|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Податок – атрибут держави, її функція, один з проявів її сутності. По податках з великою мірою точності можна судити про державу, як і про державу можна скласти досить повне уявлення з одних лише податків. Залишаючись за своєю економічною та юридичною природою незмінними з часу виникнення, а саме – це є легітимний перерозподіл у відповідних історичних формах (натуральних, грошових чи зміша-них) частки приватної власності у користь держави та органів місцевого самоврядування для задоволення ними публічних інтересів – податки у кожну нову історичну епоху відрізняються за способами їх встановлення, зміни та відміни, територіальними аспектами дії податково-правових норм, колом осіб, на які вони поширюються. Повернення України на рубежі 80-х-90-х років ХХ століття зі шляху соціалістичного розвитку на шлях утвердження соціально орієнтованої ринкової економіки, докорінні зміни внаслідок цього у відносинах власності, формування якісно нової держави, громадянського суспільства з його новими публічними ін-тересами зробили непридатною бувшу радянську систему формування централізованих фон-дів публічних коштів. Об єктивно стало необхідним створення адекватної вимогам нового ча-су системи оподаткування, аналогічних механізмів дії норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб, розробка теорії цих питань. Адже ще в римському праві був сформульований принцип: distiquenda sunt tempora distingue tempora, et concordabis leges – один час потрібно відрізняти від іншого; розрізняй час і примириш закони [235] ). Кожен закон, як стверджували древньоримські юристи, створюється для певного часу, певної території та певного кола осіб [235] ).
В актуальності обраної теми кандидатської дисертації переконує і ступінь наукової роз-робки проблеми дослідження. Не буде перебільшенням сказати, що в радянській науці фінан-сового права проблема сутності та динаміки податково-правових норм лише ставилась, але жодного разу не розв язувалась. На нашу думку, це було зумовлено насамперед тим, що саме в сфері державних фінансів та фінансового права найбільш завершено втілився у тодішньому суспільстві етатистський тип суспільної свідомості. Згідно цієї системи поглядів, “держава є тим тереном, на якому здійснюються чи повинні здійснюватись вічна істина і справедливість” [41] ). Саме з таких позицій в радянській фінансовій науці, науці фінансового права трактува-лись поняття та правова природа податків, податкової діяльності держави, її принципів, форм та методів, вчення про податкову правоздатність держави, з одного боку, та суб єктів, що “протистоять” (!!!) їй у податкових правовідносинах, з іншого, з цих же позицій вибудовува-лись функції державних органів, що здійснювали її податкову політику. Звичайно, було б не істинним судження про те, що така фундаментальна категорія фінансового права, як податко-во-правова норма, залишалася зовсім поза увагою дослідників фінансового права. Важливі підходи та напрямки дослідження фінансово-правової норми в цілому та норми податкового права зокрема були намічені основоположником радянської науки фінансового права Ю.А.Ровінським. Ним були досліджені ряд загальних та специфічних рис фінансово-правових норм, специфіка їх посуб єктної дії в умовах радянської дійсності [126] ). До спеціального вивчення безпосередньо податково-правових норм в умовах тотального панування державних фінансів звертався у своїх дисертації [549] ) та монографії [169] ) С.Д.Ципкін. Він же дослі-джував особливості правового становища громадянина як суб єкта відносин по добровільних внесках населення в бюджет держави [168] ). Крім нього, вивченням правового становища платника податків займались у радянський період В.С.Запольський [322] ), Д.А.Бекерська [305] ), Г.Л.Мар яхін [102] ), А.Х.Хезретов [511] ), Н.І.Хімічева [164] ). Проте проблема дії норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб у радянський період жодного разу не ставала предметом спеціального дослідження. Така постановка питання не вписувалась у па-нуючі тоді теоретичні та політичні уявлення, переконання і традиції. Майже через пів століття після появи монографії Ю.А.Ровінського, в умовах переходу до ринкової економіки, з про-блем загальної теорії фінансового права було опубліковано ряд робіт та захищено докторську дисертацію П.С.Пацурківським. Він збагатив фінансово-правову науку узагальненнями, оцін-ками та висновками щодо юридичної природи, видів, закономірностей та особливостей фінан-сово-правових норм, способів надання їм чинності, механізмів просторової та посуб єктної дії, зробленими з новітніх методологічних позицій на основі аналізу насамперед вітчизняного до-свіду трансформації колишньої адміністративно-команд-ної держави у державу правову та безликого радянського суспільства у громадянське суспільство, а також дослідження європей-ського досвіду податково-правових реформ останньої четверті ХХ століття. Ним сформульо-вані деякі нові методологічні підходи та орієнтири для подальшого дослідження сутності та дії фінансово-правових норм в цілому та податково-правових норм зокрема [110; 111; 543] ).
