|
Актуальність теми. Страхування відповідальності – молодий вид страхування, якому трохи більше 100 років. Його розвиток йде в ногу з технічним прогресом і підкріплюється різ-ними законами, оскільки торкається, по суті, всіх сфер життя. Імпульсом для розвитку страху-вання відповідальності в якості самостійного виду страхування послужив швидкий промисло-вий розвиток: фабричний спосіб виробництва неминуче тягнув за собою збільшення ризиків при використанні засобів виробництва. У свою чергу, розвиток транспортних засобів також зумовив появу і підвищення ризиків, пов язаних з використанням цих засобів. Страхові ком-панії, які займалися страхуванням відповідальності, активно почали створюватися в останній третині ХІХ ст. в багатьох західних країнах. 1875 року був створений “Всезагальний німець-кий страховий союз”. Його керівник, Карл Готлоб Мольт, вважається творцем страхування відповідальності. Він першим визначив різницю між ризиком нещасного випадку і ризиком відповідальності.
Страхування відповідальності залишається одним з найважливіших видів страхування на Заході і сьогодні. Його обсяги збільшуються з кожним роком. Цьому сприяє цілий ряд при-чин: 1) усвідомлення громадянами своїх законних прав; 2) покращення благоустрою населен-ня і, як наслідок, – збільшення загальної суми платоспроможності і розмірів збитку; 3) збіль-шення числа факторів, що викликають збитки, пов язані з індустріалізацією суспільства, роз-витком техніки та технологій; 4) нові ініціативи законодавчої влади; 5) можливість широкого тлумачення в судочинстві категорії збитку і як наслідок цього отримання права на відшкоду-вання збитків.
Страхування відповідальності буде займати провідні позиції також і в майбутньому в зв язку з посиленням відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища, відповідальності виробника товарів тощо. Створення ядерних, повітряних, фармацевтичних страхових пулів достатньо чітко накреслює перспективи подальшого розвитку цього виду страхування.
Страхування відповідальності в Україні – новий вид страхування, найчастіше не підкрі-плений відповідними нормативними актами. Так, зокрема, діючий Цивільний кодекс України взагалі не виділяє такого виду страхування, як страхування відповідальності. Суттєвим кро-ком уперед у питанні законодавчого врегулювання страхової діяльності в Україні взагалі і страхування відповідальності зокрема було прийняття в 1996 році Закону України “Про стра-хування”. Вперше, з часів переходу України до ринкової економіки, було виділено третій (по-ряд з майновим та особистим) вид страхування – страхування відповідальності. Його об єктом Закон визначив майнові інтереси, пов язані з обов язком страхувальника відшкодувати заподі-яну ним шкоду особі або її майну, а також шкоду, заподіяну юридичній особі. Крім того, стат-тею 7 Закону України “Про страхування” передбачено 34 види обов язкового страхування, 16 з яких стосується страхування відповідальності.
Сутність страхування відповідальності полягає в тому, що – згідно з умовами договору – страховик приймає на себе зобов язання відшкодувати збитки, заподіяні страхувальником третім особам. Зі сказаного випливає, що договір страхування цивільної відповідальності віді-грає важливу роль не лише для страхувальника, але й для потерпілих осіб, оскільки відшкоду-вання заподіяних останнім збитків проводиться за рахунок коштів страхових компаній. Таким чином, за допомогою договору страхування цивільної відповідальності страхувальник убері-гає себе від майнових стягнень (або суттєво зменшує їх розмір), що можуть бути застосовані до нього внаслідок його недбалості, або фактів, що тягнуть за собою відповідальність страху-вальника перед третіми особами.
Страхування як система захисту майнових інтересів фізичних осіб, організацій і держави – важливий елемент ринкової економіки. Це обумовлено тим, що ринок об єктивно містить безліч ризиків, серед яких є і такі, які пов язані з можливістю заподіяння шкоди здоров ю чи майну фізичних або юридичних осіб під час здійснення різноманітних видів діяльності. У да-ному разі страхування являє собою найбільш гнучкий механізм відшкодування збитків, запо-діяних у результаті певних обставин, оскільки страхові виплати проводяться в короткі терміни й у розмірах, встановлених угодою між страхувальником та страховиком.
