|
Актуальність теми дослідження. Розвиток і безперебійна робота всіх галузей економіки країни залежить від своєчасного та якісного постачання нафти, нафтопродуктів і газу. Ці продукти переміщаються усіма можливими видами транспорту, але найвигіднішим за техніко-економічними показниками (собівартість перевезення, капітальні вкладення, витрати металу, пального й інших матеріалів, швидкість доставлення) є трубопровідний транспорт, який з єднує місця видобування і переробки нафти, газу зі споживачами, і через це одержав найкращий розвиток. Посягання на безпеку руху й експлуатації транспорту є великою суспільною небезпекою, через те пошкодження об єктів магістральних трубопроводів законодавчо вважається тяжким злочином (ст.12 КК), який характеризується особливою, підвищеною небезпечністю. Слід також відзначити, що магістральні трубопроводи, які структурно входять не тільки до єдиної транспортної мережі України, але й інших держав, виконують важливу для нашої країни роль у транзиті нафти, газу й нафтопродуктів, наприклад, із сусідньої Росії до Західної Європи.
Такий злочин як пошкодження об єктів магістральних трубопроводів трапляється не часто, однак, небезпечність його надзвичайно велика з огляду на те, що він може спричинити доволі тяжкі наслідки, такі як порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів, а також створення небезпеки для життя людей, загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або аварії, пожежі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки. Порівняно рідкісне застосування ст. 292 КК аж ніяк не свідчить, що вона малоефективна. Слід визнати, що сам факт існування цієї кримінально-правової норми має попереджувальний вплив на потенційних злочинців, здатних пошкодити магістральні трубопроводи і технологічно пов язані з ними системи. Тому доки є реальна можливість, хоча б одиничних випадків скоєння таких злочинів, норма КК, яка встановлює відповідальність за них, має важливе значення у боротьбі з цим протиправним посяганням. Норма про пошкодження об єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів до цього була у Главі 2 Особливої частини КК 1960 р. “Інші злочини проти держави”. Наявність однорідних відносин, що гарантують безпеку руху й експлуатації всіх видів транспорту, дала підстави на виділення у КК 2001 року окремої глави про “транспортні” злочини, що точно відбиває особливості родового об єкта відповідних посягань. Так, чинний КК України містить Розділ 11 “Злочини проти безпеки руху й експлуатації транспорту” й у ньому вміщено статтю про відповідальність за пошкодження об єктів магістральних трубопроводів (ст. 292).
Диспозиція норми про пошкодження об єктів магістральних нафто, газо- і нафтопродуктопроводів зазнала в новому КК порівняно з КК 1960 р. деяких змін і тепер сформульована “пошкодження або руйнування магістральних нафто-, газо-, і нафтопродуктопроводів, відводів від них, а також технологічно пов язаних з ними об єктів, споруд, засобів автоматики, зв язку, сигналізації, якщо це призвело до порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричинило небезпеку для життя людей”; за ч.2 “Ті самі дії, вчиненні повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також загальнонебезпечним способом” і за ч. 3 ст. “Дії, передбачені частинами першою або другою ..., якщо вони спричинили загибель людей, інші нещасні випадки з людьми або призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків, або вчинені організованою групою”. Як видно, відмінність полягає, перш за все, в описі наслідків. Так, у ст. 781 КК 1960 р. була передбачена як наслідок “можливість порушення нормальної роботи зазначених трубопроводів”; у ст. 292 чинного КК наголошено на “спричинення небезпеки для життя людей”. Порівняно зі ст. 781, у якій ужито формулювання “людські жертви”, у ст. 292 акцентовано на “загибелі людей”. У ст. 781 попереднього КК ішлося тільки про умисне пошкодження або руйнування об єктів магістральних трубопроводів, тому вона не поширювалася на необережне пошкодження або руйнування предмета посягання. Згідно ж із диспозицією частини 1 ст. 292 це діяння є протиправним, якщо воно вчинено не тільки умисно, а й через необережність.
