|
Особливістю даної роботи є дослідження важливих проблем розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, розгляд тактико-психологічних основ у розслідуванні зазначеної категорії злочинів. Недостатня розробка даних питань у наукових джерелах і сучасні потреби практики правоохоронних органів обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки пов язаний з реорганізацією економічного механізму, розвитком підприємництва, соціально-економічними змінами. Разом з цим, позитивні процеси у суспільстві супроводжуються загостренням криміногенної обстановки, зростом злочинності, проникненням її у різні сфери суспільних відносин, виникненням її організованих форм.
Особливу небезпеку становлять злочини, що вчиняються організованими злочинними групами. Незважаючи на певне зменшення цієї категорії злочинів ситуація залишається складною. Так, підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю у 2000 році було виявлено 10351 злочин, у 2001 році – 8169, у 2002 році – 6467. Тільки у 2002 році було виявлено 722 організованих групи і злочинних організацій. Причому 531 група загальнокримінальної спрямованості, 191 – економічної спрямованості, 29 – з корумпованими зв язками, 21 – з міжнародними. Згідно аналізу роботи судів загальної юрисдикції в 2001 році за даними судової статистики за злочини вчинені організованими групами було засуджено 953 особи ) [5, с. 20]. Необхідно зазначити, що удосконалюється механізм та способи вчинення злочинів, використовуються найбільш завуальовані форми злочинної діяльності, поліпшується технічна озброєність злочинців, виникають нові види злочинів. Організована злочинність винаходить нові форми протидії виявленню та розслідуванню їх злочинної діяльності. Тому на сьогодні існує нагальна потреба у вивченні психологічних механізмів існування організованих злочинних угруповань, розробці тактичних засад боротьби з цим негативним явищем.
Проблеми розслідування злочинів організованих злочинних груп у певній мірі досліджувалися в криміналістичній науці. Разом з тим на сьогодні залишаються нерозробленими тактико-психологічні основи розслідування таких злочинів. У криміналістиці необхідно виходити з соціально-психологічної характеристики організованої злочинної діяльності з метою надання пропозицій щодо тактики виявлення та розслідування злочинів ОЗГ, розробки рекомендацій та прийомів проведення окремих слідчих дій.
Значний внесок у дослідження теоретичних питань боротьби з організованою злочинністю зробили вчені-криміналісти України та інших держав: Т. В. Авер янова, Ю. П. Аленін, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. М. Биков, В. Г. Гончаренко, М. С. Гурєв, А. В. Дулов, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмічов, В. І. Куліков, В. Г. Лукашевич, Г. А. Матусовський, В. С. Овчинський, В. В. Тищенко, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та ін. Однак, роботи цих та інших авторів присвячені окремим проблемам боротьби зі злочинністю. В криміналістичній теорії відсутні достатні розробки стосовно тактики розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
Вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений необхідністю визначення соціально-психологічної характеристики організованої злочинної діяльності та проведенням на цій підставі її криміналістичного аналізу і пропонуванням тактичних рекомендацій та прийомів найбільш доцільних при розслідуванні даної категорії злочинів. Зазначені обставини дозволяють віднести їх до числа актуальних.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведене згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженої Указом Президента України № 837/96 від 17 вересня 1996 р., а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні тактико-психологічних основ розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
Відповідно до вказаної мети були поставлені і вирішені наступні взаємно пов язані завдання:
1) виявити особливості вчинення злочину в групі, у тому числі в організованій злочинній групі;
2) запропонувати класифікацію злочинних груп;
3) розглянути структуру і визначити психологічний механізм функціонування організованих злочинних угруповань;
4) сформувати криміналістичну характеристику злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами; визначити особливості кожного з елементів криміналістичної характеристики зазначеної категорії злочинів;
5) встановити особливості виявлення ознак вчинення злочину організованою групою;
6) надати рекомендації щодо планування розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, та висування слідчих версій;
7) розглянути специфіку тактики проведення окремих слідчих дій по даній категорії справ (огляду місця події, допиту, обшуку, призначення судових експертиз та ін.);
8) визначити найбільш доцільні тактичні прийоми та тактичні комбінації при проведенні слідчих дій при розслідуванні злочинів організованих злочинних груп;
9) сформувати та запропонувати до використання тактичні комплекси (операції) стосовно розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
Об єктом наукового дослідження є практика діяльності правоохоронних органів щодо розкриття та розслідування злочинів організованих злочинних груп, а також злочинна діяльність організованих угруповань.
Предметом дослідження є тактика проведення окремих слідчих дій і тактичних операцій під час розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
Методологічною основою дослідження є система методів наукового пізнання, а також положення загальної теорії криміналістики. У процесі дисертаційного дослідження були застосовані: формально-логічний метод (розроблена класифікація злочинних груп; запропонована типізація тактичних операцій та ін.); функціональний метод (здійснено виявлення ознак вчинення злочину організованою групою; проведено аналіз ефективності окремих слідчих дій (огляду місця події, допиту, обшуку та ін.)); системно-структурний метод (розроблена система типових версій при розслідуванні даної категорії злочинів; систематизовано тактику окремих слідчих дій та їх комплексів); соціологічний метод (визначені особливості функціонування організованих злочинних груп, механізму вчинення злочину в групі); статистичний метод (здійснено узагальнення кримінальних справ про злочини, які вчинені організованими злочинними угрупованнями, проведено анкетування та інтерв ювання слідчих прокуратури та МВС України, використані статистичні дані Верховного Суду України та МВС України тощо).
