|
Досягнення єдності людства на засадах миру та гуманізму значною мірою залежить від всеохоплюючого розвитку світової торгівлі, яка об єктивно сприяє зближенню різних народів, а також від створення універсального правопорядку, що обслуговує транскордонний торговельний оборот, і який веде до єдиної нормативної регламентації міжнародних комерційних відносин.
У цьому плані особливої актуальності набуває у наш час давня ідея створення "наднаціонального міжнародного приватного права" як протилежності внутрішньому міжнародному приватному праву, котра була висунута ще в кінці XIX - на початку XX століття [345; 346]. На наш погляд, до створення наднаціонального міжнародного приватного права ведуть два шляхи: "шлях зверху" та "шлях знизу". "Шлях зверху" передбачає, насамперед, процес гармонізації та уніфікації комерційного та торговельного законодавства різних держав шляхом створення в рамках національних правових систем відповідних матеріально-правових норм. Щодо "шляху знизу", то він представляє собою стихійний процес виникнення сукупності норм, що регулюють комерційні відносини в межах міжнародного ділового співтовариства, кінцевим результатом якого є виникнення та розвиток транснаціонального торгового права (lex mercatoria).
Метою даного дослідження є розкриття юридичного змісту теорії транснаціонального торгового права (lex mercatoria) як своєрідного транснаціонального правопорядку, а також аналіз основних тенденцій його розвитку з урахуванням накопиченого на сьогоднішній день значного фактичного та нормативного матеріалу.
На жаль, до нашого часу у вітчизняній юридичній літературі ще не робилося спеціальних наукових досліджень концепції транснаціонального торгового права (lex mercatoria), і це нове та цікаве з юридичної точки зору явище залишилось, по суті, поза увагою сучасної вітчизняної науки, хоча його деякі аспекти досліджувалися в працях окремих авторів.
У той самий час можна з повною підставою стверджувати, що такий видатний юрист-міжнародник, фундатор української школи міжнародного права, як В.М. Корецький у своїй праці про міжнародне господарське право зміг переконливо обґрунтувати об єктивну потребу міжнародного торгового обороту в тій системі норм, яку ми сьогодні називаємо "транснаціональне торгове право" або lex mercatoria.
Як справедливо відзначав з цього приводу В.М. Корецький: "… якщо існують світогосподарські відносини, відтак повинні існувати (і дійсно існують) норми, котрі регулюють ці відносини. А якщо існують норми, що регулюють цю групу відносин, тоді… мала народитися система цих норм" [52, c. 120].
У світлі вищесказаного дана робота являє собою спробу не тільки здійснити науковий аналіз теорії та принципів транснаціонального торгового права (lex mercatoria), але й також стати поштовхом до серйозної дискусії з приводу природи та особливостей такого суперечливого феномену сучасного життя, яким є це право.
Актуальність теми дослідження обумовлена головним чином необхідністю здійснення спеціального дослідження теоретичних і практичних аспектів транснаціонального торгового права з урахуванням тієї ролі, яку відіграє дана система права в сучасній арбітражній та судовій практиці різних держав.
Значний інтерес становить місце транснаціонального торгового права в системі права та його співвідношення з іншими галузями права, у першу чергу з національним, міжнародним публічним та міжнародним приватним право, а також його джерела.
Актуальність теми дослідження зумовлена також недостатнім рівнем її дослідження в доктрині міжнародного права. На жаль, в рамках вітчизняної науки поки ще не вдалося створити цілісну концепцію транснаціонального торгового права з огляду на відносну новизну цієї теорії. У вітчизняній юридичний науці розглядалися лише окремі аспекти теорії транснаціонального торгового права (зокрема, у працях таких авторів, як В.М. Корецький, Г.К. Дмитрієва, І.С. Зикін, Я. Функ, В. Хвалєй, Г.Ю. Фєдосєєва, А.Н. Жильцов, А.І. Муранов, В.П. Звєков, В.Г. Єрмолаєв, О.В. Сіваков, А.С. Комаров та інші).
