|
Актуальність і рівень дослідженності теми Однією з головних прикмет нашого часу є інтенсивні процеси інтернаціоналізації та глобалізації, що проходять в усіх сферах людської діяльності та мають для усього людства далекосяжні наслідки. Безпосереднім результатом цього всеосяжного процесу є формування глобального громадянського суспільства, матеріальним підгрунтям існування якого є світовий ринок і єдина міжнародна економічна система. Світовий ринок космічних послуг і технологій (далі - світовий космічний ринок, СРКПіТ), що забезпечує надання вкрай важливих для сучасного суспільства послуг і технологій - важлива складова світової економічної системи. І значення цієї складової світової економіки невпинно зростає з прийняттям “на озброєння” та реалізацією міжнародною спільнотою концепції сталого розвитку.
Актуальність і рівень дослідженності теми зумовлюються, в першу чергу, тим, що на нинішньому етапі розвитку світової економіки виникла низка протиріч між якісно новим станом світового ринку та існуючими механізмами і методами його правового регулювання. Наукове опрацювання сучасних проблем правового регулювання СРКПіТ є особливо актуальним саме сьогодні у зв язку з диверсифікацією прикладних напрямів космічної діяльності, з одного боку, і з усе більшою комерціалізацією цієї діяльності та істотною активізацією на космічному ринку недержавного сектору, з другого. Водночас наукова розроблення питань правового регулювання СРКПіТ є нагальною потребою сьогодення, не тільки враховуючи суттєві зміни на світовому космічному ринку, всеосяжний характер космічної діяльності, її значення для вирішення глобальних проблем людства а, отже, і об єктивну необхідність вирішення проблем забезпечення міжнародного правового порядку, заснованого на гармонізації, балансі інтересів усіх учасників СРКПіТ. Дослідження зазначених проблем є особливо актуальним для України, яка прямує шляхом правової держави, і для якої на порядку денному стоять непрості проблеми: інтеграції національної економіки у світове господарство, участі України в міжнародному поділі праці на засадах рівноправності, виходу національної космічної галузі на світовий ринок в рамках існуючого міжнародного правопорядку. І треба зазначити, що цим проблемам вітчизняна юридична наука до цього часу не приділяла належної уваги.
Міжнародне космічне право (МКП), яке історично виникло як сукупність спеціальних норм і принципів загального міжнародного права, що регулюють відносини суб єктів діяльності з дослідження та використання космічного простору, переживає нині певну кризу. На початку ери космонавтики єдиними суб єктами космічної діяльності були виключно держави, до яких згодом приєднались міжнародні (міжурядові) організації. Тому і відповідну галузь права – космічне право було започатковано як галузь міжнародного публічного права. Її сьогодні складають: п ять основних міжнародних актів (договорів) з питань космічної діяльності ([1]…[5]) та стільки ж зводів принципів з окремих напрямів цієї діяльності ([6]…[10]), розроблених і прийнятих під егідою ООН; багатосторонніх міжнародних угод, що мають відношення до космічної діяльності і, таким чином, впливають на стан правового регулювання відносин на світовому ринку космічних послуг і технологій ([11], [12]); кількох угод про створення міжнародних космічних організацій, що відіграють визначну роль в розвитку інституційних механізмів регулювання цих правовідносин ([13]…[20]); численних багатосторонніх та двосторонніх угод про співробітництво держав в сфері окремих напрямів практичної космонавтики, у тому числі й угод про співробітництво в сфері надання космічних послуг ([21]… [25]) та інших. Ці міжнародно-правові документи, а також рішення міжнародних організацій з питань космічної діяльності (та з проблем, що мають відношення до цієї діяльності) багато в чому визначили механізми правового регулювання космічної діяльності; на основі цієї правової бази набувала все більшого поширення інтернаціоналізація космічної науки і техніки, нарешті, було започатковано світовий космічний ринок. Вони стали тим правовим підгрунтям, на якому продовжується розвиток міжнародного космічного права, а також виникли та вдосконалюються національні космічні законодавства. Об єктивні передумови виникнення та розвитку міжнародного космічного права як специфічної галузі міжнародного публічного права досить повно висвітлено у 50-70 рр. минулого століття в працях Г.П. Жукова, О.