Нормативною базою дисертації є положення Конституції України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, Закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", а також інші нормативно-правові акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Емпіричну базу дослідження складають: результати узагальнення кримінальних справ про злочини, що вчинені організованими злочинними групами за 1997-2002 рр. (узагальнено 150 кримінальних справ); результати анкетування слідчих прокуратури та МВС України за спеціальною методикою (опитано 100 працівників); результати аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів правоохоронних органів та суду. При підготовці дослідження використовувався також особистий багаторічний досвід роботи автора у спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дана робота є першим в Україні монографічним дослідженням, у якому комплексно на базі основних положень теорії криміналістики та практики боротьби з організованою злочинністю розглянуті тактико-психологічні основи розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами.
У дисертації обґрунтовується низка нових концептуальних положень, запропоновані висновки та рекомендації, які є важливими і мають теоретичне і практичне значення:
– досліджено психологію вчинення злочину в групі; визначено особливості злочинної групової поведінки;
– проведено аналіз злочинних груп, визначено їх ознаки, запропонована класифікація злочинних угруповань;
– зроблено спробу щодо встановлення системи зв язків у злочинних формуваннях та ієрархії в різних організованих злочинних групах;
– вперше проведено комплексний аналіз психологічного механізму функціонування організованих злочинних груп та виділено певні ознаки такого механізму;
– розглянуто криміналістичну характеристику злочинів, що вчиняються організованими угрупованнями; встановлено особливості окремих елементів криміналістичної характеристики даної категорії злочинів (способи вчинення та приховування злочинів; обстановка злочину; особа злочинця; типові сліди злочину та ін.);
– вперше на науковому рівні досліджені проблеми стосовно виявлення ознак вчинення злочину організованою групою; зроблено висновок про те, що виявлення таких ознак може здійснюватися не стільки "від злочину до групи", скільки "від групи до злочинів";
– визначені особливості планування розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами; встановлена специфіка планування діяльності слідчо-оперативної групи;
– вперше запропонована система типових версій стосовно розслідування злочинів організованих злочинних груп;
– проаналізовані особливості проведення окремих слідчих дій (огляду місця події, допиту, обшуку, призначення судових експертиз, тощо);
– вперше запропонована типова програма дослідження місця події при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами;
– визначено предмет допиту різних учасників організованої злочинної діяльності; підкреслено важливість створення спеціальних програм вивчення організованої злочинної групи;
– виділені найбільш доцільні тактичні прийоми допиту при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами (пошук "слабкої ланки"; використання конфліктної ситуації поміж членами ОЗГ; використання раптовості; пред явлення доказів, оголошення показань інших осіб та ін.);
– розглянуто специфіку проведення обшуку під час розслідування даної категорії злочинів; звернуто увагу на виникнення нових видів обшуку (обшук засобів комп ютерної техніки); виокремлені пошукові тактичні операції і зазначена їх значущість;
– встановлені особливості застосування спеціальних знань при розслідуванні злочинів, що вчиняються ОЗГ (традиційні і нетрадиційні);
– сформовано типовий комплекс судових експертиз, який має найбільшу актуальність по даній категорії злочинів; зроблено наголос на можливість проведення судово-психологічної експертизи злочинного угруповання для виявлення лідера в організованій злочинній групі і місця в її структурі інших членів групи;
– вперше систематизовані тактичні операції стосовно розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, на підставі виявлення специфічних, проміжних завдань розслідування;
– запропоновані тактичні операції, що мають специфічний характер по справах даної категорії ("Організований характер злочину"; "Склад і структура організованої групи"; "Корумповані зв язки організованої групи"; "Взаємодія організованої групи з іншими злочинними формуваннями"; "Причетність організованої групи до злочинів").
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі положення, висновки і пропозиції можуть бути застосовані для підвищення ефективності:
– науково-дослідницької роботи – як основа для подальшої розробки теорії організованої злочинної діяльності та створення концепції тактичних засад розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами;
– практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації та пропозиції, спрямовані на вдосконалення оперативно-розшукової та слідчої діяльності під час застосування тактичних прийомів, проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів чи їх комплексів;
– навчальному процесі – як матеріали при підготовці відповідних підручників та навчальних посібників з курсу "Криміналістика", а також при викладанні курсу криміналістики при читанні лекцій та проведенні практичних занять.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження підготовлено на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, подана і обговорена на її засіданнях, схвалена нею й рекомендована до захисту.
Основні положення дисертації обговорювалися на Всеукраїнському науковому семінарі "Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності" (м. Одеса, 2002 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі "Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність" (м. Харків, 2001 р.); Міжнародній науковій конференції "Проблеми розвитку та управління інтеграційними процесами на міжнародному ринку вищої освіти і науки" (м. Ужгород (Україна) – м. Сніна (Словаччина), 2002 р.); Міжнародній науковій конференції (м. Ужгород (України) – м. Сніна (Словаччина), 2001 р.).
За результатами дисертаційного дослідження на адресу Міністерства внутрішніх справ України надіслано доповідну записку з метою впровадження рекомендацій в практику правоохоронних органів. Пропозиції дисертанта знайшли застосування в роботі слідчих органів прокуратури та УМВС окремих областей України, а також у навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права при викладанні лекційного курсу та проведенні практичних занять з криміналістики, що підтверджується відповідними актами впровадження наукових досліджень дисертації.
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у 7 публікаціях дисертанта (з них 4 наукових статті, опублікованих у видання, перелік яких затверджений ВАК України).
Структура дисертації визначена її метою і завданнями. Загальний обсяг дисертації 188 с. Робота складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (225 найменувань) і додатків (15 с.).
| 
