|
Актуальність теми дослідження. Одним із основних напрямів державної політики щодо розвитку сільського господарства є реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств (далі – сільгосппідприємств), спрямована на зміну суті і характеру земельних, майнових, управлінських, трудових та інших суспільних відносин у аграрному секторі економіки України. Відповідно до Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року № 1529/99 у стислі строки по всій Україні майже всі колективні та інші недержавні сільськогосподарські підприємства, засновані на колективній формі власності, були перетворені у різноманітні аграрно-правові форми на основі паювання землі і майна. Так, із 11393 недержавних сільгосппідприємств було створено 2966 приватних (приватно-орендних) підприємств, 6047 товариств з обмеженою відповідальністю, 551 акціонерне товариство, 3263 сільськогосподарських кооперативів, 1212 селянських (фермерських) господарств та інші суб єкти господарювання.
Водночас у процесі реформування аграрного сектора економіки виникли проблеми, пов язані з правовими підставами і порядком реструктуризації сільгосппідприємств, визначенням правового становища новоутворених суб єктів аграрного підприємництва, правового режиму їх земель і майна, реалізацією права на земельну частку (пай), на майновий пай. Практично не вирішеними залишаються питання зайнятості колишніх працівників та членів недержавних сільськогосподарських підприємств. Крім того, поспішне здійснення реформування в аграрному секторі економіки у ряді господарств супроводжувалось порушенням вимог чинного законодавства при вирішенні питань, пов язаних із паюванням землі і майна, укладенням угод на оренду землі та розрахунками за її оренду, раціональним використанням землі.
Наявність цих та інших проблем зумовлена недосконалістю чинного аграрного і земельного законодавства, відсутністю спеціального закону щодо реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, наявністю великої кількості відомчих нормативно-правових актів, які в більшості своїй мають рекомендаційний характер, недосконалістю локальних правових актів, на підставі яких здійснювалось реформування у сільському господарстві.
В юридичній науці дослідження правових питань реструктуризації сільськогосподарських підприємств недержавної форми власності в Україні практично не проводились. Наявні окремі публікації у різних виданнях висвітлюють лише окремі аспекти цих процесів без комплексного підходу до з ясування суті реструктуризації у сільському господарстві. Відсутність науково-теоретичних досліджень з правових питань реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств суттєво впливає на якість законодавчого забезпечення реалізації прав громадян, юридичних осіб у сфері сільськогосподарського виробництва. Недостатня науково-теоретична розробка правових аспектів реструктуризації сільгосппідприємств недержавної форми власності, наявність значних недоліків та прогалин у правовому забезпеченні реструктуризації як одного із напрямків аграрної реформи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи по бюджетній темі № 97116 “Дослідження державно-правового механізму забезпечення аграрної, земельної реформи і одержання екологічно безпечної сільськогосподарської продукції” (№ державної реєстрації 0197U003329), яка виконувалась на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор дисертації особисто підготувала розділ до проекту Аграрного кодексу України “Особливості правового регулювання реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств”.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи – провести науково-теоретичний аналіз правових аспектів реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств і на цій основі сформулювати наукові висновки і внести конкретні пропозиції з удосконалення законодавства у сфері реформування аграрного сектора економіки України.
Виходячи з мети дослідження, його задачами є ґрунтовне вивчення загальнотеоретичної, спеціально-юридичної, економічної та історичної літератури з обраної теми дослідження, узагальнення практики реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, а також аналіз стану нормативно-правового забезпечення реформування правовідносин в сільськогосподарських підприємствах у процесі їх реструктуризації, визначення правової природи таких понять, як реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств, земельна частка (пай), право на земельну частку (пай), майновий пай, право на майновий пай, договір оренди земельної частки (паю), формулювання пропозицій з вдосконалення нормативно-правового забезпечення реструктуризації сільськогосподарських підприємств недержавної форми власності.
Об єкт і предмет дослідження. Об єктом дослідження є правовідносини, які складаються у зв язку із реструктуризацією недержавних сільськогосподарських підприємств і потребують належного правового регулювання.
