|
Актуальність теми дослідження. Протягом тривалого історичного періоду проблема трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі не була предметом глибокого і всебічного аналізу в юридичній науці. Це обумовлювалося тим, що однією з традиційно домінуючих тенденцій у сфері праці України було стійке перевищення попиту на робочу силу над її пропозицією, по-перше, і можливістю, у більшості випадків, використовувати засуджених на низькооплачуваній, примітивній роботі як дешеву робочу силу, по-друге. Однак перехід економіки України на ринкові умови господарювання, включаючи створення реального ринку праці України як одного з найважливіших складових ринкової економіки, вимагає здійснення глибокого і всебічного наукового аналізу проблеми трудової зайнятості населення України у цілому, і трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі, зокрема.
Радикальні політичні й економічні перетворення, які здійснювалися в суспільстві з початку 90-х рр., обумовили виникнення цілої низки складних проблем політичного, соціально-економічного й організаційно-правового характеру, вирішення яких вимагає кардинальної зміни багатьох традиційних уявлень про трудову зайнятість, її ефективність, способи забезпечення, зв язок із цілями, які стоять перед покаранням.
Актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що саме в цій галузі відносин, що торкається інтересів особи, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі, як частини населення України, в останні роки розвинулися і набули виняткової гостроти такі питання, як неможливість досягнення цілей, які стоять перед покаранням, зниження ефективності виховної роботи із засудженими, відсутність реальної можливості відшкодовувати засудженими збитки, заподіяні скоєними злочинами. Це викликано, насамперед, тим, що економіка України з початку 90-х рр. перебуває в стані глибокої економічної кризи, а в раніше діючому законодавстві як СРСР в цілому, так і України, зокрема, питанням трудової зайнятості засуджених не було приділено достатньо уваги. На практиці це виявилося в тому, що законодавство України про зайнятість населення почало формуватися одночасно з початком радикальних економічних реформ і супутніх їм кризових явищ в економіці України. Першим кроком нашої держави стало прийняття Закону України “Про зайнятість населення”, який регулює ряд питань зайнятості, не торкаючись, на жаль, групи населення – засуджених, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, яка цікавить нас.
Разом із тим, радикальні економічні перетворення, пов язані з переходом до ринкової економіки в умовах глибоко деформованої структури народного господарства України, що дісталася їй від колишнього СРСР, не тільки не дозволили, але і значно загострили проблему трудової зайнятості населення України й особливо засуджених у місцях позбавлення волі, викликавши безробіття у виправних установах, а також позбавлення засуджених можливості на зароблені кошти забезпечити себе, як мінімум, додатковим харчуванням.
Становлення ринкової економіки і супутнє цьому виникнення великої кількості організаційно-правових форм підприємств і організацій, заснованих на різних формах власності, зміцнення їх економічної і юридичної самостійності, зміна ролі держави в галузі трудової зайнятості обумовили необхідність розробки концепції трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі, що адекватно відбиває нові економічні і юридичні умови життя українського суспільства і шляхи її вирішення в умовах ринку. При цьому задача юридичної науки полягає в тому, щоб знайти шляхи розробки відповідних правових інститутів, покликаних забезпечити ефективне вирішення питань, які пов язані із трудовою зайнятістю цієї частини населення України, на основі поєднання інтересів держави, роботодавців і громадян України, не забуваючи про засуджених.
Незважаючи на велику теоретичну і практичну значимість проблеми трудової зайнятості в місцях позбавлення волі, в юридичній літературі України вона не знайшла належної наукової розробки. До цього часу в Україні практично відсутня юридична література, присвячена всебічному дослідженню теоретичних і прикладних аспектів проблеми трудової зайнятості у виправних установах. Раніше ж проблема праці засуджених у місцях позбавлення волі досліджувалася М. І. Волошиним, О. І. Зубковим, Б. М. Кисельовим, Л. Г. Крахмальником, О. С. Міхліним, В. І. Монаховим, О. Ю. Наташевим, О. І. Процевським, М. О. Стручковим. Оскільки раніше проведені наукові дослідження даної проблеми були виконані на основі діючого законодавства колишнього СРСР, що не враховувало (та й не могло враховувати) новітніх тенденцій, пов язаних із переходом економіки України на ринкові умови господарювання і супутніх цьому найгостріших соціальних явищ, то для науки цінними залишаються, у першу чергу, теоретичні наробітки і висновки, а потім уже історичний аспект даної проблеми. Науковому осмисленню теоретичних і прикладних проблем, пов язаних із трудовою зайнятістю засуджених у місцях позбавлення волі, на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України багато в чому сприяли праці вчених – юристів, кримінологів і економістів: Л. В. Багрій-Шахматова, М. І. Бажанова, И. И. Буличова, В. В. Голіни, І. М. Даньшина, В. П. Загород-нюка, А. Ф. Зелінського,М. П. Мелентьєва, О. С. Міхліна, О. Х. Степанюка, В. Я. Тація, Ю. М. Ткачевського, В. М. Трубникова, В. А. Уткіна, Н. В. Шость і ряду інших авторів.
