|
Актуальність теми дослідження визначається тим значенням, котре має державний контроль в управлінні як атрибутивній функції держави. Це значення завжди посилюється в перехідні періоди, коли відбувається реформування суспільства і держави, а незалежна Україна сьогодні переживає саме такий період свого історичного розвитку. Державний контроль є одним із інструментів свідомого досягнення поточних і перспективних цілей у процесі формування в Україні розвинутого громадянського суспільства, розбудови України як правової, демократичної, соціальної держави. Він має статус істотного чинника ефективності управлінських рішень, котрі приймаються на державному рівні, є необхідною умовою їх реального виконання.
У Конституції України (п.9 Розділу ХV “Перехідні положення”) сформульовано положення про необхідність прийняття законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. Проте вирішення проблеми забезпечення законності шляхом застосування державного контролю повинно розпочатись насамперед з визначення загальнотеоретичних уявлень щодо державного контролю як феномену правової системи, оновлення змісту доктринальних суджень про державний контроль з урахуванням реалій в Україні. Необхідно констатувати, що на сьогодні в юридичній літературі основна увага приділяється лише окремим видам державного контролю, тому об єктивно виникла потреба у комплексному, монографічному дослідженні узагальнюючого характеру.
Дослідження проблем становлення, функціонування, розвитку державного контролю є однією із нагальних потреб сьогодення України. По-перше, сучасний рівень розвитку юридичної науки зумовлює необхідність теоретичного узагальнення на концептуальному рівні вітчизняних та зарубіжних досягнень в галузі дослідження державного контролю в усій його багатогранності. По-друге, необхідність розробки концептуальних засад щодо державного контролю в Україні актуалізована фактом відсутності Закону “Про державний контроль в Україні”. Спроба Міністерства юстиції України частково заповнити цю прогалину розробкою проекту Закону “Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб” може розцінюватися як тимчасовий захід. Зазначене спричинює необхідність усвідомлення гострої потреби у створенні цілісної національної системи державного контролю, попереднього наукового дослідження відповідних загальнотеоретичних питань.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), “Основними напрямами наукових досліджень у галузі держави і права на 1998-2000 роки”, затвердженими загальними зборами Академії правових наук України 19 березня 1998 р., планами прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 р. № 4 КМ/2 ) і Основними напрямами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ ( м. Харків ) на 1996-2000 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому , щоб на основі аналізу наукових джерел , узагальнення нормативно-правового матеріалу та практики його застосування закласти науково обгрунтовані підвалини концепції функціонування і розвитку державного контролю в Україні, виробити зорієнтовані на демократизацію і гуманізацію правової системи України рекомендації щодо практичного вдосконалення відповідних положень законодавства.
Зазначена мета дослідження зумовила постановку такого кола завдань: - проаналізувати значення та співвідношення правничих термінів “контроль” та “нагляд” ; - з ясувати у контексті мови законодавства можливість застосування уніфікуючого підходу до термінів “контроль” та “нагляд” ; - сформулювати загальнотеоретичне визначення поняття державного контролю та обґрунтувати його концепцію ; - показати багатоплановість державного контролю як діяльності ; - дослідити державний контроль у контексті управлінської функції держави ; - охарактеризувати видову багатоманітність контролю у державі ; - розробити загальнотеоретичну класифікацію основних видів державного контролю ; - визначити правові характеристики контролю нормотворчості в Українській державі ; - дослідити особливості взаємоконтролю влад в теоріях і практиці розподілу державної влади ; - показати роль і місце контролю як складової системи “стримувань і противаг” ; - проаналізувати питання про контрольну владу, визначити її основні ознаки .
Об єкт і предмет дослідження. Об єктом дослідження є контроль як правова форма державної діяльності у контексті сучасного процесу розбудови України. Предметом дослідження є загальні закономірності функціонування і розвитку державного контролю, їх теоретико-правове узагальнення відповідно до умов прогресивного реформування України, її становлення як демократичної, правової, соціальної держави.
