|
Актуальність теми. Процес побудови в Україні демократичної соціальної правової держави, головним завданням якої є утвердження і забезпечення прав та свобод людини, безпосередньо пов язаний із необхідністю вдосконалення механізму правового регулювання в певних сферах суспільних відносин, що потребують спеціальних заходів для підтримання нормального життя людей та існування державних інститутів. В основному це завдання виконується шляхом застосування системи адміністративно-правових режимів, зокрема, митних у митній сфері.
Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що в цілому проблема застосування адміністративно-правових режимів на сьогодні в Україні вирішена. Їх загальні правові засади визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Але цього не можна сказати про окремі види адміністративно-правових режимів, наприклад, про режими у сфері митно-правових відносин. В Україні чітко простежується відсутність належної регламентації одного з найважливіших правових інститутів – митних режимів. Чинне законодавство, у тому числі й Митний кодекс України, не відповідають сучасному стану митної політики і митної справи, мають багато прогалин, що стримує розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств і як наслідок – економічних відносин нашої держави з іншими країнами світу. Більшість важливих питань щодо митної діяльності, застосування митних режимів урегульовано лише підзаконними відомчими актами, які не зрідка вступають у колізію із законодавчими і мають сумнівну юридичну силу. Для вирішення цієї проблеми нагальним є прийняття нового Митного кодексу України, який повинен відповідати вимогам міжнародних договорів і конвенцій, ураховувати міжнародну теорію та практику як у сфері митного права, так і у сфері застосування митних режимів. Світова практика має величезний досвід щодо застосування митних режимів, який Україна тільки розпочинає освоювати й використовувати. Від того, як буде проходити цей процес, залежить вступ нашої держави до світової спільності (Світової організації торгівлі, Всесвітнього митного союзу та ін.). Новому Митному кодексу України належить стати водночас і підґрунтям, і ядром для подальшого розвитку митного законодавства країни. Одним із головних завдань, яке він має вирішити в даному напрямку, є законодавче встановлення правових підстав переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів та інших предметів, закріплення правових засад митних режимів.
Незважаючи на актуальність зазначеної проблеми, на роль митної справи й митної політики у становленні України як суверенної держави, на даний час у правовій науці майже не існує теоретичних наробок щодо цього питання. Необхідність наукового дослідження місця митних режимів у системі адміністративно-правових режимів, інституту “митні режими” як однієї з найголовніших категорій митної справи, поняття, видів і порядку застосування митних режимів, заходів забезпечення прав та свобод фізичних і юридичних осіб при застосуванні митних режимів, а також розробки рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики застосування митних режимів і обумовили вибір теми дисертаційної роботи. Значний вплив на вибір теми мали конституційні положення стосовно забезпечення прав та свобод людини і громадянина, а також необхідність пошуку шляхів реалізації інших приписів Основного Закону та нормативно-правових актів.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної програми “Права людини та проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування” №0186.0.070865, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Мета і завдання дослідження. Дисертаційне дослідження охоплює досягнення таких цілей, як-то: визначення системи адміністративно-правових режимів в Україні та місця митних режимів у цій системі; розробка теоретичної бази, необхідної для вирізнення митних режимів як окремого інституту митного права; напрацювання пропозицій щодо вдосконалення й систематизації чинного законодавства про митні режими та порядку їх застосування. Теоретична база дослідження ґрунтується на результатах комплексної наукової розробки таких правових явищ, як адміністративно-правові й митні режими. Опрацьовано також сукупність правових актів, що встановлюють і регламентують адміністративно-правові й митні режими в Україні, проаналізовано практику застосування митних режимів митними органами. Окреслена мета дослідження визначила низку завдань, дослідження, розробка й вирішення яких складають основний зміст дисертації. Вони охоплюють:
- аналіз чинного законодавства України у галузі регулювання адміністративно-правових режимів, вивчення й узагальнення спеціальної правової літератури, що стосується адміністративно-правових режимів, визначення їх поняття, видів і системи;
- історичний аналіз розвитку митної справи в Україні;
- аналіз стану правового регулювання митної справи в Україні та огляд спеціальної літератури що висвітлює митні режими;
- виявлення місця й ролі митних режимів у системі адміністративно-правових режимів;
- визначення та законодавче закріплення поняття митних режимів, їх видів та змісту;
- розробка конкретних рекомендацій щодо систематизації законодавства, яке регламентує застосування митних режимів в Україні;
- надання пропозицій митним органам України щодо застосування митних режимів, опрацьованих на основі узагальнення статистичних даних та практики діяльності митниць.
Об єктом дослідження є поняття, юридична природа, ознаки, зміст, мета адміністративно-правових і митних режимів, митні режими, як окремий інститут митного права, види й система митних режимів, порядок вибору, застосування та зміни митних режимів, а також визначення шляхів удосконалення й систематизації законодавства, що регламентує ці питання.
