|
Актуальність теми дослідження. У Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 року, та попередній Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 року [
REF _Ref534627029 \n \h REF _Ref534627029 \n \h \ MERGEFORMAT \ MERGEFORMAT REF _Ref534627047 \n \h REF _Ref534627047 \n \h \ MERGEFORMAT \ MERGEFORMAT ], 2ідзначаєтьсяЬ IоР7агостренняР:риміногенноїР бстановкиР2Р:раїніР?отребуєР?рийняттяРHирокомасштабнихР:омплекснихР7аходівЬ AпрямованихР=аР?равовеР7абезпеченняР?равоохоронноїР4іяльностіЬ CдосконаленняРAистемиР?рофілактикиР?равопорушеньЮ ], відзначається, що загострення криміногенної обстановки в країні потребує прийняття широкомасштабних комплексних заходів, спрямованих на правове забезпечення правоохоронної діяльності, удосконалення системи профілактики правопорушень. До першочергових завдань протидії злочинам відноситься вдосконалення форм і методів боротьби з економічною злочинністю. Ухилення від сплати податків, розкрадання, хабарництво, корупція вразили всі галузі народного господарства і створили підґрунтя організованої злочинності - “тіньову економіку”. Найбільше зростання рівня злочинності спостерігається на тих ділянках, які зайняті задоволенням життєвих потреб населення. Це, насамперед, торгівля, транспорт, сфера кредитно-фінансової і підприємницької діяльності.
Для правильного розуміння і практичної оцінки подій, що відбуваються в нашому суспільстві, важливе значення має розробка концептуальних засад соціально-економічного розвитку. Реформа, яка відбувається, передбачає перехід до ринкових відносин, які повинні здійснюватися на основі зміни правової системи держави. Президентом України неодноразово вказувалося на необхідність виявлення в сферах підприємницької, зовнішньоекономічної, фінансово-банківської діяльності порушень законів, внесення пропозицій щодо усунення прогалин у законодавстві, які використовуються правопорушниками для різноманітних зловживань.
Підприємницька діяльність, особливо у галузях виробництва товарів народного споживання і сільськогосподарської продукції, а також надання послуг, покликана забезпечити нагальні потреби громадян, як це робиться у розвинутих країнах. Однак кризовий стан економіки України й обумовлені ним негативні соціальні явища ускладнили криміногенну ситуацію та негативно вплинули на розвиток підприємницької діяльності. Цьому сприяли і непослідовність у проведенні економічних реформ, і їх недостатнє правове забезпечення. У сфері підприємництва сформувались і продовжують наростати негативні тенденції, які гальмують економічний розвиток України, підривають принципи соціальної справедливості. Набули значного поширення протиправні діяння, які виходять за межі держави і набувають міжнародного характеру. Шляхом розкрадання сировини, матеріалів, обладнання та вивозу їх за кордон державі завдаються величезні матеріальні збитки, створюються сприятливі умови для хабарництва, приховування прибутків від оподатковування тощо. У підприємництво проникли особи з кримінальним минулим, практично на 50-60 % економіка України стала “тіньовою”.
Як зазначив Президент України Л.Д. Кучма у своєму виступі на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю: “Економіка залишається найвразливішою ланкою перед злочинним і корупційним натиском через недовершеність початих тут перетворень, слабкість, а нерідко й відсутність реальних важелів державного управління. Криміналізовані і “тінізовані” буквально всі сфери. Я ставлю це у вину, насамперед, Кабінету Міністрів, який тривалий час заколисував себе і нас запевненнями, що все гаразд і справи йдуть на лад” [
REF _Ref534627108 \n \h REF _Ref534627108 \n \h \ MERGEFORMAT \ MERGEFORMAT ].
!кладнаР:риміногеннаР бстановкаР?отребуєР@озробкиР:омплексуР=ауковоР бґрунтованихР7аходівЬ AпрямованихР=аР7абезпеченняР=ормальногоРDункціонуванняР?ідприємництваРBаР?ротидіюР7лочинамЬ OкіР2чиняютьсяР2РFійРAферіЮ &еР7умовлюєР0ктуальністьРBемиР?ропонованогоР4исертаційногоР4ослідженняЮ
].
