|
Актуальність теми дисертації пояснюється здобуттям Україною незалежності, ринковими перетвореннями, які у ній відбуваються, та якісно новими характеристиками міграційних процесів, що мають місце в умовах глобалізації економіки. Адже міграція населення істотно впливає на демографічні зрушення, стан і перспективи економічного, культурного й соціального розвитку суспільства. Україна не стоїть осторонь від світових міграційних процесів, головне через своє географічне положення. Для більшості переселенців вона є транзитним шляхом до країн Західної Європи.
Міграція – це переміщення населення в географічному просторі, пов язане зі зміною місця проживання. Поряд з легальною, в останні роки набула значного поширення і нелегальна міграція, яка вже становить певний кримінологічний інтерес, оскільки тісно пов язана зі злочинністю. Нелегальна міграція набуває організованого характеру і поступово, як один з прибуткових видів злочинної діяльності, підпадає під контроль криміналітету. Без урахування її тенденції не можна об єктивно визначити детермінанти сучасної злочинності та здійснювати ефективну протидію їй.
Треба зазначити, що державно-правовий вплив на міграційні процеси в Україні ще є недосконалим. Нині проблемами міграції опікуються понад десять міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, проте відсутня чітка координація їх дії. У посланні Президента України до Верховної Ради “Про внутрішнє і зовнішнє становище країни”, вказується, що активізація міграційних процесів і практично неконтрольований наплив в Україну мігрантів з інших держав зобов язує до невідкладних рішень і дій. З урахуванням криміногенної ситуації, пов язаної з нелегальною міграцією комплексною програмою профілактики злочинів на 2001-2005 роки на Міністерство внутрішніх справ і Службу безпеки України покладено проведення оперативно-профілактичних операцій “Мігрант”, “Іноземець”, “Режим”, “Готель”, “Ринок” тощо з метою виявлення та перекриття каналів проникнення в Україну нелегальних мігрантів.
Проблеми міграції носять багатоаспектний характер, а тому приваблюють дослідників різних галузей знань: істориків, соціологів, філософів, політологів, демографів, кримінологів. Значний внесок у вивчення цієї проблематики зробили Ю. Бузицький, А. Бабенко, О. Малиновська, В. Новік, С. Пирожков, О. Піскун, І. Прибиткова, Ю. Римаренко, В. Трощинський, А. Шлепаков, М. Шульга. Такі російські вчені, як М. Бабаєв, С. Багатирьов, А. Долгова, Е. Красинець, А. Здравомислов, А. Тополін, В. Тишков, зосереджують увагу на впливі міграції на стан і перспективи національних трудових ресурсів та криміногенному потенціалі, закладеному в міграційних процесах. Правові аспекти нелегальної міграції висвітлені у працях С. Бритченка, О. Войцехівського, О. Джужі, Ю. Кравченка, О. Кузьменко, А. Мацка, Т. Назарова, В. Олефіра, С. Ратушного, П. Чалого, С. Чеховича, В. Шакуна, В. Шаповала та інших.
Однак, незважаючи на загальний підвищений інтерес до міграційних процесів, для вітчизняної юридичної науки розробка цієї проблеми є новим напрямком досліджень. Особливо це стосується її кримінологічних аспектів.
Україна тривалий час була відірвана від міжнародного міграційного права. Але завдяки своєму геополітичному положенню вона знаходиться на перехресті міжнародних шляхів і є одним з основних суб єктів Євразійських міграційних процесів. Проблема актуалізується і тим, що після розпаду Радянського Союзу колишні його республіки набули статусу незалежних держав, що різко загострило питання громадянства, біженців тощо.
Нелегальна міграція є суттєвим криміногенним фактором, який сприяє зростанню злочинності, поширенню венеричних хвороб та СНІДу, підпільного ринку праці.
Аналіз практики свідчить про наявність добре налагодженого міжнародного механізму нелегальної міграції через територію України.
При цьому нелегальна міграція все більше набуває рис організованої злочинності, незаконного виду бізнесу.
