|
Актуальність теми дослідження. Становлення України як демократичної правової держави обумовило необхідність проведення в країні адміністративно-правової реформи та реформи адміністративного права. Особливе місце у здійсненні останньої належить формуванню принципово нових механізмів застосування адміністративно-правових засобів в діяльності різних суб єктів, зокрема, міліції, оскільки її ефективність значною мірою залежить від якості адміністративного законодавства. Значне поширення адміністративно-правові засоби одержали в діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Процеси, пов язані з дорожнім рухом, явища, що його супроводжують, та їх наслідки, зокрема, шкода, яку несе суспільство від дорожньо-транспортних пригод, займають важливе місце в суспільному житті і потребують глибокого наукового дослідження. Одними із головних причин високого рівня аварійності на автошляхах (не враховуючи техничного стану транспортних засобів та доріг) є низька дисципліна та правова культура учасників дорожнього руху, зневага до елементарних вимог безпеки. За останні п ять років в Україні було вчинено 176 677 дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 27 948 чоловік та понад 195 247 отримали поранення різного ступеня тяжкості. У зв язку з цим, значно підвищується значення використання міліцією різноманітних адміністративно-правових засобів з метою забезпечення виконання загальнообов язкових правил, які діють в цій сфері, попередження і припинення їх порушень. Разом з тим у вітчизняній юридичній літературі зазначені засоби хоч і вивчалися, але конкретно щодо забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху шляхом застосування адміністративно-правових засобів досліджувалися недостатньо, без комплексного підходу, а існуючі наукові праці ці питання розглядали фрагментарно або в рамках ширшої адміністративно-правової проблематики. Тому більш глибоке дослідження проблем використання міліцією адміністративно-правових засобів з метою забезпечення безпеки дорожнього руху набуває особливого змісту і актуальності. Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 4.13.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4 КМ/2 від 28 лютого 1995 року)) та Національного університету внутрішніх справ (п. 18 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.). Крім цього, цей напрямок досліджень відповідає Програмі розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням на 2000-2005 рр., затвердженій колегією МВС України 16 грудня 1999 року.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити сутність, види та особливості адміністративно-правових засобів, які застосовуються міліцією для забезпечення безпеки дорожнього руху, підстави та порядок їх реалізації, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання у цій сфері.
Об єктом дослідження є правовідносини, які виникають в сфері адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Предмет дослідження становлять теоретичні та практичні питання застосування в діяльності міліції адміністративно-правових засобів з метою попередження, припинення порушень правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, та притягнення винних до відповідальності, а також шляхи удосконалення зазначеної діяльності.
Виходячи із поставленої мети, в дисертації вирішуються такі основні завдання:
♦ визначаються сутність та види адміністративно-правових засобів забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху;
♦ характеризуються загальнообов язкові правила забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ аналізуються поняття та види засобів переконання, які використовуються в діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ характеризується роз яснювально-профілактична діяльність міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ визначаються зміст, особливості та види адміністративного примусу, що застосовується міліцією з метою забезпечення безпеки дорожнього руху;
♦ визначається система адміністративно-запобіжних заходів забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснюється їх класифікація;
♦ здійснюється аналіз правових питань застосування міліцією заходів адміністративного припинення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; визначаються сутність, особливості та підстави адміністративної відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, аналізуються проблеми її реалізації в діяльності міліції;
♦ визначаються шляхи удосконалення адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження змісту адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху, поглиблення понятійного апарату здійснювалося за допомогою логіко-семантичного методу (підрозділ 1.1). З використанням методу аналізу і синтезу визначено систему загальнообов язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 1.2), засобів переконання, що застосовуються міліцією в цій сфері (підрозділи 2.1, 2.2) та адміністративно-примусових заходів забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.1). Методи класифікації, групування використовувались для визначення окремих видів адміністративно-запобіжних заходів (підрозділ 3.2), заходів адміністративного припинення, що застосовуються у діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.3), а також виділення окремих видів адміністративних проступків та адміністративних стягнень у зазначеній сфері (підрозділ 3.4). Порівняльно-правовий метод використовувався у дослідженні існуючої системи адміністративних стягнень, що застосовуються для забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.4). Компаративний метод та документальний аналіз застосовувались для вироблення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення адміністративної діяльності міліції в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (підрозділ 3.5).
