|
Новий етап розвитку нашого суспільства знайшов свій вияв у багатьох державотворчих процесах в Україні, зумовив більш глибокий, всебічний розгляд та опрацювання багатьох теоретичних та практичних проблем національної правової системи. Особливої ваги цей процес набув після прийняття нової Конституції України - Основного закону, який встановив засади демократичного устрою нашої країни. Однією з важливих державних проблем є вдосконалення правового регулювання в галузі міжнародного приватного права, норми якого посідають чільне місце при реалізації і захисті прав людини.
Актуальність теми. У сучасній юридичній теорії та практиці міжнародного приватного права проблема захисту порушених прав у відносинах, ускладнених іноземним елементом, набуває особливого сенсу. Необхідність захисту прав осіб, яка є очевидною, з новою силою заявила про себе у зв язку із стрімким розвитком засобів масової інформації, туризму, міграції.
Реалізація прав осіб у відносинах, ускладнених іноземним елементом, досить часто приводить до порушення прав інших і, як наслідок – заподіяння шкоди. Намітилася тенденція до розширення сфери деліктних зобов язань та їх диверсифікація. Результатом цього є стрімке зростання кількості позовів, серед яких окреме місце посідають справи по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди.
Розбіжності в регулюванні відносин, зокрема деліктних відносинах, ускладнених іноземним елементом, обумовлюють необхідність існування певних узгоджених колізійних положень, що покликані захистити порушені права особи у міжнародному приватному праві. З урахуванням цього актуальним є дослідження теоретичних та практичних аспектів, пов язаних із застосуванням колізійних та матеріально-правових норм інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.
Актуальність дослідження викликана і триваючими європейськими та світовими процесами уніфікації та гармонізації законодавства, в зв язку з чим постає необхідність в застосуванні ефективного правового механізму захисту прав особи, важливу роль в якому посідає цивільно-правова відповідальність за заподіяну моральну (немайнову) шкоду.
Реалізація відповідних рекомендацій і пропозицій щодо розширення сфери застосування одного із засобів захисту цивільних прав, яким виступає інститут моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, відповідало б вимогам врегулювання правових відносин на якісно новому рівні, який би узгоджувався із світовими та європейськими стандартами.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України”, номер проекту 97128 і темою наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України”, номер проекту 97132. Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві й розробка на цій основі науково-теоретичних рекомендацій щодо застосування колізійних і матеріально-правових норм у відносинах, ускладнених іноземним елементом.
Відповідно до поставленої мети були визначені наступні задачі: - дослідити поняття та зміст інституту моральної (немайнової) шкоди в доктрині, законодавстві та судовій практиці України та іноземних країн із врахуванням історичних аспектів становлення та розвитку інституту та сучасних тенденцій його розвитку;
- дослідити колізійні та матеріально-правові питання застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві;
- визначити тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві;
- провести порівняльно-правовий аналіз норм інституту моральної (немайнової) шкоди в українській та іноземних доктринах, законодавстві та судовій практиці;
- виявити особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в деліктних відносинах;
- виявити особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах;
- дослідити питання оцінки розміру моральної (немайнової) шкоди в іноземній та українській судовій практиці.
Об єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, ускладнені іноземним елементом, що пов язані із застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.