Саме ці обставини, на думку автора, свідчать про актуальність обраної ним теми дослідження, про її науково-теоретичну та практичну значимість.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження відповідає Державній програмі боротьби зі злочинністю, затвердженій Постановою Верховної Ради України від 25.06.1993 р., пов язаний із основними положеннями Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року №837, та відповідних наказів МВС України з цього питання; Указів Президента України від 18 січня 2001 року №22 “Про заходи щодо посилення боротьби з нелегальною міграцією” і від 7 серпня 2001 року №596 “Питання організації виконання Закону України “Про імміграцію”; рішень колегії МВС України від 19 червня 2001 року №4 км/1/9 “Про поліпшення взаємодії органів і підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та Державного комітету у справах охорони державного кордону України з питань боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою, незаконним обігом наркотиків” і від 30 листопада 2001 року №9 км/1 “Про результати проведення правоохоронних заходів з протидії нелегальній міграції”; Програми боротьби з нелегальною міграцією та Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки. Дисертація відповідає також тематиці наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії внутрішніх справ України.
Мета та завдання дисертаційного дослідження. Основною метою наукового пошуку є вивчення сучасних проблем нелегальної міграції в Україні у плані їх впливу на стан злочинності і на цій основі вироблення пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України та практики боротьби зі злочинністю нелегальних мігрантів. Для досягнення мети дисертаційного дослідження автор поставив і вирішував такі завдання:
– проаналізувати історію становлення і розвитку правового регулювання міграційних процесів в Україні;
– відмежувати нелегальну міграцію серед інших переміщень населення, визначити її поняття і місце в структурі міграційних процесів;
– дослідити стан, структуру, динаміку й географію злочинності нелегальних мігрантів;
– визначити детермінанти мігрантської злочинності;
– дати кримінологічну характеристику особи мігрантів, що скоюють злочини;
– проаналізувати сучасне міграційне законодавство України і внести конкретні пропозиції з його вдосконалення;
– виявити ефективність загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів профілактики злочинів нелегальних мігрантів, та внести пропозиції щодо їх удосконалення.
Об єктом дисертаційного дослідження є комплекс суспільних відносин у сфері нелегальних міграційних процесів.
Предметом дослідження обрані: історико-правовий аналіз правовідносин, що виникають між державою й іноземцями та особами без громадянства, які нелегально перебувають в Україні; кримінологічна характеристика мігрантської злочинності та засоби боротьби з нею в сучасних умовах. Методи дослідження. В процесі дослідження були використані основні закони і категорії діалектики, комплекс загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Системний аналіз дозволив виявити чинники нелегальної міграції, визначити роль і значення кожного з них у незаконних міграційних процесах. За допомогою формально-юридичного методу було досліджено зміст правових норм, які передбачають відповідальність за незаконну міграцію, сформульовано пропозиції по їх удосконаленню. Порівняльно-правовий метод використовувався для вивчення процесів нелегальної міграції в інших країнах та відповідного зарубіжного законодавства. Історичний метод дозволив дослідити процеси нелегальної міграції за певний період розвитку нашої держави, виявити тенденції їх розвитку. За допомогою соціологічних методів вдалося прослідкувати взаємозв язок нелегальної міграції з іншими соціальними процесами та явищами, а статистичних методів – рівень, структуру, географію нелегальної міграції в Україні.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, кримінальне і міграційне законодавство України, законодавство країн СНД та інших країн, міжнародні договори, підзаконні акти, що регулюють правоохоронну діяльність.
Теоретичною основою дисертації стали наукові досягнення у галузі філософії, логіки, кримінології, кримінального права, юридичної психології, соціології, демографії, а також інших галузей наукових знань, що стосуються кримінологічних проблем нелегальної міграції.
Емпіричну базу дослідження, складають: Конституція України, закони України, відомчі нормативні акти, міжнародно-правові документи, зарубіжне законодавство з питань міграції, відповідні статистичні й аналітичні матеріали Міністерства внутрішніх справ, Комітету з охорони державного кордону, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції України, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі демографії, міграції, кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології.
