|
Одним з основних напрямків розвитку Української держави є реформування національної економіки, яке неможливе без створення ефективної податкової системи. Однак виконання цього завдання значно ускладнюється внаслідок зростання кількості та суспільної небезпечності злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування. Протиправні діяння, що вчинюються різними суб єктами податкових правовідносин, їхніми службовими особами, посягають на важливі соціальні цінності, пов язані з оподаткуванням, а саме: на право держави одержувати податки, збори, інші обов язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів, на систему оподаткування України, а також на права та законні інтереси суб єктів оподаткування.
У таких умовах особливого значення набуває вибір оптимальних правових засобів боротьби з цими посяганнями, важливе місце серед яких посідають кримінально-правові засоби. Вкрай необхідним стає ґрунтовний аналіз стану регламентації та практики застосування кримінальної відповідальності за злочини у сфері оподаткування та вироблення рекомендацій щодо їх вдосконалення. При цьому значну увагу слід приділити вивченню не тільки вітчизняного, а й зарубіжного досвіду боротьби з податковими злочинами за допомогою кримінально-правових засобів. Однією з умов ефективності кримінальної відповідальності за злочини цієї категорії є забезпечення комплексності та системності усього законодавства, яке встановлює права, обов язки та юридичну відповідальність суб єктів податкових правовідносин та їхніх службових осіб, що також вимагає ретельної наукової розробки. Зазначене свідчить про необхідність проведення комплексного дослідження інституту кримінальної відповідальності за податкові злочини у контексті юридичної відповідальності за правопорушення, що посягають на соціальні цінності, пов язані з оподаткуванням. Актуальність теми підтверджується статистичними даними, що свідчать про загрозливий характер, якого набула злочинність у сфері оподаткування. За даними Державної податкової адміністрації України, у 2001 р. за фактами ухилення від сплати податків порушено понад 9 тис. кримінальних справ. Втім, враховуючи складність виявлення злочинів у сфері оподаткування внаслідок тінізації значної частини української економіки, можна з впевненістю стверджувати, що ступінь латентності цих злочинних посягань є досить високим. Разом з тим нерідко трапляються випадки необґрунтованого притягнення осіб до кримінальної відповідальності за діяння, вчинені у зв язку з виконанням обов язку щодо поповнення бюджетів і державних цільових фондів. Мають місце факти встановлення та стягнення обов язкових внесків, що не входять до системи оподаткування України, між тим як випадки притягнення службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, винних у вчиненні цих діянь, до кримінальної відповідальності, є поодинокими. Дуже поширеними виявляються і порушення прав та законних інтересів суб єктів оподаткування, зокрема видання службовими особами контролюючих органів незаконних рішень щодо таких суб єктів, протиправне невідшкодування податку на додану вартість тощо. Проте більшість зазначених порушень залишається безкарною.
Це зумовлює необхідність ретельного дослідження засобів кримінально-правового захисту вказаних вище соціальних цінностей у сфері оподаткування від протиправних посягань.
Підґрунтям для такого дослідження стали праці відомих вітчизняних теоретиків кримінального права, зокрема: М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, С.Б. Гавриша, В.О. Глушкова, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, І.П. Лановенка, О.М. Литвака, П.С. Матишевського, М.І. Панова, О.Я. Свєтлова, В.В. Скибицького, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.П. Тихого, С.С. Яценка та інших. Істотне значення для його проведення має доробок учених, які розглядали різні аспекти кримінальної відповідальності за злочини у сфері оподаткування, зокрема роботи вітчизняних криміналістів П.П. Андрушка, Л.П. Брич, В.М. Вересова, П.Т. Геги, Д.І. Голосніченка, А.Є. Гутника, Н.О. Гуторової, О.О. Дудорова, О.І. Коваленка, Я.М. Кураш, В.