Предметом дисертаційного дослідження є колізійні та матеріально-правові норми інституту моральної (немайнової) шкоди законодавства зарубіжних країн та міжнародних договорів, що регулюють питання у відносинах, ускладнених іноземним елементом.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації склали загальнонаукові і спеціально-наукові методи дослідження. З числа загальнонаукових методів дослідження застосовувалися філософські, матеріалістичні методи пізнання суспільного розвитку, засновані на визнанні його об єктивності і відомої закономірності. Із спеціально-наукових методів в дисертаційному досліджені дисертант використовував метод порівняльного правознавства (порівняльно-правовий метод), за допомогою якого досліджувалися подібні відносини по використанню інституту моральної (немайнової) шкоди в різних правових системах, досліджувався юридичний зміст інституту, причини його появи в конкретному національному правопорядку, форми розвитку, що дозволило виділити в ньому національно-специфічні і інтернаціональні (універсальні) риси; метод комплексного аналізу використовувався для дослідження інституту моральної (немайнової) шкоди з метою врахувати явища не ізольовано, а у взаємозв язку з іншими, як похідними, так і попередніми, що входять не тільки в предмет цивілістичної науки, але й носять змішаний характер, оскільки діагностування заподіяної моральної (немайнової) шкоди неможливо без медичних та психологічних досліджень, в той час як методики оцінки заподіяної шкоди в переважній більшості базуються на математичних дослідженнях; метод системного аналізу використовувався для розгляду інституту моральної (немайнової) шкоди як складової частини цивільного права взагалі і, зокрема, як складової деліктної та договірної умов відповідальності в правових національних системах для виявлення елементів, що складають сукупність норм і взаємозв язків між ними з метою наступного аналізу їх взаємодії та узгодженості в досягненні результатів, функціональній ролі окремих елементів; метод конкретних соціологічних досліджень використовувався для врахування тенденцій розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві та національних правових системах; метод формально-логічного тлумачення застосовувався з метою однотипного підходу до правових норм інституту моральної (немайнової) шкоди в різних правових системах для подальшого аналізу складових інституту з урахуванням їх національних особливостей та визначення їх місця і ролі в питанні захисту порушених прав осіб та методиках визначення розміру заподіяної моральної (немайнової) шкоди; історичний метод використовувався для дослідження становлення і розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в національних правових системах, визначення його поняття та змісту, а також становлення і застосування притаманних міжнародному приватному праву матеріально-правового та колізійного методів, що дозволило точніше оцінити його сучасний зміст і відповідність умовам суспільного розвитку.
Теоретична основа дослідження.
Дослідження проблематики дисертації, аналіз історії розвитку наукової думки щодо інституту моральної (немайнової) шкоди, а також сформульовані в дисертації теоретичні висновки грунтуються на загальних досягненнях цивілістичної науки, в тому числі на результатах досліджень вітчизняних і іноземних вчених, вчених радянського періоду, наукових робіт сучасних дослідників проблем цивільного і міжнародного приватного права. Зокрема, на результати дисертації вплинули праці А.А.Агаркова, Л.П.Ануфрієвої, Ю.Г.Басіна, С.А.Беляцкіна, Д.В.Бобрової, М.М.Богуславського, М.І.Брагінського, С.М.Братуся, В.Варкалло, В.А.Васильєва, В.В.Вітрянського, П.Вінклер фон Моренфельса, Д.М.Генкіна, Е.Дженкса, О.В.Дзери, Г.К.Дмітрієвої, А.С.Довгерта, О.А.Жидкова, В.П.Звєкова, В.І.Кисіля, Х.Кьотца, А.С.Комарова, Х.Коха, Н.С.Кузнєцової, Л.А.Лунца, В.В.Луця, У.Магнуса, Г.Л.Мазо, О.Л.Маковського, Н.І.Маришевої, Г.К.Матвєєва, Ю.Г.Матвєєва, В.П.Мозоліна, Ж. де ла Моранд єра, Р.Оуена, Н.Павловської, В.П.Паліюка, О.А.Підопригори, М.Поленак-Акимовської, І.Пухана, О.Н.Садікова, Ч.Санфіліппо, В.Т.Смірнова, А.О.Собчака, Є.О.Суханова, В.А.Тархова, А.Тунка, Г.С.Феденяк, О.А.Флейшиц, Є.О.Харитонова, К.Цвайгерта, З.М.Черніловського, Я.Шаппа, М.Я.Шимінової, С.І.Шимон, О.М.Ерделевського, А.А.Еренцвейга, К.Б.Ярошенко та інших вчених.
Особливе місце в дослідженні займають положення вітчизняного та іноземного законодавства, судової практики та міжнародних договорів з питань деліктних правовідносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичної позиції щодо застосування колізійних та матеріально-правових норм при захисті прав осіб за допомогою інституту моральної (немайнової) шкоди, а також запропонованих рішеннях окремих проблем застосування інституту моральної (немайнової) шкоди. Дисертаційне дослідження є першим в Україні монографічним дослідженням проблем правового регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.