КК 1960 р. передбачав різні вікові критерії для притягнення особи до відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 781. Так, суб єктом злочину за ч.1 ст.781 КК, могла бути особа, якій на час його вчинення виповнилося 16 років, а злочинів, описаних у ч.2 і ч.3 цієї статті, - особа, якій виповнилося 14 років. Зниження віку кримінальної відповідальності передбачено, таким чином, не за всі дії, описані в диспозиції ст. 781, а лише за скоєння злочину повторно чи за попередньою змовою групою осіб або загальнонебезпечним способом (ч.2), а також скоєння зазначених дій, якщо вони спричинили людські жертви, інші нещасні випадки з людьми чи призвели до аварії, пожежі, значного забруднення довкілля чи інших тяжких наслідків (ч.3 ст. 781). Згідно з новим КК за такий злочин установлено відповідальність починаючи з 16-річного віку. Окрім того, у ч. 3 ст. 292 передбачено таку кваліфікаційну ознаку як пошкодження або руйнування об єктів магістральних трубопроводів організованою групою, що порівняно з раніше чинним КК є нововведенням.
Дотепер немає жодної наукової роботи, спеціально присвяченої характеристиці цього протиправного посягання, є лише кілька параграфів у підручниках і коментарях. Це, значною мірою, визначило вибір теми дисертації, у якій реалізовано спробу дослідити ознаки складу злочину ст. 292 КК (пошкодження об єктів магістральних трубопроводів) для правильної його кваліфікації, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення даної норми.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності”- 0186.0.070883. Мета і завдання дослідження ґрунтуються на юридичному аналізі складу пошкодження об єктів магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, формулюванні можливих змін і доповнень до чинного законодавства. Об єктом дослідження є пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів як склад злочину.
Предмет дослідження складають юридичні ознаки пошкодження магістральних нафто-, газо- і нафтопродуктопроводів, об єктивні і суб єктивні ознаки складу розглядуваного злочину, його кваліфікаційні ознаки.
Методи дослідження. В основі методології дослідження є комплексний підхід аналізу складу пошкодження об єктів магістральних трубопроводів. У процесі дослідження застосовувалися наступні наукові методи:
- логіко-історичний – який дозволив проаналізувати як розвивався у реальній дійсності об єкт дослідження, як склалося вчення, що його відображає, які поняття сформувалися у кінцевому рахунку і наскільки вони логічно послідовні;
- порівняльно-правовий – при аналізі законодавчих і підзаконних норм, суджень та вчень криміналістів, що торкалися розглядуваної проблематики; - діалектичний метод – при розгляді елементів складу злочину пошкодження об єктів магістральних трубопроводів та ін.
В процесі написання використовувалися досягнення наук кримінального, цивільного права, загальної теорії права, психології й ін.
Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні наукові положення, сформульовані в кримінальному праві та містяться у працях відомих вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема: Алексєєва Н., Бажанова М., Белогріц-Котляревського Н., Волкова Б., Дурманова М., Касинюка В., Коробєєва О., Корчевой З., Кудрявцева В., Курінова Б., Матишевського П., Наумова О., Піонтковського А, Таганцева М., Тація В., Трайніна А., Церетелі Т. та багатьох інших.
Джерельною базою дисертації є Кримінальний кодекс України. При написанні дисертації було вивчено кримінальне законодавство України, Росії на сучасному етапі, а також законодавство СРСР, УРСР, РРФСР, правила, інструкції й інші нормативні акти, чинні до трубопровідного транспорту, використана нечисленна судова практика у межах України. Аналізувалися Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Наукова новизна результатів полягає в тому, що дисертація є самостійною, завершеною роботою, першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних проблем відповідальності за пошкодження магістральних трубопроводів. На захист винесено такі нові положення:
1. У роботі вперше визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий, обов язковий безпосередній і альтернативні додаткові об єкти пошкодження об єктів магістральних нафто -, газо- і нафтопродуктопроводів. Наведено додаткову аргументацію про місце кримінально-правової норми про пошкодження об єктів магістральних трубопроводів у системі КК України.
2. Обґрунтовується, що предмети злочину, вказані у ст. 292 КК, з точки зору кримінального закону рівнозначні. Ці предмети характеризуються лише їм властивими загальними ознаками, що мають юридичне значення. До таких ознак слід віднести: а) спеціальне цільове призначення цих предметів; б) придатність їх для нормального функціонування; в) визнання їх джерелами підвищеної небезпечності, а також уведення їх до технічної системи як складових елементів, які забезпечують нормальне функціонування таких джерел; г) функціонування цих предметів суворо регламентовано не лише їхнім технічним призначенням, але й відповідними нормативними приписами, що і визначає їх правовий статус.
3. Оскільки предмет підлягає безпосередній дії при скоєнні цього злочину, у роботі детально розкривається “механізм” завдання шкоди об єкту посягання.