Методологічну основу роботи складають положення і висновки теорії пізнання соціальних, в тому числі і державно-правових явищ. Для одержання найбільш повних та істинних результатів наукового аналізу дисертантом комплексно використовувались методи: загальнонаукові (метод системного аналізу, структурно-функціональний, раціональної критики та інші) і спеціальні (зокрема, історико-правовий, порівняльно-правовий, метод тлумачення юридичних норм). Виходячи з єдності соціологічного і гносеологічного аналізу, найважливішими принципами дослідження були: об єктивність, конкретність, єдність історичного і логічного, а основними логічними прийомами: аналіз та синтез, індукція і дедукція. Зокрема, застосовано діалектичні методи сходження від абстрактного до конкретного, з ясування співвідношення загального, особливого та одиничного, а також частини й цілого для формулювання загального поняття державного контролю; структурно-функціональний метод застосовано при аналізі основних характеристик державного контролю (стадії, засоби, принципи тощо); формально-логічний та порівняльно-правовий методи - при аналізі контрольної влади, її основних ознак. Теоретичною основою дисертації стали певні праці російських та українських правознавців, котрі вийшли друком ще за часів СРСР, але розробка теми здійснювалась насамперед з використанням відповідних наукових праць сучасних вітчизняних та закордонних вчених-юристів , а також творів класиків політико-правової думки. У дисертації використано положення і висновки, що містяться, зокрема, в роботах: Авер янова В.Б., Алекєєва С.С., Афанасьєва В.Г., Барнашова А.М., Вітрука М.В., Горшеньова В.М., Гусарєва С.Д., Зайця А.П., Ентіна Л.М., Копєйчикова В.В., Матузова М.І., Малько А.В., Назарова С.Н., Оборотова Ю.М., Рабіновича П.М., Рябко А.І., Скакун О.Ф., Тихомирова О.Д., Туровцева В.І., Харитонова А.М., Цвіка М.В., Чіркіна В.Є., Шаповала В.М., Шахова І.Б., Шемшученка Ю.С., Шоріної Є.В.
Емпіричною базою роботи стали Конституція України, чинні акти законодавства України та зарубіжних країн, нормативні документи СНД, що мають безпосереднє відношення до проблеми дослідження державного контролю, пов язані з логікою обґрунтування тих чи інших положень дисертації.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці на монографічному рівні, як результат комплексного загальнотеоретичного аналізу репрезентовані узагальнення, висновки щодо основних аспектів державного контролю на сучасному етапі реформування правової системи України, котрі є складовою частиною науково обгрунтованих підвалин концепції функціонування і розвитку державного контролю в Україні, вироблені відповідні рекомендації стосовно вдосконалення окремих положень чинного законодавства.
За результатами дослідження отримано нові положення, основними з них є наступні:
- обґрунтовано наявність теоретичної можливості розглядати правничі терміни “контроль” і “нагляд” як об єкти уніфікації ;
- розроблено інтерпретацію державного контролю у контексті управління як фундаментальної функції держави ;
- сформульовано і обґрунтовано визначення загальнотеоретичного поняття державного контролю ;
- обґрунтовано висновок про неадекватність чинному законодавству України вузького трактування терміна “державне управління” як діяльності виключно органів виконавчої влади ;
- уточнено погляди щодо стадій контрольної діяльності ;
- зроблено узагальнення щодо класифікації засобів контрольної діяльності;
- обґрунтовано класифікацію видів контролю у державі ;
- підкреслено недоцільність ототожнення таких понять як “парламентський” і “політичний” контроль ;
- розроблено загальнотеоретичну класифікацію видів державного контролю в сучасній Україні ;
- обґрунтовано висновки щодо контролю нормотворчості в Українській державі ;
- визначено поняття системи “стримувань та противаг” з урахуванням ролі і місця у ній взаємоконтролю влад ;
- обґрунтовано висновок про існування системи “стримувань та противаг” не тільки у контексті взаємовідносин влад , але й у межах функціонування окремої влади ;
- підкреслено, що існує взаємоконтроль чи елемент підконтрольності у взаємовідносинах влад , але не може бути повної підконтрольності однієї влади іншій у розподілі державної влади ;
- розкрито зміст основних ознак контрольної влади ;
- обґрунтовано висновок про наявність в Україні органів контрольної та квазіконтрольної влади .