Предметом дослідження є реструктуризація недержавних сільгосппідприємств як правова категорія, правовий режим майна, земель та зайнятості у процесі реструктуризації, основні способи реструктуризації та організаційно-правові форми створених в результаті реструктуризації суб єктів аграрного підприємництва. Предметом дослідження також є законодавчі акти, зокрема Конституція України, закони України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, положення, рекомендації органів державної виконавчої влади, які регулюють реформування внутрішніх і зовнішніх відносин та реорганізацію (ліквідацію) сільгосппідприємств, практика їх застосування, наукові дослідження з проблем здійснення реструктуризації сільськогосподарських підприємств як складової аграрної реформи.
Методи дослідження. Дослідження проведено на основі таких методів наукового пізнання, як історичний, структурно-функціональний, формально-логічний, системного аналізу і синтезу. Історичний метод покладений в основу висвітлення особливостей зміни відносин власності на майно та землю у процесі реструктуризації недержавних сільгосппідприємств, структурно-функціональний метод застосовувався при визначенні складових елементів реструктуризації підприємств як комплексного явища, дослідженні етапів реформування відносин власності на землю та майно у процесі реструктуризації. За допомогою формально-логічного методу в роботі сформульовані визначення реструктуризації сільгосппідприємств недержавної форми власності як правової категорії, реформування відносин власності на майно та землю, земельної частки (паю), права на земельну частку (пай), майнового паю, права на майновий пай. Методи системного аналізу та синтезу були використані при дослідженні реструктуризації сільгосппідприємств як комплексу заходів, спрямованих на зміну структури як внутрішніх, так і зовнішніх відносин у підприємствах, при визначенні особливостей правового режиму майна, земель та зайнятості у процесі реструктуризації, при дослідженні реорганізації і ліквідації як способів реструктуризації підприємств.
Теоретичною базою дослідження стали наукові праці відомих вчених-правознавців в галузі колгоспного, сільськогосподарського, аграрного та земельного права радянського періоду Г.О. Аксеньонка, Л.М. Баховкіної, Г.Ю. Бистрова, С.О. Боголюбова, Л.І. Дембо, Б.В. Єрофеєва, Ю.Г. Жарікова, І.О. Іконіцької, П.Д. Індиченка, М.Д. Казанцева, А.М. Каландадзе, М.І. Козиря, М.І. Краснова, І.М. Миронця, В.Л. Мунтяна, М.Т. Осіпова, І.В. Павлова, О.А. Рускола, І.О. Середи, М.О. Сиродоєва, О.М. Турубінера, В.З Янчука, інших видатних вчених.
В основу дисертаційної роботи покладені дослідження українських вчених-правників, присвячені проблемам реформування земельних, майнових, трудових, управлінських відносин в недержавних сільськогосподарських підприємствах, реорганізації та ліквідації підприємств, авторами яких є В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, Ц.В. Бичкова, О.А. Вівчаренко, О.М. Вовк, В.К. Гуревський, М.С. Долинська, О.І. Заєць, Н.В. Ільницька, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулинич, І.М. Миронець, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.О. Погрібний, Т.П. Проценко, В.І. Семчик, І.О. Середа, А.М. Статівка, Н.І. Титова, В.Ю. Уркевич, В.І. Федорович, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.В. Янчук, В.З. Янчук та інші науковці. В дослідженні використані наукові розробки відомих українських вчених-фахівців в галузі цивільного та господарського права Д.В. Бобрової, О.М. Вінник, О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, О.А. Підопригори, Г.В. Пронської, В.В. Чанкіна, Я.М. Шевченко, В.С. Щербини та інших вчених.
При дослідженні правових аспектів реструктуризації сільськогосподарських підприємств використані роботи вчених-економістів І.Ф. Баланюка, А. Берлача, О.А. Бугуцького, П.І. Гайдуцького, В.В. Зіновчука, Г.І. Купалової, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, Л.О. Шепотько, М.М. Федорова, В.В. Юрчишина та інших відомих вчених.
