|
Актуальність теми. Забезпечення стабільності та подальшого розвитку економіки України, її інтеграції у світове економічне співтовариство потребує вдосконалення зако-нодавства щодо відносин в галузі іноземного інвестування. Зацікавленість України в реа-лізації проектів, що мають сприяти реформуванню ключових галузей національної еконо-міки з метою підтримки її приватного сектору, та існуючі проблеми зменшення державно-го боргу свідчать про необхідність залучення іноземних кредитів суб єктами підприємни-цької діяльності із обмеженням обсягів використання гарантій Уряду як засобу для їхнього повернення. З огляду на це сьогодні постала потреба в посиленні правового забезпечен-ня діяльності щодо залучення позик на довгостроковій основі з метою кредитування для реалізації інвестиційних проектів на підставі інвестиційних договорів. Вдосконалення правового забезпечення в сфері інвестування передбачене рядом нормативно-правових актів, а саме: указами Президента України “Про додаткові заходи щодо збільшення надхо-джень інвестицій в економіку України” від 22 лютого 2001 року, № 108/2001 та “Про захо-ди щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні” від 12 липня 2001 року, № 512/2001, Концепцією регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансфо-рмації економіки, що була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 чер-вня 1995 року № 384 та іншими програмними документами, що визначають стратегічні напрями державної підтримки та розвитку інвестиційної діяльності в Україні.
Зважаючи на широту проблеми правового забезпечення інвестицій- них процесів в Україні, предметом дисертаційного дослідження обрані де- які аспекти міжнародного приватно-правового регулювання відносин у сфері іноземного інвестування в позиковій формі.
Проблематика правового забезпечення іноземного позикового інвестування до цьо-го часу недостатньо висвітлена у вітчизняній правовій науці. Спроби опрацювати зазна-чене питання здійснювалися в межах валютно-фінансового регулювання цих відносин, інших напрямів державного регулювання іноземного інвестування, в науці розглядалися у працях з окремих питань цивільного права та в роботах із суміжною тематикою. На сьо-годні в Україні практично відсутні узагальнюючі дослідження щодо правової природи до-говірних відносин іноземного позикового інвестування, та їхнього правового регулюван-ня. Базовими для розробки теми стали праці відомих фахівців у галузі міжнародного при-ватного та міжнародного публічного права А.Б. Альтшулера, А.Г. Богатирьова, М.М. Бо-гуславського, А.С. Довгерта, В.І. Кисіля, Б.І. Кучера, І.І. Лукашука, Л.А. Лунца, О.О. Ме-режка, І.С. Перетерського, Г.С. Фединяк та інших. Істотний вплив на результати дисер-тації мали наукові дослідження провідних фахівців у галузі цивільного права М.І. Брагин-ського, В.В. Витрянського, О.Р. Кібенко, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, В.Л.Мусіяки, В.А. Ойгензихта, С.В. Поленіної, Н.О. Саніахметової, Є.О.Харитонова, Я.М. Шевченко та ін. При написанні дисертації були використані здобутки вітчизняних фахів-ців в галузі фінансового права І.Б. Заверухи, А.Й. Іванського, С.М. Лісніченка та ін. Вико-ристовувалися в процесі дослідження роботи вітчизняних економістів В.Д. Базилевича, О.В. Гаври-люка, Б.В. Губського, Ю.В. Мороза, А.С. Філіпенка та інших. Результати про-веденої розвідки дають підстави стверджувати, що правове забезпечення іноземного по-зикового інвестування в Україні не є досконалим. Наявність різноманітних законодавчих актів різної юридич- ної сили, норми яких не завжди узгоджені між собою, породжують колізії та різночитання в правозастосовчій практиці. Недостатня розробленість вітчизняною цивілістичною нау-кою цих питань також не сприяє розвитку правового регулювання таких суспільних від-носин. З урахуванням вище наведеного актуальним є дослідження теоретичних та прак-тичних проблем, пов язаних із правовим забезпеченням реалізації договірних відносин, які складаються у сфері іноземного позикового інвестування. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене в рамках науково-дослідних розробок за темою “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розви-тку України” (ТЗ НДР № 01БФ 048-01) Інституту міжнародних відносин Київського наці-онального університету імені Тараса Шевченка, науково-дослідної роботи кафедри міжна-родного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин, пов язаної з до-слідженням правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності та кодифікації при-ватного права. Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне опрацювання проблем міжнародного приватно-правового регулювання відносин в галузі іноземного позикового інвестування в Україні, аналіз тенденцій його розвитку, особливостей право-відносин у цій сфері, визначення місця їхнього регулювання в системі права України, а також вироблення на цій основі рекомендацій, спрямованих на окреслення шляхів вдос-коналення нормативно-правової бази. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
– вивчити особливості іноземного позикового інвестування як самостійної форми інвестування у сфері зовнішньоекономічної діяльності та сформулювати нове визначення поняття іноземного позикового інвестування;
– встановити правову природу договорів, що укладаються у сфері іноземного інвес-тування в позиковій формі; – дослідити зміст інвестиційних позикових/кредитних догово-рів, їх кваліфікуючі ознаки; розглянути порядок реєстрації таких договорів; – визначити напрями матеріально-правового регулювання договірних відносин іноземного позиково-го інвестування за законодавством України; – проаналізувати питання колізійного регу-лювання відносин, що складаються на підставі інвестиційних позикових/кредитних дого-ворів з “іноземним елементом”;
– виробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового регулювання відносин у сфері іноземного інвестування, здійснюваного в пози-ковій формі. Об єктом дисертаційного дослідження є правові аспекти відносин, що вини-кають при здійсненні іноземного інвестування в позиковій формі (за винятком інвесту-вання на ринку цінних паперів). Предметом дослідження є нормативно-правові акти України, які регулюють інвестиційні відносини, положення двосторонніх та багатосто-ронніх міжнародних угод, укладених Україною у сфері іноземного інвестування, окремих договорів з нерезидентами, предметом яких є надання іноземних позик та кредитів з ме-тою реалізації інвестиційних проектів, інші недержавні механізми регулювання цих відно-син.