Вивчено більше 270 кримінальних справ і матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи у сфері нелегальної міграції. Проанкетовано 257 нелегальних мігрантів і опитано понад 300 працівників органів внутрішніх справ, прикордонних військ, митної служби та інших правоохоронних органів з питань досліджуваної проблематики.
Достовірність висновків автора підтверджується тим, що, по-перше, емпірична база аналізувалась тривалий час, а, по-друге, охопила репрезентативну кількість джерел. Це дозволило простежити за усіма вивченими процесами, забезпечити переконливість одержаних результатів та обґрунтованість сформульованих на їх основі висновків. Здійснені в ході роботи над дисертацією узагальнення та аналіз емпіричного матеріалу широко використані у дослідженні, їх результати лягли в основу висновків та пропозицій, сформульованих по його закінченні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у виборі її теми. Сама робота є одним із перших монографічних досліджень в українській юридичній науці кримінологічних аспектів міграції. Проведене автором дослідження дає змогу новаторськи сформулювати ряд положень, зокрема щодо:
– розкриття правової природи нелегальної міграції;
– визначення змісту таких понять, як мігрант, іноземець, особа без громадянства, нелегальний мігрант;
– виявлення детермінант злочинності нелегальних мігрантів;
– обґрунтування та розробка шляхів комплексного підходу до протидії даній злочинності;
– прийняття спеціального закону про профілактику злочинів, що вчиняються нелегальними мігрантами;
– рекомендації створити в системі МВС України спеціальну міграційну службу з відповідним правовим і матеріально-технічним забезпеченням, зокрема, комп ютерною базою даних про всіх іноземців, які коли-небудь перетинали кордон України;
– аргументації та внесення конкретних пропозицій щодо змін і доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення;
– розробки системи заходів, спрямованих на поліпшення запобігання злочинам, що вчиняються нелегальними мігрантами.
Теоретична і практична значимість дослідження полягає у тому, що викладені у ньому положення, висновки й пропозиції мають як теоретичне, так і практичне значення для удосконалення боротьби із злочинністю в сфері нелегальної міграції. Вони розширюють і поглиблюють знання про її сучасний стан, структуру й тенденції розвитку та організаційно-правові заходи протидії цьому антисуспільному явищу, і отже, можуть слугувати вихідною базою для його подальшого вивчення, а також вдосконалення міграційного законодавства і практики його застосування правоохоронними й іншими державними органами.
За результатами дослідження направлені аналітичні узагальнення до Головного управління адміністративної служби міліції МВС України і Державного департаменту у справах національностей та міграції.
Розроблений комплексний цільовий план щодо запобігання та припинення незаконної міграції іноземців та осіб без громадянства в Україну і через її територію по Закарпатському регіону на період 2001-2004 років, використаний при доопрацюванні зазначеного плану УМВС України в Закарпатській області.
Окремі матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу “Кримінологія” та спецкурсу “Актуальні проблеми профілактики злочинів”, у науковій роботі магістрів, слухачів і студентів навчальних закладів системи МВС, а також у процесі підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорена на засіданні кафедри кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ України і дістала позитивний відзив. Основні теоретичні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях:
– Правовий захист біженців (процесуальні, кримінально-правові, кримінологічні та криміналістичні проблеми). (Київ, 15-16 вересня 1998 року);
– Державно-правові проблеми Північного Причорномор я: історія і сучасність. (Сімферополь-Алушта, 26-29 травня 1999 року);
– Україна – Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва. (Маріуполь, травень 1999 року);
– Нелегальна міграція та торгівля людьми. (Київ, 9-10 лютого 1999 року);
– Боротьба з нелегальною міграцією. (Київ, 12-13 червня 2001 року).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у 6 наукових статтях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях. Автором підготовлена лекція “Попередження злочинів, що вчиняються нелегальними мігрантами” для спецкурсу “Актуальні проблеми профілактики злочинів”, який читається слухачам та курсантам Національної академії внутрішніх справ України.
Структура дисертації визначається метою та завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам ВАК і композиційно складається зі вступу, трьох розділів, які мають вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (278 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 212 сторінок, з них основного тексту – 168 сторінок.
| 
