|
Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, постійно вимагають пошуку та запровадження нових методів і механізмів, спрямованих на поліпшення економічної ситуації країни в цілому. Одним з напрямків реформування економіки України, забезпечення зайнятості населення, активізації підприємництва і зовнішньоекономічного співробітництва є залучення інвестицій за допомогою спеціальних (вільних) економічних зон (далі – СЕЗ). Відомо, що ефективність проведення будь-яких економічних експериментів об єктивно залежить, перш за все, від стану законодавства, що регулює ці процеси. Однак, незважаючи на певні кроки, зроблені у напрямку створення правової бази для формування СЕЗ в Україні, механізм їх реального впровадження й досі залишається невідлагодженим і недосконалим, тому вони, як порівняно нові територіальні утворення, повинні стати об єктом детального наукового аналізу. До недавнього часу були лише поодинокі спроби дослідити сферу СЕЗ. Частіше економічні зони ставали об єктом уваги дослідників у галузі цивільного, фінансового права, державного управління, а також економічних наук. Слід відзначити, що окремі теоретичні та практичні правові питання, які необхідно розв язати, залишились поза увагою вчених-адміністративістів та потребують комплексного дисертаційного дослідження, якого дотепер немає. У зв язку з цим своєї актуальності набуває з ясування специфіки механізму адміністративно-правового регулювання та розкриття особливостей територіальної організації СЕЗ в Україні, визначення оптимальної системи органів управління економічними зонами та аналізу їх адміністративно-правового статусу, з ясування питання про поєднання місцевих і державних інтересів у процесі функціонування СЕЗ тощо. Не менш актуальним також вважається визначення загальних і специфічних особливостей правового статусу економічної зони, результатом чого може бути проект Статуту СЕЗ. Важливим є вивчення позитивного зарубіжного і вітчизняного досвіду формування СЕЗ з метою його застосування в подальшій практиці.
Поряд з визначенням правового статусу СЕЗ, розв язанням окремих правових проблем, пов язаних з їх утворенням і функціонуванням на території України, особливо важливим вбачається дослідження сфери СЕЗ через призму охорони правопорядку і забезпечення законності на відповідних територіях. Як показує аналіз міжнародної практики та матеріалів статистичної звітності органів МВС України, режим СЕЗ створює певні можливості для різного роду економічних злочинів, окремих правопорушень, зловживань та ін. Разом з тим, можна констатувати, що правоохоронна система України, зокрема органи міліції, виявилися неготовими до подібних змін у функціонуванні економічних зон. Наукових досліджень цих питань у сучасній правовій літературі недостатньо, а дослідження, спрямовані на визначення місця, ролі, особливостей діяльності міліції України та її взаємодії з іншими правоохоронними органами в умовах СЕЗ з охорони правопорядку, взагалі відсутні. Саме цим пояснюється актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі адміністративного права та державного управління Донецького інституту внутрішніх справ МВС України відповідно до Пріоритетних напрямків, фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на 1995-2000 роки (додаток № 2 до рішення колегії МВС України від 28.02.1995 р. № 4км/2), а також в межах державної цільової комплексної програми “Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки (економіко-правовий аспект)” (номер державної реєстрації 0186.0.070869). Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз організаційно-правових засад утворення і функціонування СЕЗ в Україні, їх практичної реалізації і отриманих результатів, розробка науково обґрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства України і підвищення організаційних основ управління у зазначеній сфері.
Для досягнення цієї мети дисертант поставив такі завдання:
– провести історико-теоретичний аналіз світового досвіду утворення і функціонування СЕЗ;
– проаналізувати існуючі в науковій літературі погляди щодо визначення поняття “спеціальна економічна зона”, а також визначити критерії і на їх основі класифікувати СЕЗ України;
– розкрити зміст термінів “суб єкт СЕЗ” та “об єкт СЕЗ”, а також здійснити комплексний аналіз адміністративно-правового статусу суб єктів СЕЗ;
– з ясувати сутність та зміст адміністративно-правового режиму СЕЗ; – розкрити сутність та особливості механізму адміністративно-правового регулювання, пов язаного із СЕЗ в Україні;
– на підставі відповідних висновків запропонувати найбільш оптимальні форми організації управління СЕЗ в Україні;
– з ясувати місце і роль міліції України у процесі діяльності СЕЗ, розкрити зміст форм і методів роботи її підрозділів щодо забезпечення правопорядку в цій сфері;
– визначити основні форми і методи взаємодії міліції України з іншими правоохоронними органами з охорони правопорядку в умовах СЕЗ;
– внести теоретичні та практичні рекомендації щодо нормативно-правового забезпечення діяльності міліції України в умовах СЕЗ та організації взаємодії її підрозділів з іншими правоохоронними органами;
– розробити проект Статуту СЕЗ.
