|
Актуальність теми дослідження. Взятий Україною курс на формування ринкових відносин об єктивно вимагає становлення адекватних їм організаційно-правових форм господарювання. Конституція України проголосила і гарантувала право громадян на власність, на вибір професії та роду трудової діяльності, на об єднання в організації, в тому числі для задоволення своїх економічних потреб. Протягом останнього десятиліття ХХ століття в нашій країні почав активно відроджуватися інститут господарських товариств, серед яких особливе місце займають товариства акціонерні. В цій організаційно-правовій формі підприємницької діяльності утворено більшість нових великих і середніх підприємств, банків, страхових організацій, інвестиційних фондів тощо. В наш час в Україні нараховується близько 35 тис. акціонерних товариств, значна частина з них утворена в процесі реформування державного і комунального майна шляхом обміну приватизаційних і компенсаційних сертифікатів на акції підприємств. Це дозволило 40 % громадян України стати власниками акцій і одержати можливість брати участь в управлінні акціонерними товариствами. Таким чином, в наш час акціонерні товариства відіграють істотну роль в економіці країни, справляючи певний вплив на формування товарних і фінансових ринків та інші важливі економічні процеси.
Будь-яке акціонерне товариство – це колективний суб єкт, тобто його утворює колектив людей, об єднаних певною спільною метою. У розв язанні проблем сучасності в найрізноманітніших сферах суспільного життя одним із основних напрямків є подальше удосконалення системи управління, яке неможливе без удосконалення роботи з кадрами. В наш час послідовно утверджується новий погляд на кадри або персонал організації як на один із її ключових ресурсів. Він відображає реальне підвищення ролі людського фактору в діяльності організації, зростання залежності цієї діяльності від якості, мотивації та характеру використання персоналу в цілому і кожного працівника окремо. Вкладення у людські ресурси та у кадрову роботу розглядається як довгостроковий фактор конкурентноздатності та успішного функціонування організації. Цією обставиною пояснюється особливе значення розробки проблем управління персоналом та практичного втілення його сучасних форм. Проте, проблеми управління персоналом в акціонерних товариствах спеціально не вивчались, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої управлінської проблематики, без комплексного підходу. Таким чином, дослідження проблем управління персоналом в акціонерних товариствах набуває особливого змісту і актуальності. Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках загальнонаукової тематики Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова “Проблеми розвитку держави і права України в умовах ринкових відносин”, спеціальної науково-дослідної теми кафедри адміністративного та підприємницького права цього університету “Правові засади адміністративної реформи в Україні”. Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність та систему управління персоналом акціонерних товариств, поняття та системи оцінки і добору їх персоналу, проблеми прогнозування і планування кадрового забезпечення апарату управління акціонерних товариств, а також виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад управління в цій сфері. Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішено такі основні завдання:
- дано характеристику персоналу акціонерних товариств як об єкта управління; визначено сутність та систему управління персоналом акціонерних товариств;
- досліджено соціальну природу управління кадровою роботою в акціонерних товариствах; проаналізовано організаційно-правові питання формування управлінського персоналу акціонерного товариства, організацію його навчання;
- визначено поняття та системи оцінки і добору управлінського персоналу в акціонерних товариствах;
- досліджено проблеми прогнозування і планування відтворення персоналу акціонерних товариств;
- проаналізовано зарубіжний досвід роботи з управлінським персоналом корпорацій і шляхи його використання для удосконалення кадрової роботи у вітчизняних акціонерних товариствах.
Об єктом дослідження є суспільні відносини‚ які виникають в сфері управління персоналом в акціонерних товариствах.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові основи управління персоналом акціонерних товариств, теоретичні засади, процес і механізми формування їх кадрового складу.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, який дозволив визначити сутність та систему управління персоналом акціонерних товариств (підрозділ 1.2). Для аналізу персоналу акціонерних товариств як об єкта управління, соціальної природи управління кадровою роботою в акціонерних товариствах використовувався метод аналізу та синтезу (підрозділи 1.1, 1.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2 та 3.1). Методи класифікації‚ групування‚ структурно-логічний застосовувалися для виділення окремих видів персоналу акціонерних товариств (підрозділ 1.1)‚ а також для дослідження окремих складових діяльності щодо управління цим персоналом (підрозділи 2.2, 2.3, 3.2 та 3.3); компаративний метод використовувався для вивчення зарубіжного досвіду роботи з управлінським персоналом корпорацій і визначення шляхів його викорстання для удосконалення кадрової роботи у вітчизняних акціонерних товариствах (підрозділ 3.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці‚ розробки фахівців в галузі теорії управління, економіки, адміністративного та підприємницького права, зокрема, таких як В.Б. Авер янов, Н.А. Балтачєєва, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, Л.С. Винарик, О.М. Вiнник, О.П. Єгоршин, В.І. Жуков, О.М. Ісаєнко, Т.В. Кашаніна, І.Г. Кливець, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, М.І. Мурашко, І.М. Пахомов, І.Я. Сазонець, І.В. Спасибо-Фатєєва, В.А. Співак, М.М. Тищенко, В.І. Шульга, В.С. Щербина, Г.В. Щьокін та ін. Нормативною основою роботи є Конституція і закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України‚ які регулюють діяльність акціонерних товариств та управління їх персоналом. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які стосуються діяльності акціонерних товариств в Україні за останні роки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дана робота є першим у вітчизняній науці управління комплексним монографічним дослідженням, присвяченим проблемам управління персоналом акціонерних товариств.
– В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення‚ запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі: дістала подальший розвиток характеристика персоналу акціонерних товариств як об єкта управління; удосконалено визначення сутності та системи управління персоналом акціонерних товариств; вперше охарактеризовано соціальну природу управління кадровою роботою в акціонерних товариствах;
– покращено визначення поняття та систем оцінки і добору управлінського персоналу в акціонерних товариствах; запропоновано заходи щодо поліпшення організації навчання управлінських кадрів акціонерних товариств;
– отримало подальший розвиток розуміння систем добору і навчання управлінської еліти в акціонерних товариствах; удосконалено організаційно-правові схеми перспективного заміщення керівних посад в акціонерних товариствах;
– вперше виявлено ряд недоліків і прогалин законодавчих та інших нормативно-правових актів (загальнодержавного, відомчого і локального рівнів) в частині реального стимулювання ефективності діяльності керівних органів акціонерних товариств, формування їх персоналу;
визначено шляхи використання зарубіжного досвіду роботи з управлінським персоналом корпорацій для удосконалення кадрової роботи у вітчизняних акціонерних товариствах. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових питань управління персоналом акціонерних товариств;
- у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства‚ зокрема‚ Закону України „Про господарські товариства”; у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо управління персоналом акціонерних товариств; у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, „Правові основи підприємницької діяльності”, „Акціонерне право” в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова. Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених за участю автора.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на на 56-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і науковців Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Одеса, 2002 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми правового регулювання відносин в аграрному секторі економіки” (Оренбург, 2002 р.), а також на засіданнях кафедри адміністративного та підприємницького права Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в п яти статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць.
| 
