|
Актуальність дослідження теми. Держава для виконання своїх функцій формує відповідні засоби, що концентруються в бюджетах різноманітних рівнів і цільових фондів. Перехід до ринкових відносин, удосконалення відносин власності визначають основні джерела формування доходної частини бюджету – податки.
Конституція України закріплює найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканність і безпеку [1]. Показово, що ще на початку ХХ ст. М.І. Тургенєв підкреслював, що держава, або, точніше сказати, уряд, нічого не може робити для громадян, якщо громадяни нічого не роблять для держави [2, с.128]. Певним чином перетинаються ці відносини, коли податки, здійснюючи свою регулюючу функцію, прямо або побічно впливають на економічне становище особи. Ефективне управління економікою, податкове регулювання можуть бути реалізовані тільки при об єднанні і взаємодії інтересів особистості й держави, дотриманні принципу взаємної відповідальності. Практично всі громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які знаходяться в Україні, виступають платниками податків, що діють на території України. Тому недосконалість і невизначеність податкового законодавства відбивається на змісті їхніх прав і свобод.
Формування податкової системи України розпочалося на рубежі 1991-1992 років, проте вона ще далека від досконалості. У цілому, система податків з фізичних осіб потребує істотної зміни окремих елементів у сфері як економічного, так і правового регулювання. На жаль, часто норми податкового законодавства нечіткі й суперечливі, що відбивається на реалізації громадянами приписів правових норм, виконанні ними конституційного обов язку по сплаті податків, мірах відповідальності за порушення законодавства про податки, а звідси, звичайно, і на формуванні доходної частини бюджету. Абсолютна зміна чинних правових податкових механізмів навряд чи має сенс, тому що може призвести до хаосу й заміни вже зрозумілих для платників норм. Тому внесені зміни повинні мати послідовний, поступовий характер або припускати перехідні положення.
Досліджуючи фінансово-правову літературу сучасного періоду, важливо підкреслити її певну особливість. Справа в тому, що переважно література, у якій досліджуються проблеми податкового права, подана підручниками, науково-методичними й довідковими посібниками. Саме тому достатньо часто в роботі ми посилаємося на дані видання, вступаємо з їхніми авторами в полеміку. Теоретичні дослідження, на жаль, є винятком. У ході дисертаційного дослідження, аналізуючи розглядувані питання, ми вважаємо за доцільне звернутися до матеріалу, що характеризує систему податків з фізичних осіб не тільки в Україні. Достатня кількість проблем, що виникають при формуванні ефективної податкової системи, характерна, наприклад, і для Російської Федерації, і для інших держав. Тому, на нашу думку, є важливим здійснення їх комплексного аналізу, порівняння запропонованих шляхів по їх вирішенню.
Таким чином, дослідження і розв язання основних проблем правового регулювання статусу фізичних осіб – платників податків, функціонування правового механізму податків з останніх має важливе теоретичне і практичне значення. Наукових праць, у яких розглядалися б теоретичні і практичні сторони порушених нами проблем, дотепер існує небагато. Цим і пояснюються вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність і значення.
Несправедливо було б підкреслювати повну нерозробленість даного виду фінансово-правових відносин. Велику спадщину з питань оподаткування і фінансової науки в цілому становлять фундаментальні праці П.П. Гензеля, Д. Боголєпова, О.О. Ісаєва, В.О. Лебедєва, Д.М. Львова, М. Фридмана, А.Ф. Менькова, І.Х. Озерова, К.Г. Рау, П.І. Тарасова, М.І. Тургенєва, Ф. Нітті, Л.В. Ходського.
Теоретичну основу дисертації склали публікації провідних учених-правознавців: С.С. Алексєєва, Б.К. Бегичева, Я.Р. Веберса, Н.В. Вітрука, С.М. Братуся, С.О. Комарова, О.В. Міцкевича, П.М. Рабіновича, Р.Й. Халфиної, І.А. Ямпольської, Л.Н. Яснопольського. Значний внесок у розвиток теорії та практики оподаткування зробили вчені радянського періоду: С.Д. Ципкін, М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, В.В. Бесчервних, Ф.С. Массаригін, М.А. Гурвич, П.В. Мікеладзе, Д.В.Бурмистров, які розглядали фундаментальні проблеми фінансового права в цілому, а також їх окремі аспекти, на які автор звертає увагу у своїй дисертації.
Безпосередній вплив на формування висновків і положень поданої до захисту дисертаційної роботи мали також праці науковців Російської Федерації: Д.М. Бахраха, О.Б. Борисова, О.В. Бризгаліна, Д.В. Вінницького, О.М. Горбунової, В.В. Гриценко, В.І. Гурєєва, Н.І. Гусан, Є.Н. Євстигнєєва, О.М. Козиріна, Н.А. Куфакової, І.І. Кучерова, О.В. Мещерякової, С.Г. Пепєляєва, М.Б. Разгільдієвої, Н.І. Хімічевої, Д.Г. Черника. При дослідженні основних проблем дисертації була використана також робота Р. Дорнберга.