Не зважаючи на це, страхування цивільної відповідальності в Україні ще не стало невід ємною частиною економіки, а лише поволі наближається до такої ролі. Причиною цього є ни-зька правова культура значної частини населення країни, недостатній досвід вітчизняних страхових організацій, труднощі із забезпеченням професійно підготовленими кадрами, хао-тичність у розробці та прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, відсутність державних заходів, які б стимулювали населення та юридичних осіб до більш широкого вико-ристання можливостей страхування взагалі і страхування цивільної відповідальності зокрема [209] ). Затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 98 від 2.02.2001 р. “Програма розвитку страхового ринку України на 2001 – 2004 роки” покликана сприяти створенню ефек-тивної системи страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпе-чити соціально-економічну стабільність у суспільстві та відновити довіру суспільства до страхування. До речі, відповідно до Програми, найбільш швидкі темпи прогнозуються для розвитку майнового страхування та страхування відповідальності.
Вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений також відсутністю належної уваги в юридичній вітчизняній літературі до питань, пов язаних зі страхуванням відповідальності. В Україні немає жодної монографічної роботи, присвяченої всеохоплюючому дослідженню пра-вового регулювання страхування цивільної відповідальності. А вирішення завдань розвитку національної системи страхування неможливе без наукового осмислення проблем, які склали-ся сьогодні в Україні щодо непропорційності між теорією та практикою страхування відпові-дальності.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відпові-дно до плану науково-дослідної роботи Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України на тему “Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих не-майнових відносин в сучасній Україні”, а також програми наукових досліджень кафедри циві-льного права і процесу Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича на те-му “Проблеми розвитку та вдосконалення чинного законодавства в умовах розбудови право-вої держави”.
Мета та завдання дослідження. Метою наукового дослідження є теоретичне опрацюван-ня цивільно-правових проблем страхування цивільної відповідальності та обґрунтування про-позицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання цього виду страхування. Для досягнення вказаної мети автором дисертації були поставлені такі основні завдання:
– дослідити особливості цивільно-правової відповідальності як об єкта страхування;
– проаналізувати елементи складу цивільного правопорушення та встановити наяв-ність їх правового зв язку із страхуванням відповідальності;
– визначити поняття договору страхування цивільної відповідальності, його правову сутність та мету;
– проаналізувати правовий статус сторін та інших учасників договору страхування відповідальності;
– теоретично обґрунтувати порядок укладення, зміни та припинення договору стра-хування відповідальності;
– дослідити основні види договору страхування цивільної відповідальності;
– виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавст-ва у сфері страхування відповідальності.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають при здійсненні як доброві-льного, так і обов язкового страхування цивільної відповідальності, їх суб єктний склад, а та-кож особливості укладення, зміни та припинення договору страхування цивільної відповіда-льності.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти, які регулюють або будуть регулю-вати договір страхування цивільної відповідальності.
Методи дослідження. У роботі були використані наступні методи наукового досліджен-ня: формально-логічний, порівняльно-правовий, статистичний, системно-функціональний та теоретико-прогностичний. За допомогою формально-логічного методу був проведений аналіз норм чинного законодавства України, що регулює договір страхування цивільної відповідаль-ності, а порівняльно-правового методу – регулювання цього договору у зарубіжних країнах. Через статистичний метод було з ясовано сучасний стан розвитку страхування відповідально-сті в Україні. В свою чергу використання системно-функціонального методу надало можли-вість визначити істотні умови договору страхування цивільної відповідальності та його пра-вовий зміст. Теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдоскона-лення чинного законодавства у сфері страхування відповідальності.
Ступінь наукової розробки теми. Правові аспекти страхування цивільної відповідально-сті – найменш досліджена ділянка в сфері страхових правовідносин, оскільки протягом остан-ніх десятиріч цей вид страхування в Україні перебував на стадії свого становлення.
Нормативну базу дослідження склали законодавчі та підзаконні нормативно-правові ак-ти України, законодавство зарубіжних країн, перш за все – Російської Федерації. Частково бу-ло використано також законодавство США, Англії, Італії, Німеччини, Латвії, Білорусі, Казах-стану, Молдови тощо.
