|
Актуальність теми дослідження. Демократизація суспільних процесів у пострадянських державах – визначальна ознака становлення в країнах СНД демократичного політичного режиму, формування правової державності й громадянського суспільства. Поступово йде розвиток правової системи, зорієнтованої на забезпечення політичних та інших прав громадян. У країнах СНД відбуваються суттєві зміни в правовому регулюванні виборів і референдумів як основоположних форм безпосереднього волевиявлення народів цих країн. Це знайшло насамперед втілення в нормах виборчого законодавства. Лише в умовах демократичного політичного режиму можуть ефективно функціонувати ці інститути народовладдя. З допомогою виборів у країнах СНД відбувається процес формування їхніх парламентів. Ставши суверенною, кожна з цих країн сама встановлює законодавство про вибори до своїх парламентів, принципи і процедури участі громадян у виборчому процесі.
Тема виборів у парламенти країн СНД ще не була предметом наукового дослідження. Її актуальність обумовлюється, насамперед необхідністю врахування у законодавстві про вибори народних депутатів України позитивного досвіду правового регулювання виборів у парламенти інших країн СНД, втілення у виборчий процес міжнародних виборчих стандартів, розвитку виборчих правовідносин на демократичних засадах.
Її актуальність зумовлюється й тим, що парламенти у державному механізмі СНД займають особливе місце а характер виборів до них є показником рівня демократизму держави і суспільства. Парламенти, реалізовуючи законодавчу функцію, визначають напрямки розвитку правової системи, правовий статус різних суб єктів правовідносин, і насамперед людини і громадянина. Контрольна, установча, бюджетна функції парламентів у країнах СНД спрямовані на реалізацію інтересів народу, кожної особи. У конституційному законодавстві, виходячи з високого правового статусу і ролі парламентів у нормативному регулюванні суспільних відносин, приділяється особлива увага питанням виборів, організації і функціонування парламентів. Тому вибори у парламенти СНД мають бути предметом ґрунтовного наукового дослідження. У політико-правовій сфері перед країнами СНД стоїть ряд загальних проблем, вирішення яких безпосередньо пов язане з активною діяльністю їх парламентів. У країнах СНД спільними є менталітет народів, рівень правової культури їх населення, історичне минуле, сам тип правової системи, на базі якої реалізуються виборчі правовідносини. На сьогодні всі держави СНД знаходяться на перехідному етапі. В їхніх конституціях, виборчому законодавстві багато спільного, що потребує свого узагальнення. Відповідно є об єктивна необхідність у науковому аналізі виборчого законодавства, виборів, виборчих правовідносин по виборах у парламенти країн СНД з метою врахування досвіду для подальшого вдосконалення виборчого законодавства і практики його застосування в Україні. Це важливо не тільки з суто юридичної, а й політичної точки зору. Після прийняття в країнах СНД демократичних конституцій, які закріпили суверенітет народу як основоположний принцип конституційного ладу, роль безпосереднього волевиявлення громадян суттєво підвищилась, і насамперед, через таку форму прямої демократії як вибори. Інститут виборів спрямований на забезпечення активної участі громадян у політичному житті, на їх активне залучення до управління державними справами, створення умов для подолання відчуженості громадян від влади, перед усіма країнами СНД постала задача перетворити народовладдя з формального атрибуту держави на реальний політико-правовий процес волевиявлення народу. Саме вибори у парламенти мають основоположне значення для забезпечення легітимності, стабільності, поступовості й наступності влади народу в кожній з країн СНД. У цих країнах активно йде пошук оптимальної виборчої системи по виборах у їхні парламенти (мажоритарна, пропорційна, змішана). Це є досить важливим питанням для України. Аналіз існуючого досвіду в СНД має суттєве значення для новелізації виборчого законодавства і виборчої системи по виборах до Верховної Ради України. Вибори в парламенти різних країнах СНД відбуваються на основі різних нормативно-правових актів. В одних із них прийняті виборчі кодекси (Республіка Білорусь, Республіка Молдова, Республіка Киргизія), в інших діють окремі виборчі закони з виборів до парламентів (Російська Федерація, Україна). Відповідно, важливо виявити позитивні й негативні чинники однієї і другої моделі, правового регулювання парламентських виборів, визначитись на майбутнє з оптимальною системою регулювання виборів до Верховної Ради України. Законодавство з виборів у парламенти країн СНД реально проявляє свої якості у процесі застосування, тобто у правовідносинах, яким притаманні як загальні риси конституційно-правових відносин, так і своя специфіка. Відповідно, є необхідність наукового аналізу виборчих правовідносин по виборах у парламенти для врахування всього позитивного і вдосконалення практики виборів до парламенту України. Сукупність зазначених чинників визначають актуальність теми дисертаційного дослідження. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як складова частина дослідження кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого теми “Проблеми історії, теорії та практики державного права іноземних країн і міжнародного права. Основне. Проміжне”. № 018600070868.