Об єктом дисертаційного дослідження є сукупність суспільних відносин адміністративно-правового та організаційно-управлінського характеру, які виникають у сфері функціонування СЕЗ в Україні, і насамперед ті, що регламентуються нормами конституційного та адміністративного права України. Предметом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові, організаційно-правові та організаційні основи функціонування СЕЗ в Україні, організація управління ними, діяльність міліції України у сфері охорони правопорядку в умовах СЕЗ, а також норми, що регулюють цю діяльність. Гіпотеза дисертації базується на припущенні, що висновки, рекомендації та пропозиції, зроблені у результаті дослідження дадуть можливість раціональніше підійти до процесу утворення СЕЗ в Україні, удосконалити механізм їх функціонування та існуючу систему органів управління.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, використаних для отримання достовірних об єктивних результатів. Методологічною базою дисертаційного дослідження є комплекс методів збирання, аналізу та обробки фактологічної та емпіричної інформації, серед яких слід виділити методи загальнонаукового, системно-теоретичного, порівняльно-ретроспективного, структурно-функціонального та конкретно-історичного аналізу зарубіжних і вітчизняних джерел; вивчення законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо удосконалення організаційно-правового механізму утворення і функціонування СЕЗ в Україні; методи прогнозу, моделювання.
У ході дисертаційного дослідження використовувалися теоретичні положення, розроблені в теорії держави і права, галузях конституційного права і державного будівництва, адміністративного права і теорії управління, фінансового, господарського і цивільного права.
Теоретичним підґрунтям для висновків дисертаційного дослідження стали праці класиків наукової думки: І. Канта, Г. Еллінека, О.І. Елістратова, А.Д. Градовського та ін.; розробки сучасних українських дослідників-правознавців: В.Б. Авер янова, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.М. Кампо, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, В.В. Копєйчикова, В.М. Коссака, Н.Р. Нижник, П.М. Рабіновича, О.В. Сурілова, О.Ф. Фрицького, та ін.; вчених близького зарубіжжя: С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, Б.М. Лазарєва, М.М. Марченка, Т. Нешатаєвої та ін. Використовувалися в процесі дослідження також роботи українських і зарубіжних економістів: М. Фразьє, Б. Райзберга, В.І. Пили, О.С. Чмир, Ю.В. Макогона, Ю.А. Гохберга та ін. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше у вітчизняній адміністративно-правовій науці виконано комплексне дослідження організаційно-правових основ утворення і функціонування СЕЗ в Україні; здійснено порівняльне дослідження норм різних галузей права, які регламентують адміністративно-правову та організаційно-правову діяльність правоохоронних органів в СЕЗ; запропоновано рекомендації і висновки щодо удосконалення законодавства і підвищення рівня ефективності правоохоронних органів, зокрема міліції України в умовах СЕЗ. Елементи новизни знайшли вираження у таких положеннях: – здійснено історичний аналіз еволюції виникнення, становлення і розвитку СЕЗ у світі. Удосконалено визначення поняття “спеціальна економічна зона” та вперше запропоновано класифікацію СЕЗ в Україні за територіально-управлінським критерієм;
– з ясовано сутність та зміст термінів “суб єкт СЕЗ” та “об єкт СЕЗ”. Проведено дослідження адміністративно-правового статусу складових поняття “суб єкт СЕЗ”, серед яких особливу увагу приділено органам управління економічною зоною;
– уточнена сутність адміністративно-правового режиму СЕЗ, сформульовано поняття, визначено зміст та його правова характеристика;
– обґрунтовано положення про те, що специфіка механізму адміністративно-правового регулювання, пов язаного із СЕЗ в Україні, виявляється через адміністративні правовідносини, які формуються на території економічної зони і між суб єктами СЕЗ; через права й обов язки суб єктів зони, що складають правовий статус останніх; через акти застосування права, які знаходять своє відображення у нормативно-правових і нормативних актах органів виконавчої влади СЕЗ, у відповідних рішеннях і розпорядженнях організаційно-управлінського характеру; через акти реалізації прав і обов язків;
– запропоновано авторське визначення поняття “управління СЕЗ”, яке необхідно розглядати з двох позицій: як об єкт з боку держави, і як управління, яке здійснюється в самій системі (безпосередньо в СЕЗ); розроблена та обґрунтована авторська модель системи органів управління СЕЗ в Україні з розмежуванням сфер діяльності в ній кожного органу;