Серед українських учених, які досліджують питання оподаткування, проблеми податкового законодавства України, варто виділити публікації: Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, Д.А. Бекерської, Г.В. Бех, О.В. Бакун, О.С.Вишневецького, П.Т. Геги, Л.М. Долі, С.Т. Кадькаленко, І.Є. Кринницького, Д.А. Кобильніка, М.П. Кучерявенка, Т.Є. Кушнарьової, П.С. Пацурківського, М.О. Перепелиці, В.О. Предборського, В.М. Федосова.
Проте в цілому в податковому праві вивченню оподаткування фізичних осіб, аналізу систем податків і зборів з них приділено недостатньо уваги. Найчастіше розглядувана тема розроблялася паралельно з дослідженням загальних проблем предмета фінансового й податкового права, особливостей фінансових і податкових правовідносин, характеристики суб єктів податкового права, а низка важливих питань не порушені й дотепер, а вони, на наш погляд, потребують теоретичного осмислення, систематизації, узагальнення накопиченого матеріалу й аргументації на цій основі положень, висновків і пропозицій, які й викладені в даному дослідженні.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Донецького інституту внутрішніх справ МВС України 29 грудня 1999 р. (протокол № 5). Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямків, фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на 1995-2000 роки (додаток № 2 до рішення колегії МВС України від 28.02.95 р. № 4км/2), а також до Наказу МВС України "Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти і вузівської науки на період із 2001 до 2005 року" від 11.05.01 р. № 356.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є системний теоретичний аналіз і розробка пропозицій по вдосконаленню визначальних елементів правових механізмів податків з фізичних осіб; підготування на цій основі рекомендацій по викладенню законодавчого регулювання податків з фізичних осіб.
Досягнення зазначеної мети обумовлено постановкою і рішенням таких завдань:
- визначити правовий статус фізичних осіб як платників податків;
- проаналізувати нормативно-правову базу прибуткового оподаткування фізичних осіб;
- окреслити місце й роль прибуткового оподаткування в податковій системі України;
- обґрунтувати необхідність законодавчого закріплення майнового оподаткування фізичних осіб;
- аргументувати пропозицію про введення єдиного податку на майно фізичних осіб;
- проаналізувати нормативну базу, що регулює непряме оподаткування в Україні;
- розглянути основні елементи податку на додану вартість й акцизного збору і розкрити особливості їхнього правового регулювання стосовно фізичних осіб; обгрунтувати віднесення податку на промисел до специфічних непрямих податків, що припускає в якості платників виключно фізичних осіб;
вивчити зарубіжний досвід застосування податкового законодавства і запропонувати внести зміни до податкового законодавства України. Об єктом дослідження є суспільні відносини по встановленню, стягуванню, скасуванню й надходженню податків з фізичних осіб у відповідні бюджети, регульовані нормативно-правовими актами.
Предметом дослідження є теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання податків, платниками яких виступають фізичні особи. Розглянуто їхню сутність і виявлено значення податків з фізичних осіб у податковій системі України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання правової і соціальної дійсності застосовувався з позицій принципів цілісності, загальності, взаємного зв язку і взаємозумовленості змін. На підставі цього вирішення поставлених завдань здійснювалося в єдності розгляду соціального змісту та юридичної форми. Безпосереднім доповненням цього методу став метод системного аналізу, що виявився в розгляді як конкретних елементів правового механізму податків, так і їхньої сукупності.
У роботі були використані також спеціальні методи: формально-логічний, логіко-юридичний, системно-функціональний. Історико-правовий метод дозволив простежити становлення прибуткового оподаткування фізичних осіб і тенденції розвитку системи непрямих податків. Порівняльно-правовий метод застосовано при аналізі нормативно-правової бази, що закріплює встановлення і стягування аналізованих у цьому дослідженні податків в Україні, Російської Федерації, Німеччині. На підставі статистичного методу деталізується місце й роль податків з фізичних осіб у податковій системі України.
У дисертації поряд із творами фахівців у сфері фінансового права використовувалися також праці з філософії, загальної теорії держави і права, економічної теорії, галузевих правових наук.
Положення й висновки дисертаційного дослідження грунтуються на Конституції України, аналізі чинного законодавства України, нормативно-правових актів органів державної податкової адміністрації та органів місцевого самоврядування. При написанні дисертації розглянуто дореволюційні видання вчених-фінансистів, дореволюційне податкове законодавство. Для одержання достовірних результатів були проаналізовані статистичні дані державної податкової адміністрації України по Донецькій області про зареєстрованих фізичних осіб – платників податків з окремих видів податків і сум надходжень від сплати відповідних податків із 1997 по 2001 роки.
Логіка дослідження проблем, порушених у дисертації, полягає в послідовному переході від аналізу елементів правового механізму податків, платниками яких виступають фізичні особи, до висновків узагальнюючого характеру.
