|
Актуальність теми дослідження. В умовах формування правової держави в Україні значна увага приділяється подальшому розвитку рівня правової культури всього населення та проблемам підвищення професіоналізму і правової культури зокрема в діяльності органів виконавчої влади держави, в тому числі і в органах внутрішніх справ. В зв язку з цим вбачається актуальним удосконалення законодавства, яке регулює діяльність ОВС і внесення необхідних змін до нього. На сучасному етапі перед органами внутрішніх справ постали складні та відповідальні завдання щодо забезпечення правопорядку, охорони та захисту прав і свобод людини і громадянина. Значну роль в цьому має відіграти процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в ОВС. Реалізація будь-якого завдання чи функції, покладених на органи внутрішніх справ, представляє собою певний процес, який поділяється на процесуальні стадії, процесуальні режими, процесуальні провадження і закінчується прийняттям відповідного юридичного рішення, що суворо регламентується правовими нормами. Рішення органів внутрішніх справ втілюється в певній зовнішній формі, яка акумулює в собі весь комплекс розумових, фактичних, організаційних та юридичних операцій, що здійснює особа, яка приймає рішення, в цілях забезпечення оптимальних умов реалізації правових норм. Встановлюючи перелік вимог, які ставляться до змісту і форми рішення, необхідно звертати увагу не тільки на їх узагальнення щодо самої правозастосувальної діяльності, але й враховувати цілий ряд інших обставин (об єктивні та суб єктивні фактори, що впливають на прийняття рішень).
Прийняття рішень в ОВС повинно здійснюватись на правовій основі у відповідності до чинного законодавства. Юридично-процесуальна діяльність має певний порядок, який є найбільш оптимальним для здійснення тих або інших юридично значимих дій. Він встановлюється відповідними юридичними, нормативними приписами. Оптимальний порядок містить в собі програму юридичної діяльності, має велике значення для досягнення певної правової мети, тим самим підвищуючи ефективність правового регулювання юридичної діяльності та гарантуючи її правомірність і результативність.
Відсутність адекватних сучасному стану юридичної науки та діяльності органів внутрішніх справ загальнотеоретичних розробок стосовно процесуально-правового механізму формування і прийняття рішень в ОВС утворює прогалини у вітчизняному правознавстві. Зазначене зумовлює як необхідність теоретичного узагальнення багатьох питань процесуально-правового механізму формування і прийняття рішень в ОВС, так і вироблення чіткого категоріально-методичного апарату дослідження даного механізму та конкретизації окремих проблем юридичного процесу в цілому.
Зв язок із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає державним планам та програмам Верховної Ради України (Державно-правова реформа в Україні), “Основним напрямкам наукових досліджень у галузі держави і права на 1998-2000 рр.”, затвердженими загальними зборами Академії Правових наук України 19 березня 1998 р. В “Пріоритетних напрямках фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.” (Рішення Колегії МВС України від 28 червня 1995 р. № 4 КМ/2) визначено необхідність розробки проблем “Функції держави Україна, форми й засоби їх здійснення”; “Розвиток законодавства, удосконалення законодавчого процесу, законодавчого регулювання діяльності органів та установ внутрішніх справ”; “Органи внутрішніх справ у системі органів державної влади та правоохорони української держави”. Серед головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 1996-2000 рр. і на 2001-2005 рр. значне місце займає питання щодо “Функцій держави Україна, форм і засобів їх здійснення. (Проблеми теорії держави і права (індекс 1.2.1.))”.
Мета й завдання дослідження. Мета даного дисертаційного дослідження полягає в комплексному вивченні проблеми процесуально-правового механізму формування і прийняття рішень в ОВС, вимог, які до них ставляться, факторів, що впливають на їх прийняття, та процесуальної діяльності органів внутрішніх справ. Відповідно до мети основними завданнями цього дослідження є:
- як вихідний пункт дослідження – за допомогою критичного аналізу стану розробки проблем юридичного процесу на сучасному етапі у загальній теорії держави і права, із зосередженням уваги на невирішених та дискусійних питаннях, - визначення процесуально-правового механізму формування і прийняття рішень в ОВС;
- проведення класифікації різновидів юридичного процесу в діяльності органів внутрішніх справ;
- дослідження юридичної природи рішень органів внутрішніх справ та факторів, що впливають на їх прийняття;
- системний виклад вимог, що висуваються до змісту і форми рішень, які приймаються органами внутрішніх справ;
- визначення поняття основ правової діяльності ОВС та нормативно-правових підстав прийняття рішення органами внутрішніх справ;
- показати особливості процесуальних стадій в діяльності органів внутрішніх справ;
- відпрацювання практичних рекомендацій та пропозицій по вдосконаленню діючого законодавства (та практики його застосування), що регламентує діяльність вповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ, які приймають відповідні рішення.
Об єкт і предмет дослідження.