Складна криміногенна обстановка потребує розробки комплексу науково обґрунтованих заходів, спрямованих на забезпечення нормального функціонування підприємництва та протидію злочинам, які вчиняються в цій сфері. Це зумовлює актуальність теми пропонованого дисертаційного дослідження.
Проблемам попередження злочинності в економіці останнім часом приділяється велика увага. Вони розглядаються в докторських і кандидатських дисертаціях, монографіях, відповідних розділах підручників і навчальних посібників, наукових статтях. Значний внесок у дослідження цих злочинів зробили Ф.Г. Бурчак, І.П. Лановенко, П.С. Матишевський, А.О. Пінаєв, Г.М. Самілик, В.В. Сташис, Є.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, С.В. Трофімов та інші українські вчені. Серед російських дослідників слід відзначити О.Л. Белахова, М.О. Бєляєва, Г.І. Вольфмана, Н.Ф. Кузнєцову, К.С. Лейкіну, В.М. Леонтьєва, М.Д. Лисого, Ю.І. Ляпунова, Л.К. Малахова, А.В. Наумова, П.Т. Некипєлова, І.Г. Сапожникова, Т.Л. Сергєєву, А.Н. Тройніна, О.М. Яковлева тощо.
В умовах переходу до ринкових відносин останнім часом проблемам економічної злочинності присвячені дослідження П.П. Андрушка, Л.П. Брич, В.М. Вересова, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, В.М. Гринчака, А.Є. Гутника О.О. Дудорова, Г.М. Кузьменка. Я.М. Кураш, І.І. Кучерова, В.В. Лисенка, В.Р. Мойсика, В.В. Молодика, М.С. Мищука, В.О. Навроцького, Ю.В. Опалінського, В.М. Поповича, Ю.М. Сухова та деяких інших.
Наукові дослідження цих проблем на стикові кримінального права й кримінології здійснили Ю.М. Антонян, О.М. Бандурка, Б.В. Волженкін, В.В. Голіна, Л.М. Давиденко, І.М.Даньшин, Г.В. Дашкова, А.І. Долгова, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, А.Ф. Зелінський, І.І.Карпець, Ю.Г. Козлов, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, В.М. Кудрявцев, А.Н. Ларков, В.Г. Лихолоб, П.І. Орлов, М.І. Панов, Е.Ф. Побігайло, І.І. Рогов, В.П. Філонов, В.І. Шакун та інші вчені.
Роботи вказаних авторів мають велике наукове і практичне значення. Водночас, на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки чимало висловлених ними положень певною мірою втратили свою актуальність через кардинальні зміни в законодавстві та суспільних відносинах, які воно регулює. Це потребує уточнення раніше сформульованих висновків.
Тільки протягом останніх кількох років робляться спроби монографічного дослідження злочинності у сфері підприємництва в Україні. Кримінологія ще не має у своєму розпорядженні даних узагальненого характеру, які б давали повне уявлення про детермінанти, способи вчинення злочинів у цій сфері та заходи щодо їх попередження. Недостатньо вивчена діяльність правоохоронних органів у боротьбі з цим видом злочинності. Викладене вище обумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що тема дослідження віднесена до переліку науково-дослідних робіт Донецького інституту внутрішніх справ МВС України і затверджена Вченою Радою цього ж навчального закладу (протокол № 5 від 31.01.1998р.).
Обраний напрямок дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року, та попередньої Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року [
REF _Ref534627029 \n \h REF _Ref534627029 \n \h \ MERGEFORMAT \ MERGEFORMAT REF _Ref534627047 \n \h REF _Ref534627047 \n \h \ MERGEFORMAT \ MERGEFORMAT ]. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри на 1996-2000 роки та перспективних планів науково-дослідної діяльності Донецького інституту внутрішніх справ МВС України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення способів, причин і умов вчинення злочинів у сфері підприємницької діяльності та розроблення заходів щодо їх нейтралізації чи усунення органами внутрішніх справ і державною податковою адміністрацією. З урахуванням цього автором були поставлені такі основні завдання:
зібрати й узагальнити відповідний емпіричний матеріал щодо діяльності суб єктів підприємництва і кримінальних проявів у цій сфері;
здійснити комплексний аналіз підприємницької діяльності в умовах формування ринкових відносин в Україні;
визначити основні види злочинів, що вчиняються в цій сфері;
окреслити комплекс причин та умов злочинів, які характерні підприємницькій сфері;
виділити головні напрями попередження злочинності у підприємницькій діяльності, насамперед, органами внутрішніх справ і державної податкової служби;
внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та інших нормативних актів, які регулюють відносини у цій сфері діяльності.
