|
Актуальність теми. Закріплене в Конституції України (ст. 1) положення про те, що Украї-нська держава є демократичною, соціальною, правовою на сьогодні ще не повною мірою відпо-відає дійсності. Водночас слід зауважити, що названі вище якісні ознаки держави є основними конституційними напрямами розвитку України, національним ідеалом, до якого прагнули ті, хто стояв біля джерел її державності. Тому досягнення вищенаведеного потребує часу і колоса-льних зусиль держави, її органів та кожного з нас. Невід ємним складовим елементом цього процесу є дослідження комплексу питань, пов язаних з утвердженням і забезпеченням консти-туційних прав та свобод людини і громадянина в Україні. Ефективне виконання цієї роботи сприятиме становленню України саме як демократичної і соціальної‚ правової і економічно розвиненої держави, де права людини і громадянина будуть не проголошеними деклараціями, а реальністю, де людина дійсно стане найбільшою соціальною цінністю. Причому оскільки ця цінність буде “найвищою”, то жодне інше явище не зможе бути оцінене державою і суспільст-вом вище, аніж людина, не зможе перевершити цінність людини. Саме тому ст. 3 Конституції України містить положення – утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов язком держави.
Передумовою втілення вищенаведеного в життя є спільна злагоджена праця в цьому на-прямку всіх органів державної влади, і зокрема органів міліції, які входять до системи держав-них органів виконавчої влади. Слід зазначити, що міліція України нині перебуває на шляху пе-ребудови‚ реформування‚ вдосконалення своєї діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина. Адже саме перед міліцією стоять завдан-ня: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; за-хист власності від злочинних посягань; запобігання правопорушенням та їх припинення; охо-рона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів та розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у поданні соціальної та правової до-помоги громадянам; сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов язків тощо (ст. 2 Закону України “Про міліцію”).
Таким чином, виходячи з основних завдань міліції, які тісно переплітаються з конститу-ційним обов язком держави (ч. 2 ст. 3 Конституції), вона покликана захищати людину, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Тому утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов язком держави, безпосередньо пов язане з практичною дія-льністю органів міліції у вищезгаданій сфері.
Ефективне досягнення цілей і виконання завдань міліцією, що випливають з конституцій-них положень, можливе при відповідному науково-методичному забезпеченні. А його, на жаль, в повному обсязі на сьогодні немає.
Більшість науковців у своїх працях досліджували окремі питання утвердження і забезпе-чення прав та свобод людини й громадянина. Проте ці дослідження в основному стосувалися правового статусу людини, її прав та свобод, міжнародних стандартів прав людини, їх історич-ного розвитку тощо. Так, наведене вище було предметом праць О.Г. Бережнова, М.В. Вітрука, Л.Д. Воєводіна, В.В. Головчека, В.М. Горшенєва, В.Є. Гулієва, В.Н. Денисова, І.Я. Дюрягіна, Л.Н. Завадської, В.К. Забігайла, Л.П. Зломанова, Р.А. Калюжного, В.А. Карташкіна, Д.А. Кері-мова, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, В.В. Копєйчикова, В.В. Кравченка, В.А. Кучинського, С.Л. Лисенкова, Г.В. Мальцева, О.П. Мартиненка, М.І. Матузова, В.В. Медведчука, Р.А. Мюллерсона, В.С. Нерсесянца, А.А. Опалевої, М.Ф. Орзіха, В.С. Основіна, В.А. Патюліна, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, І.В.Ростовщікова, Ф.М. Рудінського, В.Ф. Сіренка, М.І. Сіро-го, А.П. Таранова, Є.А. Тихонової, Ю.М. Тодики, Л.А. Уманського, І.Є. Фарбера, О.Ф. Фриць-кого, М.В. Цвіка, В.М. Чхиквадзе, Н.Г. Шукліної та ін.