У той час як в зарубіжній юридичній науці даній проблематиці присвячено багато монографічних та інших наукових досліджень. Найбільшу увагу теорії та принципам транснаціонального торгового права приділили такі зарубіжні автори, як М. Бонелл, Г. Буйсен, Б. Гольдман, Р. Давід, Ж. Шапіра, К. Шмітгофф, В. Нанда, А. Голдстейн, Ф. Кан, О. Ландо, Ф. Юнгер, П. Лалів, Е. Паасівірта, Б. Селден, Р. Стокер, Г. Тойбнер, Л. Тракман, Р. Ціммерманн та інші правознавці.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямки дослідження пов язані з розробкою законодавчих і нормативних актів, навчальних планів і програм, що стосуються питань міжнародного права. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукового проекту комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Міжнародно-правові, політичні і економічні засади розвитку Української Держави" - № 97128, і наукового дослідження Інституту міжнародних відносин "Міжнародно-правові основи зміцнення державності України" - № 97132.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу доктрини, міжнародної арбітражної і національної судової практики розробити цілісну теорію транснаціонального торгового права і сформулювати основні і спеціальні принципи цієї специфічної системи права.
Зазначена мета зумовлена необхідністю вирішення наступних завдань:
- визначити доцільність дослідження юридичної природи і змісту транснаціонального торгового права у світлі основних етапів еволюції міжнародних економічних відносин;
- виявити основні характерні риси транснаціонального торгового права, що визначають його сутність як особливої системи права, автономної від національних правових систем;
- розкрити поняття транснаціонального торгового права і дати достатньо точне і чітке визначення цього специфічного явища юридичного життя;
- продемонструвати роль транснаціонального торгового права і його основних джерел у міжнародних торгово-економічних відносинах;
- узагальнити і проаналізувати основні доктринальні підходи щодо теорії транснаціонального торгового права;
- виділити основні і допоміжні джерела транснаціонального торгового права, проаналізувати їхню значимість з наукової і практичної точок зору, а також створити їхню наукову класифікацію;
- показати роль міжнародних урядових і неурядових організацій у створенні норм транснаціонального торгового права;
- ідентифікувати суб єкти транснаціонального торгового права і виявити роль держави в міжнародній торгівлі в якості одного із суб єктів цього права;
- проаналізувати юридичну природу та значимість транснаціонального торгового права і визначити його функції;
- охарактеризувати основні риси міжнародного ділового співтовариства як матеріального джерела транснаціонального торгового права;
- виявити головні етапи історії виникнення і розвитку транснаціонального торгового права, а також продемонструвати типологічну подібність між сучасним транснаціональним торговим правом і старим (середньовічним) lex mercatoria;
- розглянути співвідношення транснаціонального торгового з міжнародним публічним, міжнародним приватним та національним правом;
- установити особливості впливу національного і міжнародного публічного порядку на функціонування транснаціонального торгового права;
- узагальнити і проаналізувати основні і спеціальні принципи транснаціонального торгового права;
- розглянути юридичний механізм імплементації норм транснаціонального торгового права;
- проаналізувати міжнародні контракти купівлі-продажу товарів, міжнародні транспортні зобов язання, міжнародні фінансові зобов язання і міжнародний захист іноземних інвестицій у контексті теорії транснаціонального торгового права;
- виявити основні тенденції і проблеми розвитку транснаціонального торгового права.
Об єктом дослідження є проблематика теорії транснаціонального торгового права у світлі сучасної юридичної науки і практики.
Предметом дослідження виступають норми і принципи, на яких ґрунтується і функціонує транснаціональне торгове право як специфічний механізм регламентації торгово-економічних відносин міжнародного (транснаціонального) характеру.