Методи дослідження. Вірогідність наукових результатів та виснов-ків забезпечується використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті і завданням до-слідження. У роботі використовуються, зокрема, такі наукові методи, як формально-юридичний, порівняльно- правовий, системно-функціональний, теоретико-прогностичний. За допомогою форма-льно-юридичного методу було здійснено аналіз норм чинного законодавства України, що регулюють відносини іноземного позикового інвестування, а порівняльно-правового ме-тоду – вивчення правового регулювання інвестиційних відносин в законодавстві окремих іноземних країн. В свою чергу використання системно-функціонального методу надало можливість дослідити зміст відносин іноземного позикового інвестування, інвестиційних договорів в цій сфері, а теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з метою активізації використання учасника-ми міжнародного економічного співробітництва цієї форми іноземного інвестування в Україні. Наукова новизна одержаних результатів. Робота є одним з перших комплексних досліджень правового регулювання іноземного позикового інвестування, в якому на ос-нові аналізу положень національного законодавства, міжнародних договорів в галузі іно-земного інвестування вносяться пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення інвестиційних процесів. На підставі проведеного дослідження сформульовані нові або такі, що містять елементи новизни, положення: 1. Визначено поняття іноземного позико-вого інвестування, яке являє собою регламентовані цивільним законодавством та іншими нормативно-правовими актами і засновані на угодах відносини, інвесторами в яких ви-ступають юридичні особи (в тому числі фінансові установи), держави (їхні об єднання), міжнародні фінансові організації. Зміст їх полягає у передачі інвестором реципієнту грошей та інших майнових цінностей на засадах зворотності, строковості, платній або на безо-платній основі для реалізації інвестиційних проектів (програм), повернення яких може бути забезпече но цивільно-правовими, а також специфічними майновими засобами у вигляді урядових гарантій; зміст їх також може полягати у відстроченні кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент за передані товари (виконані роботи, надані послуги) в рамках реалі-зації інвестиційних проектів (програм).
2. Обґрунтовано пропозицію щодо необхідності врегулювання відносин з приводу іноземного інвестування, метою якого є досягнення суто соціального ефекту, нормами за-конодавства, що регулює договірні відносини у сфері некомерційної діяльності.
3. Визначено ознаки інвестиційного позикового/кредитного договору: 1) стороною договору, яка є інвестором, може виступати як фінансова установа, так і юридична особа, яка за своїм правовим статусом не є такою; 2) предметом договору можуть бути як гроші, так і інше майно; 3) термін користування наданими коштами має становити не менше п яти років; 4) способами забезпечення виконання договірних зобов язань, окрім традицій-них цивільно-правових, можуть бути і гарантії Кабінету Міністрів України. 4. Внесено пропозицію передбачити в Законі України “Про режим іноземного інвестування” договір інвестиційного кредиту, в якому іноземним інвестором, що передає майнові цінності (по-вернення яких не забезпечується гарантією Кабінету Міністрів України) для відтворення основних фондів, виступатиме іноземна фінансова установа або інша юридична особа-нерезидент. На підставі таких договорів з метою реалізації інвестиційних проектів можуть залучатися кредити (в тому числі і в товарній формі) терміном не менше ніж на п ять ро-ків. Розмір таких кредитів, який є одним з критеріїв кваліфікації їх як інвестиційних, має визначатися спеціальним підзаконним актом, що діятиме на момент укладення договору.
5. Запропоновано поширити гарантії, що передбачаються інвестиційним законодавством, на відносини, які виникають у зв язку з наданням кредитів (в тому числі і в товарній формі) іноземними інвесторами підприємствам, до статутного фонду яких ці інвестори зробили внесок, незалежно від обсягу та термінів, на які вони надаються.
6. Обґрунтовано необхідність відміни діючого порядку обов язкової реєстрації дого-ворів, якими передбачається отримання від нерезидентів кредитів та позик в іноземній валюті, та запровадження процедури, яка б мала на меті виключно статистичну функцію, що забезпечить реалізацію принципу свободи цивільно-правових договорів.
7. Обґрунтовано необхідність передбачити у статті 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” наступну колізійну прив язку: до інвестиційного договору незалежно застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце своєї діяльності особа-реципієнт. Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертації та теоретичні висновки автора можуть бути використані при здійсненні законотворчої роботи по вдосконаленню законодавства України, що регулює інвестиційні відносини, та стануть у нагоді в діяльності науковців та підприємців, зайнятих у цій сфері, службовців усіх рівнів управління, фахівців з економічних спеціальностей. Результати даного дослідження можуть бути використані при викладанні навчальних курсів “Міжнародне приватне право”, “Правове регулювання інвестиційної діяльності”, “Правове регулювання зовнішньоекономічних операцій”, інших дисциплін. Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення даного дослідження оприлюднені на міжнародній науково-практичній кон ференції “Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики” (жовтень 1999 р., м. Київ). Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження ви-кладені у восьми публікаціях, з яких чотири статті – у фахових виданнях, одна – тези до-повіді на науково-практичній конференції, одна – розділ у довіднику, дві – в журналах.
|
