|
Актуальність теми. Формування громадянського суспільства, розбудова України як пра-вової, демократичної держави ставить на порядок денний необхідність дослідження ролі й міс-ця в цьому процесі конституційних обов язків, теоретичного переосмислення уявлень про них з позицій сьогодення, аналізу їх юридичної природи й місця в механізмі правового регулювання. Функціонування соціуму було б практично неможливим, якщо б у ньому не виконувалися обов язки. Вони виступають одним із засобів реального забезпечення демократичних перетворень у державі, протікання соціальних процесів у режимі законності, а, отже, посідають чільне місце в забезпеченні нормального функціонування соціуму.
Необхідність дослідження проблеми юридичних обов язків взагалі і конституційних обов язків, зокрема, зумовлена якісно новим рівнем суспільних відносин у нашій державі, станом на-уково-технічного прогресу, законності, динамізмом розвитку українського суспільства, необ-хідністю вдосконалення управління ним, забезпечення балансу приватних і публічних інтересів, зміцнення правового статусу громадян. У вітчизняній юридичній літературі проблема консти-туційних обов язків не знайшла свого належного опрацювання, вона далека від рівня дослідже-ності конституційних прав і свобод та їх забезпечення. Немає значних монографічних робіт, присвячених цій темі, відсутні широкі теоретичні узагальнення. Конституційні обов язки – та-кий же необхідний і важливий елемент конституційного статусу особи, як і основні права та свободи. Разом із тим, досліджуються зазвичай конституційні права людини і громадянина. Од-нак зрозуміло, що без глибокої і всебічної розробки основних обов язків концепція конститу-ційного статусу особи є односторонньою, неповною. Суттєве теоретико-пізнавальне і практич-не значення має дослідження конституційних витоків, розвитку основних обов язків як в Украї-ні, так і в інших країнах світу.
Основні обов язки особи важливо проаналізувати не тільки з позицій статики, але й дина-міки, тобто їх реального втілення у життя в процесі практичної реалізації. Виняткового значен-ня набуває гарантування здійснення обов язків, ролі в цьому правового та інституційного еле-ментів, впливу умов і чинників соціальної дійсності, вирішення питань удосконалення механіз-му реалізації конституційних обов язків. Викладене свідчить про перспективність обраної теми дослідження та її актуальність.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафед-рі конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах і відповідно до цільової комплексної програми “Права людини і проблеми ор-ганізації функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” № 0186.0.070865. Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо поняття, юридичної природи, становлення та розви-тку конституційних обов язків людини і громадянина в Україні; обґрунтування необхідності вдосконалення існуючої системи основних обов язків; їх класифікація; вирішення низки теоре-тичних і практичних проблем їх реалізації; заповнення прогалин в науці конституційного права з цієї тематики; пошук та опрацювання конкретних пропозицій по вдосконаленню законодавст-ва щодо забезпечення ефективності реалізації конституційних обов язків . Відповідно до поста-вленої мети в дисертаційному дослідженні передбачено вирішити такі наукові завдання: - про-аналізувати й узагальнити в конституційно-правовому аспекті наукові дослідження з даної те-матики і критично осмислити їх із позицій сьогодення;
- визначити поняття конституційних обов язків, розкрити їх юридичну природу та специ-фіку;
- дослідити категорію “конституційні обов язки” як елемента конституційного статусу особи;
- проаналізувати в порівняльно-правовому аспекті становлення та розвиток основних обов язків людини і громадянина в Україні з їх генезою в інших країнах світу;
- висвітлити роль основних обов язків в розбудові в Україні правової державності;
- з ясувати тенденції розвитку основних обов язків на сучасному етапі та чинники, що їх обумовлюють; - науково обґрунтувати вимоги щодо конституційного закріплення оптимально-го обсягу основних обов язків особи на сучасному етапі державотворення в Україні;
- обґрунтувати необхідність та реальну можливість класифікації основних обов язків осо-би і провести їх наукову класифікацію;
- описати реалізацію конституційних обов язків як процес, довести необхідність та роз-крити гарантії їх здійснення, разом з умовами і чинниками, що впливають на нього;
- вивчити й дати узагальнення забезпеченості конституційних обов язків нормами поточ-ного законодавства;
- запропонувати концепцію можливого поліпшення конституційної регламентації основ-них обов язків людини і громадянина в Україні;
- внести пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства в аспекті підвищення ефективності реалізації конституційних обов язків особи.
