|
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що в сучасній Україні як державі пострадянській, посттоталітарній наслідком зламу адміністративно-командної системи колишнього СРСР, розбудови ринкових відносин, започаткованих реформ в усіх сферах суспільного і державного життя є не тільки руйнування старих економічних структур, але й втрата звичних, хоч й часто ілюзорних духовних орієнтирів – справедливості, рівності, моральності. Втрата загальновизнаних цінностей, як відомо дезорганізує суспільство, веде до його поляризації, розколу.
Такий “стан речей”, загалом уся низка соціально-економічних, політичних та інших проблем, що притаманні сучасній Україні, потребують теоретичних розробок, котрі можуть сприяти її подальшому прогресивному розвитку.
Будь-яке суспільство може успішно розвиватись тільки спираючись на чітко позначені цілі, на науково вивірену модель життєустрою. Сьогодення України характеризується відсутністю у повній мірі чіткого уявлення про контури суспільства, котре необхідно побудувати в Україні. Зокрема, зроблені тільки перші кроки, які чітко репрезентують позицію держави щодо соціально-економічного статусу громадянина в умовах ринкових відносин. Хоча останнє – одна з найважливіших проблем, пов язаних з соціальним захистом людини, принципами взаємовідносин держави і людини в посттоталітарному суспільстві.
Зазначене свідчить про нагальну потребу щодо узагальнення накопиченого теоретичного, емпіричного матеріалу та обґрунтування вирішення проблеми формування нової концепції взаємовідносин держави й людини, якою сьогодні є концепція соціальної держави.
Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі й науковці минулого: Аристотель, Г. Гегель, І. Кант, Дж. Кейнс, Б. Констан, С. Котляревський, Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, А. Сміт та інші. Дисертант при написанні роботи опирався на наукові праці таких вчених, як С.С. Алексєєв, В.С. Андрєєв, С. Завадський, Т.І. Заславська, М.Г. Кобець, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, С.О. Комаров, В.В. Копєйчиков, О.Е. Лейст, О.А. Лукашева, О.В. Малько, Н.І. Матузов, О.С. Піголкін, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, Дж. Роулс, І.М. Сирота, Б. Сташків, Ю.М. Тодика, Ф. Фабриціус, Ф. Хайєк, Х. Цахер, М.В. Цвік та інші. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що тема роботи затверджена кафедрою теорії та історії держави та права Університету внутрішніх справ МВС України та вченою радою цього ж навчального закладу.
Мета і завдання дослідження полягають у теоретичному вивченні проблеми прав людини в соціальній державі та наступному практичному застосуванні отриманих даних з використанням теоретичного й емпіричного матеріалів.
Для досягнення зазначеної мети перед дослідником були поставленні такі головні завдання:
- проаналізувати стан наукової розробки проблеми соціальної держави та прав людини на сучасному етапі досліджень;
- вивчити історичний аспект появи та розвитку концепції соціальної держави як у зарубіжному, так у вітчизняному законодавстві;
- визначити поняття та ознаки соціальної держави;
- дослідити співвідношення соціальної держави з правовою державою, “державою благоденства”, соціалістичною державою, громадянським суспільством та соціальною політикою;
- розкрити сутність соціально-економічних прав людини та їх значення в соціальній державі;
- висвітлити особливості гарантій забезпечення соціально-економічних прав людини у соціальній державі;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення процесу розбудови України як соціальної держави.
Методологічною основою дисертації є діалектичний метод пізнання державно-правових процесів і явищ, що дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв язку, виявити усталені напрямки і закономірності. Проблема правового статусу людини і громадянина у соціальній державі велика і багатогранна, носить міжгалузевий характер і у своєму вивченні передбачає застосування цілого ряду наукових методів.
У формуванні методологічної концепції теми дисертаційного дослідження слід орієнтуватись на необхідність створення механізму критично-конструктивного аналізу досягнень науки і практики та створення більш досконалої теоретико-методологічної основи, складовими якої мають стати: системність, об єктивність, історизм; системно-структурний і фундаментальний підходи; органічна єдність теорії і практики; поєднання критичного і раціонального, конструктивного, порівняльно-ретроспективного, історичного та логічного підходів.
Об єктом дисертаційного дослідження є правовий статус людини і громадянина в соціальній державі.
Предметом дослідження є теоретико-правові аспекти правового статусу людини і громадянина в контексті побудови в Україні соціальної держави.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що вона є у незалежній Україні вперше здійсненим з позиції загальної теорії держави та права комплексним дослідженням на монографічному рівні прав людини у контексті соціальної держави.
Наукову новизну дослідження репрезентують, як видається, наступні положення дисертації:
- визначення соціальної держави, як заснованої на принципах соціальної справедливості, рівності і свободи надкласової, правової держави, з розвиненим громадянським суспільством, в якій всебічно гарантовані гідний людини прожитковий мінімум, соціальне забезпечення, загальний підйом добробуту і соціально-економічні права громадян, існує налагоджений, нескладний і досяжний механізм їх практичної реалізації і захисту;
- класифікація сучасних світових конституцій у залежності від відображення соціальної орієнтації держави;
- порівняльна характеристика соціальної та правової держави;
- аргументи, що наголошують на “надкласовості” соціальної держави;
- аналіз спільних рис та відмінностей соціальної і соціалістичної держави, соціальної держави та “держави благоденства”;
- класифікація гарантій забезпечення соціально-економічних прав людини в соціальній державі;
- обґрунтування необхідності створення в Україні, на підставі ст. 125 Конституції України, соціальних судів, які б здійснювали судочинство у соціальних справах (вирішення спорів з питань загальносоціального страхування і по виконанню законів з соціальних питань);
- рекомендації щодо вдосконалення процесу розбудови в Україні соціальної держави.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть бути використані:
- в сфері науково-дослідної діяльності – для подальшого вивчення проблеми соціальної держави і прав людини в соціальній державі;
- у правотворчості – для започаткування в Україні соціальних судів;
- у навчальному процесі – при підготовці відповідних підрозділів підручників і навчальних посібників, викладанні курсів “Теорія держави та права”, “Політологія”, “Конституційне право”, у науково-дослідній роботі викладачів, аспірантів, студентів.
Особистий внесок здобувача в досягненні поставленої мети та вирішенні завдань дисертації полягає в зробленому ним аналізі відповідного іноземного та національного законодавства України, напрацьованих наукових досягненнях, розробці та обґрунтуванні власних положень щодо проблеми соціальної держави, які виносяться на захист, а також обґрунтуванні рекомендацій і конкретних пропозицій стосовно вдосконалення процесу розбудови України як соціальної держави.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедри теорії та історії держави та права Університету внутрішніх справ МВС України у 1997 - 2000 рр., на засіданнях кафедри теорії та історії держави та права Запорізького державного університету у 2000 - 2001 рр., на науково-практичній конференції “Становлення правової держави в Україні: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” у Гуманітарному університеті “ЗІДМУ” у 2000 р. на щорічній міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам яті професора К.Г. Федорова у 1997 та 2001 рр.
Окремі аспекти дослідження використані автором у процесі викладання навчального курсу “Теорія держави та права”.
Структура дисертації визначена її метою та завданнями, логікою дослідження, включає вступ, два розділи, п ять підрозділів та висновки.
Загальний обсяг дисертації складає 158 сторінок, список використаної літератури нараховує 202 джерела.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в чотирьох наукових статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях.
| 