Об єктом наукового пошуку в цій роботі визначені: процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в ОВС, процесуальна діяльність органів внутрішніх справ, правові основи цієї діяльності, нормативно-правові підстави прийняття рішень ОВС. Предметом дослідження, відповідно, – процесуальні рішення органів внутрішніх справ, фактори, які впливають на прийняття рішень та вимоги до змісту і форми рішень.
Методологічна основа дослідження. Методологічну основу дисертації складає комплексний підхід до використання системи загально-філософських, загально-наукових та спеціальних методів дослідження. Наприклад, системно-структурний метод використовувався при аналізі основних ознак поняття “юридичний процес”, з ясуванні видів юридичного процесу відносно діяльності органів внутрішніх справ. Порівняльний метод використовувався при аналізі загальних та спеціальних правових основ діяльності ОВС, нормативно-правових підстав прийняття рішень в ОВС. За допомогою формально-логічного методу з ясовувалися характеристика факторів, що впливають на прийняття рішень та вимоги, які ставляться до вповноважених осіб, що приймають рішення в ОВС. Використовуючи прогностичний метод, автор намагався передбачити шляхи подальшого розвитку юридичного процесу в діяльності ОВС, вдосконалення чинного законодавства України та правових основ діяльності ОВС. Нормативно-правову базу дисертації складають Конституція України, закони, підзаконні нормативні акти, міжнародні правові документи – в межах тих питань, що розглядалися у досліджені.
Теоретична основа дослідження. Теоретичну базу дисертації склали наукові концепції вчених-юристів щодо реалізації права, правозастосування, правозастосувальних актів тощо. Конкретно йдеться про положення, що містяться в роботах з теорії держави і права (С.С. Алєксєєва, Н.Г. Александрова, В.К. Бабаєва, І.В. Бенедика, Р.Ф. Васильєва, Н.В. Вітрука, В.М. Горшеньова, Ф.А. Григорьєва, І.Я. Дюрягіна, В.В. Копєйчикова, В.В. Лазарєва, Р.З. Лівшица, А.В. Міцкевича, О.Г. Мурашина, П.Е. Недбайло, В.В. Пашутіна, О.В. Петрішина, А.С. Піголкіна, В.М. Протасова, І.М. Погрібного, Л.М. Розіна, І.С. Самощенко, О.Ф. Скакун, Ю.А. Тихомірова, І.Е. Фарбера, Н.Ф. Фаткуліна, О.В. Фандалюка, І.Б. Шахова, А.Ф. Шебанова, А.Ф. Черданцева, В.А. Юсупова, Л.С. Явича, та ін.); державного права (Б.Н. Габрічідзе, Н.Г. Старовойтова та ін.); адміністративного права та управління (В.Г. Афанасьєва, О.С. Васильєва, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, Е.В. Додіна, Б.В. Дрейшева, А.П. Коренєва, Б.М. Лазарєва, В.Д. Сорокіна, В.А. Юсупова та ін.); кримінально-процесуального права (А.Я. Дубинського, П.А. Лупинської, М.М. Михеєнко, М.М.Полянського, В.М. Савицького, М.С. Строговича та ін.); психології (В.Л. Васильєва, А.В. Дулова, В.Є. Коновалової, та ін.).
Окрім цього, як інформаційна та емпірична база, в дисертації використаний власний досвід дисертанта, набутий під час проходження служби в органах внутрішніх справ. У дослідженні, з урахуванням профілю тематики, використані досягнення в галузях багатьох наук: теорії управління, філософії, соціології, логіки, психології, філології тощо. Серед джерел, використаних під час написання дисертаційного дослідження, чимало таких, котрі явно страждають тією ідеологічною заангажованісттю, яка була притаманна стану речей на час їхньої розробки. Втім використання їх є допустимим в зв язку з тим, що в них знаходяться наукові положення, які стали класичними і можуть бути застосовані при формуванні вітчизняної правової науки. Крім того, метою дослідження перш за все є спеціально-юридичні аспекти проблеми прийняття рішень в органах внутрішніх справ.
