|
Актуальність теми дослідження обумовлена великим значенням для функціонування економіки країни залізничних перевезень вантажів, недосконалістю правового регулювання в Україні відносин, пов язаних із такими перевезеннями та відсутністю комплексних досліджень з цієї теми у сучасних вітчизняних наукових джерелах.
В наш час, коли ринок охоплює всі сфери господарської діяльності, особливості кожної з них (в тому числі і в галузі транспорту) потребують належного правового регулювання. Одним із пріоритетних напрямків розвитку законодавства в Україні є вдосконалення транспортного законодавства, яке має більш повно відповідати завданням, змісту та умовам життєдіяльності даної галузі економіки.
Основи транспортного законодавства в Україні були закладені у 1994 році з прийняттям Верховною Радою України Закону “Про транспорт”. Згодом, з метою правового закріплення основних засад організації та діяльності залізничного транспорту в Україні в липні 1996 року був прийнятий Закон України “Про залізничний транспорт”. Важливим етапом створення спеціального законодавства у сфері залізничного транспорту стала Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Статуту залізниць України”, яка була прийнята 6 квітня 1998 року.
Не дивлячись на те, що українське законодавство про залізничні перевезення було розроблено з урахуванням нових ринкових відносин і в цілому відповідає міжнародним стандартам, тем не менше, воно не позбавлено недоліків і внутрішніх протиріч, які негативно відображаються на правозастосовчій діяльності. Вказане зумовлює потребу в проведенні дослідження у цьому напрямі.
Вибір теми дослідження визначається також тим, що в українській юридичній літературі відсутні комплексні дослідження, які стосуються правового регулювання перевезень вантажів залізничним транспортом. Дана робота являє собою спробу здійснити цілісний підхід до з ясування відносин, які виникають у зв язку із перевезенням вантажів залізничним транспортом. Крім того, наявність в чинному законодавстві України певних прогалин у регулюванні даних правовідносин зумовлює потребу в дослідженні теоретичних питань діяльності залізничного транспорту по перевезенню вантажів та розробці відповідних науково обгрунтованих рекомендацій щодо розвитку українського законодавства в цій сфері.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана відповідно до бюджетної теми юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка №01БФО42-01 “Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні” та відповідно до теми № 97118 “Вдосконалення правового становища суб єктів господарської діяльності в умовах формування ринкової економіки України”.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення і аналіз загальних закономірностей розвитку правових відносин в сфері перевезення вантажів залізничним транспортом, а також виявлення теоретичних та практичних проблем правового регулювання у цій сфері. Дисертантка не ставить за мету розгляд всіх правовідносин, які зачіпають процес перевезення вантажів залізничним транспортом, а обмежується лише аналізом найбільш суттєвих і важливих. В зв язку з цим дисертанткою поставлені наступні основні задачі:
- визначення системи і структури законодавства про залізничні перевезення вантажів;
- дослідження сутності планування залізничних перевезень;
- дослідження ролі, місця, функцій і правового становища учасників транспортного процесу;
- виявлення особливостей зобов язальних правовідносин, які виникають в сфері залізничних перевезень вантажів;
- аналіз ознак транспортного договору та формулювання його визначення;
- розгляд особливостей договору перевезення вантажів залізничним транспортом як основного в транспортних правовідносинах та договорів, спрямованих на організаційне забезпечення перевезення вантажів;
- дослідження практики господарських судів України щодо розгляду спорів, які виникають із договорів перевезення вантажів залізничним транспортом;
- розроблення конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України по даній темі.
Об єктом дослідження виступає транспортна діяльність залізниць щодо перевезення вантажів через систему договорів, які укладаються для її здійснення.
Предметом дослідження є система нормативних актів, що регулюють залізничні перевезення вантажів та практика їх застосування, а також теоретичні та практичні питання правового регулювання перевезення вантажів залізничним транспортом як специфічного виду господарської діяльності. Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудоване на застосуванні діалектичного методу пізнання та системного методу. В роботі також застосовано історичний, логічний, порівняльно-правовий методи дослідження та метод аналізу.
Так, діалектичний та історичний методи використані в роботі для дослідження розвитку та становлення залізничного транспорту та законодавства про залізничні перевезення вантажів. За допомогою системного методу досліджений безпосередньо процес перевезення вантажів залізничним транспортом. Через призму порівняльно-правового методу аналізуються наукові позиції та погляди українських та зарубіжних вчених щодо правового регулювання відносин, пов язаних із перевезенням вантажів залізничним транспортом. Шляхом застосування методу аналізу досліджений сучасний стан законодавства про залізничні вантажні перевезення і відповідно внесені пропозиції щодо його удосконалення. В дисертації проведений аналіз законодавства України, нормативних актів Союзу РСР з питань залізничних перевезень вантажів, головним чином тих, які мають застосування в Україні, практики Міністерства транспорту України та Державної адміністрації залізничного транспорту України з досліджуваних питань, практики господарських судів по вирішенню спорів, що виникають з залізничних перевезень вантажів. У плані порівняльного дослідження здійснюється аналіз чинного законодавства Російської Федерації.