Інформаційною й емпіричною базою дисертаційного дослідження послужили законодавчі акти, акти органів податкової та митної служби, а також публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні дані.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що дисертація є першим в українській правовій літературі монографічним дослідженням теоретичних проблем правового регулювання податків, платниками яких виступають фізичні особи. У роботі вперше зроблена спроба провести на підставі системного підходу комплексне дослідження основ і перспектив застосування в Україні єдиного податку на майно фізичних осіб. Елементи наукової новизни знайшли своє відбиття в таких положеннях:
1. По-новому аргументовано розмежування податкової правосуб`єктності платників на загальну і спеціальну на підставі принципу резидентства. Податкові резиденти із загальною правосуб`єктністю наділені всім комплексом обов`язків і прав, тоді як спеціальна правосуб`єктність нерезидентів формується відповідно до обов язків з доходів отриманих із джерел в Україні. 2. Дається авторське визначення прибуткового податку як прямого податку, що сплачується фізичними особами безпосередньо або через податкових агентів із доходів, одержуваних від усіх джерел протягом податкового періоду. 3. Запропоновано новий підхід у визначенні платників прибуткового податку, якими визнаються фізичні особи, які є податковими резидентами (за доходами з усіх джерел) і податковими нерезидентами (за доходами із джерел в Україні). 4. По-новому сформульовано визначення об`єкта прибуткового податку як сукупного оподатковуваного доходу, який отриманий фізичною особою за календарний рік і складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів. Уперше зроблено акцент на необхідності закріплення категорії «доход» на законодавчому рівні, а так само і класифікації доходів за видами, що підлягають обкладенню прибутковим податком. 5. Уперше аргументовано обов`язкове визначення і закріплення податкового періоду як єдиного обліково-звітного періоду, після закінчення якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті. 6. По-новому доводиться необхідність відокремленого правового регулювання оподаткування майна фізичних осіб від юридичних. Аргументується введення в Україні єдиного податку на майно фізичних осіб (як рухоме, так і нерухоме). 7. Уперше обґрунтовується положення, що фактичними платниками непрямих податків є фізичні особи які після всіх етапів перекладення податків купують продукцію, ціна якої містить податок на додану вартість або акцизний збір. 8. Запропоновано авторський варіант структури законодавчих актів, що регулюють сплату непрямих податків. Розділ перший повинен включати загальні норми для юридичних і фізичних осіб; розділ другий – норми, що деталізують оподаткування виключно юридичних осіб; розділ третій – визначати порядок оподаткування фізичних осіб. 9. На підставі аналізу ознак непрямих податків уперше пропонується віднести податок на промисел до специфічного непрямого податку, що припускає платниками виключно фізичних осіб. 10. Запропоновано авторські варіанти проектів Законів України: «Про прибутковий податок з фізичних осіб», «Про податок на майно фізичних осіб», «Про податок на промисел».
Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження. Науково-практична значимість дослідження має декілька аспектів: науково-дослідницький, правотворчий, навчальний, правоохоронний.
Науковий аспект припускає використання матеріалів дисертації у процесі вивчення й розробки проблем регулювання податків, платниками яких виступають фізичні особи.
Правотворчий виявляється в тому, що висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при підготовці Податкового кодексу України (в основному з питань Особливої частини) і податкових законів.
У правоохоронній сфері висновки роботи можуть послужити при вирішенні колізій, що виникають у процесі застосування нормативно-правових актів, що регулюють оподаткування.
У навчальному процесі положення й висновки дисертаційного дослідження можуть бути застосовані при підготовці лекцій з курсів "Фінансове право", "Податкове право", а також при написанні відповідних підручників і навчальних посібників.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, теоретичні положення за темою дисертаційного дослідження викладено в опублікованих автором роботах: 1) Деякі проблеми податкового законодавства України // Зб. наук. пр. – Донецьк: Ін – т внутр. справ МВС України, 2000. - № 1. – С. 127-136. 2) Підстави розмежування відповідальності за порушення податкового законодавства // Зб. наук. пр. – Донецьк: Ін – т внутр. справ МВС України, 200. - № 4. – С. 54-62. 3) Податок на промисел як специфічний вид непрямих податків // Вісник Львівського ін – ту внутр. справ МВС України, 2001. - № 2. – С. 237-244. 4) Акцизний збір у системі непрямого оподаткування // Вісник Луганського ін – ту внутр. справ МВС України, 2001. - № 4. – С. 92-98. 5) Деякі проблеми оподаткування майна фізичних осіб в Україні // Зб. наук. пр. – Донецьк: Ін – т внутр. справ МВС України, 2002 - № 1. – С. 104-111.
Окремі положення дисертації були висвітлені на двох науково-практичних конференціях, що проводилися Донецьким інститутом внутрішніх справ МВС України "Закон і неповнолітні" (листопад 2000 р.) і "Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності" (квітень 2001 р.), а також на науковій конференції, проведеній Академією державної податкової служби України "Актуальні проблеми розвитку податкової системи України в сучасних соціально-економічних умовах" (квітень 2001 р.) та на науковій конференції молодих учених "Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності", проведеній Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого (грудень 2001 р.).
|