Наукова новизна Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
- вперше введено в юридичній науці і розглянуто поняття процесуально-правового механізму формування і прийняття рішень в органах внутрішніх справ;
- вперше у вітчизняній юридичній науці проведено класифікацію юридичного процесу стосовно діяльності органів внутрішніх справ, інтегруючи предметні і функціональні ознаки та беручи до уваги практику розгляду справ про адміністративні правопорушення, розслідування кримінальних справ, та практику прийняття управлінських рішень в ОВС і відомчу правотворчість; - комплексно розглянуті фактори, що впливають на прийняття рішень цими органами та вимоги, які висуваються до змісту і форми цих рішень, нормативно-правові підстави їх прийняття; - окреслено принципи та стадії процесуальної діяльності ОВС у загально-теоретичному аспекті;
- визначається поняття правових основ діяльності органів внутрішніх справ та нормативно-правових підстав прийняття рішень цими органами; - розглянуті юридична природа та фактори, що впливають на прийняття рішень (як об єктивні, так і суб єктивні); приділено увагу науковій організації праці в ОВС;
- проаналізовані та системно викладені вимоги, що висуваються до змісту і форми рішень, які приймаються органами внутрішніх справ;
- розглянуті вимоги, що висуваються безпосередньо до посадової особи органів внутрішніх справ, яка вповноважена приймати відповідні рішення, висуваються та аргументуються рекомендації по вдосконаленню цих вимог;
- по-новому ставляться та вирішуються питання, пов язані зі з ясуванням призначення та сутності принципів процесуальної діяльності органів внутрішніх справ, докладно проведена їх класифікація;
- поглиблено вивчено питання щодо процесуальних стадій, запропонована нова їх характеристика.
Таким чином, вибрана проблема складає один із самостійних загальнотеоретичних аспектів юридичної науки, що спрямований на забезпечення подальшого теоретичного дослідження правових форм діяльності державних органів взагалі та органів внутрішніх справ зокрема.
Теоретичне значення роботи. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і висновки дисертації є теоретично-методологичним підгрунтям наукового вирішення проблем юридичного процесу в діяльності органів внутрішніх справ, прийняття рішень в ОВС, проблем стадійності в процесуальній діяльності ОВС. Дослідженню такого питання, як правова основа діяльності органів внутрішніх справ та нормативно-правові підстави прийняття рішень цими органами і в минулому і на сучасному етапі приділялося також недостатньо уваги. Все, що робилося з цього приводу стосувалося галузевих наук – кримінально-процесуального, адміністративного та адміністративно-процесуального права. В загальнотеоретичній науці указані питання практично не досліджувалися, що призвело до відсутності однозначного визначення правових основ діяльності і нормативно-правових підстав прийняття рішень органами внутрішніх справ.
Між тим, у юридичній науці та практиці правозастосувальної діяльності органів внутрішніх справ накопичився певний і достатньо значимий матеріал, що потребує наукового аналізу і узагальнення. Тому, на наш погляд, назріла потреба доповнити вивчення правозастосувальних актів у цілому дослідженням їх стосовно діяльності органів внутрішніх справ: дослідженням рішень які приймаються цими органами; вимог, які висуваються до змісту і форми рішень; факторів, що впливають на їх прийняття.
Розробка зазначених проблем має не тільки суттєве теоретичне значення, але і вносить значний вклад в юридичну науку та практику правозастосування.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає, по-перше, в тому, що розробки та висновки, що містяться в дисертації, можуть бути використані в якості вихідних рекомендацій по вдосконаленню законодавства, що регламентує правозастосування в органах внутрішніх справ. По-друге, вони надають можливість визначити напрямки і конкретні заходи щодо покращання діяльності органів внутрішніх справ по винесенню правозастосувальних рішень. По-третє, дозволяє визначити заходи по підвищенню рівня правосвідомості посадових осіб ОВС, що приймають рішення з метою поліпшення професіоналізму особового складу органів внутрішніх справ. По-четверте, дозволяє спрогнозувати подальше удосконалення процесуально-правового механізму формування і прийняття рішень в ОВС як складової частини соціально-правового механізму забезпечення прав людини і громадянина.
Окремі положення та висновки дисертації можуть бути впроваджені у процес викладання навчальних курсів “теорія держави і права”, “адміністративна діяльність в ОВС”, “основи управління в ОВС”, використані при підготовці навчально-методичних посібників для курсантів та студентів вищих навчальних закладів МВС України і взагалі в юридичних навчальних закладах держави.
Апробація результатів дисертації.
Дисертація обговорювалася по розділах і в цілому на кафедрі теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ.
Окремі положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції “Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих вчених” 13 квітня 2001 р. у Національному університеті внутрішніх справ.
Результати досліджень використовувалися автором у навчальній та науково-дослідницькій роботі курсантів та студентів НУВС, при складанні навчально-методичних матеріалів з теорії держави і права.
Публікації.
З теми дослідження автором опубліковано чотири наукові статті у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України.
1. Слинько Д.В. Поняття юридичного процесу: до історії питання //Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. - № 12. – Ч. 1. – С. 98-101.
2. Слинько Д.В. Нормативно-правові підстави прийняття рішень в органах внутрішніх справ //Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. – С.203-209.
3. Слинько Д. В. Фактори, що впливають на прийняття правозастосувальних рішень //Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. - № 14. – С. 89-93.
4. Слинько Д. В. Теоретичні принципи процесуальної діяльності органів внутрішніх справ //Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. - № 4. – С. 94-101.
Структура роботи.
Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають у себе сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Повний обсяг роботи становить 174 сторінки, список використаних джерел та літератури – 15 сторінок (205 найменувань).
| 