Коло джерел дослідження створюють роботи вітчизняних та зарубіжних авторів з питань загальної теорії держави та права, цивільного та господарського права.
Теоретичну основу дисертації складають праці відомих вчених, зокрема: М.К.Александрова-Дольника, Г.Б.Астановського, М.І.Брагинського, О.А.Беляневич, В.В.Вітрянського, В.О.Єгіазарова, О.С.Іоффе, Т.П.Коваленко, Л.Я.Носко, О.П.Потапова, А.М.Романович, М.О.Тарасова, Б.Л.Хаскельберга, В.С.Щербини, К.К.Яічкова та інших.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації складається з комплексного дослідження правовідносин щодо організації та здійснення залізничних перевезень в Україні в сучасний період та відповідного законодавства, включаючи порівняльний та історичний аналіз норм, які регулюють залізничні перевезення вантажів, а також виявлення найбільш важливих з теоретичної та практичної точок зору правових проблем в цій сфері та шляхів і способів їх вирішення.
Аналіз чинного законодавства України, спеціальної літератури з питань дослідження та діяльності організацій залізничного транспорту України в сучасних умовах надав можливість сформулювати положення, які містять наукову новизну, та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України по даній темі, а саме:
- система законодавства України щодо правового регулювання перевезень вантажів здійснюється за допомогою значної кількості нормативних актів, які поділяються:
1) за предметом регулювання на: акти загальної дії (загальне законодавство), тобто нормативні акти, які регулюють діяльність всіх суб єктів підприємницької діяльності, транспортних організацій в тому числі; акти спеціальної дії (спеціальне законодавство) включає в себе нормативні акти щодо регулювання діяльності саме залізничного транспорту.
2) за сферою дії на: загальне законодавство про залізничні перевезення, яке включає в себе нормативні акти, які регулюють всі види залізничних перевезень: пасажирські, вантажні, багажу, вантажобагажу, пошти; спеціальне законодавство щодо залізничних перевезень вантажів включає в себе нормативні акти щодо регулювання саме вантажних перевезень залізничним транспортом;
- визначення кола учасників господарської діяльності щодо залізничних перевезень вантажів, серед яких одні безпосередньо беруть участь в процесі перевезення вантажів, а інші управляють цим процесом; необхідність більш повного та чіткого визначення в законодавстві їх правового становища;
- виявлення сучасного стану відносин по плануванню залізничних перевезень вантажів та шляхів удосконалення законодавства з цих питань;
- необхідність зміни порядку планування залізничних перевезень вантажів та законодавчого закріплення порядку здійснення такого планування;
-визначення транспортного залізничного договору як господарського договору, за яким одна сторона (транспортна організація) надає іншій стороні послуги з перевезення вантажів, експлуатації транспортних засобів і шляхів сполучення, які спрямовані на здійснення процесу перевезення вантажу, а інша сторона повинна сплатити за ці послуги встановлену плату;
- визначення становища вантажоодержувача як сторони в договорі залізничного перевезення вантажу поряд із вантажовідправником та перевізником;
- необхідність законодавчого закріплення права вантажовідправника і вантажоодержувача на спростування презумпції звільнення залізниці від відповідальності за несхоронність вантажу за наявності обставин, зазначених у ст.111 Статуту залізниць України;
- уточнення даного в чинному законодавстві визначення поняття “залізничні під їзні колії”, а саме: залізничні під їзні колії це колії, що з єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, які належать іншим юридичним особам або фізичним особам – суб єктам підприємницької діяльності і призначені для обслуговування цих володільців та їх контрагентів;
- визначення договору про експлуатацію залізничної під їзної колії як договору, в силу якого залізниця зобов язується подавати під навантаження і вивантаження вагони до межі під їзної колії і передавати їх володільцю колії у встановленому сторонами порядку, а володілець – приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, здійснювати подальший рух вагонів власним або орендованим локомотивом, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату; - визначення договору про подачу та забирання вагонів як договору, в силу якого залізниця зобов язується подавати під навантаження і вивантаження вагони безпосередньо на під їзну колію і розставляти їх на місцях навантаження і вивантаження у встановленому сторонами порядку, а володілець приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату; - доцільність законодавчого закріплення перевезень вантажів у прямому змішаному сполученні з іншими видами транспорту, крім водного, як це визначено Статутом залізниць України;
- доцільність законодавчого закріплення терміну “вузлова угода” для позначення відносин стосовно взаємодії залізничного та інших видів транспорту щодо перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні із визначенням його змісту як договору між організаціями різних видів транспорту стосовно перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні за єдиним транспортним документом, що встановлює зобов язання цих організацій по наданню перевізних засобів у пункті перевалки, по організації роботи передавальних пунктів та здійсненню взаємних розрахунків за перевезення вантажів;
- необхідність видання Міністерством транспорту України Правил перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.