Порівняльний аналіз законодавства, яке регулює питання реструктуризації сільськогосподарських підприємств, було проведено з використанням наукових досліджень зарубіжних вчених-правників З.С. Бєляєвої, Г.Ю. Бистрова, С.О. Боголюбова, М.М. Вєдєніна, А.Є. Галіновської, Ю.Г. Жарікова, І.О. Іконіцької, Є.Л. Мініної, В.П. Мозоліна, О.І. Крассова, М.І. Козиря, М.М. Осокіна, В.В. Петрова, О.А. Самончик, В.В. Устюкової, Г.В. Чубукова, Л.П. Фоміної, Г.І. Шмельова та інших вчених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в юридичній науці України проведено комплексний аналіз правових аспектів реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, зроблені науково-теоретичні висновки і сформульовані пропозиції щодо вдосконалення чинного аграрного та земельного законодавства України у цій сфері. Новизна дослідження характеризується положеннями, які виносяться на захист:
1. Теоретичні висновки про те, що:
а) з правової точки зору реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств – це врегульована нормами права система організаційно-економічних, правових та інших заходів, спрямованих на зміну суті і характеру відносин власності на землю і майно підприємства, трудових та управлінських відносин (як внутрішніх, так і зовнішніх) шляхом реорганізації підприємств чи їх ліквідації з метою створення на засадах приватної власності на землю та майно нових суб єктів підприємницької діяльності ринкового типу у агропромисловому комплексі України. Реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств є самостійною правовою категорією, яку слід відмежовувати від реформування підприємства, його реорганізації, організаційної перебудови, приватизації та роздержавлення;
б) реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств є комплексним правовим явищем і включає наступні складові: реформування як внутрішніх, так і зовнішніх майнових, земельних, управлінських правовідносин, а також внутрішніх трудових правовідносин;
в) правовими способами реструктуризації недержавного сільськогосподарського підприємства є його реорганізація та ліквідація, які можуть застосовуватись як окремо, так і в поєднанні;
г) реструктуризація недержавних сільськогосподарських підприємств має базуватись на таких правових принципах: законність реструктуризації; стабільність законодавчого забезпечення реструктуризації; добровільність здійснення реструктуризації та самостійність членів підприємства у обранні методів реструктуризації і організаційно-правових форм суб єктів аграрного підприємництва; комплексність реструктуризації; поєднання приватної власності на землю та інші засоби виробництва з колективною формою організації праці; соціальна справедливість, охорона та захист прав і законних інтересів пенсіонерів, найманих працівників та членів підприємства у процесі реструктуризації; рівність всіх членів підприємства та пенсіонерів у реалізації суб єктивних прав в процесі реструктуризації; охорона, раціональне використання та відтворення земель та інших природних ресурсів; економічна підтримка державою реструктуризованих підприємств та заохочення підприємств до реструктуризації; врахування регіональних особливостей реструктуризації сільськогосподарських підприємств недержавної форми власності.
2. Наукові визначення таких правових категорій, як:
а) майновий пай – це розрахована в порядку, передбаченому чинним законодавством, частина належного на праві колективної власності майна недержавного сільськогосподарського підприємства, яка визначає долю участі члена підприємства в пайовому фонді майна членів підприємства, залежну від його трудового внеску, що може бути в установленому чинним законодавством порядку витребувана в натурі, грошах або цінних паперах;
б) земельна частка (пай) – це оцінена в грошовому виразі та визначена в умовних кадастрових гектарах частина переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь недержавного сільськогосподарського підприємства, яка визначає рівновелику долю участі члена підприємства в земельному пайовому фонді господарства і може бути в установленому чинним законодавством порядку витребувана в натурі (на місцевості) у самостійну земельну ділянку.
3. Висновок про те, що суб єктивне право на майновий пай слід розглядати у законодавчій і правозастосовчій практиці як гарантоване нормами права і посвідчене свідоцтвом про право власності на майновий пай (майновим сертифікатом) право вимоги власника майнового сертифікату про щорічне нарахування частини прибутку на власний майновий пай, а також про виділення майнового паю в натурі, грошах або цінних паперах, яке має зобов язальний характер і може бути переуступлене іншій особі (юридичній чи фізичній) шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни або передачі у спадщину цього права.
4. Висновок про те, що суб єктивне право на земельну частку (пай) слід розглядати у законодавчій і правозастосовчій практиці як гарантоване нормами законодавства і посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) право громадянина України чи юридичної особи України вимагати виділення конкретної земельної ділянки в натурі (на місцевості), яке має зобов язальний характер і характеризується особливим суб єктним складом, змістом, підставами його набуття та припинення.
