|
Актуальність теми дисертації. Однією з найгостріших проблем сьогодення є боротьба з торгівлею жінками та дітьми, яка вже порівняно давно стала транснаціональною. Злочинна торгівля грубо порушує елементарні права людини, а саме право на життя, гідність і безпеку, на справедливі та сприятливі умови праці, охорону здоров я та рівність. Важлива роль у боротьбі з цим ганебним явищем належить ООН та її спеціалізованим установам, співробітництву з відповідними урядовими і неурядовими міжнародними організаціями. У рамках ООН створена досить розвинута система міжнародних угод, в якій значна увага приділена питанням боротьби з торгівлею жінками та дітьми. Однак таке неприпустиме явище продовжує існувати, що загрожує правовим та моральним засадам сучасного суспільства. Адже злочинна торгівля є однією з галузей кримінального бізнесу, що розвивається дуже стрімкими темпами, і у цій індустрії домінують добре організовані кримінальні синдикати, а одержані прибутки використовуються для фінансування інших різновидів злочинної діяльності. Однією з причин того, що це явище набуває все більш загрозливого характеру, є недостатня ефективність системи міжнародних та національних заходів боротьби зі злочинною торгівлею.
Для ефективної боротьби з торгівлею жінками та дітьми необхідно удосконалювати діяльність універсальних міжнародних механізмів і процедур. Поряд з ними мають розвиватися регіональні міжнародні механізми, які також відіграють важливу роль у сфері міжнародного співробітництва. Крім того, в кожній державі, залежно від її соціально-економічного становища, правових, політичних, релігійних та інших умов, необхідно створити власні механізми боротьби з торгівлею людьми, удосконалити національне законодавство і, перш за все, визнати в ньому таку торгівлю кримінальним злочином. Однак вирішення всього комплексу складних проблем стосовно підвищення ефективності боротьби з торгівлею жінками та дітьми пов язане не лише з покращенням їх правового становища, а має виходити також з необхідності докорінної зміни уявлень про характер прав жінок та дітей, надання їм специфічних міжнародно-правових та внутрішньо-правових гарантій, які б не формально, а в реальному житті забезпечили б їх гендерну рівність у всіх сферах. І саме на такій основі повинні розроблятися і здійснюватися міжнародна та національна стратегія держав у боротьбі з цим злочином, що є складовою глобальної проблеми міжнародного співтовариства у сфері ліквідації гендерної нерівності як такої. Все це, природно, викликає великий науковий та практичний інтерес до вирішення гендерної проблеми загалом та її складової частини – боротьби з торгівлею жінками та дітьми. Також необхідно враховувати й те, що від вирішення даної проблеми безпосередньо залежить збереження генофонду кожної нації і, отже, всього людства. Вищезазначене стосується повною мірою й України, яка, за даними міжнародних експертів, зокрема Д.М. Хьюз та Емі О Ніл Річард, стала одним із лідерів серед країн-постачальниць “живого товару” на світові ринки інтимного бізнесу. Все це й зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження, присвяченого аналізу міжнародно-правового регулювання боротьби з торгівлею жінками та дітьми, важливе місце в якій відводиться співробітництву держав у рамках міжнародних організацій, а також імплементації міжнародно-правових норм у внутрішній правопорядок держав.
Про існування торгівлі жінками та дітьми ще у ХІХ та на початку ХХ століть заявляли Ам-Рін Отто Генне, М.М. Гернет, С.К. Гогель, В.Ф. Дерюжинський, М.Д. Дурманов, Ч. Ломброзо, Г. Ферреро, С.С. Шашков та ін. Питання міжнародно-правового захисту прав жінок, у яких певним чином піднімалася проблема торгівлі жінками та дітьми, досліджувалися в працях таких вчених країн СНД, як А.А. Абрамова, Е.І. Вінгловська, І.К. Городецька, Л.М. Завадська, Н.В. Захарова, Г.К. Дмитрієва, Т.В. Іванкіна, К.М. Коршунова, Г.О. Кудрявцева, А.С. Мацко, Т.О. Машика, А.П. Мовчан, К.В. Ремізова, Р.М. Смирнова, А.С. Чеботарьова, О.О. Шибаєва та ін. Серед імен зарубіжних дослідників, які її розробляли, слід назвати таких: Н. Барроус, А. Брокас, М. Галей, Ф. Госкін, Д.М. Хьюз, Р. Емі О Ніл, Е. Евлін, Л. Келлі, Д. Морсинк, З. Рісафренте, Рекха Рані Дебнатх, Р.А. Харвей, Н. Хевенер, Н. Шапріо-Лібай та ін. З точки зору міжнародного кримінального права окремі питання торгівлі жінками та дітьми досліджували І.П. Бліщенко, Л.Н. Галенська, Г.О. Зорін, В.Є. Емінов, І.І. Карпець, В.І. Куліков, І.І. Лукашук, В.В. Лунєєв, А.В. Наумов, А.С. Овчинський, В.С. Овчинський, С.С. Овчинський, В.П. Панов, В.О. Танкевич, М.П. Яблоков та ін.
