|
Особливістю даного дослідження є майже цілковита відсутність фундаментальних досліджень питань виникнення, розвитку та функціонування системи екологічного моніторингу в Україні. Саме ці причини обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.
Актуальність теми дослідження. Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного людського суспільства. Інтенсивне і нераціональне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, все це приводить до екологічної кризи. Її розвитку в Україні також послужила Чорнобильська катастрофа, наслідки якої набули глобального характеру.
Екологічні проблеми в Україні можливо подолати шляхом здійснення системи науково обгрунтованих правових, організаційних, економічних і інших заходів з охорони навколишнього природного середовища. Для подолання наслідків екологічної кризи, необхідно знати її причини, щоб визначити оцінку виникаючих процесів і виробити необхідні рекомендації. Основою для розробки будь-яких систем оцінок стану довкілля є екологічний моніторинг. Тому важливим етапом визначення якості навколишнього природного середовища є система збору інформації про його стан. Актуальність теми, що досліджується, обумовлена тим, що серед пріоритетних заходів по стабілізації і поліпшення екологічної обстановки в Україні є формування системи екологічного моніторингу. Не випадково Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року, до основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів віднесено вирішення такого завдання, як завершення створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.
Зазначені питання вирішувалися у наукових працях українських вчених-правознавців - В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Н.Р. Малишевої, М.І. Малишко, Ю.С. Шемшученка. Окремі елементи аналізуємої проблеми висвітлювались в роботах С.М. Кравченко, М.В. Краснової, В.В. Костицького, В.Л. Мунтяна, В.К. Попова, Б.Г. Розовського, В.О. Чуйкова, В.С. Шахова, М.В. Шульги.
Наукову цінність становить юридична література з проблем управління природокористуванням та охороною довкілля Російської Федерації. Значна увага приділена цій темі в наукових працях М.М. Бринчука, О.К. Голіченкова, О.О. Забелишенського, І.О. Іконицької, М.І. Краснова, О.С. Колбасова, В.В. Петрова, М.О. Сиродоєва та іншими авторами.
Необхідно відзначити істотний інтерес до цієї важливої проблеми вчених–екологів. Плідно працювали над питаннями екологічного моніторингу І.П. Герасимов, Ю.А. Ізраель, Н.К. Гасілін.
Проте проведені дослідження грунтувалися на законодавстві колишнього СРСР і не могли враховувати ті еволюційні процеси, які сьогодні відбуваються в українському суспільстві. Крім того, ряд важливих питань, що стосуються правового забезпечення екологічного моніторингу, які були поставлені вченими, не знайшли однозначного наукового та законодавчого вирішення та на сьогодні залишаються дискусійними.
Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена кількома причинами. По-перше, це аналіз діючого екологічного законодавства щодо здійснення екологічного моніторингу та практики його застосування і реалізації. По-друге, теоретичне визначення правових норм по забезпеченню екологічного моніторингу як інституту екологічного права. По-третє, великого значення набуває екологічний моніторинг в системі реалізації екологічних прав громадян, їх проживанні в безпечному для життя та здоров я навколишньому природному середовищі.
Зазначені обставини й зумовлюють гостроту проблеми правового забезпечення екологічного моніторингу і вимагають впровадження результатів теоретичних напрацювань до законодавства та правозастосовної практики.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри екологічного права в рамках Державної цільової комплексної програми “Проблеми удосконалення екологічного законодавства в умовах ринку” Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (державна реєстрація № 0186.0.070871).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є створення концепції щодо особливостей та закономірностей правового регулювання суспільних відносин, які виникають в процесі здійснення екологічного моніторингу; дослідження проблем сучасного і перспективного розвитку правового забезпечення екологічного моніторингу; розробка пропозицій і рекомендацій по вдосконаленню правового регулювання екологічного моніторингу в Україні.
Задачі дослідження зумовлені поставленою метою і полягають у тому, щоб:
- здійснити науковий аналіз поняття і видів екологічного моніторингу та зробити висновки щодо необхідності їх правового регулювання;
- провести історично-правовий аналіз зародження та розвитку екологічного моніторингу в Україні;
- здійснити дослідження сучасного національного законодавства, організаційно-правових та наукових засад формування і реалізації національної політики України в галузі екологічного моніторингу;
- виявити особливості екологічного моніторингу у правовідносинах, що виникають у зв язку з використанням та охороною довкілля;
- провести аналіз міжнародно-правових норм, що регламентують здійснення екологічного моніторингу;
- запропонувати науково-обгрунтовані пропозиції по вдосконаленню законодавства про екологічний моніторинг України.
Об єктом дослідження є теоретичні праці та інші наукові дослідження зазначеної проблеми; екологічне законодавство України, законодавство країн СНД та практика його застосування.
Предметом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі здійснення та реалізації екологічного моніторингу в Україні.
Методи дослідження. Дослідження проведене на основі історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного, системно-функціонального, комплексного та деяких інших методів.