Стан наукової розробки проблеми визначається рівнем і обсягом дослідженості правового регулювання виборів у парламенти країн СНД, практикою його реалізації.
Питання організації і проведення виборів, реалізації виборчих правовідносин, принципів виборів, компетенції органів, які забезпечують виборчий процес, участі громадян у виборах, принципи виборчого права, розвиток виборчого законодавства певною мірою були предметом розгляду в навчальній і науковій літературі в галузі держави і права, філософії і політології як за радянських часів, так і на сучасному етапі. Разом з цим становлення пострадянських республік як суверенних, незалежних держав стало фактором формування в цих країнах нової правової системи, формування виборчого законодавства зорієнтованого на міжнародні виборчі стандарти, на змагальність виборчого процесу, належне забезпечення виборчих прав громадян. У порівняні з радянськими часами в правовому регулюванні виборів у парламенти у СНД відбулися суттєві зміни. Науковий аналіз виборів, виборчого законодавства, виборчих правовідносин по виборах у парламенти країн СНД проводиться на основі існуючої теорії безпосередньої демократії, у розвиток якої в Україні зробили внесок І.П. Бутко, В.Д. Бабкін, С.В. Бобровкін, А.З. Георгіца, Р.К. Давидов, А.П. Заєць, М.І. Козюбра, В.М. Кампо, В.В. Копейчиков, М.І. Корнієнко, Л.Т. Кривенко, А.М. Колодій, М.І. Малишко, О.Г. Мурашин, Н. Р. Нижник, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, О.В. Петришин, П.М. Рабінович, В.О. Ріяка, В.Ф. Сіренко, М.І. Ставнійчук, В.П. Тихий, Ю.М. Тодика, В.Д Ткаченко, Є.А. Тихонова, М.В. Цвік, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемчушенко, Н.І. Щукліна, В.Л. Федоренко, О.Ф. Фрицький, В.Д. Яворський та інші, в Російській Федерації – Г.В. Барабашев, А.О. Безуглов, М.В. Вітрук, Л.Д. Воєводін, Д.Л. Златопольський, В.Т. Кабишев, А.І. Кім, В.Ф. Коток, К.Ф. Шеремет, в Білорусії – А.О. Головко, Г. Васілєвич, Д.М. Демічев, в Республіці Молдова – Г.І. Костакі, В.І Мокряк, С.І. Кобиняну.
На сучасному етапі російські вчені приділяють значну увагу правовим проблемам організації виборів як однієї з основних форм безпосереднього народовладдя, це знайшло відображення в працях С.А. Авакьяна, Ю.О. Веденєєва, В.І. Васильєва, Є.П. Іщенко, А.О. Вишнякова, А.І. Ковлера, Є.І. Колюшина, В.В. Комарової, В.І. Князева, О.Є. Кутафіна, В.І. Лисенка, Г.В, Мальцева, А.Є. Постнікова, А.Я. Сливи, Б.О. Страшуна, В.І. Фадєєва, В.Є. Чиркіна та інших дослідників.
Разом з цим проблема виборів у парламенти країн СНД ще не була предметом системного наукового дослідження.
Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження полягає у здійсненні наукового аналізу теоретичних проблем становлення і розвитку законодавства про вибори в парламенти країн СНД, реалізації виборчих правовідносин, вироблення практичних рекомендацій з удосконалення виборчого законодавства і практики його застосування.
Мета дослідження зумовила постановку і розв язання наступних завдань:
1. Визначити місце досліджуваної проблеми в теорії держави та права і конституційного права.
2. Виходячи зі сформульованих у науці положень, дати поняття виборів, виборчого права, виборчого законодавства, виборчих правовідносин, розкрити роль парламентських виборів у становленні в країнах СНД правової держави і громадянського суспільства.
3. Визначити етапи і тенденції розвитку законодавства про вибори у парламенти, проаналізувати фактори, що впливають на цей процес.
4. Виходячи з сучасного стану парламентських виборів в країнах СНД та існуючих проблем, визначитись з найбільш оптимальною виборчою системою парламентських виборів.
5. Виявити специфіку виборчих правовідносин по виборах в парламенти країн СНД, запропонувати шляхи подальшого їх вдосконалення з урахуванням необхідності формування дієздатних органів законодавчої влади.
6. Проаналізувати діюче законодавство з виборів у парламенти країн СНД і визначитись зі шляхами подальшого розвитку і вдосконалення виборчого законодавства з виборів у парламент України.
7. Виявити позитивні та негативні чинники, що впливають на забезпечення законності виборчого процесу при формуванні парламентів у країнах СНД, і запропонувати шляхи вдосконалення роботи в цьому напрямку відносно виборів до Верховної Ради України.
Об єктом дослідження є правовідносини по виборах у парламенти країн СНД.