С. Пірадова, Е. Галловей, С. Горова, І. Дідерікс-Фершоор, А. Кокка, М. Ляхса, Ф. Нозарі, Е. Пепена та інших. З початком 80-х років ХХ століття проблеми сучасного космічного права, у тому числі пов язані з комерціалізацією, досліджуються К. Букштігелем, С. Дойлем, О. Кунцем, Ф. Лайелом, Г. Лафферандері, П. Маланчуком, А. Муром, Г. Сгроссо, Е. Фазаном, Е. Фінчем, а також В.С. Верещетіним, Е.Г. Жуковою, Г.М. Даниленко, О.П. Каменецькою, Ю.М. Колосовим, В.М. Постишевим, до яких останнім часом активно приєднались також А.-М. Бальцано, Ф. ван дер Дунк, Х. ван Траа-Енгельман, Т. Мессон-Зваан, Б. Смітт, А. Фаранд, О.В. Яковенко та інші. Процеси комерціалізації космічної діяльності потягнули за собою бурхливий розвиток СРКПіТ із залученням до операцій на ньому підприємств та організацій недержавного сектору, що призвело, у свою чергу, як до зростання ваги міжнародного економічного права, так і активного втручання міжнародного приватного права у врегулювання діяльності розширеного кола суб єктів цього ринку. Подальший розвиток СРКПіТ, щільно пов язаний з експлуатацією новітніх космічних засобів, а також закріплення транснаціональних корпорацій (ТНК), банків, неурядових організацій і приватних підприємств як найактивніших учасників СРКПіТ вимагають розробки радикально нових підходів до питань щодо їх правового статусу, а також стосовно контролю за діями цих суб єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, запобігання можливій шкоді та її компенсації, створення ефективних механізмів врегулювання спорів тощо. Однак до цього часу на науковому рівні більшість правових механізмів, притаманних саме регулюванню діяльності в рамках СРКПіТ, взагалі не розглянуто: практично не висвітлюються, наприклад, такі спеціальні проблеми як обмеження на передачі космічної техніки та технологій, що їх запроваджує Режим контролю ракетних технологій; питання охорони інтелектуальної власності, обов язкового страхування космічної діяльності, взаємного захисту інвестицій, квотування космічних послуг і технологій та ціноутворення на ці послуги, що відображені в положеннях двосторонніх угод держав у сфері комерційного використання космічного простору тощо. І якщо обмежений перелік публікацій з питань передачі ракетних технологій ще якось можна виправдати досить делікатною сферою відносин держав, в якій поєднані технологічні та фінансові інтереси держав з політичними інтересами і, навіть, питаннями національної безпеки, то чому поза увагою і вітчизняних, і зарубіжних авторів лишились двосторонні правовідносини держав в космічній сфері, які суттєво доповнюють правові механізми світового космічного ринку, мабуть важко пояснити. За винятком публікації у 1990 році за редакцією професора В.С. Верещетіна збірника “Новое в космическом праве” [26], підготовленого інтернаціональним колективом авторів, немає відомостей про роботи, які б з цивілістичних позицій намагались аналізували правові регулятори космічної діяльності, і, більше того, відсутні праці, які б свідчили про дійсно комплексне дослідження наявних правових проблем регулювання відносин на СРКПіТ в сучасних умовах. Сучасні ж реалії світових економічних зв язків характеризуються тим, що часто норми міжнародного економічного права взаємодіють і переплітаються з нормами приватного права як міжнародного, так і національного. Розробку цієї проблематики ще наприкінці 20-х років ХХ століття розпочав видатний український юрист В.М. Корецький [27], який першим серед вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів обгрунтував необхідність створення міжнародного господарського права, структурно побудованого на поєднанні міжнародно-правового та приватно-правового методів регулювання світогосподарських економічних відносин, що повинно привести до заміни колізійних норм іншими правовими інструментами. Ці ідеї носили оригінальний і новаторський характер, і час довів їх високу реалістичність та важливість для розвитку міжнародного публічного права, міжнародного приватного права, цивільного права та правової методології в цілому. Вони чітко відслідковуються в сучасних тенденціях правового розвитку міжнародних економічних відносин, у тому числі й в рамках СРКПіТ і співзвучні з існуючими поглядами на цей процес відомих представників міжнародно-правової науки другої половини ХХ ст. Насамперед це стосується теорії транснаціонального права американського вченого Ф. Джессепа, яка була висунута їм в середині 60-х рр. і отримала широку підтримку в доктрині міжнародного права, у тому числі в працях відомих юристів-міжнародників Б. Гольдмана, У. Дженкса, М. Макдугала, Ж. Сселя, Ф. Фрідмана, Ж. Шапіра, Г. Шварценберга та інших.
