|
Актуальність теми дослідження. Україна сьогодні переживає складний і відповідальний період своєї історії як незалежна, демократична держава, в якій відбувається процес пере-осмислення та утвердження провідних принципів, що лежать в основі її розбудови як право-вої та соціальної. Важлива роль у становленні нашого суспільства повинна належати соціа-льній справедливості, яка в сучасних умовах виступає визначальним чинником демократиза-ції та стабілізації суспільного розвитку, подолання наслідків тоталітарного режиму, заро-дження цивілізованих засад розбудови української демократичної державності. Саме в умо-вах перехідного періоду, масштабних соціально-економічних та державно-правових реформ соціальна справедливість набуває особливого значення.
Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму. Діалектичний зв язок права – справедливості – законності особливо яскраво проявляється у процесі створення правового суспільства та формуванні держави із соціально орієнтованою економікою. У зв язку з цим актуалізуються теоретичні дослідження ролі соціальної справедливості у вирі-шенні нагальних проблем розвитку нашої державності, подоланні кризового стану сучасного суспільства. У філософії права дослідження соціальної справедливості набуває особливого значення у зв язку з тим, що по-перше, відбувається перехід від адміністративно-командної системи до ринкової, від тоталітарної держави до демократичної, правової та соціальної; по-друге, на порядку денному стоїть питання про підготовку та прийняття низки кодексів, їх уз-годження між собою, з вимогами Конституції України та нормами міжнародного права; по-третє, актуалізуються питання соціального захисту населення та забезпечення соціально-економічних прав людини.
Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Тема і зміст дисертаційного дослі-дження є складовою частиною як загальнодержавних програм “Концепція сталого розвитку України” та “Україна–2000”, так і перспективного плану науково-дослідницької роботи На-ціональної академії внутрішніх справ України “Комплексна програма вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999–2005 рр.” Основні питання дисертацій-ного дослідження спрямовані на розвиток курсу філософії права, що викладається у НАВСУ.
Ступінь наукового опрацювання проблеми. У працях, присвячених проблемам справе-дливості, науковці визнають, що дана категорія має міждисциплінарний характер і вимагає наукового аналізу представниками різних наук: філософії, соціології, етики, юриспруденції та ін. Філософія права розглядає дану проблему не лише як теоретичну, а й як практичну та політико-юридичну. Ідея справедливості має вічний характер і досліджувалася протягом всі-єї історії розвитку людства такими філософами: Аристотелем, Г.В. Гегелем, Г. Гроцієм, І. Кантом, К. Марксом, Платоном; представниками сучасної зарубіжної філософії політики та права – Ф. Гаєком, Р. Дарендорфом, Р. Нозіком, К. Поппером, Д. Ролзом. Значний внесок у дослідження морального аспекту соціалістичної соціальної справедливості зробили радянсь-кі вчені З.А. Бербешкіна, В.Е. Давидович, Т.А. Заславська, В.С. Пазенок, Н.М. Римашевська, В.З. Роговін та ін., правового аспекту – (питання співвідносності соціальної справедливості та законності, злочину та кари, юридичної відповідальності тощо) – П. Баранов, А.Т. Боннер, А.Б. Венгеров, Л.Г. Грінберг, В.А. Керімов, Н.І. Керімова, Г.В. Мальцев, та ін.
Але сьогодні ці наукові напрацювання потребують нового підходу: звільнення дослі-дження від методологічних класових та партійних нашарувань, ідеологічних збочень та яр-ликів, наукового переосмислення проблеми на засадах гуманізму та загальнолюдських цін-ностей, у контексті демократизації суспільства та сучасних ринкових реформ.
Велику роль у дослідженні проблеми розбудови правової соціальної держави, соціаль-ного захисту населення відіграли наукові доробки сучасних вітчизняних та зарубіжних пред-ставників філософії, філософи права, соціології, економіки, теорії держави та права: С.С. Алексєєв, В.С. Бабкін, В.В. Головченко, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, М.В. Костецький, Л.В. Кравченко, Л.Т. Кривенко, О.О. Лукашова, О.Є. Мачульська, В.В. Медведчук, В.С. Нерсесянц, М.Ф. Орзіх, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабинович, В.М. Селиванов., І.М. Сирота., О.В. Скрипнюк, Ю.В. Тихонравов, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко та ін.
Отже, можна зробити висновок, що існує добротне підґрунтя для наукового досліджен-ня дисертаційної теми. Між тим, невирішеною залишається проблема дослідження соціаль-ної справедливості як визначального державобудівничого принципу, її роль у формуванні соціальної держави в умовах перехідного періоду, демократизації суспільного життя та гли-боких соціально-економічних реформ. Саме вона і є проблемою нашого дисертаційного до-слідження.
