|
Актуальність теми дослідження. Адміністративному примусу належить важлива роль у забезпеченні законності, охороні громадського порядку, попередженні злочинності. Заходи адміністративного впливу застосовуються багатьма органами до широкого кола суб єктів; адміністративне законодавство, яке регулює цю діяльність, включає акти, прийняті різними органами державної влади. Виходячи з цього, проблема забезпечення законності адміністративного примусу є дуже актуальною. Її виникнення пов язане з цілим комплексом правових та організаційних обставин: наявністю великої кількості належним чином несистематизованих та нормативно неврегульованих заходів адміністративного попередження та припинення, відсутністю єдиної практики їх застосування, широким колом уповноважених осіб правоохоронних, наглядово-контролюючих та інших органів, які застосовують зазначені заходи, частотою такого застосування, наявністю значних порушень та зловживань у цій сфері. Зважаючи на те, що правовому механізму забезпечення прав і свобод особи в розвитку адміністративного права має належати центральне місце, застосування будь-якого заходу адміністративного впливу повинне здійснюватися на відповідній правовій основі, тобто бути суворо регламентовано чинним законодавством і забезпечено комплексом юридичних гарантій. У зв язку з цим глибоке дослідження проблем забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, набуває особливого змісту і актуальності.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 1.3.3 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. (затверджені рішенням колегії МВС України № 4 КМ/2 від 28 лютого 1995 року)) і Національного університету внутрішніх справ (п. 3 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 рр.). Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність, поняття і способи забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, встановити компетенцію та правовий статус органів, які покликані виконувати зазначені функції, а також виробити рекомендації щодо удосконалення нормативної регламентації та практичної діяльності зазначених суб єктів.
Об єктом дослідження є правовідносини, які виникають у процесі і після застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю.
Предмет дослідження становить система юридичних гарантій (організаційно-правових способів забезпечення) законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, як найбільш важливих засобів, що використовуються з цією метою. Виходячи із поставленої мети, завданнями дослідження є:
─ визначення сутності та видів заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю; аналіз системи та основ компетенції органів (посадових осіб), уповноважених застосовувати зазначені заходи адміністративного примусу; визначення поняття та змісту законності діяльності щодо застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю; аналіз механізму правового регулювання, практики застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю; визначення сутності, значення та видів контролю за діяльністю щодо застосування заходів адміністративного попередження і припинення; характеристика права на оскарження в системі гарантій законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю; характеристика судового контролю, прокурорського нагляду як способів забезпечення законності застосування заходів адміністративного попередження і припинення;
вироблення рекомендацій, спрямованих на удосконалення правових засад, практики застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, та організації і діяльності суб єктів забезпечення законності їх застосування. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1-1.3), виокремлено окремі складові системи юридичних гарантій законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю (підрозділ 2.1). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження складових законності діяльності щодо застосування заходів адміністративного примусу (підрозділ 1.3). За допомогою історичного методу досліджувалися процеси становлення судового контролю за органами виконавчої влади держави (підрозділ 2.4). Системно-структурний метод використано для визначення місця правових норм, судового та інших видів контролю, права на оскарження, прокурорського нагляду в системі юридичних гарантій законності застосування заходів адміністративного попередження та припинення (підрозділи 2.1-2.5). Статистичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового регулювання та діяльності щодо забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, вироблення рекомендацій, спрямованих на її удосконалення (підрозділи 2.1, 2.3, 2.4). Метод соціологічного опитування використано для з ясування ефективності судового контролю за законністю застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю (підрозділ 2.4).
У формулюванні висновків і пропозицій дисертант ґрунтувався на працях провідних вітчизняних адміністративістів – В.Б. Авер янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С.Васильєва, І.І. Вєрємєєнка, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, В.Р. Кісіна, А.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, В.В. Лазарєва, В.Я. Настюка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, І.М. Пахомова, В.П. Пєткова, Л.Л.Попова, Л.М. Розіна, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, М.М. Тищенка, О.П. Шергіна, В.К. Шкарупи, Ц.А. Ямпольської та ін., а також ряду вчених у галузі загальної теорії держави і права, цивільного, господарського процесу, публікації в друкованих засобах масової інформації. Нормативну базу дисертації складають Конституція України, закони та інші законодавчі акти України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, які закріплюють систему заходів адміністративного попередження та припинення, порядок їх застосування, організацію діяльності щодо забезпечення законності в зазначеній сфері. Використано також ряд проектів законодавчих актів. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують діяльність відповідних державних органів щодо застосування заходів адміністративного примусу та забезпечення законності цієї діяльності; результати анкетування та інтерв ювання 40 суддів районних судів міст Харкова та Запоріжжя.
─ Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне монографічне дослідження проблем забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення і висновки, які виносяться на захист: дістало подальшого розвитку визначення заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, а також їх місця у системі заходів адміністративного примусу;
─ вперше у систематизованому вигляді визначаються суб єкти, уповноважені застосовувати заходи адміністративного примусу, не пов язані з відповідальністю; удосконалено характеристику змісту законності застосування заходів адміністративного примусу, системи її вимог при реалізації зазначеного виду юридичної діяльності;
─ одержали подальшого розвитку теоретичні положення про сутність, правову природу і види юридичних гарантій законності застосування заходів адміністративного примусу; вперше в систематизованому вигляді визначаються і аналізуються юридичні гарантії законності застосування заходів адміністративного попередження та припинення;
─ дістали подальшого розвитку рекомендації, спрямовані на удосконалення юридичних гарантій законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю;
─ вперше обґрунтовано пропозицію про запровадження у цивільному судочинстві адміністративних позовів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем забезпечення законності застосування заходів адміністративного попередження та припинення, визначення нових напрямків у розвитку юридичних гарантій законності в цій сфері;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, ЦПК України, Законів України “Про прокуратуру”, “Про звернення громадян” та ін;
– у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю;
у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються в Національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право” та “Адміністративна відповідальність”. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта. Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі особистих досліджень автора. Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях – “Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 14 квітня 2000 р.), “Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 13 квітня 2001 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані в шести статтях у фахових збірниках наукових праць.
|