У цьому зв язку наукові дослідження в даній галузі представляються особливо доцільними сьогодні, коли стоїть питання про розробку ряду основних законів, що складають юридичну базу, на основі якої повинні вирішуватися проблеми трудової зайнятості, зокрема Кримінально-виконавчого і Кримінального кодексів України. Ці правові акти, безумовно, повинні стати значним кроком на шляху вирішення проблеми трудової зайнятості в місцях позбавлення волі. Однак уже зараз деякі положення цих правових актів не дають і не можуть дати вирішення розглянутої проблеми. Тому багато положень, що містяться в них, повинні бути розвинуті, доповнені, а в ряді випадків і змінені з урахуванням тих тенденцій, що відбуваються в суспільстві у зв язку з переходом до ринкових відносин.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження знаходиться в безпосередньому зв язку з планами наукової праці кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії на 1995 – 2000 роки “Кримінологічні, віктимологічні і пенітенціарні проблеми боротьби зі злочинністю”.
Аспекти трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі є одним із напрямків наукового дослідження, проведеного в рамках роботи філії кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії під керуванням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області. Цілі і задачі дослідження. Цілями дослідження є обґрунтування необхідності концепції трудової зайнятості засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі як особливої, об єктивно необхідної системи правових, організаційних і економічних заходів, спрямованих на вирішення проблеми трудової зайнятості, комплексне дослідження стану правового регулювання і сформованої практики застосування законодавства з питань використання праці засуджених. На цій основі вносяться пропозиції щодо удосконалення законодавства України про трудову зайнятість осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі.
Відповідно до цих цілей дослідження були поставлені наступні основні задачі:
- дослідити історичний аспект формування інституту трудової зайнятості засуджених, законодавчу базу УРСР і СРСР із питань трудовикористання засуджених, динаміку його розвитку, фактори, які впливають на його розвиток, пропозиції щодо удосконалення правового регулювання трудової зайнятості засуджених;
- визначити особливості організації процесу трудовикористання засуджених у місцях позбавлення волі;
- визначити поняття і сутність “трудової зайнятості засуджених” як правової категорії і виявити її особливості стосовно осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
- проаналізувати проблему забезпечення трудової зайнятості окремих категорій засуджених, неконкурентоспроможних на ринку праці;
- розробити пропозиції щодо удосконалення гарантій прав засуджених в галузі трудової зайнятості, включаючи удосконалення організаційно-правових форм забезпечення трудової зайнятості;
- обґрунтувати необхідність, а також розробити пропозиції щодо встановлення правових гарантій для засуджених, які бажають працювати у виправних установах і незабезпечених роботою;
- проаналізувати взаємозв язки між освітнім рівнем засуджених, термінами позбавлення волі, наявністю виконавчих листів щодо вироку суду і питаннями забезпеченості роботою в місцях позбавлення волі;
- проаналізувати стан загальноосвітнього навчання і професійно-технічної освіти засуджених як однієї з організаційно-правових форм забезпечення їхньої зайнятості, у тому числі трудової;
- здійснити порівняльний аналіз міжнародно-правових актів і діючого кримінально-виконавчого законодавства України щодо трудової зайнятості засуджених з метою приведення останнього у відповідність із загальноприйнятими міжнародними стандартами.
Об єктом дослідження виступають відносини, що складаються у процесі трудової зайнятості засуджених у виправних установах України.
Предметом дослідження є діюче кримінально-виконавче законодавство, практика його застосування, тенденції і закономірності розвитку законодавства при регулюванні питання трудової зайнятості засуджених до відбування покарання в місцях позбавлення волі.
Методи дослідження. У дисертації використовувалася сукупність різних методів дослідження. Основний метод, який використовувався при здійсненні дисертаційного дослідження – загальнонауковий діалектичний метод дослідження, який дозволив проаналізувати чинне законодавство і практику його використання стосовно трудової зайнятості засуджених. Також широко використовувався метод порівняльного дослідження при аналізі виробничих показників трудової зайнятості засуджених. Під час проведення дослідження був застосований конкретно-історичний метод, за допомогою якого було досліджено розвиток кримінально-виконавчого законодавства і практики його застосування у сфері трудової зайнятості засуджених. При аналізі питань, що складають предмет цього дослідження, використовувалися також соціологічний, структурно-функціональний, математичний та інші методи пізнання соціальних процесів і явищ, у результаті застосування яких було проведене анкетування 500 засуджених, які знаходилися на посиленому режимі в 1999 році і 918 засуджених, які знаходилися на загальному, посиленому і строгому режимах у 2000 році.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням широкого спектру проблем правового регулювання трудової зайнятості засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі в сучасних соціально-правових умовах; у дисертації вперше досліджуються взаємозв язок трудової зайнятості засуджених і їх правового становища; розглядаються категорії громадян, які належать до числа “зайнятих”, з погляду особливостей їх правового статусу. Крім цього, у роботі піддані аналізові деякі характеристики засуджених, які впливають на питання їх трудовикористання.