Серед праць українських і російських авторів, присвячених проблемам правого врегулювання відносин суб єктів міжнародного економічного права, останнім часом можна знайти й такі, що досліджують важливі сторони правового регулювання світових господарських зв язків і становлять особливий інтерес з огляду на тему цього дослідження, а саме відносини держав і міжнародних організацій з іншими учасниками світового торговельного обміну, які не є суб єктами міжнародного публічного права: ТНК, банками, приватними організаціями та іншими юридичними та фізичними особами. Але в цих працях М.М. Богуславский, Г.М. Вельямінов, В.Н. Денисов , О.О. Мережко, В.Ф. Опришко аналізують, в основному, загальні тенденції та проблеми регулювання світового торговельного обміну, серед яких специфіка космічного ринку поки що не знайшла свого висвітлення. З іншого боку, все ще досить обмежений перелік праць, що висвітлюють проблеми інтегрування України до світового ринку, та й в них вітчизняні автори (М.І. Дідковський, Г.Н. Климко, В.Я. Красильчук, С.В. Мочерний, В.І. Павлюк) здебільшого опікуються аналізом історико-політичних та економічних чинників, майже не зупиняючись на правових проблемах цього процесу. Зв язок роботи з науковими програмами Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України та Національного космічного агентства України
Дисертацію виконано у руслі загальної науково-дослідної роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з дослідження актуальних проблем розвитку міжнародного права в рамках теми "Проблеми реалізації екологічного та космічного права" (державна реєстрація № РК0101U000378). Крім цього, дослідження пов язане з участю дисертанта в розробленні та впровадженні в життя міжнародно-правових і законодавчих актів в рамках нормотворчої роботи Національного космічного агентства України згідно із Державною космічною програмою України (1994-1997 рр.) та Загально-державною (Національною) космічною програмою України на 1998 - 2002 роки. Мета та основні завдання дисертації
Дисертаційна робота має на меті дослідження сучасного стану правового регулювання світового ринку космічних послуг і технологій, а також прогнозування шляхів розвитку космічного права України з огляду на об єктивну необхідність інтеграції національної космічної галузі до світового космічного ринку.
Виходячи з мети, основні завдання роботи полягали у наступному: а) проаналізувати стан та ефективність міжнародного космічного права як сукупності міжнародно-правових норм і принципів, що регулюють відносини суб єктів космічної діяльності, у тому числі й на СРКПіТ, а також основні правові проблеми, що існують в цій сфері правовідносин; б) висвітити рівень правового регулювання міжнародних економічних відносин в рамках світового космічного ринку; в) дати оцінку цивільно-правовим проблемам, що існують у регулюванні цього ринку; г) на основі аналізу космічного права України спрогнозувати можливі напрями його вдосконалення.
Об єктом дисертаційного дослідження є міжнародно-правові відносини, що існують в рамках світового ринку космічних послуг і технологій. Предметом дисертаційного дослідження є правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій, а також правові проблеми інтеграції національної космічної галузі до цього ринку.
Методологічну основу дисертації складає комплексний підхід до використання системи загальнонаукових, загальнофілософських і спеціальних методів дослідження. Із загальнонаукових методів використовуються структурно-функціональний та логіко-історичний (аналіз розвитку правових механізмів СРКПіТ засобами різних галузей права), ретроспективно-порівняльний (специфіка взаємодії внутрішнього та міжнародного права у рамках СРКПіТ) методи. Найважливішими загальнотеоретичними принципами дослідження проблем міжнародно-правового регулювання світового ринку стали: об єктивність, конкретність, плюралізм, а логічними прийомами: аналіз, синтез, індукція та дедукція. Крім того, це дослідження здійснено на основі спеціальних методів, в першу чергу, логіко-нормативного, порівняльно-правового, історико-юридичного та інших. Науково-теоретичною базою дослідження є праці вчених-юристів України, Росії та інших країн з питань міжнародного права: В.М. Корецького, М.М. Богуславського, В.С. Верещетіна, В.Н. Денисова, Г.П. Жукова, Ю.М. Колосова, В.І. Кузнецова , І.І. Лукашука, О.О. Мережка, А.С. Пірадова, В.М. Постишева, О.В. Яковенка, А.-М. Бальцано, Ф. ван дер Дунка, О. Кунца, Ф. Нозарі, А. Мура, Д. Огзи, Б. Смітта, Е. Фінча, Ж. Шапіри та інших.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в Україні, грунтуючись на аналізі сучасного стану міжнародного та національного космічного права зроблено спробу висвітлення основних правових регуляторів світового ринку космічних послуг і технологій та особливостей їх розвитку під впливом комерціалізації космічної діяльності; досліджено комплекс публічно-правових і приватно-правових проблем, що існують у сфері відносин суб єктів СРКПіТ; проаналізовано регулятивний вплив на розвиток правових механізмів СРКПіТ двосторонніх угод про співробітництво держав світу в галузі комерційної космічної діяльності та Режиму контролю за ракетними технологіями; розглянуто правові проблеми інтеграції національної космічної галузі до світового космічного ринку та обгрунтовано можливі шляхи їх вирішення. Це дало можливість сформулювати наукові висновки, положення та пропозиції, в яких відбиваються наукова новизна дисертації, а саме:
