|
Актуальність теми. Соціально-економічна криза сучасного українського суспільства зумовила загострення морально-правових проблем, появу помилкових уявлень про еконо-мічну, політичну й моральну вседозволеність. За цих умов розв язання конкретних кримі-нально-правових суперечностей усе більше ускладнюється і виникає необхідність удоско-налення нормотворчості у сферах кримінальної, господарської, цивільної та інших галузей законодавства. Істотного значення набуває поглиблене дослідження норм, покликаних протидіяти організованій злочинності, котра становить небезпеку для соціально-економічного розвитку держав, які переживають перехідний період. Слід відзначити особливу важливість створення правових основ попередження, виявлення й припинення діяльності кримінальних формувань з метою забезпечення становлення нормальних ринкових відносин і функціонування легальних форм господарювання. Ця проблема незмінно актуальна, і невипадково у країнах з ринковою економікою в інтересах боротьби з організованою злочинністю підвищена увага приділяється заходам, спрямованим на протидію використанню кримінальних доходів. Відмивання майна, отриманого злочин-ним шляхом, уже має глобальний характер і викликає стурбованість міжнародного співто-вариства. В Україні, де на тлі реформування економічної, політичної, правової системи відбувається збільшення масштабів кримінальної діяльності, проблема вжиття невідкладних заходів щодо запобігання використанню в кредитно-фінансовій сфері проти-правних доходів є надзвичайно актуальною. Наявна в Україні тіньова економіка, що скла-дає 40-60 % від частки ВВП, сприяє розвиткові організованої злочинності, легалізації не-законно здобутого майна тощо. Доводиться визнати, що політична й економічна криза, яка охопила республіки пострадянського простору, спричинила активізацію злочинних угруповань, котрі, маючи від незаконного бізнесу величезний прибуток, прагнуть одержа-ти доступ до банківських та інших фінансових установ, щоб використовувати економіч-ний сектор у своїх інтересах.
Визнаючи пріоритет міжнародного права, Україна йде шляхом гармонізації націона-льного законодавства з нормами міжнародного права. Ратифікація Верховною Радою Ві-денської конвенції 1988 р. "Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин" і Страсбурзької конвенції 1990 р. "Про відмивання, виявлення, вилучення та конфіскацію доходів від злочинної діяльності" створила передумови для по-дальшого розвитку фінансового, адміністративного, податкового й кримінального права. Важливим кроком на зазначеному напрямку було прийняття 5 квітня 2001 р. Верховною Радою Кримінального кодексу України, який містить кримінально-правову норму, що пе-редбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. У Верховній Раді проходить обговорення проект Закону України "Про запобігання та протидію легалізації ("відмиванню") доходів, отриманих злочинним шляхом".
Видається, що перешкоджання проникненню "брудних" грошей у легальну економі-ку є значним фактором зниження активності злочинних формувань. Установлюючи кри-мінальну відповідальність за відмивання грошей, законодавець тим самим створює необ-хідні умови для того, щоб заняття незаконним бізнесом було невигідним, оскільки для криміналітету обмежується можливість вільного використання здобутого майна. У юри-дичній літературі питанням протидії легалізації злочинних доходів приділялась увага в роботах П.П. Андрушка, В.І. Борисова, М.В. Бондарєвої, Б.С. Болотського, О.О. Дудорова, Е.А. Іванова, Ю.В. Короткова, В.В. Лаврова, А.А. Музики, В.О. Навроцького, І.Б. Осмає-ва, В.М. Поповича, Б.Г. Розовського, Є.Л. Стрельцова, О.О. Чаричанського, А.