|
Актуальність теми. Перехід України до ринкових відносин, необхідність посилення правового захисту інтересів найманих працівників викликає нагальну потребу реформування трудового законодавства яке б відповідало сучасному розвитку суспільства і держави та працювало на перспективу. В цих умовах особливого значення набувають наукові дослідження як загальнотеоретичних, так і прикладних проблем правового регулювання суспільно-трудових відносин. Зміни, що відбуваються останнім часом у сфері суспільної організації праці об єктивно потребують вдосконалення правового регулювання трудових відносин, які виникають за умов сумісництва та суміщення професій (посад). Сьогодні ці форми організації праці мають неабияке значення для української економіки та суспільства, оскільки дозволяють поліпшити громадянам життєвий рівень шляхом розширення джерел матеріального доходу, сприяють подоланню вузькопрофесійного поділу праці і створюють умови для більш повного розвитку професійних та інтелектуальних здібностей працівника, дозволяють більш якісно (кваліфіковано) виконувати трудові функції та економити трудові ресурси. Але існуюча нормативно-правова база у сфері регулювання сумісництва та суміщення професій (посад) в основному формувалася до часів перебудови і реформ в українському суспільстві. У зв язку з цим чимало питань, що висуває перед нею життя, залишається без відповіді, що є реальною перешкодою у справі ефективної реалізації трудовим правом своєї захисної функції. Тому природно потребують дослідження відносини по застосуванню праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад), перегляду їх сутності та захисту, а також по вдосконаленню їх правового регулювання в умовах ринкової економіки.
Все це дозволяє стверджувати, що дослідження особливостей правового регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад) на сучасному етапі розвитку українського суспільства набуває особливого значення та актуальності. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних в науці трудового права. Проблема вдосконалення правового регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад) в умовах формування ринкової економіки визначена серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України, входить до плану наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ, а також кафедри трудового, екологічного та аграрного права і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу досягнень науки трудового права, вітчизняного законодавства та правозастосовчої практики визначити правові дефініції, розкрити сутність та особливості праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад) в сучасних умовах, сформулювати нові підходи і внести пропозиції щодо удосконалення правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад), а також правозастосовчої практики у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлені наступні дослідницькі задачі:
- сформулювати поняття сумісництва та суміщення професій (посад), з урахуванням тенденцій розвитку трудових правовідносин в умовах ринкової економіки;
дослідити історію виникнення та розвитку в нашій країні правових інститутів сумісництва та суміщення професій (посад); - проаналізувати стан нормативно-правового забезпечення сумісництва та суміщення професій (посад) на сучасному етапі розвитку суспільства та реформування економіки при наявності різних форм власності;
- дослідити особливості правового регулювання трудових правовідносин за сумісництвом та суміщенням професій (посад);
- розкрити специфіку законодавчого та договірного регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад), провести юридичне розгалуження змісту та підстав їх виникнення;
розкрити зміст та визначити поняття трудової функції; - надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання сумісництва та суміщення професій (посад), а також правозастосовчої практики у цій сфері.
Об єктом дослідження є відносини, що виникають в процесі реалізації працівником здатності до продуктивної праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад).
Предметом дослідження є норми чинного законодавства України в сфері регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад), практика його застосування, а також наукові положення вчених-юристів у сфері розробки питань пов язаних з сумісництвом та суміщенням професій (посад). Методи дослідження. Представлені в роботі основні положення та результати здобуті в процесі наукового дослідження з використанням загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, зокрема: діалектичного, логіко-семантичного, системно-структурного та історичного. Діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження правових інститутів сумісництва та суміщення професій (посад) у єдності, взаємозв язку, та розвитку соціальних та юридичних чинників. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат трудового права (підрозділи 1.1., 1.2.). Застосування системно-структурного методу надало можливість дослідити сумісництво та суміщення професій (посад) як цілісні правові явища та визначити їх специфічні риси та загальні ознаки (підрозділи 1.1, 1.2., 2.2., 3.2.). Історичний метод дозволив розглянути сучасний стан нормативного регулювання сумісництва та суміщення професій (посад) як результат розвитку вітчизняного законодавства та дослідити перспективи розвитку інституту сумісництва та суміщення професій (посад) (підрозділи 1.3., 2.3., 3.3.).
