|
Актуальність теми. Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації в Україні економі-чної, політичної та суспільної сфер життя супроводжується постійними проявами надзвичай-них ситуацій, що стали невід ємним атрибутом існування людства. Особливим чином їх нас-лідки відбиваються на функціонуванні цивільно-правової сфери країни у формі порушення цивільних прав та інтересів суб єктів правовідносин.
Відтак об єктивно актуалізується необхідність розробки й впровадження адекватних механізмів цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечен-ня ефективного захисту порушених цивільних прав суб єктів правовідносин. Реалізація окре-слених завдань стикається з цілою низкою проблем, а саме відсутністю механізмів визначен-ня: реальних розмірів заподіяної шкоди та змісту порушених прав; об єктивних факторів ви-никнення зазначених ситуацій та тривалості дії їх наслідків, а також відсутністю відповідної нормативно-правової бази.
Слід зазначити, що не зважаючи на значний обсяг нормативних актів, які регулюють питання захисту цивільних прав та інтересів суб єктів правовідносин, порушених в результаті виникнення надзвичайних ситуацій, їм притаманний ряд недоліків, що потребують негайного усунення. Прийнятий 16 січня 2003 р. Цивільний кодекс України на жаль, не повністю вирі-шує існуючу проблему, що підтверджується відсутністю визначення у ньому відповідного понятійного апарату (наприклад, законодавчого визначення понять „випадок”, „непереборна сила”, „форс-мажор” тощо), недостатньою конкретизацією окремих правових норм, які ви-значають підстави настання відповідальності або звільнення від неї суб єктів цивільного пра-ва у сфері договірних та позадоговірних зобов язань.
При цьому й у науковій літературі дана ситуація також визначена не адекватно, що зу-мовлює певні труднощі при вирішенні теоретико-правових питань щодо визначення впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільно-правових відносин. Більше того, у працях вітчиз-няних спеціалістів з даної проблематики не знайшов належного застосування системний під-хід до розв язання окреслених проблем. Відтак і досі є несформованою система захисту циві-льних прав та інтересів суб єктів правовідносин у разі виникнення надзвичайних ситуацій та настання їх наслідків. Тому об єктивно існує необхідність у подальшому вивченні та дослі-дженні зазначених проблем, що обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
Пропоноване дослідження здійсненне з урахуванням праць, виконаних такими науко-вцями радянського та сучасного періодів, як: Т.Є. Абова, С.С. Алексєєв , Б.С. Антімонов, М.М. Агарков, Г.І. Балюк, Л.М. Баранова, І.А. Бірюков, Д.В. Боброва, С.Н. Братусь, А.В. Венедиктов, С.І. Вільнянський, Д.М. Генкін, В.П. Грибанов, О.В. Дзера, І.О. Дзера, А.С. Довгерт, О.Л. Дубовик, О.С. Іоффе, О.А. Красавчиков, Н.С. Кузнєцова, В.А. Ліпкан, В.В. Луць, Л.А. Лунц, Н.С. Малеїн, Г.К. Матвєєв, В.А. Ойгензіхт, Є.А. Павлодський, В.В. Піляєва, І.А. Покровський, В.І. Рабінович, З.В. Ромовська, Н.О. Саніахметова, В.І. Серебровський, Г.Я. Стоякін, В.І. Тертишніков, Ю.К. Толстой, В.А. Туманов, Р.О. Халфіна, Є.О. Харитонов, Д.М. Чечот, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка, К.К. Яічков та ін.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослі-дження затверджена вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (прото-кол № 1 від 26 січня 1999 р.). Роботу виконано відповідно до планів прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2001 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 року № 4 КМ / 2) і планів науково-дослідних робіт та тематичних планів, а також тем Національної академії внутрішніх справ України на 1996-2001 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-правових по-ложень стосовно визначення впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільно-правових від-носин, що передбачає формулювання цілісної системи захисту прав та інтересів суб єктів ци-вільного права.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань: визначен-ня місця надзвичайної ситуації у правовій, технічній та соціальній сферах; сформулювання визначення та ознак цивільно-правового поняття „надзвичайна ситуація” та окреслення його структурних елементів; визначення понятійного апарату та ознак структурних елементів над-звичайної ситуації як цивільно-правового факту; визначення критеріїв розмежування понять „випадок”, „непереборна сила” та „форс-мажор” з точки зору їх приналежності до сфери над-звичайних ситуацій; визначення правових наслідків впливу надзвичайних ситуацій на сферу цивільних правовідносин; виявлення особливостей реалізації цивільно-правових способів за-хисту прав суб єктів правовідносин, порушених у результаті виникнення надзвичайних ситу-ацій; дослідження особливостей укладення цивільно-правових договорів (контрактів) з огля-ду можливості їх невиконання у подальшому, зумовленого настанням обставин надзвичайних ситуацій; розробка теоретичних положень та сформулювання практичних рекомендацій щодо удосконалення цивільно-правового захисту суб єктів правовідносин при настанні наслідків надзвичайних ситуацій; визначення особливостей реалізації цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну радіаційним впливом.
Об єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у сфері цивіль-но-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій.
Предметом дослідження є об єктивні закономірності настання цивільно-правових нас-лідків надзвичайних ситуацій та їх правове регулювання.