Об єктом дослідження є суспільні відносини у сфері підприємництва в умовах кризового стану економіки України, правове регулювання та організаційне забезпечення діяльності суб єктів цих правовідносин, а також дотримання законності і правопорядку в даній сфері.
Предметом дослідження є криміногенні чинники, що впливають на стан економіки і підприємництва; злочинність у сфері підприємницької діяльності, її кримінально-правові та кримінологічні характеристики; система протиправних детермінант та заходи попередження злочинів у даній сфері.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять закони і категорії матеріалістичної діалектики.
У ході дослідження, використовуючи системно-структурний та аналітичний методи з ясовано зміст та структурні компоненти злочинності у сфері підприємницької діяльності, складові причинного комплексу та елементи системи заходів протидії злочинам у даній сфері. За допомогою історико-правового методу простежено розвиток та вдосконалення різних форм злочинних проявів у підприємництві на певних історичних етапах, а також здійснено спостереження за ефективністю запобіжного впливу правоохоронних органів у даній сфері.
Порівняльно-правовий та статистичний методи використовувалися при аналізі тенденцій слідчо-судової та попереджувальної практики, визначенні кількісних та якісних показників злочинності у підприємницькій сфері та заходів правового і організаційно-управлінського впливу. Також були проаналізовані статистичні дані та аналітичні матеріали Міністерства економіки України та Державного комітету статистики України, які характеризують економічну діяльність суб єктів підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України про роботу правоохоронних органів України, спрямовану на виявлення і попередження злочинів у цій сфері за період з 1990 по 1999 рік, а також статистичні відомості Міністерства юстиції України стосовно особи злочинця. Вивчено понад 400 кримінальних справ і матеріалів цієї категорії злочинів, проведено опитування 150 працівників Державної служби боротьби з економічними злочинами МВС України [далі ДСБЕЗ] і Державної податкової міліції України [далі ДПА], а також 97 підприємців різних рівнів.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації визначається насамперед тим, що це одне з перших досліджень в Україні, у якому зроблена спроба комплексно дослідити кримінологічні та кримінально-правові аспекти злочинності у сфері підприємництва, а також внести пропозиції щодо вдосконалення форм і методів боротьби з нею на сучасному етапі. Конкретний внесок дисертанта у розробку наукових результатів полягає в тому, що в ході дослідження були досягнуті певні результати, сформульовані основні положення, які мають значення для науки й практики.
Найбільш істотними з них є такі:
1. Досліджено стан, динаміку і структуру злочинності у сфері підприємництва та її детермінацію в умовах становлення ринкової економіки.
2. Отримали подальший розвиток організаційно-правові заходи удосконалення профілактичного впливу на особу, яка вчиняє злочини у сфері підприємництва, та мікросередовище, що формує і визначає її поведінку. До таких автор відносить заходи нормативно-правового, організаційно-управлінського, морально-психологічного та кадрового характеру.
3. Зазначено спеціальні заходи щодо виявлення та нейтралізації злочинів, які вчиняються організованими злочинними угрупованнями у сфері підприємництва. Основні з них вбачаються у визначенні напрямків злочинної діяльності організованих угруповань у підприємництві, правильній оцінці кримінологічної ситуації у даній сфері та суттєвої нейтралізації її на загальнодержавному та спеціальному рівнях.
4. Отримала подальшого розвитку позиція щодо необхідності детальної регламентації норми кримінального закону, яка передбачає відповідальність посадової особи комерційної структури. Зокрема в кримінальному законі пропонується розмежувати поняття посадової особи сфери підприємницької діяльності і державної сфери.