Мета дослідження полягає в науковому аналізі соціальної справедливості як провідного державобудівного чинника, який у поєднанні з принципами правової держави спрямований на розбудову правової соціальної держави. Реалізація мети зумовила постановку та вирішен-ня таких конкретних взаємопов язаних завдань: - сформулювати сучасне розуміння соціаль-ної справедливості як категорії філософії права, розкрити її сутність та юридичний зміст; - науково обґрунтувати концепцію правової соціальної держави, її основні ознаки, зміст соціа-льної функції у контексті відповідності принципам соціальної справедливості; - розкрити особливості законодавчого забезпечення оптимального співвідношення економічної ефекти-вності та соціальної справедливості у процесі створення соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні; - розглянути процес законодавчого забезпечення принципів соціальної справедливості у здійсненні соціального захисту населення та соціально-економічних прав людини;
- з ясувати та обґрунтувати значення принципів соціальної справедливості у діяльності міліції. Об єктом дослідження є науковий аналіз соціальної справедливості як категорії філо-софії права. Предметом дослідження є визначення соціальної справедливості як важливого принципу розбудови демократичної соціальної держави в умовах гострої соціально-економічної кризи у перехідний період від тоталітаризму до демократії.
Методологічною основою дисертації є використання порівняльного, системного, діале-ктичного методів; поєднання загальнолюдських і національних цінностей в єдності з демок-ратичними принципами та пріоритетами.
Дисертаційне дослідження базується на положеннях Конституції України, чинному за-конодавстві, правових актах української держави, що сприяють утвердженню соціальної справедливості, соціальному захисту громадян, забезпеченню соціально-економічних прав людини.
Емпіричною базою дослідження є дані соціологічних досліджень вітчизняних та зару-біжних вчених у галузі державобудівництва, соціального захисту населення, забезпечення соціально-економічних прав людини; статистичні дані уряду, науково-дослідних інститутів, наукові дослідження вчених Національної академії внутрішніх справ України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що - вперше в українському правознавстві всебічно досліджено сучасне розуміння соціальної справедливості як категорії філософії права, її зв язок з іншими юридичними категоріями, загальнолюдськими цінностя-ми;
- відповідно до сучасних демократичних перетворень, ринкових реформ проаналізовано й порівняно основні сучасні філософсько-правові концепції соціальної справедливості (егалі-таристичні, меритократичні, соціалістичні та ін.) з точки зору виявлення досвіду (позитивно-го чи негативного) для формування концепції соціальної справедливості;
- запропоновано авторське визначення соціальної справедливості як гуманітарної кате-горії філософії права, зміст якої спрямовано на соціальний захист населення, забезпечення соціально-економічних прав людини; - у контексті соціальної справедливості науково сфор-мульовано концепцію української правової соціальної держави, розкрито її сутність, виділе-но та охарактеризовано риси; - приведено нову інтерпретацію змісту та гуманістичної сутно-сті соціальної функції сучасної правової соціальної держави, тих соціальних завдань, що по-требують соціально справедливого вирішення; - сучасну гуманістичну концепцію соціальної справедливості розглянуто в контексті оптимального поєднання в розбудові держави – еко-номічної ефективності та гуманістичної спрямованості;
- вперше досліджено механізм взаємодії економічної доцільності та соціальної справе-дливості у вирішенні провідних соціальних проблем правової соціальної держави: прийнятті соціально спрямованого державного бюджету, реформуванні пенсійної та податкової систе-ми, оплаті праці, фінансуванні соціальних програм, законодавчому впорядкуванні системи пільг та привілеїв,
- на основі сучасного розуміння принципів соціальної справедливості систематизовано процедуру законодавчого забезпечення соціального захисту населення та задоволення соціа-льно-економічних прав людини;
- соціальну справедливість розглянуто як важливий інструмент реформування системи правоохоронних органів, критерій їх діяльності із забезпечення прав і свобод громадян. Тео-ретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичні доробки дисертаційного дослідження можуть бути використані для подальшого опрацювання проблеми соціальної справедливості і її ролі у реформуванні нашого суспільства, демократизації всіх сфер суспі-льного життя, здійсненні масштабних державно-правових реформ в умовах перехідного пе-ріоду українського суспільства, розбудови правової соціальної держави, вдосконалення за-конодавчого забезпечення соціального захисту населення, задоволення соціально-економічних прав людини.
Висновки дисертаційного дослідження мають велике значення для:
1) вивчення проблем практичного використання принципів соціальної справедливості з метою подолання гострої соціальної кризи в суспільстві, поглиблення соціально-економічних реформ, демократизації всіх сфер суспільного життя; дослідження проблем со-ціального захисту населення, забезпечення соціально-економічних прав людини, вдоскона-лення чинного законодавства; викладання навчальних курсів і спецкурсів з філософії, філо-софії права, соціального права, теорії держави та права.
Особистий внесок здобувача. Авторське дослідження є повністю самостійним.
Апробація результатів дослідження проводилася на науково-теоретичних семінарах кафедри філософії, теорії держави та права, в навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України. Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження об-говорено на Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналіс-тичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів та боротьба зі злочинністю”, що була проведена 28 березня 2001 року (м. Київ), кафедральних і міжкафедральних методоло-гічних семінарах (кафедр філософії, теорії держави та права), а також використано в навча-льно-методичних розробках кафедри філософії Національної академії внутрішніх справ України. Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, виснов-ків, списку використаних джерел. Зміст роботи викладено на 170 сторінках друкованого тек-сту, який доповнюють 309 назв використаної літератури на 23 сторінках. Повний обсяг дисе-ртації — 194 сторінки.
| 
