права і теорії управління: Авер янова В.Б., Атаманчука Г.В., Бандурки О.М., Битяка Ю.П., Безсмертного О.К., Болотіної Н.Б., Венедиктова В.С., Голосніченко І.П., Гоца В.Я., Жернакова В.В., Іншина М.І., Комзюка А.Т., Коліушко І.В., Коваля Л.В., Лаврінчук І.П., Лавриненко О.В., Манохіна В.М., Неумивайченко Н.М., Прокопенка В.І., Процевського О.І., Рабіновича П.М., Старілова Ю.М., Цвєткова В.В., Хуторян Н.М., Чанишевої Г.І., Щербіни В.І. та ряду інших авторів. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань правового регулювання праці державних службовців. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали, які стосуються правового регулювання праці державних службовців в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів визначається недостатністю наукових досліджень у галузі трудового права щодо правового регулювання праці державних службовців в Україні. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновано здобувачем особисто. Основні з них такі:
- поглиблено понятійно-категоріальний апарат дослідженої тематики;
- виявлено специфіку правового регулювання праці державних службовців;
- окреслено тенденції диференціації правового регулювання праці державних службовців;
- проаналізовано підстави та умови виникнення службово-трудових відносин;
- з ясовано особливості виникнення та розвитку службово-трудових відносин;
- виявлено прогалини в правовому регулюванні порядку проходження служби державними службовцями;
- визначено низку чинників підвищення ефективності застосування заходів дисциплінарної відповідальності державних службовців за невиконання чи неналежне виконання ними своїх посадових обов язків;
- визначено напрямки удосконалення механізму правового регулювання праці державних службовців;
- сформульовано конкретні пропозиції щодо уточнення чинних та розробки нових нормативно-правових актів з метою підвищення ефективності правового регулювання праці державних службовців в Україні.
Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) в науково-дослідній роботі - для подальшого опрацювання загальних і спеціальних підстав виникнення, розвитку й припинення службово-трудових відносин; б) у правотворчості – при підготовці змін і пропозицій до чинного законодавства в сфері державної служби України; в) у правозастосуванні - під час втілення приписів нормативно-правових актів в сфері проходження служби державними службовцями у практику конкретних службово-трудових відносин; г) у навчальному процесі – положення та висновки дисертації можуть бути використані в юридичних та інших навчальних закладах при вивченні нормативно-правового забезпечення в сфері виникнення, розвитку і припинення службово-трудових відносин з державними службовцями, їх дисциплінарної відповідальності, а також при розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми роботи з персоналом ОВС” (Харків, 1999), “Виховання, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (Харків, 2000), “Актуальні проблеми управління персоналом ОВС України” (Харків, 2002), а також на засіданнях методологічного семінару науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ та науковій школі “Проблеми трудового права та проходження служби в ОВС України”. Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у семи статтях, опублікованих у фахових виданнях.
| 