Емпіричну базу дослідження становить: Конституція України, міжнародно-правові акти, Кодекс законів про працю України та інші закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств України, законодавчі та нормативно-правові акти радянського періоду, а також практика застосування трудового законодавства, яке регулює працю за сумісництвом та суміщенням професій (посад).
Теоретичну базу дослідження становлять праці представників науки трудового права радянського періоду, зокрема: М.Г. Александрова, О.В. Смирнова, О.С. Пашкова, М.Е. Панкіна, В.І. Нікитинського, Р.З. Лівшиця, М.В. Молодцова, Ю.П. Орловського, Г.І. Ставцевої, В.Г. Сойфер, В.М. Толкунової, а також праці вітчизняних дослідників: В.С. Венедиктова, Р.І. Кондратьєва, Л.І. Лазор, А.Р. Мацюка, В.І. Прокопенка, О.І. Процевського, В.Г. Ротаня, П.Д. Пилипенка, Г.І. Чанишевої, О.Т. Корабат, Г.С. Гончарової, В.Я. Гоца, В.О. Лавриненка, В.В. Жернакова, П.І. Жигалкіна, С.М. Прилипко, Н.М. Хуторян та інших.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з урахуванням новітніх досягнень науки трудового права, дослідити особливості застосування праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад) в умовах ринкової економіки. У процесі проведеного дослідження розроблені і сформульовані нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
- зроблено висновок, що сумісництво та суміщення професій (посад) – це особливі правові форми організації праці які розраховані на економію трудових ресурсів та більш якісне (кваліфіковане) виконання трудових функцій;
- отримало подальший розвиток розуміння сутності правових явищ сумісництва та суміщення професій (посад);
- вдосконалено поняття “сумісництво” під яким нами розуміється така правова форма організації праці, відповідно до якої працівники у вільний від основної роботи час виконують на умовах трудового договору (контракту) додаткові систематично оплачувані роботи на тому чи іншому підприємстві, установі, організації або у тої чи іншої фізичної особи. А також поняття “суміщення професій (посад)” під яким ми розуміємо таку правову форму організації праці, яка полягає у виконанні працівником на умовах одного трудового договору (контракту) на одному підприємстві, в установі, організації чи у однієї фізичної особи, одночасно з основною роботою, трудових обов язків за іншими, додатковими професіями і посадами у межах нормальної тривалості робочого часу;
- обгрунтовано розмежування категорій “сумісництво” та “суміщення професій (посад)”;
визначено тенденції удосконалення нормативно-правового забезпечення сумісництва та суміщення професій (посад); на основі проведеного аналізу діючого законодавства в сфері регулювання сумісництва та суміщення професій (посад) та відповідної правозастосовчої практики сформульовано і обгрунтовано низку пропозицій щодо їх вдосконалення. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень в науці трудового права взагалі та проблем організації та регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад) зокрема; б) у правотворчості – під час розробки проекту нового Трудового кодексу України та інших законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у сфері регулювання праці за сумісництвом та суміщенням професій (посад); в) у правозастосовчій діяльності – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства, яке регулює працю за сумісництвом та суміщенням професій (посад); г) у навчальному процесі – під час читання лекцій та проведення практичних занять для студентів юридичних вузів та факультетів, а також підготовки відповідної методичної літератури.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи викладені в надрукованих працях і апробовані на засіданнях кафедри трудового, екологічного і аграрного права та науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України Національного університету внутрішніх справ. Також вони доповідались на науково-практичних конференціях: “Закон і підліток” (обласна науково-практична конференція, 27 жовтня 2000 р., м. Донецьк) та “Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності” (міжвузівська науково-практична конференція, 27 квітня 2001р., м. Донецьк).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях та у двох тезах науково-практичних конференцій.
| 
