|
Актуальність теми дослідження. З поміж усіх порушень прав людини, які привертають до себе особливу увагу міжнародного співтовариства, торгівля людьми, головним чином жінками та дітьми, належить до найбільш болючих та ганебних явищ нашого часу. Це явище пов язане з такими процесами як порушення прав людини, насилля, незаконна міграція, організована злочинність, примусова проституція, експлуатація праці, зубожіння, нерівні міжнародні економічні зв язки тощо.
На початку 90-х років торгівля людьми, особливо жінками та дітьми, набула загрозливих маштабів і в Україні, яка в міжнародній системі ідентифікована як країна походження та транзиту “живого товару” одночасно. Використовуючи складну економічну ситуацію в країні, високий рівень безробіття та правову недосконалість захисту громадян молодої держави злочинці з метою організації кримінального бізнесу – запрошують українських громадян працювати за кордоном, де вони зазнають жорсткої експлуатації, заробляючи мізерні гроші собі і тисячі для організаторів цього бізнесу.
Досліджуючи проблему торгівлі людьми, професор О.М. Бандурка звертає увагу на характерну особливість злочину, яка, на відміну від торгівлі наркотиками чи зброєю, полягає в тому, що одних і тих же людей як предмет торгівлі можна запускати в торговий обіг знову і знову, отримуючи багаторазові прибутки. Саме ця особливість вказаного злочинного промислу робить його дуже привабливим для транснаціональної організованої злочинності. Немало інших науковців (К.Б. Левченко, В.М. Куц, Н.О. Гуторова, В.О. Соболєв, О.М.Кобилянська, В.М. Оржеховська, М.Ф. Головатий, Ю.В. Баранов, А.П. Дяченко, Л.Д. Ерохіна, Е.В. Тюрюканова, Л.Шеллі, Р. Хавенан, М. Війєр, В.В. Неволя, Т. Чепельська, С.Ф. Денісов, В.Л. Гавенко), які представляють різні галузі науки, у своїх дослідженнях вказували на надзвичайну жорстокість і немилосердність цього виду злочину. Траффікери силою примушують своїх жертв займатися тяжкою фізичною працею, проституцією, втягують у боргову залежність, гноблять, гвалтують, погрожують, силоміць утримують їх чи залишають без їжі до того часу, поки вони не погодяться виконувати всі вимоги «власників». Торгівці відбирають у своїх жертв документи, контролюють їх пересування та використовують боргову залежність як інструмент для тиску і контролю над ними. Таким чином, проблема торгівлі людьми досить актуальна, оскільки, з одного боку це проблема багатогранна, транснаціональна, сфера впливу якої охоплює права людини, економічну міграцію населення, організовану злочинність і корупцію, трудові відносини та охорону здоров я, а з другого – це проблема, яка потребує скоординованих дій правоохоронних органів та неурядових організацій, застосування спільних оперативно-розшукових дій правоохоронних структур зацікавлених країн, узгодження процесуальних процедур, що потребує високої кваліфікації виконавців. Слід також зазначити, що проблема торгівлі людьми, через свою новизну, відсутність відповідних знань та можливостей є недостатньо дослідженою і має багато вад.
Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.6.1 Пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період з 2001 до 2005 рр., затвердженого Наказом МВС України № 635) і Національного університету внутрішніх справ (п.5.3 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2002-2005 рр., затвердженого Наказом МВС України №635 від 30.06.2002 р.). Цей напрямок також відповідає вимогам Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 766 від 5.06.2002 р. на виконання доручення Президента України від 12.11.2001 р. № 1-14/1536 та доручень Кабінету Міністрів України від 07.05.2001 р.,04.08.2001 р. до № 1350/96. Об єктом дослідження є діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо протидії торгівлі людьми.
Предмет дослідження становлять правові основи надання допомоги потерпілим на національному та міжнародному рівнях. Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб визначити сучасний стан і тенденції розвитку законодавчого процесу, діяльністі та взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій на міжнародному та національному рівнях.
Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішуються такі основні завдання: аналізуються діючі міжнародні угоди, нормативна база окремих країн (Бельгії, Італії, Нідерландів, Німеччини, США); характеризується законодавство України стосовно проблеми торгівлі людьми; аналізується сутність, специфіка діяльності неурядових організацій як в Україні, так і поза її межами; визначаються особливості співпраці правоохоронних органів і неурядових організацій; формулюються проблеми та визначаються напрями вдосконалення діяльності та взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій щодо протидії торгівлі людьми. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання правових, політичних та соціально-економічних процесів і явищ, що дозволяє бачити ці процеси та явища в розвитку, в їх взаємозв язку і взаємодії, аналізувати ефективність правових норм, національних і міжнародних інституцій, покликаних боротися з торгівлею людьми.
