|
Актуальність теми дослідження. Розбудова української державності за принципами демо-кратії об єктивно викликала переосмислення місця й ролі місцевого самоврядування в системі громадянського суспільства, пошуку найкращого варіанту моделі організації влади, яка б ціл-ком відповідала сучасним світовим і європейським стандартам, була спрямована на забезпечен-ня прав, свобод і законних інтересів людини. Вирішення цієї проблеми неможливе без сприй-няття кращих традицій світової філософської та правової думки, урахування наукових дослі-джень і практики місцевого самоврядування демократичних країн світу. На сьогодні в місцево-му самоврядуванні існує чимало проблем, які потребують дослідження й вирішення, а саме: впровадження чіткого розподілу влади між державними органами й органами місцевого само-врядування і передачі останнім значної кількості управлінських функцій; удосконалення систе-ми і структури органів місцевого самоврядування; зменшення загального числа територіальних громад шляхом їх об єднання й утворення спільних органів; створення належної законодавчої бази; впровадження механізмів фінансової незалежності місцевого самоврядування й урегулю-вання ступеня фінансової допомоги з боку держави; активізація участі населення у вирішенні питань місцевого значення через територіальні громади, їх представницькі органи й органи са-моорганізації населення тощо.
За останні роки в Україні проблеми місцевого самоврядування досліджуються вченими, захищено декілька дисертацій, присвячених різним аспектам теорії та практики місцевого само-врядування. Але в них знайшли відбиття здебільшого окремі проблемні питання розглядуваної теми. Що ж до комплексної розробки питань місцевого самоврядування - його поняття, систе-ми, основ, повноважень в науках конституційного права, державного будівництва та місцевого самоврядування, то на сьогоднішній день такого дослідження проведено не було. Саме ці та інші обставини й визначають актуальність обраної теми дисертації, її науково-практичну важ-ливість для місцевого самоврядування в Україні. Дисертаційне дослідження спирається на праці класиків дореволюційної правової думки В.П.Безобразова, А.І.Васильчикова, М.М.Коркунова, М.І. Лазаревського, а також таких українських та російських науковців, як-то: С.А. Авак ян, В.Б. Авер янов, Г.В. Атаманчук, М.О. Баймуратов, Г.В. Барабашев, В.О.Барахтян, В.І. Борде-нюк, В.Є. Бражников, І.П. Бутко, В.І. Васильєв, А.І Васильчиков, М.П.Воронов, А.З.Георгіца, В.М. Кампо, А.М. Колодій, М.І. Корнієнко, В.В. Кравченко, М.О. Краснов, О.Є. Кутафін, П.М. Любченко, Н.Р. Нижник, Р.С. Павловський, В.Ф. Погорілко, М.В. Постовий, М.О. Пух-тинський, А.О. Селіванов, М.Ф. Селівон, Б.О. Страшун, В.М. Терлецький, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, М.В. Цвік, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, К.Ф. Шеремет, К.С. Шугріна, В.Д. Яворський та ін., які сприяли становленню й розвитку теорії та практики проблеми місцевого самоврядування. У процесі наукового дослідження окремих точок зору на становлення й розви-ток інститутів локальної демократії в Україні використовувалися роботи відомих зарубіжних учених-правників Г.Єллінека, А. де Токвіля, Л. Штейна та ін. Зв язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Обрана проблематика дисертаційного дослідження передбачена комплексною програмою наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 0186.0.070865 і кафедри державного будівництва та самоврядування за напрямком “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”. Метою дисертаційного дослідження є комплек-сне визначення основних елементів інституту місцевого самоврядування в Україні, пошук шля-хів створення ефективної моделі діяльності його суб єктів, розробка питань їх взаємодії з орга-нами державної виконавчої влади; втілення деяких прогресивних підходів системи місцевого самоврядування країн Західної Європи в практику державотворення України. Досягнення по-ставленої мети передбачає вирішення наступних завдань, що становлять зміст дисертаційного дослідження: - визначити сучасний стан наукової розробки даної проблеми в конституційно-правовій теорії, в науці державного будівництва та місцевого самоврядування; - дати визначен-ня поняття „місцеве самоврядування”, розкрити зміст цього суспільно-політичного явища й ви-різнити головні його елементи; - прослідкувати історію становлення й розвитку вітчизняного місцевого самоврядування;
- охарактеризувати систему місцевого самоврядування в Україні й визначити принципи її побудови, види органів самоврядування, їх взаємовідносини між собою та з іншими органами влади і управління;
- визначити сутність та розкрити деякі проблеми територіальної, правової і матеріально-фінансової основ місцевого самоврядування на сучасному етапі; - проаналізувати комплекс по-вноважень суб єктів місцевого самоврядування, визначивши проблемні питання при їх розподі-лі й реалізації; - виділити найважливіші аспекти юридичної відповідальності органів і посадо-вих осіб місцевого самоврядування; розкрити сутність різноманітних видів їх юридичної відпо-відальності, зокрема конституційної.
