|
Актуальність теми дослідження. З моменту проголошення Україною незалежності в її соціально-політичному й економічному житті відбулися суттєві позитивні зміни. Прийн-ято низку законів та інших нормативно-правових актів, які змінили компетенцію органів державної влади, врегулювали питання відносин власності, зміст прав і обов язків, безпо-середньо пов язаних із сферою забезпечення та охорони громадського порядку і громадсь-кої безпеки.
Завдання охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки на тери-торії України, покладені законодавцем на міліцію, що об єктивно визначило потребу по-шуку нових форм і методів роботи її підрозділів у сучасних умовах. Це зумовлює важли-вість їх всебічного теоретичного дослідження, оскільки перехід держави в новий якісний стан вимагає не лише пошуку нових форм і методів соціального обслуговування суспільс-тва з боку міліції, але й нової інтерпретації виправданих практикою форм і методів її дія-льності. Однією з таких форм діяльності є здійснюваний нею адміністративний нагляд.
Роботи вчених-адміністративістів В.Б. Авер янова, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, А.П. Кармолицького, Ф.С. Разаренова, М.С. Студенікіної внесли значний вклад у вивчення контрольної діяльності апарату управління. При цьому автори акценту-вали увагу на контрольній функції державних інспекцій, а адміністративний нагляд фраг-ментарне висвітлювали як різновид контролю.
Ця робота підготовлена з урахуванням досліджень, які виконали В.Б. Авер янов, С.С. Алєксєєв, Д.М. Бахрах, І.Л. Бачило, Д.А. Бекерська, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.А. Владіміров, В.А. Власов, Л.К Воронова, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, В.І. Демченко, Є.В. Додін, А.Ф. Євтихєєв, А.І. Єлістратов, В.Ф. Захаров, Ю.В. Іщенко, Р.А Калюжний, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, І.Б. Коліушко, В.К. Колпаков, А.П. Коренєв, М.В. Корнієнко, В.М. Манохін, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.Ф. Опришко, І.М. Пахомов, І.Ф. Панкратов, Ю.А. Петров, М.І. Піскотін, С.С. Студенікін, Ю.А. Тихомиров, М.М. Тищенко, А.Т. Усольцев, В.О. Шамрай, Я.Н. Шевченко, Ю.С. Шемшученко, А.І. Щербак, В.А. Юсупов та ін.
Дотепер адміністративний нагляд міліції в сфері охорони громадського порядку спе-ціальному монографічному розгляду не піддавався. Його дослідження носили фрагментар-ний характер.
Потреба теоретичного осмислення проблеми на рівні монографічного дослідження зумовлена тим, що реальними стали умови для синтезування всебічного погляду на про-блему. Крім того, на розв язання чекає також низка інших практичних проблем у цій сфері. До цього варто додати, що нові реалії сучасності вимагають внесення коректив у тради-ційно сформовані підходи до вирішення цієї проблеми.
Актуальність розглянутих у дисертаційному дослідженні проблем визначили й такі обставини. По-перше, на підставі існуючого розмаїття поглядів на адміністративний на-гляд особливої актуальності набуває завдання формулювання поняття адміністративного нагляду і визначення відмінності його від інших видів контрольно-наглядової діяльності. По-друге, діяльність органів, що реалізують адміністративний нагляд, за своїм призначен-ням і змістом є правоохоронною, яка, в свою чергу, вимагає особливої регламентації на-глядових відносин, у які вступають ці органи. Також важливою залишається потреба ви-значення правового статусу цих органів як спеціальних суб єктів наглядової діяльності. По-третє, не проглядається чітка організація підсистем нагляду, а також ефективне право-ве забезпечення діяльності названих підсистем.
Отже, дослідження адміністративного нагляду в державному управлінні, зокрема у сфері громадського порядку, зумовлюється важливими соціально-економічними, правови-ми і політичними потребами. Щодо діяльності міліції ця проблема набуває більш чіткішо-го вираження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне досліджен-ня виконано відповідно до планів прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995 – 2000 рр. (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 року №4КМ/2) і планами науково-дослідних робіт та тематичними планами, а також темами Національної академії внутрішніх справ України на 1996 – 2000 рр. Крім того, напрям дослідження відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996 – 2000 роки, затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 року № 837/96.
Мета і завдання дослідження. Мету дослідження здобувач вбачає у вивченні теорії і практики адміністративної діяльності органів внутрішніх справ (міліції) з реалізації своїх наглядових повноважень, формулюванні на цій підставі існуючих проблем, пов язаних із правовими й організаційними питаннями наглядової діяльності, їх аналізі і виробленні конкретних науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення нормативного регулюван-ня та практичної організації цієї діяльності.
Для досягнення поставленої мети автор поставив перед собою такі дослідницькі за-вдання:
– розкрити сутність і значення адміністративно-наглядової діяльності міліції як са-мостійного виду державної діяльності органів виконавчої влади;
– дослідити зміст і форми адміністративного нагляду органів внутрішніх справ (мі-ліції);
– дати характеристику суб єктам адміністративно-наглядової діяльності міліції;
– розглянути компетенцію окремих підрозділів міліції в галузі адміністративного нагляду;
– запропонувати класифікацію повноважень міліції щодо здійснення адміністрати-вного нагляду;
– визначити основні елементи організації адміністративного нагляду;
– розглянути організаційні форми, методи і тактичні прийоми адміністративного нагляду органів внутрішніх справ (міліції);
– на підставі результатів дисертаційного дослідження визначити головні напрями підвищення ефективності адміністративного нагляду окремих підрозділів міліції і розро-бити наукові й практичні рекомендації та пропозиції з удосконалення правового регулю-вання та організації наглядової діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
Об єктом дослідження є система суспільних відносин у сфері адміністративно-наглядової діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку і громадської без-пеки.