- авторські визначення понять "світовий ринок космічних послуг і технологій" (СРКПіТ), "Режим контролю за ракетними технологіями" (РКРТ) і "єдиний правовий простір світового космічного ринку - транснаціональне космічне право";
- висновок, що відносини, притаманні сучасному світовому ринку космічних послуг і технологій, регулюються нормами, що належать до різних систем права: міжнародного публічного, міжнародного приватного, національного і lex mercatoria (транснаціонального торгового права);
- висновок, що правове регулювання СРКПіТ, адекватне сучасному стану відносин суб єктів цього ринку, можливе тільки в рамках єдиного правового простору світового космічного ринку - транснаціонального космічного права;
- авторську модель реформування одного з найвпливовіших джерел правових регуляторів СРКПіТ - Режиму контролю за ракетними технологіями, яка включає, зокрема, демократизацію Режиму шляхом укладення багатостороннього договору під егідою ООН і зменшення рейтингу технологічних обмежень;
- висновок, що гармонізація національного законодавства України з міжнародним космічним правом і космічними законодавствами держав – учасниць світового космічного ринку є складовою процесу вдосконалення правового регулювання цього ринку і важливим чинником забезпечення інтеграції української держави до СРКПіТ;
- авторський варіант програми вдосконалення космічного права України, який включає: приєднання до низки міжнародних договорів з питань регулювання відносин на світовому космічному ринку, максимально повну імплементацію норм міжнародного космічного права у внутрішньому законодавстві, гармонізацію національного космічного права з національним космічним правом країн світової спільноти.
Теоретичне та практичне значення результатів дисертаційної роботи полягають в тому, що отримані в процесі дисертаційної роботи дані, на погляд дисертанта, можуть дати змогу: сформувати комплексне сприйняття особливостей правового регулювання сучасного СРКПіТ та проблем, що існують в цій сфері правовідносин; планувати на системному рівні спеціальні дослідження актуальних проблем МКП, які мають відношення до правового регулювання СРКПіТ; усвідомити основні правові проблеми інтеграції космічної галузі України до світового космічного ринку; сприяти створенню науково-обгрунтованої програми розбудови національного космічного права.
Дисертаційне дослідження може також використовуватись в галузі освіти, науковій і практичній роботі: при розробці проектів нових нормативно-правових документів і міжнародних угод зі співробітництва в космічній галузі, підготовці підручників і навчальних посібників для викладачів і слухачів юридичних факультетів, факультетів міжнародного права, міжнародних відносин та міжнародних економічних відносин вищих навчальних закладів, а також при викладанні курсу “Міжнародне космічне право”.
Апробація результатів дослідження
Результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України та Міжнародного центру космічного права, а також на засіданнях Науково-технічної ради НКАУ при захисті міжнародно-правових розділів Концепції космічної діяльності в Україні та проекту Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 19982002 роки.
Матеріали дисертації були використані також при розробці: проектів Законів України: “Про космічну діяльність” [28], “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності підприємств зв язку” [29], “Про внесення змін до статті 4 Закону України “Про підприємництво” [30], “Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 19982002 роки” [31], “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” [32]; у двох розділах Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 19982002 роки “Міжнародна космічна діяльність” і “Правове забезпечення”. Деякі матеріали дисертації були також оприлюднені у виступах здобувача в якості члена офіційних делегацій України відповідно на сесіях Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (у 1995, 1997 та 1999 рр.), його Юридичного підкомітету (1994, 1996, 2001 і 2002 рр.) і в доповіді на міжнародному семінарі "Правові питання регіональної співпраці держав в сфері космічної діяльності" (Київ, 27.09.2001 р.), а також використані при підготовці матеріалів до участі України в Третій конференції ООН з використання космічного простору в мирних цілях (ЮНІСПЕЙС-ІІІ, 1999 р.).
Основні ідеї роботи було оприлюднено автором у 14 наукових публікаціях [33 - 46].
Окремі наукові здобутки дисертації були використані при підготовці та виданні трьох випусків збірника нормативно-правових актів та міжнародних документів “Космічне право України”, відповідно у 1998, 1999 та 2001 [47] рр., а також видання "Космическое законодательство стран мира" (Т.1, 2001 р.) [48].
|