Методи дослідження. Дисертантом застосований діалектичний метод пізнання соціаль-них явищ, які відбуваються в процесі настання цивільно-правових наслідків надзвичайних ситуацій. Зазначений метод дозволив оцінити ефективність реалізації та здійснення захисту майнових та особистих немайнових прав суб єктів правовідносин в постситуаційний період надзвичайних ситуацій; розглядати надзвичайну ситуацію як невід ємну частину цивільних правовідносин. Синхронно- та діахронно-описовий метод дозволив виявити динаміку поняття „надзвичайна ситуація”, послідовно узагальнити його прояви та сформулювати аспектну мо-дель наслідків надзвичайних ситуацій. Компонентний аналіз полягав у дослідженні змістов-ної сторони, що передбачає умовне розкладення значень на мінімальні семантичні складові, пошук інтегральних та диференційних ознак, що дозволило визначити зміст та характерні ознаки термінологічного поля поняття „надзвичайна ситуація”. Застосування методу структу-рно-функціонального аналізу дозволило сформувати уяву про наслідки надзвичайних ситуа-цій як системного явища, визначити зумовленість, закономірності та тенденції їх впливу на цивільні правовідносини. Формально-юридичний метод використовувався при дослідженні змісту та структури правових норм, що регулюють цивільно-правові наслідки надзвичайних ситуацій. Логіко-семантичний метод сприяв поглибленню понятійного апарату. Догматико-юридичний аналіз норм чинного законодавства дозволив виявити в ньому прогалини та недо-ліки, сформулювати пропозиції щодо удосконалення правових норм у сфері цивільно-правового регулювання наслідків надзвичайних ситуацій. Методи статистичного аналізу, со-ціологічні методи, були використані при вивченні цивільних справ по даній тематиці, що сприяло формуванню широкої емпіричної бази дослідження, яка забезпечує репрезентатив-ність його висновків у межах всієї України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексі висунутих пропозицій що-до розроблення теоретико-правових положень безпосереднього впливу надзвичайних ситуа-цій та їх наслідків на сферу цивільно-правових відносин і вироблення на підставі цього ціліс-ної системи захисту прав та інтересів суб єктів цивільного права. У дисертаційному дослі-дженні сформульовано ряд нових положень, що виносяться на захист, зокрема:
1) окреслені ознаки та сформульовано визначення таких цивільно-правових понять, як „випадок”, „непереборна сила”, „форс-мажор”;
2) запропоновано власний варіант визначення поняття „надзвичайна ситуація”, виявле-ні його ознаки як цивільно-правової категорії;
3) дістала подальший розвиток думка про те, що поняття „форс-мажор” необхідно від-різняти від категорії „непереборна сила”, беручи до уваги, що форс-мажорні обставини звіль-няють сторону договору (контракту) лише від відповідальності за невиконання або неналеж-не виконання договірних зобов язань, на відміну від непереборної сили — обставини, що зві-льняє від відповідальності як у договірних так і позадоговірних зобов язаннях;
4) вперше розроблена аспектна модель впливу надзвичайних ситуацій та їх наслідків на сферу цивільно-правових відносин;
5) запропонована класифікація правових норм, що регулюють цивільно-правові нас-лідки надзвичайних ситуацій;
6) дістала подальшого розвитку теза про те, що самозахист цивільних прав за юридич-ною природою є формою, а не способом захисту права й повинен розглядатись в якості суб-інституту цивільного права та визнаватись як самостійне суб єктивне право особи;
7) дістало подальшого розвитку визначення ознак угоди, укладеної внаслідок збігу тя-жких обставин (кабальна угода);
8) сформульовані конкретні пропозиції, спрямовані на удосконалення цивільного зако-нодавства України, що регулює питання захисту прав та інтересів суб єктів правовідносин, порушених в результаті настання наслідків надзвичайних ситуацій.
Практичне значення одержаних результатів роботи визначається конкретними пропози-ціями стосовно доцільності внесення змін та доповнень до нормативно правових актів, зок-рема ст. 617 та глави 52 ЦК України, декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. „Про державне мито”, Закону України від 8 лютого 1995 р. „Про використання ядерної енер-гії та радіаційну безпеку”, а також у процесі удосконалення постанов Пленуму Верховного Суду України. Ключові положення роботи можуть бути використані при розробці положення „Про осіб, що постраждали внаслідок вчинення актів тероризму”.
Окремі положення дисертації можуть бути використані в лекціях, підручниках, навча-льних посібниках та програмах з цивільного права, що використовуються при підготовці фа-хівців-правознавців цивільно-правової спеціалізації, а також при проведенні подальших нау-кових розробок з даної проблеми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися та бу-ли схвалені на засіданнях кафедри цивільного права Національної академії внутрішніх справ України (1999-2001 рр.).
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на:
– науково-практичній конференції „Основні напрями удосконалення управління орга-нами внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки” (м. Київ, ГУ МВС України в м. Києві, 19 лютого 2000 р.);
– міжнародній науково-практичній конференції „Україна: поступ у майбутнє” з нагоди 290-річчя прийняття першої в світі Конституції — Конституції Пилипа Орлика (м. Київ, Ака-демія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 5 квітня 2000 р.,);
– науково-практичній конференції „Боротьба з тероризмом у міжнародному і україн-ському національному праві: соціальні та правові проблеми” (м. Одеса, Одеська національна юридична академія, 25-26 травня 2000 р.);
– науково-практичній конференції „Становлення правової держави: проблеми та шля-хи вдосконалення правового регулювання” (м. Запоріжжя, Запорізький інститут державного і муніципального управління, 8 грудня 2000 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у восьми наукових статтях, шість з яких опубліковано у фахових виданнях.
| 