Об єктом дослідження є конституційні обов язки людини і громадянина.
Предметом дослідження є поняття, юридична природа конституційних обов язків, їх гене-за, тенденції розвитку, класифікація та механізм реалізації.
Методи дослідження. У роботі використовувався універсальний діалектичний метод, су-часні методи наукового пізнання, засновані на філософії загальнолюдських цінностей. Із спеці-альних методів наукового дослідження застосовано: - історико-порівняльний і порівняльно-правовий – при дослідженні генези конституційних обов язків людини і громадянина, їх еволю-ції в Україні;
- системно-структурний і функціональний – при розкритті юридичної природи, аналізі ро-лі конституційних обов язків як структурного елемента конституційного статусу особи, їх зна-чення для розбудови в Україні правової держави;
- формально-логічний і метод тлумачення права – при класифікації конституційних обов язків, з ясуванні й роз ясненні конституційних норм, які встановлюють основні обов язки лю-дини і громадянина в Україні;
- статистичний – при дослідженні умов і чинників, які впливають на здійснення конститу-ційних обов язків.
Вищезазначені наукові методи використовувалися автором в більшій чи меншій мірі при дослідженні всіх аспектів теми дисертації.
Теоретична і практична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на працях і ви-сновках юристів-теоретиків у галузі конституційного права, представників інших галузей права, загальної теорії держави і права, історії держави і права України та зарубіжних країн. Зокрема, йдеться про наукові роботи: В.Айвазяна, С.Алексєєва, А.Астраханя, Н.Бобрової, В.Буткевича, Й.Віга, М.Вітрука, Л.Воєводіна, В.Горшеньова, Б.Ебзєєва, В.Єма, А.Зайця, Т.Зражевської, С.Кечек яна, А.Колодія, В.Копейчикова, Є.Кравця, М.Кучерявенка, В.Кучинського, О.Лукашової, Г.Мальцева, В.Масленникова, М.Матузова, В.Нерсесянца, В.Погорілка, О.Петришина, І.Петрухіна, П.Рабіновича, В.Речицького, Б.Семенека, Т.Синюкової, П.Стецюка, В.Тація, Ю.Тодики, О.Фрицького, М.Цвіка, В.Шаповала, Ю.Шемшученка та ін. Теоретичне об-ґрунтування дисертаційного дослідження базується також на літературних джерелах з філософії права, історії, працях фахівців дорадянського періоду: Л.Петражицького, С.Пуфендорфа, П.Виноградова, Г.Шершеневича. Опрацьовано й узагальнено роботи інших вітчизняних і зару-біжних науковців (зокрема Дж.Ролза), в яких висвітлювались окремі аспекти дослідження. Ди-сертація в основному має характер теоретичного дослідження.
Джерельною базою дисертації є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти органів державної влади, що регламентують конституційні обов язки, конституції інших країн, міжнародно-правові документи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим цілісним і комплексним монографічним дослідженням сутності, юридичної природи, місця й ролі основ-них обов язків людини і громадянина в умовах розбудови в Україні демократичної, правової держави, в якому доктринально обґрунтовується необхідність удосконалення існуючої системи основних обов язків і чинного законодавства, регламентуючого механізм їх реалізації. Найісто-тніші результати дослідження, які відображають внесок автора в розробку зазначеної проблеми, зводяться до наступного: 1. Вперше поняття конституційних обов язків людини і громадянина визначене через описання єдності в їх змісті правових і морально-релігійних компонентів, оріє-нтацію основних обов язків на міжнародно-правові стандарти в царині прав людини.