Методи дослідження. Дослідження побудоване на принципі методологічного плюралізму, відповідно до якого при аналізі проблематики транснаціонального торгового права як комплексного явища юридичної дійсності необхідно спиратися на цілий ряд наукових методів і підходів, а не віддавати виняткову перевагу позитивістському методу.
Центральне місце в роботі займає порівняльно-правовий метод, оскільки транснаціональне торгове право за своєю юридичною природою тісно пов язане з загальними принципами права і торговими звичаями, у процесі формування яких вирішальну роль зіграв порівняльно-правовий метод і компаративістика.
Велике значення в розкритті змісту теорії транснаціонального торгового права мала еволюційна епістемологія, яка дозволила обґрунтувати транснаціональне торгове право як результат еволюційного розвитку.
У роботі використано психологічний метод школи професора Л.Петражицького і соціологічний метод з метою виявлення характерних рис соціально-психологічних механізмів імплементації норм транснаціонального торгового права, а також аналізу його матеріального джерела у вигляді міжнародного ділового співтовариства (societas mercatorum).
За допомогою методу історичного аналізу в роботі був досліджений генезис транснаціонального торгового права, проаналізовані його джерела і попередні історичні форми.
Використання структуралістського методу дозволило представити транснаціональне торгове право як систематичну організованість зі своєю специфічною структурою.
За допомогою діалектичного методу в дослідженні продемонстровані взаємозв язок і динаміка розвитку світової економічної системи і правової форми її регламентації.
Герменевтичний метод дозволив проаналізувати принципи і способи тлумачення, застосовувані в рамках транснаціонального торгового права.
Разом з тим, при обґрунтуванні теоретичних висновків дисертації автор керувався загальноприйнятими положеннями загальної теорії права і теорії міжнародного права. У роботі також були використані інші загальнотеоретичні і спеціально-наукові методи юридичного пізнання.
Наукова новизна отриманих результатів полягає як в самій постановці теми дослідження, так і в запропонованих рішеннях окремих проблем теорії та практики транснаціонального торгового права. Дисертаційне дослідження є першим в Україні монографічним дослідженням проблем теорії та практики транснаціонального торгового права в контексті розвитку сучасного міжнародного права. У рамках проведеного автором дослідження досягнуті наступні результати, що мають наукову новизну.
· Вперше представлена цілісна теорія транснаціонального торгового права як автономної системи права та обгрунтовано доцільність подальшого дослідження цієї теорії у світлі основних етапів еволюції міжнародних економічних відносин;
· Виявлені основні характерні риси, притаманні транснаціональному торговому праву, що визначають його сутність як особливої системи права;
· Розкрито поняття і запропоновано наукове визначення транснаціонального торгового права;
· Проаналізовано юридичну природу і розглянуті функції транснаціонального торгового права;
· Вперше здійснена наукова класифікація основних і допоміжних джерел транснаціонального торгового права, проаналізована їхня значимість, показано взаємозв язок між ними, а також продемонстрована їхня роль у сучасних міжнародних торгово-економічних відносинах;
· Вперше узагальнено та проаналізовано основні доктринальні підходи щодо теорії транснаціонального торгового права у вітчизняній та зарубіжній науці;
· Виявлені суб єкти транснаціонального торгового права, показана роль міжнародних організацій у створенні його норм, та охарактеризована роль держави як одного з суб єктів цього права;
· Розглянуто співвідношення транснаціонального торгового права й інших галузей права, а також визначено його місце в системі права;
· Розкрито юридичний механізм імплементації норм транснаціонального торгового права в рамках міжнародної арбітражної практики і національної судової практики;
· Вперше узагальнені і класифіковані основні і спеціальні принципи транснаціонального торгового права;
· Обґрунтовано тезу про те, що матеріальним джерелом транснаціонального торгового права виступає міжнародне ділове співтовариство як елемент міжнародного громадянського суспільства, що обумовлює специфіку функціонування цього права;
· Сформульовано висновок про те, що поряд з універсальним транснаціональним торговим правом формується регіональне європейське транснаціональне торгове право;
· Виявлені головні етапи історії транснаціонального торгового права, а також аргументовано тезу про типологічну подібність між середньовічним lex mercatoria і сучасним транснаціональним торговим правом;
· Розглянуто основні тенденції та проблеми розвитку транснаціонального торгового права в контексті розвитку міжнародного публічного і міжнародного приватного права;
· Висунуто й обґрунтовано тезу про формування в рамках транснаціонального торгового права своєрідних галузей, що регулюють договірні, транспортні, фінансові й інвестиційні аспекти міжнародних торгово-економічних відносин за участю приватних осіб.
Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення і висновки дисертаційного дослідження створюють базу для подальшого вивчення проблем теорії і практики транснаціонального торгового права; забезпечення належної імплементації норм транснаціонального торгового права; створення відповідних передумов для більш широкого використання норм і принципів транснаціонального торгового права в арбітражній і судовій практиці в Україні; популяризації теорії транснаціонального торгового права серед юристів-практиків і комерсантів, що беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності; підготовки загальних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах, підручників і навчальних посібників з міжнародного і міжнародного приватного права. Основні концептуальні положення дисертаційної роботи були використані при вдосконаленні законодавства України, зокрема, при підготовці до третього читання в Верховній Раді України проекту нового Цивільного кодексу. В статтю 1552 проекту Цивільного кодексу "автономія волі сторін" за пропозицією автора були внесені зміни, які безпосередньо стосуються концепції транснаціонального торгового права.
Крім того, відповідні пропозиції та рекомендації щодо необхідності врахування теорії транснаціонального торгового права та його основних джерел і принципів в діяльності деяких міністерств України були направлені в такі міністерства: Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ та Міністерство економіки.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження викладалися автором у наукових статтях і інших публікаціях, а також у виступах на наукових конференціях і семінарах - наукової конференції в школі права Дікінсона Пенсільванського університету (США, Карлайл, 6 січня 2000); науково-практичної конференції в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка 13 квітня 1999 року; міжнародної науково-практичної конференції в Дипломатичній академії України в грудні 1998 року; науково-практичної конференції "Сучасна дипломатія: світовий досвід, національна специфіка. ООН у світовій політиці" у рамках проекту "Підвищення потенціалу МЗС України" 21 червня 1999 року.
По закінченні своїх наукових стажувань у школі права Денверського університету (США, Денвер, квітень 1997 - жовтень 1997), школі права Дікінсона Пенсільванського університету (США, Карлайл, серпень 2000 - травень 2001) і школі права імені Б. Кардозо (Нью-Йорк, травень-липень 2001) автор виступав з лекціями перед колективами зазначених шкіл права відповідно на теми: "Сучасне Lex Mercatoria", "Транснаціональне торгове право: юридичні й економічні аспекти", "Lex Mercatoria і його перспективи".
Результати досліджень використовувалися автором при читанні лекцій і проведенні семінарських занять по навчальним курсам "Транснаціональне торгове право" в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Шевченка, "Колізійне право" і "Порівняльне комерційне право" у школі права Дікінсона Пенсільванського університету; "Право міжнародних договорів" і "Міжнародне приватне право" у Дипломатичній академії України.
Автор дисертаційного дослідження був додатковим експертом Тимчасової спеціальної комісії з підготовки проекту Цивільного кодексу України до третього читання (липень 2000).
Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри "міжнародного приватного і митного права" Інституту міжнародних відносин.
Публікації. Результати дисертації опубліковані в двох монографіях і 23 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, а також у Юридичній енциклопедії.
Структура й обсяг дослідження. Дисертаційна робота загальним обсягом 434 сторінки складається з вступу, чотирьох розділів, поділених на підрозділи, пункти і підпункти, висновків і списку використаних джерел (347 найменувань – 33 сторінки).
| 