- Об єктом наукового дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні. Предмет дослідження складають соціальна та правова природа, сутнісні риси місцевого самоврядування, історія виникнення й розвитку інституту місцевого самоврядування в Україні, повноваження суб єктів останнього й питання їх юридичної відповідальності. Методи дослідження. Філософсько-методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є положення теорії пізнання, як-то: закони діалектичного матеріалізму, філософські категорії й наукові принципи вивчення соціально-правової дійсності. У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: формально-логічний, історико-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий, класифікаційний та інші, які дали можливість отримати якомога повну інформацію про досліджуване явище для обґрунтування нових теоретичних положень та висновків, рекомендацій у сфері вдосконалення практики місцевого самоврядування. Так, завдяки формально-логічному і системно-структурному методам здійснено обробку одержаного емпіричного матеріалу. За допомогою історичного методу розглянуто інститут місцевого самоврядування в його історичному розвитку й дано наукову оцінку сучасного стану деяких правових актів. Класифікація сприяла дослідженню різних видів юридичної відповідальності органів місцевого самоврядування та ін. Вірогідність отриманих результатів, обґрунтованість висновків і рекомендацій щодо вдосконалення практики діяльності органів місцевого самоврядування підтверджується вивченням репрезентативного числа первинних правових документів, що становлять інформаційну базу для виявлення характерних рис та особливостей розглядуваного феномену, наукового осмислення порушеної проблеми і моделювання най оптимальніших шляхів її вирішення. Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше в Україні на підставі основних положень теорії конституційного права, державного будівництва та місцевого самоврядування проведене комплексне поглиблене дослідження інституту місцевого самоврядування, оскільки на науковому рівні ця проблема в такому обсязі спеціально не вивчалася. Дотепер юридична література не має ні монографічних, ні дисертаційних робіт, у яких з позиції галузевих наук, у тому числі конституційного, адміністративного, фінансового й цивільного права, розглядалися б питання створення ефективної системи місцевого самоврядування. До найбільш істотних результатів, що відбивають наукову новизну дисертації віднесені наступні теоретичні положення і практичні пропозиції: наведено авторське поняття місцевого самоврядування, обґрунтовується твердження про те, що право на місцеве самовря-дування – це право третього покоління (колективне право), яке полягає в можливості членів те-риторіальних громад брати участь у вирішенні питань місцевого значення і повинно розгляда-тися в органічному поєднанні 2-х аспектів: матеріального (право територіальної громади само-стійно вирішувати локальні питання) й інституційного (як система форм реалізації цього пра-ва);
- дістало подальшого розвитку твердження про необхідність законодавчого введення регі-онального й базового рівнів місцевого самоврядування; наводиться авторське визначення по-няття “регіон” ;
- по-новому проаналізована система місцевого самоврядування не лише в конституційно-правовому вимірі, а й з точки зору її раціональності, здатної подолати наявні проблеми функці-онального, інфраструктурного, політико-правового й матеріально-фінансового характеру на підставі застосування наукової організації самоврядної діяльності; запропоновано доповнити систему місцевого самоврядування принципами монізму (на одній території не може бути кіль-кох територіальних громад) й самодостатності територіальних громад (соціально-економічний потенціал базової територіальної одиниці має бути достатнім для забезпечення мінімальних ло-кальних потреб відповідної територіальної громади); обґрунтована потреба в реформуванні ни-зового (базового) рівня системи адміністративно-територіального устрою з метою забезпечення належної територіальної основи місцевого самоврядування, формування самодостатніх терито-ріальних громад ;
- по-новому сформульовано поняття і ознаки місцевих рад як провідних, представницьких, колегіальних органів місцевого самоврядування ; запропоновано необхідність зміни бюджетної політики щодо взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами: фор-мування бюджетів має здійснюватися таким чином, щоб до Державного бюджету кошти надхо-дили тільки у випадку повного забезпечення за рахунок місцевих бюджетів потреб територіаль-них громад на рівні гарантованих державою соціальних стандартів ;
- поглиблено визначення поняття повноважень місцевого самоврядування та форм їх реа-лізації, приводиться їх класифікація за змістом, значенням, органами реалізації ;
- подальшого розвитку одержала теорія юридичної відповідальності суб єктів місцевого самоврядування; вироблені більш чіткі критерії й підстави застосування різних видів відповіда-льності до конкретних суб єктів місцевого самоврядування.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що отримані результати сприятимуть поглибленню знань про місцеве самоврядування, зокрема, в частині його загаль-нотеоретичної характеристики, історії розвитку, сучасних проблем і шляхів їх вирішення. Сфо-рмульовані теоретичні положення, висновки й рекомендації можуть бути використані: у пода-льших наукових дослідженнях проблем місцевого самоврядування; при вдосконаленні норм чинного законодавства; для навчально-методичних цілей у процесі викладання дисциплін „Конституційне право України”, “Держане будівництво та місцеве самоврядування”; при підго-товці курсу лекцій, методичних вказівок та підручників для студентів; для підвищення кваліфі-кації практичних працівників. Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана на ка-федрі держаного будівництва та місцевого самоврядування Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати дисертаційної роботи знайшли відбиття в опублі-кованих статтях та тезах на наукових і науково-практичних конференціях: „Актуальні пробле-ми становлення державності в Україні” (Харків, 1995 р.); “Ідеологія державотворення в Україні: історія і соціальність” (Київ, 22-23 листопада 1996 р.); “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (Харків, 30 червня 2001 р.); „Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування” (Харків, 4-5 грудня 2001 р.); “Правові проблеми реформування регіональної влади” ( Харків, 12 квітня 2002 р.). Публікації. Основні положення проведеного дослідження знайшли відображення в 6-ти статтях і 5-ти тезах доповідей та наукових повідомлень. Структура дисертації зумовлена її цілями, завданнями і предметом дослідження і складається зі вступу, 2-х розділів, які містять 7 підрозділів, виснов-ків, списку використаних літературних джерел в кількості 242. Загальний обсяг праці – 228 сто-рінок, текст дисертації – 197 сторінок.
|
