|
Актуальність теми дослідження. Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров я, недоторканність і безпека. На реалізацію цих конституційних положень спрямована діяльність усієї системи державних органів, у тому числі, - правоохоронних.
Працівникам міліції норми чинного законодавства надають значні права для вирішення завдань боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, покладають на них обов язок неухильного дотримання законності. Особливе значення при цьому набувають партнерські відносини між міліцією і населенням, довіра громадян до правоохоронців. Як загальнодержавне завдання постає забезпечення безпеки дорожнього руху, життя і здоров я громадян – його учасників. Так, у першому півріччі 2002 року зареєстровано майже 13,8 тис. дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло 2299 і поранено понад 15 тис. осіб. Порівняно з аналогічним періодом 2001 року кількість дорожньо-транспортних пригод збільшилась на 1,3%, а число загиблих та поранених в них людей – відповідно на 0,1% і 0,7%. За таких обставин виникла нагальна потреба у проведенні комплексного дослідження проблем, пов язаних із управлінською діяльністю державних органів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні. Окремі адміністративно-правові інститути (зокрема, адміністративна відповідальність за порушення у сфері дорожнього руху) досліджувались раніше в контексті законодавства Союзу РСР і на сьогоднішній день, певною мірою, втратили свою актуальність. Викладене свідчить про актуальність і необхідність широких узагальнень нагромадженого наукою адміністративного права та теорії управління, іншими юридичними науками теоретичного і емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій, що мають місце, і обґрунтування на цій підставі способів вирішення проблем державного управління безпекою дорожнього руху.
Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на виконання Державної програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів (постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №456), Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000 – 2005 роки (рішення колегії МВУ України від 16.12.1999р.), а також відповідно до планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.3.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995 – 2000 р.р.) та Національного університету внутрішніх справ (п.3.1. Основних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на період 1996 – 2000 р.р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження найбільш актуальних і важливих наукових проблем формування, законодавчої регламентації та реалізації державного управління безпекою дорожнього руху, а також визначення основних напрямків вдосконалення державного управління, розробка і обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері державного управління безпекою дорожнього руху.
Об єктом дисертаційного дослідження є державно-управлінська діяльність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суб єкт якої - Державна автомобільна інспекція України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади державного управління безпекою дорожнього руху, нормативна основа державного управління, правозастосовча практика, здійснювана Державною автомобільною інспекцією України та її посадовими особами.
Відповідно до зазначеної мети в дисертаційному дослідженні вирішені наступні задачі:
Ш на основі застосування історичного та компаративного методів наукового пізнання, cформульовані методологічні засади державного управління безпекою дорожнього руху: поглиблено понятійний апарат, уточнено коло суб єктів та об єкт, охарактеризовано властивості державного управління, його принципи, функції, форми та методи;
Ш досліджено співвідношення переконання і примусу в діяльності Державної автомобільної інспекції України; правове регулювання державного управління безпекою дорожнього руху досліджується через норми права, способи правового регулювання, правовий режим;
Ш визначено складові державно-управлінських відносин щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
Ш проаналізовано взаємовідносини Державної автомобільної інспекції України з іншими органами виконавчої влади щодо забезпечення безпеки дорожнього руху через зміст адміністративно-правових норм, які регулюють ці відносини;
Ш досліджено особливості контрольно-наглядової діяльності Державної автомобільної інспекції України, форми її реалізації.
Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правового регулювання державного управління безпекою дорожнього руху. У роботі застосовуються також окремі наукові методи пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблений понятійний апарат (розділ 1), сформульовані напрямки формування інформаційної системи управління безпекою дорожнього руху (розділ 2). Для дослідження проблеми дії Державної автомобільної інспекції України як суб єкту державного управління безпекою дорожнього руху, особливостей взаємовідносин її з іншими органами виконавчої влади, а також проблеми місця і ролі контрольно-наглядової діяльності у державному управлінні безпекою дорожнього руху (розділи 1, 2) використані компаративний, порівняльно-правовий, історичний та статистичний методи. Дане дослідження пов язане із загальними правовими проблемами, а також із галузевими юридичними науками. Значне місце у ньому посідають питання, що стоять перед юридичною наукою у зв язку з реалізацією положень Конституції України, необхідністю приведення законодавства України у відповідність з її приписами, міжнародно-правовими нормами і стандартами.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців у галузях теорії права, теорії управління, адміністративного права - В.Б. Авер янова, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва,О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, Р.І. Денисова, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, В.Д. Казарновського, В.І. Касинюка, Г.І. Клінковштейна, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, В.В. Лук янова, В.І. Майорова, О.Л. Міленіна, В.В. Новикова, В.Ф. Опришка, В.П. Пєткова, Є.С. Фролова, І.К. Шаріхман яна та інших вчених.
Нормативну основу роботи складають Конституція України, закони, підзаконні акти, зокрема, відомчі акти МВС України, а також міжнародно-правові акти (у контексті питань, розглянутих у дисертації). Емпірична база дослідження складається з узагальнення практики застосування адміністративного законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, публікацій в періодичних виданнях, довідкової літератури, статистичних матеріалів щодо діяльності Державної автомобільної інспекції України. Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових тенденцій розвитку адміністративно-правових відносин та напрямків вдосконалення законодавства, норми якого регулюють державне управління безпекою дорожнього руху в Україні.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, які запропоновані здобувачем особисто та виносяться на захист. Основні з них такі:
1. Уперше в Україні проведене комплексне дослідження управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України з позицій теорії управління на основі положень Конституції України, особливо ст.3, яка наголошує на тому, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; політичних, економічних та правових реалій сьогодення.
2. Поглиблено поняття державного управління безпекою дорожнього руху. Уточнено властивості, принципи, досліджені функції та форми управління.
3. Піддано спеціальному аналізу співвідношення переконання і примусу в діяльності Державної автомобільної інспекції України як суб єкту державного управління безпекою дорожнього руху, обґрунтована пріоритетність переконання.
4. Дістало подальший розвиток положення про те, що норми, якими врегульоване державне управління безпекою дорожнього руху, утворюють окрему підгалузь у межах галузі адміністративного права. Ця підгалузь об єднує три правових інститути: інститут організації дорожнього руху, інститут регламентації поведінки учасників дорожнього руху, інститут відповідальності. 5. Уперше зроблено порівняльний аналіз норм права, які регулюють два види управління безпекою дорожнього руху – державне та громадське.
6. Уперше виділені три типи управлінських рішень, які приймаються Державною автомобільною інспекцією України, відповідно характеру індивідуальних розпоряджень: дозвільні, заборонні, зобов язальні.
7. По-новому пропонується виділяти напрямки формування інформаційної системи державного управління безпекою дорожнього руху.
8. На основі проведеного аналізу змісту і характеру управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху сформульовано широке коло пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює державно-управлінські відносини.
Практичне значення отриманих результатів полягає у наступному:
Ш у науково-дослідницькій сфері – матеріали дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблеми державного управління безпекою дорожнього руху;
Ш у правотворчій сфері – висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні чинного адміністративного законодавства, особливо тієї частини, яка регулює сферу дорожнього руху;
Ш у правоохоронній сфері – запропоновані заходи спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
Ш у навчальному процесі – положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників з курсів “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, у науково-дослідницькій роботі курсантів;
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась по розділах і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Автор виступав з повідомленнями за матеріалами дисертаційного дослідження на науково-практичних конференціях “Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування” (Харків, 2001 р.), “Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства” (Запоріжжя, 2002 р.). Основні положення роботи впроваджені у проект постанови Кабінету Міністрів України “Правила дорожнього руху України”. Відповідні пропозиції направлені до Кабінету Міністрів України. Голові Комітету Верховної Ради України з питань правового забезпечення правоохоронної діяльності направлені роз яснення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у чотирьох публікаціях, три з них опубліковані у фахових юридичних виданнях.
Структура роботи. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об єднують сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг дисертації складає 169 сторінок. Список використаних джерел складається з 164 найменувань і займає 16 сторінок.
| 