5. Запропоновано внести до Кримінального кодексу України [далі КК] положення, які передбачали б підвищену відповідальність посадових осіб державних установ і комерційних структур за злочини у сфері підприємництва, чітко розмежувати відповідальність посадових осіб за використання свого службового становища від відповідальності приватних осіб.
6. Визначено основні напрямки діяльності правоохоронних органів щодо попередження і припинення злочинів у сфері підприємницької діяльності.
Такими є:
а) забезпечення контролю Державної податкової адміністрації і Державної служби боротьби з економічними злочинами за порядком створення суб єктів підприємництва, їх фінансовою і господарською діяльністю та звітністю у взаємодії з іншими контролюючими органами;
б) перекриття каналів незаконного одержання та використання суб єктами підприємницької діяльності кредитів і матеріальних ресурсів;
в) виявлення та припинення корупційних дій з боку посадових осіб, покликаних забезпечувати нормальну роботу підприємницьких структур;
г) закріплення нормативного страхування зовнішньоекономічних контрактів та повернення банківських кредитів з метою запобігання вивозу вітчизняного капіталу за кордон;
д) удосконалення чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, та кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за правопорушення в зазначеній сфері.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в проведенні аналізу ефективності роботи правоохоронних органів щодо попередження злочинів, які вчиняються у сфері підприємництва. Наведені положення поглиблюють кримінологічну характеристику економічних злочинів і цим самим сприяють підвищенню ефективності боротьби з ними. Автором внесено практичні рекомендації, що спрямовані на вдосконалення чинного законодавства, впровадження спеціальних цільових заходів для виявлення детермінант злочинів у підприємницькій діяльності та їх усунення чи нейтралізації.
Деякі результати дисертаційного дослідження впроваджено в діяльність Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України - акт №5/612 від 25.07.2000р. (додатки А.1, А.2), Державної податкової адміністрації України - акт №14211 від 26.07.2000р. (додатки Б.1, Б.2) та Головного управління державної служби України - акт №70/5894 від 29.11.2000р. (додатки В.1, В.2, В.3).
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
а) у практичній діяльності органами Державної податкової служби і Державної служби боротьби з економічною злочинністю;
б) у підготовці рекомендацій щодо попередження злочинів у сфері підприємницької діяльності, та щодо деяких засобів оптимізації роботи оперативних і слідчих підрозділів;
в) у науково-дослідній діяльності - для подальшого теоретичного розроб
ержавноїРAлужбиР1оротьбиР7Р5кономічноюР7лочинністюл
1Щ CР?ідготовціР@екомендаційРIодоР?опередженняР7лочинівРCРAферіР?ідприємницькоїР4іяльностіЬ BаРIодоР4еякихР7асобівР птимізаціїР@оботиР перативнихРVРAлідчихР?ідрозділівл
2Щ CР=ауковоЭ4осліднійР4іяльностіР- 4ляР?одальшогоРBеоретичногоР@озробП;енняР?роблемиР1оротьбиР7іР7лочинамиЬ IоР2чиняютьсяР2РAферіР?ідприємництвал
3Щ CР=авчальномуР?роцесіР- риР?ідготовціР2ідповіднихР@озділівР?ідручниківРVР=авчальнихР?осібниківЬ риРGитанніР:урсівР
лення проблеми боротьби зі злочинами, що вчиняються в сфері підприємництва;
г) у навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, при читанні курсів Загальної й Особливої частин кримінального права та кримінології, у науково-дослідній роботі викладачів, ад юнктів, курсантів і слухачів;
д) у правоохоронній діяльності - у методичних розробках для підвищення рівня професійної правосвідомості працівників правоохоронних органів, податкової адміністрації та правової культури населення.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації оприлюднені у виступах автора на міжрегіональній науково-практичній конференції “Надійне забезпечення законності і правопорядку - основне завдання органів внутрішніх справ в боротьбі зі злочинністю” (Донецьк, 24.11.1999р.), та науково-практичній конференції “Боротьба з економічною злочинністю” (Донецьк, 19.01.1998р.), а також у виступах на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Донецького інституту внутрішніх справ та при проведені навчальних занять з курсу кримінології.
Публікації. Основні положення і висновки викладені автором у 7 наукових статтях, чотири з яких у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (203 найменування) і додатків (60 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 251 сторінку.
озділ
| 