На підставі цих висновків до законодавства України, що регулює перевезення вантажів залізничним транспортом пропонуються відповідні зміни. Аргументація щодо необхідності запропонованих змін до законодавства, а також зміст пропозицій, наводяться в дисертаційній роботі.
Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість дисертаційного дослідження складається з того, що теоретичні положення, сформульовані на підставі дослідження, та практичні рекомендації можуть сприяти удосконаленню українського законодавства в сфері залізничних перевезень вантажів. Результати досліджень можуть знайти свою реалізацію в подальшому розвитку чинного транспортного законодавства України, а також вдосконалення практики вирішення господарськими судами України спорів, які виникають при укладанні та здійсненні транспортних договорів, пов язаних із перевезенням вантажів.
Конкретні наукові висновки та пропозиції щодо удосконалення законодавства можуть також використовуватися в учбовому процесі при підготовці спеціалістів в галузі господарського права. Положення дисертації можуть бути використані при підготовці підручників та методичних посібників з спецкурсів “Транспортне право” та “Господарські договори” для студентів юридичних вузів, а також враховані при написанні наукових та студентських робіт по даній темі. Окремі положення, сформульовані у дисертаційному дослідженні, носять дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальшого наукового дослідження проблем правового регулювання перевезень вантажів залізничним транспортом.
Матеріали дослідження дають комплексну уяву про правове регулювання перевезення вантажів залізничним транспортом нормами чинного законодавства України, про договори, які укладаються з приводу залізничних перевезень вантажів, а також перспективи розвитку законодавства про господарську діяльність у цій сфері.
Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійну завершену наукову роботу, першим комплексним дослідженням правового регулювання перевезень вантажів залізничним транспортом за чинним законодавством України.
Здобувачем, на підставі чинного законодавства України розроблені такі поняття як “транспортний залізничний договір”, “договір про експлуатацію залізничної під їзної колії”, “договір про подачу та забирання вагонів” та “вузлова угода”, а також на підставі існуючих в законодавстві визначень були доопрацьовані поняття “договір залізничного перевезення вантажів” та “залізнична під їзна колія”.
Автором проведені систематизація чинного законодавства України щодо залізничних перевезень вантажів, виявлені колізії та прогалини цього законодавства та запропоновані реальні способи їх подолання. Положення, які сформульовані в дисертації мають практичне значення, оскільки підставою для них є досвід здобувача, набутий під час стажування у відділі претензійно-позовної роботи Управління Південно-Західної залізниці та у юридичному відділі Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Автор формулює теоретичні положення, а також дає конкретні рекомендації щодо удосконалення чинного законодавства України про залізничні перевезення вантажів. Деякі з них висвітлені вперше, а вирішення окремих спірних питань отримало додаткове обгрунтування. Апробація результатів дисертації. Основні положенні і висновки дисертації знайшли свій відбиток у розроблених автором навчально-методичних матеріалах для Київського університету права з курсу “Транспортне право” (схвалені кафедрою цивільного права та процесу; підприємницького права та надруковані за рішенням Вченої ради Київського університету права від 26.12.2000 року, протокол №8).
Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданні кафедри господарського права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка( 25 жовтня 2002 року), на науково-практичному семінарі аспірантів юридичного факультету (20 березня 2001 року) та на науково-практичній конференції “Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (м.Косів, Івано-Франківська обл., січень 2002 року), а також викладено у трьох публікаціях у фахових виданнях:
1. Булгакова І.В. Поняття та значення договору залізничного перевезення вантажів за законодавством України //Вісник господарського судочинства.-2001.-№1.-С.164-157.
2. Булгакова І.В. Особливості відповідальності сторін за договором залізничного перевезення вантажів // Вісник господарського судочинства.-2002.-№4.-С.207-212.
3. Булгакова І.В. Загальні правові засади використання залізничних під їзних колій // Часопис Київського університету права.-2002.-№4.-С.40-45.
| 