У науковій літературі проблема відносин зі страхування цивільної відповідальності пе-реважно відображена епізодично, проте в своєму дисертаційному дослідженні ми не могли не послугуватись працями таких відомих вчених-юристів з загальних питань теорії цивільного права, як: А.М.Бєлякової, М.І.Брагінського, С.М.Братуся, П.А.Варула, В.В.Вітрянського, О.О.Красавчікова, О.Е.Лєйста, В.В.Луця, М.С.Малєіна, Г.К.Матвєєва, В.А.Ойгензіхта, Й.О.Покровського, І.С.Самощенка, А.П.Сергєєва, В.О.Тархова, Ю.К.Толстого, М.Х.Фарукшина, Я.М.Шевченко та ін.
До проблем майнового та особистого страхування, а також загальних питань страхуван-ня звертались такі вчені-юристи, як: М.І.Брагінський, В.Д.Ларічев, К.І.Пилов, В.К.Райхер, В.І.Серебровський, Ю.Б.Фогельсон, М.Я.Шимінова та ін.
Ґрунтовне дослідження сутності страхування відповідальності здійснив російський вче-ний-юрист В.Г.Ульяніщев. 1982 року ним була захищена кандидатська дисертація на тему: “Страхование внедоговорной гражданской ответственности в советском и иностранном пра-ве”. У 1996 році цим же вченим був виданий підручник зі страхового права [385] ).
Особливо місце серед використаних джерел посідає книга І.Е.Шинкаренка “Страхование ответственности” [415] ). На даний час це, по суті, єдине монографічне дослідження особли-востей страхування відповідальності. Інформаційна цінність даної книги підвищується ще й від того, що в ній наведений порівняльний аналіз стану страхування відповідальності в різних країнах: Росії, Англії, Німеччині, США та ін.
Відзначимо, що багато напрацювань у сфері страхування зроблено вченими-економістами. Одним із перших фундаментальних досліджень радянських часів була книга К.Г.Воблого “Основы экономии страхования”, видана ще в 1925 році, і перевидана в 1995 ро-ці.
Нами ретельно було проаналізовано науковий доробок таких науковців, як: Т.Г.Александрової, В.Д.Базилевича, К.С.Базилевич, О.Д.Заруби, О.Б.Крутіка, О.В.Мещерякової, Т.В.Нікітіної, І.В.Орлової, А.П.Плєшкова, Е.А.Уткіна, В.В.Шахова та ін.
У дисертації широко використані наукові дослідження зарубіжних авторів, зокрема: Г.Альпа, Д.Бланда, К.Бурроу, М.Дохерті, А.Корбетт, Р.Саватьє, К.Сеппідіна.
Характерною рисою досліджень страхових правовідносин є те, що вони часто розгляда-лися з точки зору навчального процесу. Одним із перших вітчизняних підручників зі страхо-вої справи став підручник, підготовлений колективом авторів під керівництвом проф. С.С.Осадця., який був виданий у 1998 році. Заслуговує на увагу опублікований в цьому ж році підручник “Страхование” К.В.Шелехова і В.Д.Бігдаша. У 1999 році були опубліковані підру-чники за редакцією О.Л.Кашенко і В.А.Борисової [220] ); П.Д.Біленчука і О.Ф.Філонюка [114] ) та ін. Особливості страхової справи в Російській Федерації розкриті в численних росій-ських підручниках, виданих за редакцією М.І.Басакова; О.А.Гвозденка; В.Ф.Журавльова і Л.І.Лазаревої; Л.І.Рейтмана; Б.Ю.Сербіновського і В.М.Гарькуши; Т.А.Федорової; О.К.Шихова тощо. Справжньою енциклопедією страхування є книга “Страхование от А до Я” [361] ), написана на базі російського законодавства.
Важливим джерелом дослідження стала велика кількість наукових публікацій в журна-лах та газетах. Більшість із них розкриває лише окремі (вибіркові) аспекти страхування циві-льної відповідальності (практичний досвід). У процесі дослідження нами були використані матеріали судової практики, правила, договори страхування, статутні документи та інші мате-ріали страхових компаній НАСК “ОРАНТА”, ВАТ “Гарант-авто”, ЗАТ “АСКА” тощо.