5. Обґрунтування необхідності розробки і прийняття спеціальної Державної програми забезпечення зайнятості у процесі реформування аграрного сектора економіки, в якій визначити наступні шляхи забезпечення зайнятості: стимулювання реструктуризованих підприємств до збереження існуючих та створення нових робочих місць; розвиток малого і сімейного бізнесу, створення малих промислових підприємств в сільській місцевості, залучення звільнених працівників до роботи у соціальній сфері села; трудова міграція працівників з метою перерозподілу робочої сили між трудонедостатніми та трудонадлишковими регіонами; сезонна зайнятість сільського населення та оплачувані громадські роботи; залучення приватного сектора у сільській місцевості до рекреаційно-туристичного підприємництва та підсобної діяльності у сфері туризму (сільського зеленого туризму); професійне навчання і перепідготовка незайнятих працею сільських жителів; самозайнятість сільського населення.
6. Науково-обґрунтовані пропозиції з удосконалення чинного законодавства в частині зміни назви документа, який посвідчує право на майновий пай члена недержавного сільськогосподарського підприємства; зменшення ставки державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину права на майновий пай; звільнення від податку на додану вартість операції з виділення майна в натурі, грошах або цінних паперах суб єктам права на майновий пай у процесі реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств; вилучення земельної частки (паю) із переліку об єктів плати за землю; спрощення процедури ліквідації недержавних сільськогосподарських підприємств у процесі їх реструктуризації; внесення змін до ряду статей Земельного кодексу України; прийняття Аграрного кодексу України.
7. Висновок про необхідність розробки і прийняття комплексного законодавчого акта - Закону України “Про реструктуризацію недержавних сільськогосподарських підприємств”, структура якого додається до дисертації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання наукових положень дослідження в процесі розробки законодавства про реструктуризацію недержавних сільськогосподарських підприємств, у практиці застосування норм чинного законодавства в сфері реформування земельних і майнових відносин, забезпечення зайнятості населення, у процесі підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, при викладенні курсів “Аграрне право” та “Земельне право”, спецкурсів із земельного та аграрного права, при реалізації та захисті майнових та земельних прав громадян при реформуванні аграрного сектора економіки, в процесі пропаганди основних напрямів аграрної і земельної реформи на сучасному етапі.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані у навчальному процесі на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відображені в 6 самостійних наукових статтях та 2 статтях у співавторстві із В.В. Носіком (із них 6 у фахових виданнях), науковій доповіді на кафедрі трудового, земельного і екологічного права юридичного факультету, 7 доповідях на наукових конференціях (щорічних наукових конференціях “Дні науки Національного університету “Києво-Могилянська академія” 1999 року та 2000 року; щорічних студентських конференціях “Дні науки на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка” 1998 року та 2000 року; Міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи вдосконалення приватизації та оцінки землі в Україні”, 24-26 листопада 1999 року, м. Суми; Міжнародній науково-практичній конференції “Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи”, 18-19 жовтня 2000 року, м. Київ; Науково-практичній конференції “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання”, 8 грудня 2000 року, м. Запоріжжя).
Особистий внесок здобувача при написанні двох статтей у співавторстві із В.В. Носіком, полягає у визначенні права на земельну частку (пай) як права відносного, класифікації суб єктів права на земельну частку (пай) та способів його набуття і припинення, формулюванні визначення права на земельну частку (пай), обґрунтуванні необхідності внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 грудня 1996 року “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”. Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора:
1) Коваленко Т.О. Правові питання реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юридичні науки. Випуск 37. – 2000. – С. 51-57.
2) Коваленко Т.О. Правовідносини у сфері паювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 2. – С. 156-163.
3) Коваленко Т.О. Правові аспекти реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств // Право України. – 2001. - № 2. – С. 87-91.
4) Коваленко Т.О. Реалізація права на земельну частку (пай) // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 10. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 388-391.
5) Коваленко Т.О. Правова природа майнового паю // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 121: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 46-49.
6) Носік В., Коваленко Т. Щодо правової природи земельної частки (паю) // Право України. – 2000. - № 3. – С. 48-53.
7) Носік В.В., Коваленко Т.О. Захист права на земельну частку (пай) // Актуальні питання приватизації та оцінки земель. Збірник наукових праць. Під ред. Б.А. Семененка. За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції “Шляхи вдосконалення приватизації та оцінки землі в Україні”, 24-26 листопада 1999 року, м. Суми. – Суми.: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. – С. 27-32.
