|
Актуальність теми пояснюється тим, що автором вперше в національному праві на рівні дисертаційного дослідження розглядаються найістотніші конституційні засади діяльності міліції та конституційно-правові основи її реформування.
Сучасний етап розвитку суспільства і держави характеризується формуванням нових поглядів на конституційно-правовий статус державних органів, особливо правоохоронного спрямування. При цьому домінуючим є системний підхід щодо визначення їх природи, сутності, системи і структури, головних напрямків діяльності тощо. Міліція, як і вся наша країна, на всіх етапах свого розвитку зазнавала значних труднощів, змін під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, які, до речі, по - різному впливали на підрозділи міліції. Звичайно, сьогодні Україна ще відносно молода держава і їй доводиться самотужки долати догми та стереотипи, що залишилися разом з правонаступництвом від колишнього Радянського Союзу. Але станом на нинішній день міліція за своєю організацією не відповідає основним вимогам сьогодення. Тому назріла гостра необхідність зміни напрямків удосконалення її професійної діяльності відповідно до сучасних перспектив становлення України, як справді суверенної, демократичної, соціальної та правової держави.
Цього можна досягти лише шляхом реформування органів внутрішніх справ з тим, щоб в підрозділах міліції швидше відбулися суттєві позитивні зміни з метою покращення ситуації, в якій вона знаходиться. Сам процес проведення реформування в підрозділах міліції потребує сучасних та науково обґрунтованих пропозицій і коректив. Адже будь-які зміни в структурно-організаційному аспекті потрібно починати з керівних ідей, основ тощо.
Тому ми, з метою отримання науково обґрунтованих пропозицій, дослідили спочатку питання щодо поняття та змісту конституційних засад діяльності міліції, а вже потім, на основі отриманих результатів даної проблематики, подаємо власні пропозиції щодо усунення виявлених недоліків. Сам процес проведення реформування має знайти своє відображення, на нашу думку, в таких змінах: зміні назви міліції на поліцію; організаційному, нормативному та іншому удосконаленні діяльності міліції (поліції); прийнятті законів про структурно-складові підрозділи міліції (поліції), а також в удосконаленні вже діючих нормативно-правових актів; звільненні міліції від виконання невластивих їй функцій; приведенні вже діючого законодавства у відповідність з міжнародним; створенні нових органів міліції (поліції), зокрема муніципальної міліції; розробці принципово нових критеріїв оцінки діяльності міліції (поліції); створенні належних умов для забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю суспільства та держави; внесенні змін щодо самої структурно-організаційної основи діяльності міліції; суттєвому покращенні наукового, матеріального, технічного, фінансового забезпечення діяльності міліції.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України згідно з п.3.1 “Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995 –2000рр”. (Рішення колегії МВС України від 28 червня 1995 року № 4 КМ/2), включене до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України і кафедри конституційного права цього закладу.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування конституційних засад діяльності міліції, а саме: виявлення їх загальних закономірностей та впливу на діяльність міліції, її реформування у відповідності з цими закономірностями на підставі науково обґрунтованої авторської Концепції.
Звідси: об єкт дослідження - конституційні засади, що визначають місце і роль міліції, як органу суверенної, демократичної, соціальної і правової держави, як суб єкта забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю суспільства і держави, як органу представницького народовладдя, вихідними принципами діяльності якого є верховенство права, закону та міжнародних договорів, згода на обов язковість яких надана Верховною Радою України.
Предмет дослідження - конституційно-правові основи вдосконалення нормативної бази діяльності міліції, структурно-організаційні основи її реформування, покращення наукового, матеріального, технічного та фінансового забезпечення.
Методи дослідження - обрані відповідно до мети і завдання дослідження, які поставлені в роботі з відповідним урахуванням специфіки об єкта та предмета дослідження. В цілому у праці використано систему як загальнонаукових методів і прийомів пізнання, так і спеціальних ( історико-правовий, порівняльно-правовий, системного аналізу, статистичний, соціологічний, моделювання, прогнозування та ін.).
Перераховані вище методи дослідження використовувались:
- для з ясування сутності та специфіки окремих конституційних засад діяльності міліції, а також дослідження різних позицій щодо зміни назви міліції на поліцію на різних етапах свого становлення і розвитку; перевага надавалась таким загальнонауковим методам, як історико-правовий, системно-структурний, системного аналізу, порівняльно-правовий та наукового узагальнення;
- з метою визначення співвідношення та взаємозумовленості між національним та міжнародним законодавствами застосовувались порівняльно-правовий, статистичний та логіко-юридичний методи;
- з метою дослідження стану довіри населення України до працівників міліції (поліції), стану приведення національного законодавства до міжнародного, а також щодо приведення чинного законодавства України у відповідність з умовами сьогодення використовувались порівняльно-правовий, соціологічний та статистичний методи дослідження. Статистичний метод дослідження використовувався дисертантом і при формуванні додатків до дисертаційного дослідження;
- методи прогнозування та моделювання переважно використовувались при написанні положення “Про місцеву поліцію”; а також при дослідженні питання щодо вдосконалення діючого законодавства України, а також щодо покращення наукового, матеріального, технічного, фінансового та іншого забезпечення діяльності міліції (поліції) України.