В. Лисенка, Ф.А. Лопушанського, М.С. Міщука, В.Р. Мойсика, В.В. Молодика, В.О. Навроцького, О.І. Перепелиці, В.М. Поповича, Є.Л. Стрельцова, Ю.М. Сухова, Ю.Л. Титаренка, В.П. Філонова, М.І. Хавронюка, а також праці зарубіжних авторів В.П. Вєріна, Б.В. Волженкіна, І.І. Кучерова, В.Д. Ларічева, П.С. Яні та інших. Кожна з робіт має велику науково-практичну цінність, але у них не вичерпуються усі концептуальні питання вказаної теми та не знімаються деякі протиріччя, що виникли під час її вивчення. Слід особливо відзначити, що попередні дослідження кримінальної відповідальності за злочини у сфері оподаткування були сконцентровані на питаннях відповідальності платників податків, зборів, інших обов язкових платежів за вчинення ними податкових ухилень. Проблеми кримінальної відповідальності за злочини, що посягають на інші соціальні цінності у сфері оподаткування, вітчизняними науковцями спеціально не вивчалися. Крім того, раніше проведені дослідження переважною більшістю ґрунтувалися на Кримінальному кодексі України 1960 р. Чинний Кримінальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 р., попри наявність цілої низки позитивних моментів, успадкував від попереднього кримінального закону чимало недоліків у регламентації кримінальної відповідальності за злочини у сфері оподаткування. Наведене вище свідчить про необхідність удосконалення кримінального законодавства, спрямованого на боротьбу із злочинами у сфері оподаткування. Це вимагає теоретичного осмислення шляхів удосконалення чинного кримінального закону та вироблення практичних рекомендацій, які би відповідали вимогам комплексності та системності законодавства, що встановлює юридичну відповідальність за протиправні діяння, пов язані з оподаткуванням. Вказане підтверджує актуальність теми даного дисертаційного дослідження та доцільність його проведення. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, згідно з якими відділом розроблялися теми “Боротьба із злочинністю в сфері підприємництва. Проблеми кримінологічної безпеки суспільства” (1996-1998 рр.) та “Теоретичні проблеми кримінальної відповідальності” (1998-2000 рр.).
Мета і завдання дослідження. Дослідження має на меті проведення комплексного аналізу інституту кримінальної відповідальності за податкові злочини та підготовку рекомендацій щодо його вдосконалення з урахуванням вимог системності законодавства, що встановлює юридичну відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування.
Відповідно до поставленої мети дисертаційне дослідження спрямоване на виконання наступних завдань:
- дати визначення понять “податкове правопорушення” та “податковий злочин”; з ясувати особливості податкових злочинів як виду податкових правопорушень;
- дослідити стан регламентації юридичної відповідальності за злочини та інші правопорушення у сфері оподаткування; систематизувати та узагальнити основні проблеми такої регламентації; окреслити основні напрями подолання проблем юридичної відповідальності за злочини та інші правопорушення у сфері оподаткування; визначити законодавчі та правозастосовчі проблеми кримінальної відповідальності за злочини, що посягають на право держави на одержання податків, зборів, інших обов язкових платежів; з урахуванням прогресивного досвіду зарубіжних країн сформулювати рекомендації щодо вдосконалення норм Кримінального кодексу України 2001 р., які встановлюють відповідальність за злочини цієї категорії, а також практики їх застосування;
- провести аналіз законодавства, яке встановлює кримінальну відповідальність за злочини, що посягають на систему оподаткування України, та практики його застосування; виявити наявні недоліки і шляхи їх усунення;
- обґрунтувати необхідність більш ефективної кримінальної відповідальності за суспільно небезпечні посягання на права та законні інтереси суб єктів оподаткування; розробити рекомендації щодо розвитку кримінального законодавства, яке встановлює таку відповідальність.
Об єктом дослідження є суспільно небезпечні посягання на соціальні цінності, які існують у сфері оподаткування, та кримінально-правові засоби боротьби з цими посяганнями.