У працях згаданих вчених основна увага приділена дослідженню питань, пов язаних з подальшим розробленням загальних міжнародних стандартів у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми, захисту вже існуючих їхніх прав та, певною мірою, імплементації міжнародних норм у національні законодавства держав. У даний час першочергового значення набули проблеми, пов язані з підвищенням ефективності процедур та механізмів, що діють у рамках міжнародних структур як універсального, так і регіонального характеру. І це зумовлено саме специфікою боротьби з торгівлею жінками та дітьми, яка являє собою розгалужену транснаціональну мережу, що охопила своєю злочинною діяльністю території практично всіх країн світу, і без розвитку та належного застосування міжнародних механізмів та процедур не можна вирішити жодного питання. Тому міжнародна інституційна система на сьогодні переймає на себе функції контролю за дотриманням державами своїх міжнародних зобов язань у боротьбі з транснаціональною злочинністю, включаючи торгівлю жінками та дітьми. Така тенденція свідчить про новий рівень співробітництва держав у боротьбі з транснаціональною злочинністю. Дане дисертаційне дослідження присвячене безпосередньому аналізу місця та ролі інституційних органів у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми на основі подолання гендерної нерівності як глобальної проблеми міжнародного співтовариства. Метою дисертаційного дослідження є аналіз загальних та спеціальних механізмів і процедур у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми, які діють у межах міжнародної інституційної системи на універсальному та регіональному рівнях. Відповідно до мети дослідження основна увага у дисертації зосереджена на розв язанні таких завдань:
- проаналізувати рівень розвитку міжнародно-правових норм у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми;
- висвітлити становлення та розвиток загальних та спеціальних міжнародних механізмів та процедур у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми;
- визначити місце та роль гендерної нерівності у сфері торгівлі жінками та дітьми;
- розкрити взаємозв язок торгівлі жінками та дітьми з сучасними формами рабства;
- визначити правові критерії відокремлення міграції жінок від торгівлі ними;
- показати вплив комп ютерних технологій, насамперед Інтернету, на виникнення нових видів експлуатації та зловживання правами жінок та дітей; проаналізувати форми співробітництва держав у рамках Ради Європи у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми, зокрема щодо розробки проекту спеціальної конвенції з питань торгівлі жінками та примусової проституції;
- визначити відповідність норм законодавства України конвенційним нормам у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми;
- визначити рівень координаційних та інших зв язків і форм співробітництва України у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми з міжнародними організаціями та органами.
Об єктом дослідження є комплекс міжнародно-правових відносин, пов язаних зі створенням, розвитком та практикою застосування механізмів та процедур міжнародних органів у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми, а також взаємодія їх з внутрішнім правопорядком держав.
Предметом дослідження є конкретні механізми і процедури, що діють у межах міжнародної інституційної системи у сфері боротьби з торгівлею жінками та дітьми.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об єктивності результатів дисертанткою використовувався весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять застосування в сучасній науці міжнародного права. У процесі дослідження розуміння прав людини автор роботи виходить з поєднання природно-правового та позитивно-правового підходів. Для розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів розвитку інституту міжнародно-правової заборони торгівлі людьми використовувалися діалектичний системний підхід, а також загальна теорія наукового пізнання суспільно-правових явищ, яка може застосовуватися при трактуванні прав людини і аналізу організації міжнародного співробітництва у цій сфері. Крім того, у процесі дослідження використовувалися такі загальновизнані у правовій науці конкретно-наукові методи, як історичний, соціологічний, логіко-юридичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний та ін.
Використання історичного, формально-юридичного та порівняльно-правового методів дало можливість проаналізувати юридичний зміст міжнародно-правових норм про заборону торгівлі людьми, виявити спільні риси цієї торгівлі з сучасними формами рабства, розмежувати поняття торгівлі жінками і нелегальної міграції. При встановленні ступеню імплементації даних норм у діюче законодавство України використовувались логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи. Використання соціологічного методу дало змогу проаналізувати причини цієї злочинної торгівлі.
У дисертаційній роботі використовувалися праці вчених юристів-міжнародників України, країн СНД, зарубіжних держав, які присвячені розвитку теорії і практики міжнародного права, зокрема захисту прав жінок та дітей. Насамперед, це праці М.В. Буроменського, В.Г. Буткевича, В.Н. Денисова, Г.К. Дмитрієвої, В.І. Євінтова, Л.Г. Заблоцької, Н.В. Захарової, Т.В. Іванкіна, С.В. Ісаковича, Н.І. Карпачової, К.М. Коршунової, Г.О. Кудрявцевої, А.П. Мовчана, Р.А. Мюллерсона, Ю.І. Римаренка, О.В. Тарасової, Л.Д. Тимченка та ін. Західна наука представлена працями таких відомих вчених, як Ф. Алстон, С. Аткінс, Н. Барроус, А. Брокас, М. Бусклей, К. Вассак, Ф. Госкін, Ж. Коен-Жонатан, М. Макдугал, А. Морріс, А. Робертсон, Е. Швелб та ін.