Нормативну базу дисертаційного дослідження складають Конституція України, закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, відомчі нормативно-правові акти МВС України, праці вітчизняних та зарубіжних науковців, що займалися даною проблематикою.
Аналіз наукової літератури і практики щодо конституційних засад діяльності працівників міліції дав можливість автору обґрунтувати свої висновки і пропозиції з урахуванням потреб як теоретичної, так і практичної діяльності міліції.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в національному конституційному праві розглядалися найбільш істотні конституційні засади діяльності міліції, а також конституційно-правові основи її реформування.
На захист виносяться такі основні положення дисертації:
1. Науково обґрунтоване твердження, що міліція - це самостійний правоохоронний орган суверенної, демократичної та соціальної держави.
2. Особиста думка автора, що міліція є суб єктом забезпечення і визнання людини найвищою соціальною цінністю в державі і обґрунтування цього твердження.
3. Обґрунтування необхідності створення нових гілок влади: президентської, контрольно-наглядової, правоохоронної, а також відповідного розширення змісту ст.6 Конституції України. Виходячи із запропонованого, міліцію слід віднести до правоохоронної гілки влади, оскільки її основне завдання – охорона громадського порядку та боротьба зі злочинністю. Тому потрібно внести зміни в ст. 1 Закону України “Про міліцію”, записавши, що міліція – це державний озброєний правоохоронний орган, який захищає життя, здоров я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
4. Доведення конституційно закріпленого принципу верховенства права, який є вихідним у діяльності працівників міліції, та встановлення основних причин, які стоять на заваді у 100 - відсотковій реалізації даного принципу, а також власні пропозиції автора щодо їх усунення. З цією метою дисертант пропонує створити базові закони, які забезпечать це верховенство, в тому числі і в діяльності міліції: Закони “Про державну правоохоронну діяльність”, “Про недержавну правоохоронну діяльність”, “Про профілактичну діяльність”, “Про адміністративну діяльність”, “Про слідчо-дізнавальну діяльність” та ін. Ці закони мають бути загальними, оскільки такими видами діяльності займається абсолютна більшість правоохоронних органів. Розгляд значної частини міжнародних договорів, як елементів національної системи законодавства та опрацювання пропозицій щодо подальшої гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародним, а також демонстрація співвідношення чинного законодавства з міжнародним на основі розгляду значної частини міжнародних договорів, як елементів національної системи законодавства.
5. Власна пропозиція автора відносно того, що міліція має стати самостійним органом, а тому її співробітників слід звільнити від виконання невластивих їй функцій. Дається перелік цих функцій. На основі проведеного аналізу чинного законодавства, що є базовим для працівників міліції, автор виділив ряд позитивних моментів та надав рекомендації щодо подолання негативних факторів. Для цього дисертант пропонує внести зміни в ст.7 Закону України “Про міліцію”.
6. Пропозиції і рекомендації щодо створення в Україні місцевої поліції та розроблене положення “Про місцеву поліцію”. Положення про необхідність створення єдиної Концепції організації та діяльності міліції (поліції) і виділення автором трьох етапів її реалізації.
7. Надання ряду основних новітніх напрямків впровадження основних інформаційних технологій, зокрема прискорення впровадження в підрозділи міліції сучасної обчислювальної техніки з подальшою організацією регіональних та глобальних інформаційних мереж, в тому числі супутникових технологій та ряд ін. Розробка спеціальних технічних засобів, які сприятимуть ефективнішій боротьбі зі злочинністю, зокрема введення нових видів зброї невражаючої дії для практичного застосування та ін.
8. Надання автором пропозицій щодо покращення фінансового становища міліції, наприклад, виділення в Державному бюджеті окремої статті для фінансування виключно підрозділів міліції (поліції) та ін.
Практичне значення одержаних результатів визначається конкретними пропозиціями організаційно-правового та іншого характеру, які в подальшому можуть мати реальне впровадження.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що викладені висновки і пропозиції можуть бути використані: 1) в правотворчості – при підготовці та прийнятті нормативних актів, що безпосередньо стосуються даної проблематики; 2) в правозастосуванні – рекомендації можуть носити допоміжний характер для працівників міліції різних рівнів; 3) у навчально-виховному процесі – при викладанні курсів “Конституційне право”, “Державне будівництво та місцеве самоврядування”, “Права та свободи людини та громадянина”, “Управління в органах внутрішніх справ”, а також при підготовці навчально-методичної літератури.
Особистий внесок здобувача. Всі сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, пропозиції, висновки були зроблені на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора. Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження проводилась шляхом оприлюднення основних ідей у доповіді “Створення місцевої поліції” на міжвузівській науково-практичній конференції “Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності”, що проходила в Донецькому інституті внутрішніх справ при Донецькому національному університеті.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в чотирьох наукових статтях: дві - у збірнику наукових праць “Держава і право” на теми: “Міжнародні договори – основа діяльності міліції України”, “Діяльність міліції по охороні та забезпеченню основних громадянських прав та свобод людини та громадянина”; інші дві - в журналі “Право України” на теми: “Верховенство права – вихідний принцип у діяльності працівників міліції”, “Реформування міліції України: окремі проблеми”.
| 