Науково-теоретичною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних вчених в галузях теорії права, конституційного права і державного будівництва, теорії управління та адміністративного права, зокрема – В.Б. Авер янова, Г.Т. Агеєнкової, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, О.К. Безсмертного, Є.О. Безсмертного, А.С. Васильєва, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, Є.В. Герасименка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, В.Л. Зеленька, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.Я. Маслєннікова, О.Л. Міленіна, А.О. Нечитайленка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловского, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, Ю.С. Рябова, Н.Г. Саліщевої, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, М.С. Студенікіної, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.М. Якуби, та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, численні відомчі акти МВС України, які регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху. Використовувався також ряд проектів законодавчих актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні проступки, Адміністративного процесуального кодексу України, Адміністративно-процедурного кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані про адміністративну практику Державтоінспекції України за останні десять років.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним комплексним дослідженням, присвяченим проблемам застосування міліцією адміністративно-правових засобів з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. Останнім часом питанням діяльності міліції в зазначеній сфері було присвячено кілька праць, проте в них або було висвітлено лише окремі адміністративно-правові засоби, які використовуються в цій діяльності , чи розглядалися її загальноуправлінські питання . В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
1) дістало подальший розвиток визначення сутності адміністративно-правових засобів, обгрунтовано неохідність розширення їх системи у сфері забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху; 2) систематизовано загальнообов язкові правила забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснено їх классифікацію;
3) визначено поняття переконання як засобу забезпечення міліцією безпеки дорожнього руху, вперше сформульовано висновок про доцільність розширення його системи, зокрема, шляхом поширення застосування заохочувальних заходів, які б відображали позитивну оцінку державою правомірної діяльності учасників цих правовідносин;
4) обгрунтовано приорітетні напрямки розвитку роз яснювально-профілактичної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
5) отримало подальший розвиток розуміння сутності адміністративного примусу, який застосовується міліцією для забезпечення безпеки дорожнього руху, класифікації його заходів у зазначеній сфері;
6) удосконалено визначення поняття та системи адміністративно-запобіжних заходів, які застосовує міліція з метою забезпечення безпеки дорожнього руху;
7) одержали подальший розвиток уявлення про систему заходів адміністративного припинення порушень правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху;
8) вперше після зміни норм КпАП України, які регулюють відповідальність за порушення правил дорожнього руху (квітень 2001 р.), проаналізовано ефективність застосування судами та міліцією адміністративних стягнень за проступки у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
9) розширено наукову класифікацію складів адміністративних проступків, які посягають на безпеку дорожнього руху;
10) у новому аспекті сформульовано пропозиції щодо удосконалення ряду адміністративно-правових норм, які діють в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та шляхи покращення адміністративної діяльності міліції в цій сфері. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- в науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем застосування міліцією адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного адміністративного законодавства, зокрема, КпАП України, законів “Про дорожній рух”, “Про міліцію”, запропоновано також закріпити положення деяких підзаконних актів на рівні закону;
- у правозастосуванні використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність міліції щодо використання адміністративно-правових засобів в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- у навчальному процесі – матеріали дисертації вже використовуються у Національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна відповідальність”. Вони враховані також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення та висновки ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. У співавторстві опубліковано навчальний посібник “Адміністративна відповідальність в Україні” (здобувачем розроблено підрозділ “Порушення справи про адміністративний проступок і складання протоколу. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення”, обсяг – 0,5 д.а.), а також наукові статті: „Деякі проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність” (дисертантом визначено проблеми реформування законодавства, яке регулює провадження в справах про адміністративні проступки), “Деякі проблеми єфективності застосування адміністративних стягнень для забезпечення безпеки дорожнього руху”. В дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях “Удосконалення форм і методів діяльності служб міліції громадської безпеки при забезпеченні законності та правопорядку в державі” (Харків, 1997), „Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (Суми, 2000), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано у навчальному посібнику “Адміністративна відповідальність в Україні”, п яти статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідій на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об єднують дев ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок. Список використаних літературних джерел складається із 273 найменувань і займає 26 сторінок, додаток займає 6 сторінок.
| 