Предметом дослідження вважаються питання організації та правового регулювання адміністративно-наглядової діяльності міліції у сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, а також шляхи їх подальшого удосконалення.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використовувався ме-тод діалектичного пізнання соціальних процесів та явищ, застосування якого дозволило здобувачеві на достатньому рівні розкрити організаційно-правовий механізм адміністрати-вного нагляду в сфері охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки. Поряд з тим, застосування цього методу сприяло обранню нових підходів до постановки й розв язання питань функціонування суб єктів адміністративного нагляду.
У дисертаційному дослідженні використані також інші наукові методи, зокрема: структурно-функціональний, статистичного аналізу, експертних оцінок, конкретно-соціологічний а також традиційно-правові методи (теоретико-правовий, історико-правовий, порівняльно-правовий тощо).
Соціологічні методи використовувалися під час вивчення правозастосовчої практики в сфері організації адміністративного нагляду органів внутрішніх справ (міліції). Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у їх взаємозв язку.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації запропонований новий погляд на проблему адміністративно-наглядової діяльності міліції, що ґрунтується на сучасних економічних, правових, політичних і організаційних реаліях, а також здійснено розшире-ний і поглиблений аналіз наукових знань про адміністративний нагляд і практику його за-стосування. Новизна дослідження пов язана не лише з обранням і комплексною розробкою проблеми, але, головним чином, — із обґрунтуванням нових положень, що можуть впли-нути на розвиток теорії адміністративного права та удосконалення практики правоохорон-ної діяльності міліції.
Здобуті під час дослідження результати певною мірою заповнюють прогалини у ви-світленні науково-теоретичних і прикладних питань щодо підвищення ефективності адмі-ністративно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ.
У дисертації пропонується низка нових теоретично концептуальних та практично важливих положень:
1. Власне визначення понять “адміністративний нагляд” (ознаки та його елементи) та “адміністративний нагляд міліції”.
2. Пропозиції законодавчого закріплення понять “громадський порядок”, “громадсь-ка безпека”, “безпека дорожнього руху”.
3. Визначення об єктів, безпека яких забезпечується за допомогою адміністративного нагляду органів внутрішніх справ (міліції).
4. Визначення форм адміністративно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ (міліції).
5. Характеристика етапів адміністративно-наглядової діяльності органів внутрішніх справ (міліції).
6. Класифікація та зміст методів адміністративно-наглядової діяльності.
7. Пропозиції щодо доповнення Закону України від 1 червня 2000 року “Про ліцензу-вання певних видів господарської діяльності” таким видом стягнення, як призупинення дії ліцензії та прийняття нового Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, який би цілковито відповідав вимогам Конституції України та правовим стандартам країн Європейської Співдружності.
8. Внесено пропозиції про прийняття відомчого акту МВС України під назвою “Ін-струкція з організації взаємодії служб міліції громадської безпеки по здійсненню адмініст-ративного нагляду в сфері охорони громадського порядку і забезпечення громадської без-пеки”.
9. Обґрунтовано доцільність доповнення Кодексу України про адміністративні пра-вопорушення низкою норм, що моделюють нові склади правопорушень, з метою забезпе-чення дотримання правил дозвільної системи, а також забезпечення громадського порядку та особистої безпеки суб єктів правовідносин.
Практичне значення результатів дослідження. Теоретична значимість дослідження визначається тим, що у ньому вперше щодо сучасних умов здійснена спроба вивчення ме-ханізму наглядової діяльності органів внутрішніх справ (міліції), яка дозволяє розширити теоретичні погляди на її природу та зміст, виявити нові підходи до організації і тактики діяльності органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадського порядку і громад-ської безпеки.
Положення, висновки і рекомендації можуть використовуватись при подальшому розв язанні проблем наглядової діяльності правоохоронних органів (міліції), а також у на-вчальному процесі юридичних навчальних закладів при викладанні курсів адміністратив-ного права й адміністративної діяльності органів внутрішніх справ України.
Практична значимість дисертації пов язана насамперед з виробленням низки рекоме-ндацій і пропозицій з удосконалення правового регулювання та організації наглядової дія-льності органів внутрішніх справ (міліції) щодо забезпечення громадського порядку і гро-мадської безпеки.
Рекомендації автора можуть використовуватись під час оновлення та розробки нор-мативно-правових актів, а також у процесі вирішення нормативно-правового і організацій-ного забезпечення наглядової діяльності органів внутрішніх справ (міліції).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного до-слідження були обговорені на спільному засіданні кафедр управління, конституційного права, економічної безпеки, адміністративного права, адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національної академії внутрішніх справ України і одержали позитивну оцінку. Окремі з них були оприлюднені у формі доповідей на науково-практичних конфе-ренціях: на семінарі “Забезпечення захисту прав людини у правоохоронній діяльності” 21-25 лютого 2000 року (м. Київ), на регіональному семінарі “Боротьба з торгівлею жінками та дітьми” 21-22 червня 2000 року (м. Київ); на міжнародному семінарі “Боротьба з неле-гальною міграцією” з доповіддю “Проблеми правового забезпечення виявлених на терито-рії України нелегальних мігрантів” 12-13 червня 2001 року (м. Київ).
Публікації. Основні висновки і положення, сформульовані у дисертаційному дослі-дженні, опубліковані у шести наукових статтях, три з яких опубліковано у фахових видан-нях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації зумовлена завданням і логікою здійсненого дослідження, скла-дається зі вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використа-них джерел. Обсяг дослідження – 155 сторінок, без урахування списку літератури (148 на-йменувань).
| 