Предметом дослідження є норми чинного законодавства України, пропозиції de lege ferenda, які передбачають кримінальну та іншу юридичну відповідальність за злочини й інші правопорушення у сфері оподаткування; відповідне законодавство зарубіжних країн, вітчизняна та зарубіжна практика застосування законодавства про відповідальність за податкові злочини; правосвідомість суб єктів податкових правовідносин та їхніх службових осіб; система наукових поглядів на вирішення проблеми кримінальної відповідальності за злочини у сфері оподаткування.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи пізнання, що базуються на сучасній філософії загальнолюдських цінностей. Для проведення дослідження автором широко використовувалися і спеціальні методи пізнання. За допомогою історико-правового методу були проаналізовані становлення і розвиток вітчизняного законодавства про юридичну відповідальність за злочини та інші правопорушення у сфері оподаткування. Формально-догматичний, логічний та системно-структурний методи були застосовані для встановлення змісту норм КК України, що передбачають відповідальність за податкові злочини, оцінки їх відповідності вимогам юридичної техніки, та розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінального закону. За допомогою порівняльно-правового методу були проаналізовані відповідні положення законодавчих актів США, Німеччини, Данії, Швейцарії, Іспанії, Польщі, Російської Федерації та інших країн та розроблені рекомендації щодо використання зарубіжного досвіду у діяльності вітчизняного законодавця. Статистичний метод було застосовано при проведенні аналізу статистичних даних ДПА України, інших міністерств і відомств та при ознайомленні з матеріалами понад ста кримінальних справ по обвинуваченню у вчиненні податкових злочинів, розглянутих районними судами м. Києва та Київським міським судом. У ході роботи над дисертацією було використано і конкретно-соціологічний метод, за допомогою якого було проведено опитування та анкетування працівників правоохоронних органів, службових осіб підприємств, установ, організацій різних форм власності та приватних підприємців з питань, висвітлених автором у дослідженні, що дало можливість обґрунтувати пропозиції про криміналізацію певних діянь у сфері оподаткування та інші рекомендації щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за податкові злочини. Наукова новизна одержаних результатів зумовлюється новим підходом до проблем кримінальної відповідальності за податкові злочини, згідно з яким має розглядатися не тільки кримінальна відповідальність суб єктів оподаткування або їхніх службових осіб, а й кримінальна відповідальність службових осіб контролюючих органів, що вчинили протиправні посягання на систему оподаткування України та права і законні інтереси суб єктів оподаткування.
Дисертація є першим в українській науці кримінального права комплексним дослідженням, яке, базуючись на Кримінальному кодексі України 2001 р., розглядає інститут кримінальної відповідальності за злочинні посягання на всі найважливіші соціальні цінності у сфері оподаткування у контексті удосконалення юридичної відповідальності за правопорушення, що вчинюються у цій сфері.
У ході проведеного дослідження автором отримано нові наукові результати:
1. Визначено поняття податкового правопорушення як протиправного винного діяння суб єкта податкових правовідносин (суб єкта оподаткування, контролюючого органу, іншого органу, банку) та/або його службової особи, яким не виконуються обов язки, порушуються права та законні інтереси суб єктів податкових правовідносин, за що встановлена юридична відповідальність. 2. Запропоновано загальнотеоретичне визначення податкового злочину як кримінально караного винного суспільно небезпечного діяння, що посягає на соціальні цінності у сфері оподаткування та має здатність спричиняти цим цінностям значної шкоди. Зроблено висновок про те, що податкові злочини можна розглядати у широкому та вузькому розумінні. Податкові злочини у вузькому розумінні визначено як суспільно небезпечні діяння, що посягають на право держави на одержання податків, зборів, інших обов язкових платежів, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 212 КК України 2001 р. Податкові злочини у широкому розумінні визначено як суспільно небезпечні діяння, що посягають на різні соціальні цінності у сфері оподаткування і здатні спричиняти їм значної шкоди, відповідальність за вчинення яких настає відповідно до Кримінального кодексу України. В залежності від об єктивних та суб єктивних ознак такі діяння можуть кваліфікуватися за ст. ст. 192, 211, 212, 216, 222, 364, 365 та 367 КК України 2001 р.
3. Аргументовано доцільність зміни назви Розділу VII Особливої частини КК України “Злочини у сфері господарської діяльності” на “Злочини у сфері економіки” та об єднання у цьому розділі: 1) норм статті 216 КК з відповідними змінами і доповненнями, 2) норм про кримінальну відповідальність за злочини, безпосереднім об єктом яких є право держави на одержання обов язкових внесків, включаючи право на залишення у власності держави належних їй внесків, сплачених у вигляді авансових платежів, зокрема норм статей “Ухилення від сплати обов язкових внесків державі з юридичних осіб”, “Ухилення від сплати обов язкових внесків державі з фізичних осіб” та “Незаконне отримання відшкодування або повернення сум авансових платежів обов язкових внесків державі”, якими запропоновано доповнити чинний КК України, виключивши ст. 212 КК, та 3) норм статей, що повинні встановити кримінальну відповідальність за посягання на інші соціальні цінності у сфері оподаткування, ніж право держави на одержання обов язкових внесків.