На даному методологічному фундаменті у дисертаційній роботі застосовуються окремі наукові методи пізнання соціальної дійсності: за допомогою структурно-логічного методу здійснено аналіз структурних елементів діяльності та взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій у сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми; теоретико-методологічний аналіз проблеми, здійснений фахівцями різноманітних галузей знання: юристами, політологами, соціологами, психологами та ін.; за допомогою історико-правового методу аналізувались процеси становлення нормативно-правової бази, яка регламентувала функції, завдання та повноваження урядових структур та громадських організацій щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми; метод порівняльно-правового аналізу юридичних норм та практики їх застосування використано під час аналізу правових засад діяльності та взаємодії правоохоронних органів та неурядових організацій стосовно протидії торгівлі людьми; статистичний метод застосовано для аналізу та узагальнення окремих урядових та неурядових організацій (Міжнародної організації з міграції, міжнародного жіночого правозахисного центру “Ла Страда - Україна”).
Положення даного дослідження базуються на аналізі доктрини теорії управління, адміністративного права, адміністративного процесу, кримінального права, національного законодавства європейських держав та їх державної практики; нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародні правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України, які регулюють відносини в сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали правоохоронних органів і неурядових організацій в сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана робота є першим комплексним дослідженням, присвяченим проблемам діяльності та взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій у запобіганні та боротьбі з торгівлею людьми.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові положення, які запропоновані здобувачем особисто та виносяться на захист. Основні з них такі:
- удосконалено розуміння сутності торгівлі людьми, її характерних рис та особливостей;
- виявлено прогалини в національній та міжнародній нормативно-правових базах, стосовно протидії торгівлі людьми та запропоновано шляхи їх усунення;
- сформульовано пропозиції щодо узагальнення принципів діяльності органів внутрішніх справ у сфері протидії торгівлі людьми на міжнародному та національному рівнях;
- дістали подальший розвиток напрями взаємодії правоохоронних органів і неурядових організацій у запобіганні та боротьбі з торгівлею людьми (сформульовано пропозиції, спрямовані на удосконалення ефективності діяльності правоохоронних органів і неурядових організацій у сфері протидії торгівлі людьми та надання допомоги потерпілим);
- сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення правової допомоги потерпілим від торгівлі людьми;
- визначено роль діяльності мережі неурядових організацій у сфері запобігання торгівлі людьми та надання допомоги потерпілим від цього виду злочину;
- удосконалено розуміння правової свідомості населення щодо проблеми торгівлі людьми.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
а) у науково-дослідній галузі (для подальшої розробки загальних та спеціальних питань стосовно запобігання та боротьби з торгівлею людьми, при підготовці навчальних посібників та методичних завдань);
б) у законотворчій діяльності (положення дослідження були використанні при розробці Проекту Комплексної програми протидії торгівлі людьми на 2002-2005 рр., який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 766 від 5 червня 2002 р.);
в) у навчальному процесі (під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право», «Кримінальне право», «Управління в органах внутрішніх справ»).
Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно з використанням досягнень науки адміністративного та кримінального права, всі сформульовані в ньому положення та висновки грунтуються на особистих дослідженнях автора. У співавторстві опубліковано навчальний посібник “Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми” (здобувачем розроблено підрозділи 5.1. “Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими державними органами в протидії торгівлі людьми”, 5.3. «Взаємодія неурядових організацій з органами внутрішніх справ з питань протидії торгівлі людьми та надання допомоги потерпілим», обсяг 0,5 д.а.), Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002-2005 рр. (дисертантом сформульовано і обгрунтовано думку про необхідність удосконалення заходів діяльності та взаємодії урядових структур та громадських організацій у сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми). Ідеї та розробки, які належать співавторам, в дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки, проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ. Результати наукових досліджень, висновки та пропозиції доповідались автором на науково-практичних конференціях ад юнктів і слухачів магістратури Національного університету внутрішніх справ, м. Харків (13 квітня 2001 р., 17 травня 2002 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані в навчальному посібнику, трьох статтях у фахових наукових виданнях, в міжвідомчому науковому збірнику, а також у двох матеріалах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, які діляться на підрозділи, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дослідження 217 стор., з них 185 стор. тексту, 10 стор. списку використаних джерел, який налічує 115 найменувань.
| 