З українських дослідників проблеми дії податково-правових норм в часі, просторі та за колом осіб вважаємо за необхідне виділити і М.П.Кучерявенка – провідного фахівця з питань вітчизняної теорії податкового права [77; 85; 84; 540; 89] ). Ним започатковано чимало нових перспективних методологічних підходів до цієї проблеми, зроблені цінні узагальнення, оцінки та висновки, які можна розглядати в якості критеріїв та орієнтирів усім наступним дослідни-кам цього питання. Вони знайшли свій подальший розвиток в монографії О.В.Щербанюк [180] ), у матеріалах науково-практичної конференції “Податкова політика в Україні та її нор-мативно-правове забезпечення”, що відбулась 1-2 грудня 2000 р. в м.Ірпінь [284; 285] ), у ряді навчально-методичних видань [207; 19; 17; 128] ). Різні аспекти проблеми посуб єктної дії норм податкового права в новітніх умовах досліджувались у кандидатських дисертаціях В.В.Безуглої [531] ), Т.А.Латковської [542] ), Н.В.Во-ротіної [536] ), В.М.Чебан [548] ), В.І.Полюховича [546] ), О.В.Бакун [530] ), Н.Л.Губерської [537] ), М.М.Весельського [534] ), Т.Є.Кушнарьової [541] ), В.М.Вишновецького [535] ), І.Є.Криницького [539] ), О.Г.Свєчнікової [547] ), Г.В.Бех [532] ), М.О.Перепелиці [544] ) та ін.
Всі зазначені нами вище, а також чимало інших розробок науковців з проблем правової та економічної природи податків послужили водночас науково-теоретичною основою нашого дисертаційного дослідження. Центральним завданням сьогодні і на перспективу у вивченні проблем дії норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб, на нашу думку, продов-жує залишатись подолання етатистського світогляду, вироблення демократичної доктрини оподаткування та адекватних підходів до її реалізації на практиці. Воно може бути успішно розв язане лише організованими зусиллями юристів-фінансистів та представників усіх галузей права, інших суспільних наук протягом тривалого періоду.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний нами напрямок нау-кового дослідження належить до пріоритетних в галузі фінансового права. Проблема вдоско-налення податкових правовідносин в цілому в умовах переходу до ринкової економіки вхо-дить до планових тем Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України [518] ), бу-ла визначена серед основних напрямів досліджень юридичної науки, затверджених загальни-ми зборами Академії правових наук України на період до 2000 року [228] ), посідає чільне місце у підготовленій Інститутом законодавства Верховної Ради України Концепції розвитку законодавства України на 1997-2005 роки [227] ). Ця тема входить у науково-дослідну про-блематику ряду кафедр юридичних факультетів та вузів України, в тому числі кафедри кон-ституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного універси-тету ім.Ю.Федьковича.
Об єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що вини-кають з приводу оподаткування платників податків та сплати ними інших обов яз-кових платежів у централі-зовані фонди публічних коштів.
Предметом дослідження в дисертаційній роботі стала дія в часі, просторі та за колом осіб норм чинного законодавства України про податки, що містяться у Конституції України, рішеннях Конституційного Суду України, в Законах України та виданих на їх виконання під-законних актах. Зазначені документи стали водночас основним нормативно-інформативним джерелом дисертаційної роботи.
Фактологічна база дисертації базується на матеріалах юридичної практики, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, безпосередньої судової прак-тики, нормативно-правових актів районних, міських та обласних державних податкових адмі-ністрацій України, фінвідділів районних, міських та обласних державних адміністрацій Укра-їни.
Основна мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування до-сягнень фінансово-правової науки, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду оподаткування прослідкувати процес виникнення, зміни та припинення чинності податково-правовими нормами, розкрити механізми просторової та посуб єктної дії податково-правових норм в умовах перехідного суспільства з тим, щоб у Податковому кодексі України максимально повно врахувати як позитивні, так і негативні уроки минулого.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження його автором зроблена спроба вирішити наступні завдання: проаналізувати умови, підстави та способи надання і змі-ни чинності нормам податкового права; дослідити прояви ретроактивності норм податкового права; з ясувати юридичні фактори припинення дії податкового права; охарактеризувати по-няття податково-правової території держави; розкрити зміст і юридичну природу загального податково-правового режиму України, пільгових податково-правових режимів в Україні, по-датково-правових режимів, що виникають з міждержавних угод України про усунення по-двійного оподаткування та вільну торгівлю; вивчити механізм та ефективність дії норм подат-кового права щодо платників податків; виробити та запропонувати законодавцю і правозасто-совчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правових засад оподаткування в умовах переходу до ринкової економіки, уточнити методологічні орієнтири і критерії цієї дія-льності.