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і висновки дисертації є теоретико-методологічним підґрунтям наукового вирішення проблем державного контролю, котрі виникають в процесі розбудови Української держави, розвитку правової системи України на засадах принципу верховенства права. За своїми результатами робота закладає підвалини сучасної теоретико-правової концепції функціонування та розвитку державного контролю в Україні. Її положення можуть бути використані при розробці Закону “Про державний контроль в Україні”, ними заповнюються прогалини у науковому аналізі контрольної діяльності. У роботі у площині нових концептуальних підходів переглядаються, розширються і поглиблються уявлення щодо видів контролю у державі і державного контролю, доповнюється визначення системи “стримувань та противаг”, вперше репрезентується розгорнуте загальнотеоретичне та загальногалузеве за своїм характером визначення поняття державного контролю, міститься комплексний аналіз питання взаємоконтролю влад в теоріях і практиці їх розподілу, вказується на аргументи щодо існування в Україні органів як контрольної, так і квазіконтрольної влади. Практичне значення роботи визначається конкретними пропозиціями. Вони сформульовані автором у вигляді нормативних правових приписів щодо доцільності доповнення тексту статей відповідних актів чинного законодавства (зокрема, ч.2 ст. 6 Конституції України, Законів України “Про прокуратуру”, “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”). Ключові положення роботи можуть знайти втілення у текстах законопроектів “Про державний контроль в Україні”, “Про державний контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб”. Матеріали дисертації можуть бути використані у процесі викладання курсу “Теорія держави та права”, для розробки, приміром, спецкурсів “Державний контроль як правова форма діяльності держави”, “Контрольна влада: світ і Україна (порівняльно-правовий аналіз)”, а також при підготовці відповідних навчальних програм.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків) у 1999-2001 рр. Результати дисертаційного дослідження оприлюднювались на науково-практичній конференції “Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих вчених” ( м. Харків , Національний університет внутрішніх справ , 13 квітня 2001 р.); на IХ міжнародній науковій конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: людина, техніка, технологія, оточуюче довкілля” (м.Харків, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Мишколоцький, Магдебурзький, Петрошанський університети, 14-16 травня 2001 р.). Окремі положення дослідження використовувались викладачами кафедри теорії та історії держави і права у процесі проведення ними учбових занять з курсу теорії держави і права .
Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел ( 382 найменування ). Обсяг дисертації складає 176 сторінок.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в наступних публікаціях. А саме:
1.Шестак В.С. К вопросу о понятиях “государственный контроль”, государственный надзор” в системе права Украины // Вісник Університету внутрішніх справ. Випуск 7.У 3-х частинах. Частина 3. Харків.1999.- С. 51-54.
2.Шестак В.С. Контроль у контексті управління як фундаментальна функція держави // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. -2000.- № 4.- С. 36-41.
3.Шестак В.С. Правничі терміни “контроль” і “нагляд” як об єкт уніфікації // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Харків. 2001. -С.182-185.
4.Шестак В.С. Контрольна влада: світ і Україна // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Харків. 2001.-С. 223-228.
5.Шестак В.С. Основні види і суб єкти контролю у підприємницькій сфері економіки (огляд законодавства) // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Збірка наукових праць. Випуск 131 2001: Харків, НТУ”ХПІ”.- 2001.-С.19-23.
6.Шестак В.С. Юридичний аспект контролю підприємницької діяльності // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”: Збірка наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес та ефективність виробництва. – Харків: НТУ ”ХПІ”.- 2001.-№9.-С.199-201.
7.Шестак В.С. Поняття державного контролю та його основні види //Вісник Національного університету внутрішніх справ. Випуск 16. Х., 2001. С. .
8.Шестак В.С. (у співавторстві). Значення громадського контролю для розбудови України як демократичної держави. //Вісник Національного університету внутрішніх справ. Спецвипуск. Х., 2002. С. .
| 