Емпіричну основу даної дисертаційної роботи становлять документи і матеріали ООН та її спеціалізованих установ; документи Ради Європи та Європейського Союзу; документи Комітету з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок ООН, Комітету з прав дитини ООН та Комісії ООН з прав людини; документи Міжнародної Організації Праці та ін., що стосуються боротьби з торгівлею жінками та дітьми.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її положення та висновки у своїй сукупності мають показати картину сучасного стану боротьби з торгівлею жінками та дітьми на рівнях міжнародної системи ООН, регіональної європейської системи та внутрішнього правопорядку держав. Викладені в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть мати як загальнотеоретичне, так і спеціально-галузеве значення для розвитку науки міжнародного права та кримінального права України, оскільки розширюють і поглиблюють знання про торгівлю жінками та дітьми як небезпечне та асоціальне явище. Аналіз процедур і механізмів, що діють у рамках ООН та регіональних організацій, спрямований на забезпечення більш ефективного використання їх у сфері боротьби з цією злочинною торгівлею, а також може слугувати певною базою для створення відповідних процедур та механізмів в Україні. Положення і висновки дисертації можуть бути використані при створенні та розвитку регіональних механізмів і процедур боротьби з торгівлею жінками та дітьми, вдосконаленні національного законодавства України та підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у руслі загальної науково-дослідної роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України по дослідженню актуальних питань розвитку міжнародного права в рамках теми: ”Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України”(державна реєстрація № 0100U000800). Наукова новизна дисертації. Дана дисертація є одним з перших досліджень, присвячених міжнародно-правовим аспектам співробітництва держав у сфері боротьби з торгівлею жінками і дітьми. Наукову новизну роботи відбивають такі основні положення дослідження:
- першопричиною транснаціональної торгівлі жінками та дітьми є гендерна нерівність, а поняття рівності повинно містити, зокрема, не лише формальні ознаки, але й рівність можливостей, що має знайти закріплення в міжнародному праві та законодавстві держав разом з встановленням відповідних контрольних міжнародних механізмів та процедур;
- вербування, перевезення, передача, переховування чи утримання людей шляхом погрози силою або її застосування, інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю становища або шляхом підкупу в поєднанні з кінцевою примусовою практикою є окремим видом злочину проти людяності, і це вирізняє торгівлю людьми, включаючи торгівлю жінками та дітьми, з-поміж інших злочинів, перш за все, від примусової проституції, примусової праці та деяких інших злочинних діянь;
- торгівля жінками та дітьми є поневоленням особи і, отже, являє собою одну із сучасних форм рабства, що зафіксовано, зокрема, в Римському статуті Міжнародного кримінального суду 1998 р.;
- принципово важливою умовою ефективної боротьби з торгівлею жінками та дітьми є відокремлення її в міжнародному праві від незаконної міграції, в основу якого має бути покладений критерій відсутності усвідомленої згоди особи, що стала жертвою такої злочинної торгівлі;
- враховуючи, що злочинне використання Інтернету з метою сексуальної експлуатації жінок та дітей виставляє їх як товар, і ця практика все більше поширюється у світі, необхідно встановити в міжнародному праві заборону такої специфічної злочинної форми продажу особи;
- з метою підвищення ефективності міжнародних механізмів та процедур доцільно розширити мандат Робочої групи з сучасних форм рабства, що діє у рамках Підкомісії по заохоченню та захисту прав людини Комісії з прав людини ООН, надавши їй функцію систематичного розгляду та внесення рекомендацій щодо представлених доповідей держав-учасниць про здійснення ними конвенційних норм стосовно заборони усіх форм рабства, разом з необхідністю удосконалення власних процедур Групи стосовно попередження та заборони торгівлі людьми;
- враховуючи, що не лише прибутки є ключовим елементом торгівлі жінками та дітьми, сексуальну експлуатацію слід розглядати як окремий вид експлуатації, і, відповідно, пропонується визначати дві її форми: сексуальне рабство та примусова проституція;
- обгрунтована необхідність вдосконалення кримінального законодавства України, а саме статті 149 КК України (2001 р.)., і відповідно пропонується прийняти спеціальний закон, в якому має бути встановлена кримінальна відповідальність за насильство щодо жінок та дітей, рабство, сексуальну експлуатацію, в тому числі за усвідомлене отримання клієнтами сексуальних послуг від жертв злочинної торгівлі.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях та семінарах відділу міжнародного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; доповідалися у виступах на 7-ій Щорічній науковій конференції “Україна: людина, суспільство, природа” (січень 2001 р., м. Київ; тези опубліковані); на ініційованому Радою Європи міжнародному семінарі “Громадські ініціативи щодо запобігання торгівлі жінками”(червень 2001 р., м. Київ; тези опубліковані); на 4-ій міжнародній науково-практичній конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах” (травень 2001 р., м. Київ; тези опубліковані); на семінарі з питань нелегальної міграції “Боротьба з нелегальною міграцією” за участю експертів України та Ради Європи (червень 2001 р., м. Київ; тези подано до друку).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у п яти публікаціях, що містяться у відповідних фахових наукових виданнях, а також у чотирьох тезах доповідей та повідомлень на наукових семінарах та конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів (13 підрозділів), висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 219 сторінок; в т.ч. список використаної літератури – 27 сторінок (259 найменувань).
|