Предметом дослідження є питання теорії і практики становлення і розвитку законодавства по виборам в парламенти країн СНД. Методологічними засадами дисертації є наукові принципи, методи і засоби наукового дослідження, застосування яких забезпечує достовірність знання та вирішення поставлених перед дослідником цілей і завдань. Методологічну основу дисертації складає загальнонауковий діалектичний метод, а також системний, порівняльно-правовий, історичний, статистичний, соціологічний, багатофакторного аналізу, прогнозування, формально-логічний та інші.
Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії держави і права, конституційного права, і насамперед виборчого права. При підготовці дисертації використовувалися також положення історії держави і права, конституційного права України, порівняльного конституційного права, міжнародного публічного права, адміністративного права. Автором враховані положення і висновки, які сформульовані в сучасних політологічних, соціологічних і філософських дослідженнях щодо питань теорії безпосередньої демократії і виборчого процесу.
Джерельну базу дослідження становлять конституції країн СНД, виборчі кодекси, закони про вибори в парламенти, підзаконні нормативно-правові акти країн СНД, виборче законодавство інших країн, а також міжнародно-правові акти. Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні й у країнах СНД науковим дослідженням, в якому комплексно, системно у порівняльному аспекті розглядаються теоретичні й практичні проблеми виборчого права, виборчого законодавства і виборчих правовідносин з виборів до парламентів країн СНД.
Новими найбільш суттєвими результатами дисертаційного дослідження є такі основні положення та висновки, що виносяться на захист:
· вибори у парламент в кожній з країн СНД – як форма безпосереднього волевиявлення народами цих країн своєї волі при формуванні законодавчого органу, мають основоположне значення для становлення в цих країнах правової державності й громадянського суспільства, забезпечення стабільності конституційного ладу, наступності влади, її легітимності, реалізації громадянами політичних прав; вибори у парламенти – це реалізація установчої влади народу кожної з країн СНД;
· у країнах СНД у сфері виборчих правовідносин йде становлення державної правової політики, яка спрямована на вдосконалення виборчого законодавства, забезпечення законності виборів, підвищення рівня правової культури учасників виборчого процесу. Але цій політиці не вистачає системності, стабільності, спрогнозованості, наукової обґрунтованості;
· законодавство про вибори в парламенти країн СНД пройшло декілька етапів, і характерними його рисами і тенденціями в сучасний період державотворення є більш детальна регламентація всіх стадій виборчого процесу матеріальними і процесуальними нормами, орієнтація на міжнародні виборчі стандарти, на врахування вітчизняного і зарубіжного досвіду правового регулювання виборів. Разом з тим цьому законодавству притаманні нестабільність, часті зміни навіть напередодні виборів, значна залежність від політичної кон юнктури, розстановки в країні політичних сил;
· процес новелізації законодавства про вибори у парламенти країн СНД у значній мірі обумовлюється пошуком оптимальної виборчої системи;
· вибори в кожний з парламентів країн СНД є конституційно-правовим інститутом у межах генерального інституту виборів. Інститут парламентарних виборів має складну структуру, в основі якої є норми конституцій і законів про вибори; процес становлення і розвитку законодавства по виборах у парламенти країн СНД зумовлюється багатьма чинниками, де головним є внутрішньополітичний чинник, який насамперед визначає спрямованість і зміст цього законодавства;
· законодавство по виборах у парламенти країн СНД виконує наступні функції: інструментальну, легітимації влади парламенту, представництва в ньому інтересів різних соціальних угруповань; контрольну, консолідуючу; мобілізуючу; комунікативну; політичної соціалізації громадян; соціального компромісу;
· правовідносинам по виборах у парламенти країн СНД, як виду конституційно-правових відносин, притаманні як загальні риси, так і специфіка, яка обумовлюється складом суб єктів виборчих правовідносин, підставою виникнення, розвитку і припинення цих правовідносин, їх змістом і роллю у становленні народовладдя, формуванні парламентів на демократичних засадах;
· виборчому процесу в парламенти країн СНД притаманні не тільки такі позитивні риси як демократизм, гласність, відкритість, змагальність, орієнтація на забезпечення виборчих прав громадян, а й застосування “брудних” виборчих технологій, в тому числі так званого “адміністративного ресурсу”, порушення норм виборчого законодавства, жорстка конфронтація різних політичних сил, неприведення виборчого законодавства у відповідність з рішеннями органів конституційної юрисдикції, що гостро ставить проблему забезпечення законності при проведенні виборчих кампаній по виборах у парламенти;
· пріоритетними напрямками розвитку законодавства про вибори у парламенти країн СНД, а також реалізації виборчих правовідносин є вибір оптимальної виборчої системи, більш ґрунтовне забезпечення гарантій виборчих прав громадян, законності й легітимності виборів, вдосконалення правового регулювання всіх стадій виборчого процесу, забезпечення ефективного судового захисту виборчих прав громадян та оскарження порушень виборчого законодавства суб єктами виборчого процесу.
Теоретичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації дають підстави і наукову основу для подальшого дослідження теорії і практики виборчих правовідносин, вдосконалення законодавства з виборів у парламенти країн СНД, у Верховну Раду України, оптимізації виборчої системи.
|