2. Удосконалено концепцію конституційного статусу особи шляхом розкриття основних обов язків як його важливого структурного елемента, роль яких проявляється в таких основних функціях, як-то: гарантуюча, обмежувальна, сприяння розвитку особистості, виховна. 3. Впер-ше конституційні обов язки людини і громадянина в Україні проаналізовано в порівняльно-правовому аспекті з еволюцією їх становлення й розвитку в інших країнах світу.
4. По-новому розкривається роль основних обов язків у розбудові в Україні правової дер-жавності, зазначається, що, виступаючи правовою формою взаємозв язку громадянина і держа-ви, вони є юридичним засобом виконання останньою своїх функцій, важливим інструментом попередження виникнення дисбалансу особистих і публічних інтересів, забезпечення їх співіс-нування й розумного поєднання.
5. Вперше стверджується, що обмежена кількість обов язків, закріплених у конституціях, є свідченням та ознакою правової держави, що в загальному русі України до побудови правової державності основною тенденцією буде зменшення кількості конституційних обов язків. Але на початковій стадії цього процесу визнається недосконалість існуючої системи останніх, обґрун-товується необхідність їх певної трансформації – як якісної, так і кількісної.
6. Наводяться додаткові аргументи на користь можливості і необхідності самостійної кла-сифікації конституційних обов язків у відриві від прав і свобод, пропонується її авторський ва-ріант. 7. Дістало подальший розвиток вчення про механізм реалізації конституційних прав, сво-бод і обов язків. 8. Вперше розкривається гарантування основних обов язків особи за допомо-гою правових та інституційних елементів, які у сукупності складають механізм реалізації кон-ституційних обов язків; висвітлено особливості процесу їх реалізації.
9. Вперше робиться висновок про формування (становлення) конституційно-правового ін-ституту основних обов язків як головного у складі генерального інституту основ правового ста-тусу людини і громадянина.
10. Досліджено умови і чинники, що впливають на реалізацію конституційних обов язків, встановлено, що на сьогодні вони здійснюють здебільшого негативний вплив; визначається, що подолання негативних явищ суспільного життя є важливою гарантію здійснення конституцій-них обов язків людини і громадянина в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження спрямовано на подальший розвиток науки конституційного права України, поглиблення знань про основи правового статусу особи, його вдосконалення. Сформульовані в дисертації пропозиції й висно-вки можуть бути використані: - у науково-дослідницьких цілях – для подальших розробок тео-рії правового статусу людини і громадянина, забезпечення їх прав, свобод та обов язків; - у пра-вотворчій роботі – як теоретичний матеріал при розробці, прийнятті або вдосконаленні законів України, що регламентують реалізацію конституційних обов язків; - у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з конституційного права, у викладанні курсу конституційного права України, в науково-дослідницькій роботі сту-дентів;
- у правовиховній роботі серед населення дисертація може слугувати теоретичним матеріалом, сприяти підвищенню рівня правової культури громадян України, формуванню їх світогляду, зміцненню демократичних, гуманістичних надбань українського суспільства. Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки роботи доповідалися на: 1) Х Харківських політологічних читаннях (м. Харків, 2000); 2) ХІ Харківських політологічних чи-таннях (м. Харків, 2001); 3) Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (м. Харків, 27 грудня 2000); 4) Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми юриди-чної науки” (м. Харків, 2000); 5) науковій конференції молодих учених “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (м. Харків, 30 червня 2001 р.); 6) науковому семінарі молодих учених “Право власності: проблеми забезпечення та захис-ту”(м. Харків, 14-15 вересня, 2001). Вони також обговорювалися на теоретичних семінарах ка-федри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Яросла-ва Мудрого.
Теоретичні аспекти роботи використовувалися автором у процесі викладання навчального курсу “Конституційне право України”, зокрема, при проведенні семінарських занять по темах “Засади конституційного ладу України”, “Конституційні права, свободи та обов язки людини і громадянина в Україні” тощо.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки, що сформульовані в дисертацій-ному дослідженні, знайшли відображення у чотирьох наукових статтях (із них три – у фахових виданнях) та в шести тезах доповідей і виступах на наукових конференціях. Структура дисерта-ції обумовлена метою і предметом дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, які загалом містять дев ять підрозділів, два пункти, висновків та списку використаних джерел.
| 