8) Коваленко Т.О. Право на земельну частку (пай): підстави набуття // Актуальні питання приватизації та оцінки земель. Збірник наукових праць. Під ред. Б.А. Семененка. За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції “Шляхи вдосконалення приватизації та оцінки землі в Україні”, 24-26 листопада 1999 року, м. Суми. – Суми.: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 1999. – С.48-54.
9) Коваленко Т.О. Правові аспекти реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств // Наукові записки. Національний університет “Києво-Могилянська Академія”. Том 9. Спеціальний випуск. У двох частинах. Частина II. – 1999. - С. 242-243.
10) Коваленко Т.О. Правові питання реорганізації недержавних сільськогосподарських підприємств // Наукові записки. Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Том 18. Спеціальний випуск. У двох частинах. Частина 1. – К.: Видавничий дім “КМ Academia”, 2000. - С. 184-185.
11) Коваленко Т.О. Правова природа майнового паю // “Проблеми формування ринкової економіки. Спеціальний випуск. Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи”. Міжвідомчий науковий збірник. Спеціальний випуск. / К.: КНЕУ, 2000. - С. 317-319.
12) Коваленко Т.О. Особливості правового регулювання реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств // Звіт про науково-дослідну роботу по темі “Дослідження державно-правового механізму забезпечення аграрної, земельної реформи і одержання екологічно безпечної сільськогосподарської продукції” № 97116 (№ державної реєстрації 0197U003329). – К.: Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка, 2000. – С. 38-41.
Структура дослідження обумовлена метою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, додатків, списку використаної літератури, який охоплює значну кількість національних нормативних актів, які регулюють здійснення реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, матеріали практики, публікації вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі права, економіки, сільського господарства.
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її розробки у науковій літературі, визначаються мета і задачі дослідження, його об єкт і предмет, методологічна і науково-теоретична основа дослідження, наукова новизна роботи та її практичне значення, положення і пропозиції, які виносяться на захист.
Перший розділ “Поняття, особливості і правові принципи реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств за законодавством України” присвячений аналізу поняття реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств як правової категорії. На основі дослідження чинних нормативно-правових актів та спеціальної літератури запропоновано визначення реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, визначено зміст реструктуризації, її способи та правові принципи, проаналізовано основні недоліки сучасного нормативно-правового регулювання реструктуризації підприємств, обґрунтовано необхідність комплексного правового регулювання реструктуризації сільгосппідприємств недержавної форми власності.
Другий розділ “Особливості правового режиму майна, земель та зайнятості у процесі реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств” присвячений дослідженню особливостей зміни суті майнових і земельних відносин у процесі реструктуризації сільськогосподарських підприємств, а також правовому забезпеченню зайнятості громадян при реструктуризації. В ході дослідження автор визначає складові реформування майнових та земельних відносин при реструктуризації сільгосппідприємств, аналізує правову природу майнового паю, права на майновий пай, земельної частки (паю), права на земельну частку (пай), договору оренди земельної частки (паю), визначає правові аспекти зміни відносин власності на майно та землю при реорганізації підприємства, досліджує законодавче забезпечення реформування відносин власності на об єкти соціальної сфери села, погашення заборгованості сільгосппідприємств у процесі їх реструктуризації, забезпечення зайнятості осіб, які звільняються у зв язку із реструктуризацією, обґрунтовує необхідність вдосконалення чинного законодавства у цій сфері.
Третій розділ “Правові способи реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств” присвячений аналізу питань реорганізації та ліквідації недержавних сільськогосподарських підприємств у процесі їх реструктуризації. Автор визначає переваги та недоліки реорганізації та ліквідації як способів реструктуризації, аналізує особливості різних організаційно-правових форм аграрного підприємництва, які виникають в результаті реструктуризації сільгосппідприємств, досліджує особливості добровільної і примусової ліквідації, обґрунтовує необхідність вдосконалення чинного законодавства.
У висновках формулюються наукові визначення реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств, реформування відносин власності на землю та майно у процесі реструктуризації, майнового паю, права на майновий пай, земельної частки (паю), права на земельну частку (пай), пропонується ряд змін до Земельного кодексу України, Законів України “Про податок на додану вартість”, “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, “Про плату за землю”, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, обґрунтовується необхідність прийняття Закону України “Про реструктуризацію недержавних сільськогосподарських підприємств” та Державної програми забезпечення зайнятості у процесі реформування аграрного сектора економіки.
|