4. Характеризуючи об єктивну сторону складу злочину, автор визначає поняття “пошкодження” і “руйнування” об єктів магістральних трубопроводів, пропонуючи доповнити диспозицію ст. 292, поряд із названими поняттями терміном “інше діяння” для врахування випадків відключення систем управління магістральним трубопроводом, що спричинило пошкодження або руйнування магістрального трубопроводу і технологічно пов язаних з ним систем та інші суспільно небезпечні наслідки, названі в кримінальному законі, що має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, передбаченого у ст. 292.
5. Обґрунтовано можливість ідеальної сукупності розглядуваного злочину не тільки з посяганнями на власність, якою в даному разі є як сам трубопровід і технологічно пов язані з ним системи, так і транспортований продукт, але, і, наприклад, із хуліганством.
6. Розкриваючи зміст наслідків розглядуваного злочину, автором розвинено й удосконалено положення щодо визнання пошкодження й руйнування, а також можливості настання наслідків самостійними видами суспільно небезпечних наслідків.
7. Вперше наголошується, що при скоєнні розглядуваного злочину виникає ієрархія наслідків: перший – пошкодження (руйнування) предмета, другий - порушення нормальної роботи транспорту. Перший із них є проміжним, а другий - похідним.
8. Автор аналізує і показує характер причинного зв язку при вчиненні пошкодження об єктів магістральних трубопроводів, указуючи на його опосередкований характер.
9. Розглядаючи суб єктивну сторону складу злочину, автор аналізує всі комбінації вини, можливі в розглядуваному складі злочину. Вперше теоретично обґрунтовується висновок, що пошкодження об єктів магістральних трубопроводів може бути вчинено як у рамках однієї (умислу або необережності), так і в рамках подвійної форми вини (умислу і необережності).
Дістала подальший розвиток проблема суб єкту аналізованого злочину, що має важливе значення для індивідуалізації покарання і запобігання протиправним учинкам цього роду. Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:
- в науково-дослідній роботі висновки і положення дисертаційного дослідження можуть бути використані як матеріал для обговорення і подальшої розробки проблеми транспортних злочинів;
- у правоприкладній діяльності – при кваліфікації конкретних випадків пошкодження об єктів магістральних трубопроводів;
- у навчальному процесі – при викладі курсу Особливої частини кримінального права, спеціальних курсів про “транспортні злочини”; науково-дослідній роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень уміщених у дисертації, викладено на республіканських конференціях, що відбувалися у Запоріжжі (2000 р.), Харкові (2000 р., 2001 р.) й Одесі (2001 р.), а також обговорено на засіданнях кафедри кримінального права, науково-практичних семінарах які проходили у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (2000 - 2001 р.р.). Публікації. По темі дисертації автором опубліковано три статті в спеціалізованих наукових виданнях і наукова доповідь:
1. Котовенко А.М. О предмете преступления, предусмотренного статьей 781 УК Украины // Проблеми законності : Респ. Міжвідом.наук.зб. / Відп. Ред. Тацій В.Я. – Харків : Нац. Юрид. Акад. України, 2000. - № 41 – С.172-175
2. Котовенко О. М. Об єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов язаних з ними систем // Вісник Академії правових наук України./ - Харків, “Право”, 2001. - № 1 (24). - С. 216-221
3. Котовенко О.М. До питання про “руйнування” магістральних трубопроводів (ст. 292 КК) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 12.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 446-449
4. Котовенко О.М. До питання про об єкт пошкодження магістральних трубопроводів та технологічно пов язаних із ними систем: проблеми кваліфікації та шляхи вдосконалення кримінального законодавства // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 13.- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 388-391
5. Котовенко О.М. Захист кримінальним законодавством України основних прав і свобод людини (на прикладі ст. 781 КК Україні) / Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ти річчя Конвенції про захист прав людини та основних свобод) : Тези доп. та наук. повід. наук.-практ. конфер./ За ред. М.І. Панова. - Харків : Нац. юрид. акад. України, 2000. С.144-145
Структура дослідження. Відповідно до мети, предмета і логіки дослідження дисертація складається з вступу, трьох розділів; у них послідовно розглянено такі елементи складу пошкодження об єктів магістральних трубопроводів, як об єкт і предмет посягання, об єктивна і суб єктивна сторони, а також суб єкт злочину. Такий виклад дає змогу комплексі представити проблему кримінальної відповідальності за пошкодження магістральних трубопроводів і технологічно пов язаних з ними систем. Роботу завершують короткі підсумки, що містять висновки дисертаційного дослідження. Повний обсяг дисертації – 150 сторінок. Кількість використаних джерел – 114 найменувань.
| 