Наукова новизна дисертаційного дослідження обумовлена також і тим, що вивчення юридичної бази регулювання питання трудової зайнятості засуджених дозволило автору сформулювати ряд науково-практичних рекомендацій з її удосконалення і приведення у відповідність з міжнародно-правовими актами.
Наукові результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі теоретичні і практичні висновки, які виносяться на захист:
уперше здійснений комплексний науковий аналіз проблем правового регулювання трудової зайнятості засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі;
- запропоноване визначення поняття трудової зайнятості засуджених як правової категорії;
- аргументується необхідність перегляду норм-принципів кримінально-виконавчого законодавства України, які закріплюють характер праці засуджених в установах, які виконують покарання з метою їхньої відповідності міжнародно-правовим стандартам;
- обґрунтовується необхідність удосконалення правового регулювання трудової зайнятості засуджених у місцях позбавлення волі, зокрема - розробка і закріплення основних найбільш поширених у суспільстві засобів і форм впливу на осіб, які потребують у позитивної корекції отриманого до засудження виховання, у придбанні загальноосвітніх, професійних, правових, економічних та інших знань, що дозволяють їм вести законослухняний спосіб життя;
- обґрунтована позиція автора про необхідність розміщення державних замовлень на виробництві у виправних установах з метою вирішення проблеми трудової зайнятості засуджених;
- зроблено висновок про недостатнє нормативне регулювання питань трудової зайнятості засуджених і обґрунтована пропозиція щодо розробки і прийняття Закону України «Про організацію і функціонування підприємств пенітенціарної системи»;
- представлена авторська редакція деяких статей проектів Кримінально-виконавчого кодексу України з питань трудової зайнятості засуджених;
- пропонуються основні напрямки удосконалення практики виконання покарання у вигляді позбавлення волі в аспекті трудової зайнятості засуджених.
Практична значимість отриманих результатів. Дисертаційне дослідження спрямоване на вирішення актуальних проблем трудової зайнятості засуджених, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі. Сформульовані в ньому теоретичні висновки і науково-практичні рекомендації можуть бути використані при розробці проектів законодавчих і підзаконних актів України, які регулюють питання трудової зайнятості в місцях позбавлення волі з урахуванням реальних ринкових відносин.
Отримані результати можуть бути використані при вивченні кримінально-виконавчого права в юридичному й інших навчальних закладах при підготовці практичних працівників для пенітенціарної системи і підвищенні їхньої кваліфікації, а також при розробці науково-практичних посібників і методологічних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації викладені автором у наукових статтях, опублікованих в основному, у виданнях, рекомендованих ВАК України. Кожна з наукових статей присвячена одному з аспектів трудової зайнятості в місцях позбавлення волі.
Дані, отримані в результаті проведеного дослідження, використовуються при проведенні лекційних і практичних занять з дисципліни “Кримінально-виконавче право”, спецкурсу “Проблеми виконання покарання у вигляді позбавлення волі” в Одеській національній юридичній академії.
Результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права; на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеської національної юридичної академії.
За матеріалами дослідження складена доповідна записка, яка була передана в управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області; результати дослідження обговорені на спільному засіданні за участю викладачів кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права ОНЮА.
Висновки і пропозиції дисертаційного дослідження повідомлялись на міжнародних конференціях “Права людини в сучасній Україні”, організованій за участю Корпусу світу США в 1999 р., “Судовий захист прав людини: національний і європейський досвід” у 2001 р. (м. Одеса).
- Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в шести статтях у виданнях, рекомендованих ВАК України, а саме: аналіз деяких показників трудової діяльності засуджених // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2000. – Вип. 7. – С. 255-263;
- проблеми ефективності діяльності установ, які виконують покарання // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2000. – Вип. 8. – С. 326-331;
- праця як міра карального впливу при виконанні карних покарань в історії Української держави (період до 1900 р.) // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2000. – Вип. 9. – С. 431-437;
- взаємозв язок трудової зайнятості і правового стану засуджених // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 10-11. – С. 244-248;
- вплив трудової зайнятості засуджених на їхній правовий стан (за результатами соціологічного дослідження) // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 453-462;
- позитивні та негативні аспекти в проекті криминально-виконавчого кодексу України //Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 328-331.
Структура дисертації складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять 16 підрозділів, висновків, списку використаної літератури і додатка. Обсяг дисертаційного дослідження складає 191 сторінку, із них: список використаної літератури з 209 найменувань - 18 сторінок, додаток – 5 сторінок.
| 