Методологічну основу дисертаційної роботи склали класичні наукові принципи об єкти-вності та історизму і дослідницькі методи, що грунтуються на них. Основним серед сукупнос-ті цих методів, що використовувались при написанні дисертації, був формально-догматичний метод. З його допомогою досліджувалась юридична природа податково-правової норми, здій-снювалась зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу. Найбільш повно дисертантом були використані такі прийоми цього методу, як опис та аналіз податкових правовідносин, їх правових принципів, методів та форм. З їх допомогою досліджувались юридичні факти, фор-мувались визначення та загальна концепція дисертації. Особливо велику роль зіграв формаль-но-догматичний метод у систематизації та класифікації емпіричного матеріалу. Він зробив можливим розглядати всю сукупність податкових правовідносин у їх діалектичному взаємозв язку та взаємодії, як органічне ціле, адекватне об єкту дослідження. З допомогою формально-догматичного методу податкові правовідносини розглядались у трьох аспектах: а) якими вони є у світлі вимог податково-правових норм чинних нормативних актів; б) чи можливі їх виник-нення, зміна і припинення саме в такому вигляді у конкретних життєвих ситуаціях, а якщо так, то в якій саме мірі; в) якими повинні стати податково-правові норми, щоб найповніше відповідати корінним інтересам держави та платників податків на сучасному етапі.
Широко використовувався в ході написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. З його допомогою з ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і особливе в дії податково-правових норм. Позитивну роль зіграли інструментальний, інституційний, соці-ологічний, аксіологічний, діяльнісний, генетичний підходи до проблеми дослідження, звер-нення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, живого пі-знання, особистого спостереження та ряд інших. Кожен з них у конретному випадку викорис-товувався не окремо, а в поєднанні з іншими. Дисертантом була здійснена спроба інтегратив-ного підходу до дослідження дії податково-правових норм на сучасному етапі, який базується на комплексному застосуванні всіх інших методологічних підходів, синтезованих в спеціаль-но-юридичному та соціологічному підходах, які у своїй єдності відобразили багатоаспектне бачення податкового права: закономірності його формування та забезпечення державою, сприйняття платниками податків, втілення в предметно-практичній діяльності органів держа-вної податкової служби і досягнення на цій основі правопорядку у податкових правовідноси-нах, забезпечення публічних інтересів держави і суспільства.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим за багато десятиліть роз-витку науки фінансового права комплексним науковим дослідженням дії норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб, тим більше що воно виконане з новітніх методологіч-них позицій та узагальнює сучасну теорії і практику оподаткування в умовах перехідного сус-пільства. Відповідно до одержаних в ході дисертаційного дослідження нових наукових ре-зультатів автор виносить на захист наступні найважливіші науково-теоретичні положення, узагальнення, оцінки та висновки: (див. стор. 167-181). Наукову новизну дисертації складають також і виносяться на захист сформульовані та обґрунтовані автором конкретні пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства зокрема та законодавства України в цілому: (див. стор.182-185).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції одержані автором в результаті опрацювання і грунтовного аналізу майже 900 наукових і нор-мативно-правових джерел, а також юридичної практики з питань оподаткування, осмислення власного досвіду.
Теоретичне і практичне значення результатів, одержаних дисертантом, полягає у мож-ливості використання їх для: 1) уточнення податкової політики, стратегії і тактики держави в умовах переходу до ринкової економіки; 2) вдосконалення нормотворчого процесу у сфері податкових правовідносин, завершення роботи над Податковим кодексом України; 3) корек-тування суті, змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, що безпосередньо чи опосередковано здійснюють податкову політику держави; 4) подальших наукових дослі-джень проблем податкового права в сучасних умовах; 5) навчально-методичних цілей у про-цесі підготовки студентів в галузі фінансового права.
Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі питання дисерта-ції доповідались на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юридичного факультету Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича 28-30 квітня 1998 р., 27-29 квітня 1999 р.; 25-27 квітня 2000 р.; 24-26 квітня 2001 р.; неодноразово на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національно-го університету; на теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького національ-ного університету; на секції з проблем реформування фінансового і банківського права під час роботи другої національної науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування ” 26-27 травня 2000 р. в м.Суми; на науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечен-ня” 1-2 грудня 2000 р. в м.Ірпінь; на міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” 29-30 листопада 2001р. в м.Києві; на науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (про-блеми та перспективи реформування)” 19-20 грудня 2001 р. в м.Ірпінь.
По темі дисертації автором опубліковано у виданнях, що визнані ВАК України фахови-ми для спеціальності “Правознавство”, 9 одноосібних наукових статей загальним обсягом по-над 6 друкованих аркушів. Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, тринадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літе-ратури – 899 найменувань, загальний обсяг дослідження – 185 сторінок.
|