– сформульовані пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази України про СЕЗ: обґрунтована необхідність прийняття органами місцевого самоврядування територій розміщення зони “Статуту спеціальної економічної зони” і запропонована його редакція, запропоновані зміни, які доцільно внести до Закону України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних економічних зон”;
– на підставі аналізу статистичних даних органів МВС України та матеріалів світової практики зроблено висновок, що СЕЗ створюють певні можливості для різного роду економічних злочинів, правопорушень, зловживань та ін.; визначено коло основних найбільш поширених правопорушень, які вчиняються в СЕЗ. На підставі цього пропонуються два шляхи реформування організації діяльності підрозділів міліції України в умовах СЕЗ: створення окремого підрозділу для роботи у цій сфері, до складу якого можуть увійти представники інших підрозділів міліції; а також створення підрозділів муніципальної міліції СЕЗ;
– обґрунтовано пропозицію щодо необхідності організації взаємодії підрозділів міліції України з іншими правоохоронними органами в умовах СЕЗ з охорони правопорядку, а також розроблені найбільш оптимальні форми (правова, організаційна і матеріально-технічна) і методи такої взаємодії.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розглянуті в ньому положення дають можливість визначити підходи до вирішення низки теоретичних і практичних організаційно-правових проблем, пов язаних з утворенням і функціонуванням СЕЗ в Україні.
Сформульовані в дисертаційному дослідженні як теоретичні, так і практичні результати, висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані:
– у науково-дослідних цілях – для подальших наукових розробок у зазначеній сфері;
– у законотворчій роботі – для удосконалення та додаткового врегулювання на конституційному та законодавчому рівні норм, що регулюють окремі питання утворення та функціонування СЕЗ на території України; для підготовки окремих нормативно-правових актів, що закріплюють правові основи діяльності органів управління зонами, міліції України та інших правоохоронних органів в умовах СЕЗ; – у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність щодо утворення і функціонування СЕЗ в Україні;
– у навчальному процесі – в юридичних навчальних закладах під час вивчення конституційного, адміністративного права, теорії управління, а також у підготовці навчальних посібників. Пропозиції дисертанта щодо положень “Статуту спеціальної економічної зони” та впровадження “Регіональної програми підготовки фахівців для роботи в СЕЗ” прийняті до реалізації Радою з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області. Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються відділом взаємодії з правоохоронними органами Донецької облдержадміністрації. Матеріали дисертації використовуються під час проведення занять з дисципліни “Адміністративне право” у Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та державного управління Донецького інституту внутрішніх справ МВС України. Основні положення і висновки знайшли своє відображення у доповідях і повідомленнях на 3 міжнародних, 2 всеукраїнських і 2 міжвузівських наукових конференціях: міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми правового регулювання діяльності суб єктів підприємництва” (грудень 1999, м. Донецьк); міжнародній науково-практичній конференції “Украина и ее регионы в мировой глобализируемой системе” (квітень 2000, м. Донецьк); міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяльності органів внутрішніх справ прикордонних районів” (травень 2000, м. Луганськ); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми взаємопорозуміння, співпраці та взаємодії органів охорони правопорядку з населенням” (червень 2000, м. Донецьк); IX Всеукраїнській науково-практичній конференції “Корупція, економічні злочини: шляхи подолання та удосконалення правових чинників розвитку суспільства” (жовтень 2000, м. Донецьк); міжвузівській науково-практичній конференції “Органи внутрішніх справ на початку третього тисячоліття: проблеми протидії злочинності” (жовтень 2000, м. Дніпропетровськ); XII Всеукраїнській науково-практичній конференції-форумі “Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою” (квітень 2001, м. Київ).
Публікації. Основні висновки і положення, що сформульовані у дисертаційному дослідженні, опубліковані у шести статтях, що надруковані у провідних фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
Структура дисертації визначена метою та завданням дослідження, логікою викладення. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (185 найменувань) і додатків. Обсяг дисертації становить 219 сторінок друкованого тексту, з них основного – 179 сторінок.
| 