Наукова новизна. Дисертація є першим в українській правовій науці комплексним дослі-дженням питань, пов язаних із здійсненням страхування цивільної відповідальності в ринко-вих умовах. Новизна дисертації визначається виявленням правової природи договору страху-вання цивільної відповідальності, аналізом його істотних умов та з ясуванням особливостей його підвидів, що отримали розвиток та поширення на страховому ринку України.
На захист виносяться такі положення:
– на підставі загального поняття страхування, а також визначень договорів майнового та особистого страхування, вперше визначено поняття договору страхування відповідальності як угоди між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов язання в разі настання страхового випадку відшкодувати третім особам в межах ліміту відповідальнос-ті збитки, ненавмисно завдані страхувальником, а страхувальник зобов язується своєчасно вносити страхові платежі та виконувати інші умови договору;
– розроблено поняття первинної та вторинної мети договору страхування відповідально-сті. Первинна (основна) мета договору страхування відповідальності – це захист майнових ін-тересів потенційних заподіювачів шкоди, діяльність чи статус яких зумовлює підвищену ймо-вірність заподіяння майнової шкоди третім особам. Вторинна мета передбачає забезпечення майнових інтересів третіх осіб, яким в результаті ненавмисних дій чи бездіяльності страхува-льника були завдані збитки;
– запропоновано введення і визначення нового поняття ліміту відповідальності страхо-вика, під яким мається на увазі граничний розмір страхового відшкодування, що встановлю-ється сторонами в договорі страхування, виходячи з обсягу можливої цивільної відповідаль-ності страхувальника та фінансових можливостей страхувальника і страховика;
– вперше сформульовано визначення поняття вигодонабувача за договором страхування відповідальності як невідомої наперед третьої особи, яка не є стороною договору, проте має право на страхове відшкодування;
– запропоновано надати вигодонабувачу (бенефіціарові) право безпосереднього звернен-ня до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування;
– пропонується закріпити на законодавчому рівні положення, згідно з яким недотриман-ня письмової форми договору страхування є підставою визнання його недійсним;
– вперше визначено основні види договору страхування цивільної відповідальності: 1) страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів; 2) страхування від-повідальності перевізника (авіаперевізника і експлуатанта повітряного судна, морського пере-візника та автоперевізника); 3) страхування відповідальності при наданні професійних послуг; 4) страхування відповідальності товаровиробників (продавців, виконавців) за шкоду, завдану третім особам, внаслідок використання неякісних товарів (робіт, послуг); 5) страхування від-повідальності підприємств-володільців джерел підвищеної екологічної небезпеки; 6) страху-вання відповідальності при здійсненні космічної діяльності; 7) інші види страхування відпові-дальності;
– обґрунтовано висновок, що поєднання та взаємодія цивільно-правового інституту від-повідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, і страхування цивільної відповідальності найбільш ефективно забезпечують охорону майнових інтересів осіб, які по-страждали від нещасного випадку при використанні джерела підвищеної небезпеки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані висновки мо-жуть бути використані в законотворчій діяльності в процесі реформування цивільного права України для визначення й уточнення змісту основоположних понять інституту страхування цивільної відповідальності. Положення дисертації можуть бути використані також з навчаль-но-методичною метою при підготовці фахівців-правознавців цивільно-правової спеціалізації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науко-во-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України” (Київ, Національна академія наук України та Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2001), міжнародній науковій конференції “Сутність, цілі і засоби пра-ва”(Чернівці, 2001), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми цивільного права на сучасному етапі розвитку України” (Харків, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2002), науковій конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” (Тернопіль, Юридичний інститут Тернопільської академії народного господарства, 2002), регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та ас-пірантів “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основ-них свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, Прикарпатський університет імені В.Стефаника, 2002).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були викладені у чотирьох статтях у фахових виданнях, а також тезах двох доповідей.
Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження і складається із всту-пу, трьох розділів, висновку до дисертації, а також списку використаних джерел, що стано-вить 424 найменування. Повний обсяг дисертації 223 сторінки, список використаних джерел – 24 сторінки.
| 