4. Визначено критерії, за допомогою яких можливе правильне встановлення факту усвідомлення особою наявності зобов язань по обов язковим внескам державі, а саме: наявність у особи, зобов язаної здійснювати обчислення, нарахування та сплату обов язкових внесків державі, рівня підготовки, достатнього для виконання таких обов язків; наявність факту застосування особою нормативних актів, що встановлюють відповідні обов язкові внески державі, і тривалість їх застосування; наявність у особи попередніх порушень приписів нормативних актів, що встановлюють відповідні обов язкові внески державі, вчинених цією особою умисно; наявність інформації про висловлення особою своєї незгоди з покладеними на неї зобов язаннями по відповідним обов язковим внескам державі. 5. Зроблено висновок, що на систему оподаткування України посягають такі діяння, як: незаконне встановлення обов язкових внесків державі, незаконне стягнення цих внесків та незаконне звільнення платників від їхньої сплати, які в залежності від об єктивних ознак можуть кваліфікуватися за ст. ст. 211, 364 або 365 КК України 2001 р. 6. Вперше систематизовано основні види протиправних посягань на права та законні інтереси суб єктів оподаткування, які вчинюються службовими особами контролюючих органів. До таких посягань належать: неправомірна відмова службових осіб контролюючих органів від вчинення дій, необхідних для здійснення суб єктом оподаткування підприємницької діяльності чи реалізації інших прав, наданих йому законодавством; проведення перевірок суб єктів оподаткування всупереч вимогам чинного законодавства; вимагання від суб єкта оподаткування бухгалтерської та/або податкової звітності чи іншої інформації та/або документації, ведення та/або надання якої не передбачено законодавством; незаконне вилучення документів первинного обліку та іншої документації суб єктів оподаткування; неправомірне застосування фінансових (штрафних) санкцій; незаконний адміністративний арешт активів суб єкта оподаткування; протиправна відмова від відшкодування ПДВ або повернення платникам обов язкових внесків сум надмірно сплачених внесків; розголошення таємниці фінансово-господарської інформації суб єкта оподаткування тощо. За наявності відповідних об єктивних та суб єктивних ознак діяння, що посягають на права і законні інтереси суб єктів оподаткування, можуть кваліфікуватися за ст. ст. 364, 365, 367 та деякими іншими статтями КК України 2001 р. 7. Зроблено пропозицію про встановлення кримінальної відповідальності за видання службовою особою контролюючого органу завідомо незаконного рішення, постанови, розпорядження, яке призвело до спричинення платникові обов язкових внесків державі матеріальної або моральної шкоди. Сформульовано пропозицію про доповнення чинного КК України статтею “Видання службовою особою контролюючого органу завідомо незаконного рішення, постанови, розпорядження”. 8. Визначено поняття податкової таємниці, яка повинна охоплювати будь-які відомості, що використовуються для обчислення і сплати обов язкових внесків державі, а також для перевірки їх сплати, якщо з цих відомостей можна отримати інформацію щодо майнового стану фізичної чи юридичної особи. Обґрунтовано необхідність доповнення чинного КК України статтею “Розголошення податкової таємниці”.
9. Запропоновано доповнити чинний КК України статтею “Ухилення від повернення або відшкодування суб єкту оподаткування сум обов язкових внесків державі, що підлягають поверненню або відшкодуванню відповідно до законів України про оподаткування”.
Практичне значення одержаних результатів.
Значення одержаних результатів полягає передусім в можливості їх застосування для вдосконалення Кримінального кодексу України 2001 року, а також інших актів чинного законодавства України. Практична цінність одержаних результатів також зумовлюється їх придатністю для використання у правозастосовчій діяльності. Так, зокрема, сформульовані у дисертації висновки і рекомендації можуть бути використанні при підготовці Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань кримінальної відповідальності за податкові та суміжні злочини. Крім того, результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані у судово-слідчій практиці. Деякі з цих результатів (наприклад критерії, за допомогою яких можливе правильне встановлення факту усвідомлення особою наявності зобов язань по обов язковим внескам державі) доцільно активно впроваджувати в діяльність правозастосовчих органів. Практичне значення роботи полягає і у можливості її використання в процесі викладання Особливої частини кримінального права, а також у ході підвищення кваліфікації практичних працівників. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Низка теоретичних положень висвітлювалася на регіональному круглому столі “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” (м. Хмельницький, лютий 2003 р.). Публікації. Висновки, зроблені автором у результаті роботи над темою дисертації, були викладені у п яти наукових статтях, чотири з яких опубліковані у виданнях, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України.
|