Основними положеннями дисертаційної роботи, які характеризують її наукову новизну і виносяться на захист, є:
1. Висвітлено колізійні питання застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, зокрема, ролі прив язки lex loci delicti commissi у розширенні сфери захисту прав потерпілого та можливості вибору правопорядку судом, самим потерпілим та сторонам, на підставі угоди між ними;
2. Установлено тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, що полягають, зокрема, у формуванні цілого комплексу колізійних прив язок (lex loci delicti commissi, lex personalis, lex fori, принципу найтіснішого зв язку), що регулюють деліктні відносини, у справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди.
3. Визначено, що питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах, ускладнених іноземним елементом, в міжнародному приватному праві залежать від підпорядкування тому правопорядку, який буде визначено відповідно до умов договору, як такому, в цілому.
4. Виявлено два підходи до питань формування і застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди, що склалися в правових системах країн — перший підхід полягає у доведені факту страждань – фізичних і моральних, результати діагнозування яких дозволяють довести існування моральної (немайнової) шкоди та визначити відповідне відшкодування, і другий підхід, що потребує класифікації цивільного правопорушення відповідно до типових випадків порушень прав осіб з встановленням відповідного розміру моральної (немайнової) шкоди.
5. З ясовано особливості відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди в деліктних зобов язаннях зарубіжних країн, зокрема, типовість випадків деліктних правопорушень, при яких заподіюється моральна (немайнова) шкода, класифікації деліктних правопорушень в зарубіжних країнах, при яких відшкодовується моральна (немайнова) шкода.
6. Виявлено особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди при порушені або неналежному виконанні договірних зобов язань, що полягають, зокрема, у поширенні загального принципу відшкодування шкоди на договірні відносини; поширенні застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди виключно на договори про надання особистих послуг, передбачених виключно законом або договором; становленні стійкої тенденції до зростання кількості законодавчо передбачених випадків відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої неналежним виконанням договірних зобов язань; існуванні конкуренції позовів (конкуренції відповідальності) договірної та деліктної, викликаних суттєвою різницею в їх правовому регулюванні;
7. Установлено загальну тенденцію в судовій практиці зарубіжних країн до обмеження розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди з метою дотримання принципу адекватності й домірності заподіяної шкоди розміру відшкодування. Виключення становлять поодинокі випадки, коли потерпілому завдається значний розлад психічного стану, що призводить до повної втрати більшості функцій організму.
8. Запропоновано концептуальний підхід до класифікації форм шкоди та видів немайнової шкоди для подальшого вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, запропоновано розмежувати форми шкоди на майнову та немайнову, а також закріпити в законодавстві України разом із моральною шкодою поняття таких видів немайнової шкоди, як духовна і психічна шкода.
Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертаційного дослідження можуть бути використані в роботі Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, у практиці судів України. Сформульовані конкретні пропозиції по вдосконаленню матеріально-правового регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в законодавстві України щодо деліктних відносин ускладнених іноземним елементом.
Практичні рекомендації, запропоновані автором, були направлені до Верховної Ради України для підготовки і доопрацювання проекту Цивільного кодексу України:
1. В Цивільному кодексі України (Книга VIII. Міжнародне приватне право) доцільно закріпити положення про визначення законодавства щодо відносин ускладнених іноземним елементом в сфері поширення неправдивих відомостей в засобах масової інформації; порушень внаслідок обробки персональних даних та порушень при обмеженні права на отримання відомостей про такі данні;
2. Закріплення на законодавчому рівні класифікації форм шкоди на майнову і немайнову;
3. В якості самостійних видів немайнової шкоди доцільно закріпити визначення в законодавстві разом із моральною шкодою, ще і таких видів шкоди як духовна і психічна.
Теоретичні положення, обґрунтовані автором в дисертаційному досліджені були використані дисертантом у навчальному процесі при проведені лекцій та практичних занять із курсів: “Порівняльне цивільне право”, “Міжнародне приватне право”.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації були оприлюднені у виступах на наукових конференціях 20 квітня 1999 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 13 квітня 2000 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладено дисертантом у чотирьох наукових статтях у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України.
| 