Предметом дослідження є теоретичні і методологічні проблеми правових відносин, пов язаних із застосуванням митних режимів в Україні. Методологічну основу дослідження становлять сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові теорії про державу і право, розробки у сфері філософії права, державного управління, адміністративного права і процесу, митного права, соціології. У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, історико-правовий, порівняльно-правовий, системно-структурний та інші методи. На основі діалектичного методу пізнання розглянуто особливості формування предмета галузі адміністративного й митного права у сучасних умовах. При дослідженні виникнення і становлення митних режимів в Україні застосовувався історико-правовий метод. Структурно-функціональний метод використовувався при виявленні характерних ознак митних режимів. При з ясуванні системи адміністративно-правових та митних режимів, проведенні їх класифікації на види застосовувався системно-структурний метод. Порівняльно-правовий метод використовувався при визначенні поняття адміністративно-правових та митних режимів, розробленні механізму їх застосування. У процесі виконання дисертаційної роботи проведено аналіз наукової літератури та нормативних актів, які відносяться до теми дослідження, що дає можливість говорити про його об єктивність і обґрунтованість. Використано результати попередніх розробок і публікацій автора. Науково-теоретичною базою дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених із філософії, теорії права, конституційного, адміністративного, цивільного, фінансового та інших галузей права. Зокрема, використовувалися праці В.Б.Авер янова, С.С.Алексєєва, А.П.Альохіна, О.Ф.Андрійко, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, К.Г.Борисова, Б.М.Габричидзе, В.М.Гаращука, І.П.Голосниченка, С.Т.Гончарука, В.В.Зуй, В.Б.Ісакова, Р.А.Калюжного, О.О.Кармолицького, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, Ю.М.Козлова, О.М.Козиріна, І.Б.Коліушка, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, А.І.Кредісова, Є.Б.Кубка, М.П.Кучерявенка, А.В.Малька, Н.І.Матузова, В.Я.Настюка, Д.М.Овсянка, І.С.Розанова, В.Б.Рушайла, К.К.Сандровського, А.О.Селіванова, Т.В.Скудалової, Ю.М.Старилова, В.П.Стовпового, Л.К.Терещенка, Ю.А.Тихомирова, М.М.Тищенка, Г.Й.Ткач, В.Г.Храбскова, Г.Н.Чмеля, Ю.С.Шемшученка, М.Г.Шульги, А.Н. Яцушка та інших.
Емпіричною базою роботи є Конституція України, міжнародні договори й конвенції, закони й постанови Верховної Ради України, укази й розпорядження Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної митної служби України (Державного митного комітету України) та інших центральних органів виконавчої влади, опубліковані в офіційних виданнях, а також вивчення й узагальнення практики діяльності митних органів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно є першим у вітчизняній науці комплексним монографічним дослідженням теоретичних проблем правового регулювання митних режимів в Україні, їх системи та видів.
Елементи наукової новизни містяться у низці висновків і положень, напрацьованих автором роботи. До їх числа можна віднести наступні:
- сформульовано авторське визначення адміністративно-правових режимів як системи правових норм, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підтримання громадського порядку, охорони суспільної безпеки, нормального існування усіх важливих інституцій держави та суспільства;
- вперше зроблена спроба визначити місце митних режимів у системі адміністративно-правових режимів в Україні, та наведено авторське обґрунтування видів адміністративно-правових та митних режимів, їх особливостей;
- на основі аналізу чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів встановлено, що на даний час митні режими регламентуються значною кількістю правових норм, які входять до складу правового інституту “адміністративно-правові режими” та знаходяться у різних джерелах, які вимагають відповідної систематизації; вперше зроблено та обґрунтовано висновок, що митні режими є самостійним інститутом митного права;
- з урахуванням особливостей митних режимів проведено розмежування понять митного режиму у загальному й спеціальному значеннях, здійснено аналіз їх змісту;
- по-новому розглянуто спеціальний митний режим як систему правових норм, які визначають у митних цілях: статус товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; статус юридичних і фізичних осіб, які мають до цього відношення; сукупність митних процедур, пов язаних із розміщенням товарів та інших предметів під обраний митний режим, знаходженням під його дією та припиненням його дії;
- у новому аспекті висвітлені особливості застосування окремих видів митних режимів, порядок проведення митного контролю та митного оформлення при їх застосуванні;
- вперше обґрунтовано необхідність проведення систематизації законодавства, що регулює митні режими, у новому Митному кодексі України, та обов язковість закріплення у ньому їх поняття, видів та механізму застосування;
- запропоновано ряд нових принципів переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, таких як: свобода вибору та зміни митного режиму, обов язковість декларування митного режиму, підлеглості митному режиму та ін.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що викладені в ній положення, узагальнення та висновки, як видається, можна використати:
- у науково-дослідних роботах – для відтворення цілісної картини правового регулювання митних режимів;
- у правотворчості – з метою вдосконалення й систематизації чинного митного законодавства щодо застосування митних режимів;
- у навчальному процесі під час викладання у юридичних вузах курсів “Адміністративне право України” та “Митне право”;
- у практичній діяльності при застосуванні адміністративно-правових і митних режимів судами, органами державного управління, зокрема, митними органами, юридичними та фізичними особами.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана й неодноразово обговорювалася на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні теоретичні положення й висновки дисертації також обговорювалися на: Міжнародній науковій конференції “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (21-22 жовтня 1999р., м. Дніпропетровськ); Науково-практичній конференції “Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов язків” (17 лютого 2000р., м. Харків); Другій національній науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” (25-27 травня 2000р., м. Суми); Науково-практичній конференції “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (8 грудня 2000р., м.Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Актуальні проблеми формування правової держави в Україні” (27 грудня 2000р., м. Харків) та Науково-практичній конференції “Митна політика України на сучасному етапі” (8-9 листопада 2001р., м. Дніпропетровськ). Теоретичні положення дисертації використовувалися під час проведення практичних занять із курсів “Адміністративне право України” та “Митне право”.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття у семи статтях загальним обсягом 1,8 друкованих аркуша (чотири з них надруковані у провідних фахових виданнях) та двох тезах.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдання і предмету дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (187 найменувань). Повний обсяг дисертації складає 180 сторінок.
|