Слід зазначити, що більшість вищенаведених досліджень щодо прав і свобод людини здійснювались у так званий радянський період. Як наслідок, у сьогоднішньому науковому ви-вченні питання про утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина є певні прогалини, місця, що потребують уточнення і додаткового дослідження. Насамперед це стосу-ється утвердження і забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в прак-тичній діяльності такого правоохоронного органу як міліція. Хоча окремі питання щодо утвер-дження і забезпечення прав та свобод людини в діяльності міліції розглядалися такими вчени-ми: І.П. Голосніченком, О.П. Коренєвим, С.Л. Лисенковим, А.С. Ловинюковим, А.Ю. Олійни-ком, А.А. Опалевою, В.М. Плішкіним, І.В. Ростовщіковим, К.Б. Толкачовим, А.Г. Хабібуліним, В.А. Шамраєм, В.М. Шаповалом, проте сьогодні ще існує потреба в цілісному, комплексному, науково-теоретичному дослідженні й обґрунтуванні практичної діяльності міліції в сфері утве-рдження і забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина.
Крім того, політичне, економічне та соціальне оновлення суспільства в процесі побудови демократичної, правової держави зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів міліції у відповідність з сучасними умова-ми їх діяльності та розвитку. Водночас зростання злочинності до рівня реальної загрози націо-нальній безпеці України висуває перед міліцією нові завдання, зумовлює необхідність перегля-ду стратегічних напрямів її діяльності, пошук нових підходів до організації та здійснення охо-рони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, захисту і відновлення порушених кон-ституційних прав та свобод людини і громадянина, які б відповідали сучасній обстановці та те-нденціям її розвитку.
Таким чином, наукова та практична значущість цієї проблеми, а також її недостатня тео-ретична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, як актуальної.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослі-дження обрана згідно з державними планами та програмами Верховної Ради України (держав-но-правова реформа в Україні), а також відповідно до: 1) концепції адміністративної реформи в Україні; 2) концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України; 3) програми ді-яльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ ти-сячоліття; 4) комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції; 5) програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням; 6) плану нау-ково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2000 рік.
Тема дисертації “Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції” обговорена та схвалена кафедрою конституційного права НАВСУ (протокол № 7 від 28.05.1999 р.) та затверджена вченою радою НАВСУ (протокол № 13 від 29.12.1999 р.).
Мета і задачі дослідження випливають з сукупності актуальних теоретико-прикладних ас-пектів дисертаційної теми, зосередженої на розробку рекомендацій щодо поліпшення виконан-ня головного обов язку держави – утвердження і забезпечення прав та свобод людини й грома-дянина, зокрема, в сфері діяльності органів міліції.
Зазначена загально-цільова установка конкретизована у таких основних завданнях:
1) сформулювати поняття утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадя-нина як головного обов язку держави;
2) розробити науково-теоретичну структуру утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина. На основі проведеної роботи визначити, які структурні елементи утвер-дження і забезпечення прав та свобод людини в Україні потребують удосконалення. Окреслити шляхи їх зміцнення в сучасних умовах;
3) провести аналіз нормативного закріплення утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні. Виявити недоліки в правовому регулюванні утвердження і за-безпечення прав та свобод людини й громадянина, зокрема, в діяльності міліції. Визначити шляхи їх подолання;
4) визначити місце міліції в системі органів виконавчої влади щодо утвердження і забез-печення прав та свобод людини в Україні. Запропонувати конкретні пропозиції щодо покра-щання роботи органів виконавчої влади та, зокрема, міліції, які позитивно вплинуть на рівень утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;
5) здійснити аналіз нормативно-правового регулювання діяльності міліції щодо утвер-дження і забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина. Визначити реко-мендації щодо його вдосконалення;
6) розробити основні напрями реформування органів міліції і вдосконалення їх практичної діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадя-нина в Україні.
Під час дослідження приділено особливу увагу розгляду тих аспектів, які мають найбільш важливе значення для науки конституційного права і практики діяльності органів міліції.
Об єктом дослідження є особливості суспільного розвитку, що виникають під час практи-чної діяльності органів міліції в сфері утвердження та забезпечення конституційних прав і сво-бод людини й громадянина в нашій державі.
Предметом дослідження є відповідні конституційно-правові та міжнародні норми, органі-заційно-правові форми і методи діяльності міліції у досліджуваній сфері.
Методи дослідження. Методологічними засадами дисертації є принципи, методи і засоби, які забезпечують достовірність знання та вирішення поставлених перед дослідником завдань і цілей. Виходячи з вищенаведеного, автором застосовувалися методи, по-перше, загальнонауко-ві – системний, структурно-функціональний, порівняльно-історичний, конкретно-історичний, формально-логічний, а також методи моделювання, прогнозування; по-друге, ряд загальнофіло-софських методів, зокрема, діалектичний, матеріалістичний та ідеалістичний; по-третє, спеціа-льні – формально-юридичний, порівняльно-правовий, правового моделювання, політологічний, статистичний та інші.
Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що дисертація є першою в Україні монографічною працею теоретико-прикладного характеру, присвяченою питанням утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції. Ба-зуючись на узагальненнях як попередніх досліджень, так і власних, автором на захист вино-сяться:
- теоретичні положення про сутність утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина як головного обов язку держави;
- науково-теоретичну структуру діяльності держави з утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина;
- пропозиції щодо зміцнення слабких структурних елементів утвердження і забезпечен-ня прав та свобод людини й громадянина в Україні;
- дослідження щодо нормативного закріплення утвердження і забезпечення прав та сво-бод людини й громадянина в Конституції, законах України, підзаконних нормативно-правових актах; власні пропозиції щодо усунення недоліків у правовому регулюванні утвердження і за-безпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;
- теоретичні положення, що розкривають місце та роль міліції в системі органів вико-навчої влади щодо утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й гро-мадянина;
- рекомендації, спрямовані на поліпшення діяльності органів виконавчої влади щодо підвищення рівня утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;
- дослідження щодо нормативно-правового регулювання діяльності міліції по утвер-дженню і забезпеченню конституційних прав та свобод людини й громадянина;
- напрями реформування органів міліції і вдосконалення їх діяльності щодо утверджен-ня та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина.
Практичне значення одержаних результатів вбачається: а) у науково-дослідній діяльності - матеріали можуть бути використані для подальших розробок проблематики утвердження і за-безпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні, зокрема, в діяльності такого пра-воохоронного органу як міліція;
б) у правотворчій діяльності – результати дослідження можуть бути використані при під-готовці проектів законів, нормативно-правових актів, спрямованих на покращання утвердження і забезпечення прав та свобод людини й громадянина в Україні;
в) у навчальному процесі – положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників з конституційного права України; при викладанні навчальних дисциплін: “Конституційне право”, “Права, свободи та обов язки людини й громадянина”, “Адміністративна діяльність міліції”, “Оперативно-розшукова діяльність міліції” та деяких інших, а також у науково-дослідній роботі слухачів і студентів юридичних вузів та факультетів.
г) у просвітницькій роботі – для правового виховання населення, підвищення рівня право-вої культури працівників органів міліції, усіх, хто цікавиться проблематикою прав та свобод людини й громадянина.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, першим в Україні комплексним монографічним дослідженням утвердження і забезпечення кон-ституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції на основі Конституції України, Закону України “Про міліцію”, інших нормативно-правових актів, з органічним поєд-нанням практики діяльності міліції в сфері утвердження та забезпечення прав і свобод людини й громадянина. Сформульовані в ній положення і результати мають наукове і практичне зна-чення, оскільки вони обґрунтовані на базі особистого вивчення і критичного аналізу певних на-укових і нормативних джерел. Автор викладає теоретичні положення і дає рекомендації щодо поліпшення утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в Україні, зокрема, в практичній діяльності органів міліції. Окремі питання досліджуються впе-рше, деякі розглянуті під кутом нового чинного законодавства України. Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрі конституційного права Національної акаде-мії внутрішніх справ України. Окремі положення дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях і семінарах, зокрема на:
1) міжнародному науково-практичному семінарі “Забезпечення захисту прав людини в правоохоронній діяльності” (Київ, 21-25 лютого 2000 р.);
2) міжнародному науково-практичному семінарі “Розслідування вбивств” (Київ, 17-21 кві-тня 2000 р.);
3) міжнародній молодіжній науково-практичній конференції “Християнство на межі тися-чоліть (економічні, правові, історичні та культурні аспекти)” (Київ, 15-16 березня 2001 р.);
4) міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (Київ, 22-23 березня 2001 р.);
5) всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне минуле та майбутнє демократичної, правової держави Україна” (Львів, 4-5 травня 2001 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в шести публікаціях у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Згідно з метою, завданнями і предметом дослідження, ди-сертація складається зі вступу, двох розділів, які об єднують вісім підрозділів, висновку, списку використаної літератури (453 найменування), двох додатків. Обсяг рукопису – 167 сторінок друкованого тексту. Повний обсяг дисертації складає 222 сторінки.
| 