За допомогою історичного методу дисертантом була досліджена періодизація становлення та розвитку правового регулювання екологічного моніторингу. Порівняльно-правовий метод застосовується в процесі аналізу наукової літератури 70-х – 80-х років минулого століття, де розглядалися питання розвитку екологічного моніторингу, його правового регулювання законодавством колишнього СРСР та міжнародним законодавством. За допомогою формально-юридичного методу проводиться аналіз положень нормативно-правових актів України, Російської Федерації та деяких інших зарубіжних країн. Системно-функціональний метод використовується в процесі дослідження ефективності правового регулювання екологічного моніторингу в системі реалізації права людини на безпечне для життя і здоров я навколишнє середовище. В роботі запропонована класифікація екологічного моніторингу на відповідні види. Правове регулювання екологічного моніторингу розглядається з точки зору комплексного дослідження нормативно-правових актів.
Наведені дослідницькі методи базуються на умовах об єктивного і всестороннього аналізу процесів та явищ суспільного розвитку, що протикають у сфері екологічного моніторингу України. Все це дало змогу всесторонньо проаналізувати правовий інститут екологічного моніторингу, сформувати наукову оцінку законодавства України, що регулює суспільні відносини в зазначеній сфері та спрогнозувати шляхи його подальшого вдосконалення.
Основні положення і висновки, що викладені в дисертації, базуються на нормах Конституції України, екологічного законодавства України, принципах і нормах міжнародного права навколишнього природного середовища, досягненнях вітчизняної та зарубіжної юридичної науки, а також інших наук, що займаються вивченням проблем екологічного моніторингу, в першу чергу, екології, геофізики та інших.
Теоретичною основою дисертації стали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців, що займаються проблемами екологічного права і законодавства: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкової, М.М. Бринчука, Ю.О. Вовка, А.П. Гетьмана, О.К. Голіченкова, І.І. Каракаша, О.С. Колбасова, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, М.В. Краснової, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, В.В. Петрова, В.К. Попова, С.В. Разметаєва, А.К. Соколової, Н.І. Титової, В.О. Чуйкова, В.С. Шахова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги та ін.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що виконана робота є першим в Україні дисертаційним дослідженням, у якому проведено дослідження поняття, змісту та видів екологічного моніторингу, процедури його здійснення, ефективності правового регулювання екологічного моніторингу в системі реалізації екологічних прав людини. До найбільш істотних результатів, що містять наукову новизну, слід віднести:
1. Доопрацьовано та сформульовано загальне наукове поняття екологічного моніторингу яке, на відміну від його законодавчого визначення, розглядається як урегульована законодавством наукова, інформаційно-аналітична система, що дозволяє визначати і прогнозувати зміни стану навколишнього природного середовища, контролювати та управляти ними.
2. Дістало подальший розвиток положення про те, що екологічний моніторинг формується як самостійний правовий інститут в системі екологічного права України.
3. Вперше проведено дослідження ефективності правового регулювання екологічного моніторингу в системі реалізації права людини на безпечне для життя і здоров я довкілля.
4. Вперше в узагальненому вигляді визначені стадії провадження екологічного моніторингу, а саме: спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан довкілля; прогнозування змін якості навколишнього середовища або його окремих об єктів; прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.
5. Наводяться нові аргументи відносно питання про особливості екологічного моніторингу як самостійної функції управління в сфері природокористування та охороною довкілля.
6. Удосконалено та обгрунтовано поділ екологічного моніторингу на відповідні види в залежності від запропонованих автором критеріїв: залежно від призначення; по територіальним ознакам; по окремим природним об єктам тощо.
7. Дістало подальший розвиток положення про необхідність імплементації міжнародно-правових норм в екологічне законодавство України щодо регулювання суспільних відносин в галузі здійснення екологічного моніторингу.
8. Вперше досліджуються та обгрунтовуються особливості здійснення моніторингу щодо використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища.
9. Сформульовані пропозиції про необхідність розробки та прийняття спеціального нормативно-правового акту, - Закону України “Про екологічний моніторинг”.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення, узагальнення та висновки можуть бути використанні в процесі подальшого вдосконалення екологічного законодавства України, при розробці нових нормативно-правових актів, зокрема запропонованого у дисертації проекту Закону України “Про екологічний моніторинг”.
Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути рекомендовані для подальших наукових досліджень проблеми екологічного моніторингу України та його правового регулювання, а також при підготовці навчальної та навчально-методичної літератури з курсу “Екологічне право України”.
Окремі результати роботи використані автором в навчальному процесі при проведенні занять з курсу “Екологічне право” в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Апробація результатів дисертаційного дослідження.
Теоретичні висновки і практичні рекомендації, які містяться в дисертаційному дослідженні, доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також на двох науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (Харків 2000 р.) та “Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту” (Харків 2001 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення в трьох статтях у наукових фахових журналах, двох тезах наукових повідомлень.
Структура дисертації обумовлена предметом, метою і задачами дослідження. Вона складається з вступу, двох розділів, які містять дев ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації 160 сторінок, кількість використаних джерел 149 найменувань.
| 