А. Шебуно-ва й інших вітчизняних і зарубіжних авторів. Однак комплексного теоретичного дослідження складу легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, кваліфікації даного злочину та його відмежування від суміжних складів не проводилося. Аналіз судово-слідчої практики застосування норми, яка передбачає від-повідальність за відмивання злочинних доходів, а також опитування фахівців показали, що правозастосовчі органи зазнають труднощів у розумінні ознак легалізації, що не спри-яє успішному вирішенню завдань кримінально-правової кваліфікації, унаслідок чого ускладнюється притягнення винного до кримінальної відповідальності. Зазначені обста-вини зумовили актуальність обраної теми дисертації та визначили необхідність її деталь-ного дослідження. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри кримінального права та кримінології Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України та є складовою частиною загальної науково-дослідницької програми академії "Наукове забезпечення боротьби з тіньовою економікою та легалізаці-єю (відмиванням) злочинних доходів" на 2000-2005 рр. (п. 4.1). Дослідження здійснене згідно з основними напрямками, визначеними Указом Президента України № 143 від 18 лю-того 2002 р. "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" (п. 1), Наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р. "Про затвердження Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 ро-ків" (п. 7), та ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженої Указом Президента України № 1376 від 25 грудня 2000 р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення ефективної системи кримінально-правових заходів протидії легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, і формулювання на цій основі пропозицій щодо вдо-сконалення кримінального законодавства і правозастосовчої практики; визначення стану наукових розробок кримінально-правових проблем, пов язаних з відмиванням злочинних доходів, а також місця ст. 209 КК України в сучасній системі норм та інститутів кримінального законодавства. Відповідно до поставленої мети ставляться такі завдання: - провести порівняльно-правовий аналіз розвитку національного, зарубіжного й міжнарод-ного законодавства про відмивання "брудних" доходів;
- визначити відповідність норм вітчизняного кримінального законодавства, яке встановлює відповідальність за легалізацію, до положень міжнародного права у сфері бо-ротьби з розглядуваним злочином; дослідити поняття, об єкт і предмет, об єктивну сторо-ну, суб єкт і суб єктивну сторону легалізації злочинних доходів, а також її кваліфікуючі ознаки; установити й проаналізувати юридично значущі ознаки легалізації злочинних до-ходів, які дозволяють відмежувати цей злочин від суміжних складів;
виявити особливості кримінально-правової кваліфікації відмивання злочинних до-ходів; вивчити стан судової та слідчої практики застосування кримінального закону, спрямованого на протидію легалізації майна, придбаного злочинним шляхом, виявити не-доліки, а також здійснити аналіз статистичних даних про поширеність цього виду злочи-нів; підготувати теоретичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення змісту норм кримінального закону, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з відмиванням злочинних доходів і практики його застосування. Об єктом дослідження є кримінально-правове реґулювання відносин, що виникають у зв язку з протиправними діяннями у сфері законної господарської діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а так само інших суб єктів господарювання. Предметом дослідження є криміна-льно-правові норми вітчизняного та зарубіжного законодавства, що встановлюють відпо-відальність за відмивання, практика їх застосування, норми міжнародного права, які стали основою створення національної системи заходів протидії вищеназваному злочину.
Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Завдяки порівняльно-правовому методу встановлено схожість і відмінність вітчизняних і зарубіжних норм, що передбачають відповідальність за відми-вання "брудних" грошей. Застосування історичного методу дало можливість проаналізу-вати розвиток антилегалізаційного законодавства України. За допомогою логіко-правового методу й методу системного аналізу вдалося провести дослідження об єктивних та суб єктивних ознак легалізації злочинних доходів, виявити недоліки в конструкції складу злочину. З метою опрацювання статистичних матеріалів, котрі свідчать про поширеність легалізації злочинних доходів, використовувався кримінально-статистичний ме-тод, а в рамках конкретно-соціоло-гічного методу було проведено інтерв ювання фахівців з протидії відмиванню, що сприяло встановленню позиції правозастосовчих органів від-носно розуміння ознак легалізації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні з ура-хуванням положень нового кримінального законодавства було здійснено спробу визна-чення поняття легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, проведення комплексного наукового аналізу ознак відмивання, порушено питання кваліфікації цього злочину, а також його відмежування від суміжних складів злочинів. Унаслідок проведено-го дослідження на захист виносяться такі положення: 1. Визначено поняття легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом, як умисне, суспільно небезпечне діян-ня, спрямоване на здійснення цивільно-правової угоди з майном, здобутим завідомо зло-чинним шляхом, а так само на використання його в легальній господарській діяльності, унаслідок чого майну надається вигляд легального характеру походження. 2. Внесено пропозицію родовим об єктом відмивання майна, здобутого кримінальним шляхом, ува-жати суспільні відносини, що забезпечують законну господарську діяльність юридичних осіб та інших суб єктів господарювання, а основним безпосереднім об єктом розглядува-ного злочину - суспільні відносини, що забезпечують легальний господарський обіг майна у сферах виробництва (виготовлення) продукції, торгівлі, надання послуг, виконання робіт. Додатковими безпосередніми об єктами можуть виступати відносини з приводу нормального функціонування системи правосуддя, а також громадської безпеки. 3. Арґумен-товано, що відповідальність за легалізацію злочинних доходів може наставати у випадку, якщо укладена особою цивільно-правова угода з майном, придбаним кримінальним шля-хом, формально відповідає цивільному законодавству або таке майно було використане суб єктом у легальній (тобто законній) господарській діяльності. 4. Доведено, що суб єк-том відмивання злочинних доходів є особа, яка досягла шістнадцяти років і може уклада-ти цивільно-правові угоди або брати участь у господарській діяльності. 5. Визначено, що видами суб єктів легалізації злочинних доходів є: 1) особи, які безпосередньо вчинили ос-новний злочин, а потім легалізували кримінально нажиті доходи; 2) особи, які заздалегідь обіцяли легалізувати доходи від злочинної діяльності; 3) особи, які заздалегідь не обіцяли легалізувати злочинні доходи.
6. Зроблено висновок, що наявність спеціальної мети – надати вигляд легального по-ходження майну – не є обов язковою ознакою злочину. Цілі скоєння злочину можуть бути різними й на кваліфікацію не впливають. 7. Обґрунтовано, що для притягнення особи до кримінальної відповідальності за легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, необхідно встановити її поінформованість про злочин, у результаті якого утворилися доходи.
8. Обґрунтовано доцільність доповнення ст. 209 КК України ч. 3, у якій слід перед-бачити особливо кваліфікуючі ознаки: "створення організованої групи в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) майна, здобутого завідомо злочинним шляхом, або керівництво такою групою, а так само участь у складі такої групи або у вчинюваних нею злочинах".
9. Визначено, що ст. 209 та ст. 306 КК України співвідносяться між собою як загаль-на та спеціальна норми.
10. Арґументовано позицію про те, що легалізація злочинних доходів, а також при-дбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, не утворюють ідеальної сукупності з приховуванням злочину. 11. Зроблено висновок, що заздалегідь не обіцяне сприяння членам злочинних організацій шляхом відмивання здобутих ними доходів слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 209 та ст. 256 КК України.
- Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автор сформулю-вав рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за легалізацію злочинних доходів. Створено передумови для подальшого наукового дослідження проблем протидії цьому злочину. Вирішено питання кримінально-правового аналізу складу злочину, кваліфікації та відмежування від суміжних злочинів. Рекомендації спрямовані на підвищення ефективності застосування ст. 209 КК України слідчими й судовими органами. Результати дослідження можуть бути використані: у зако-нотворчій діяльності щодо вдосконалення криміналь-ного законодавства, а також у ході доопрацювання проекту Закону України "Про запобігання та протидію легалізації ("від-миванню") доходів, отриманих злочинним шляхом"; для розроблення комплексних між-народних і державних програм, спрямованих на припинення діяльності транснаціональних злочинних співтовариств, організацію боротьби з корупцією, наркобізнесом, проституці-єю та іншими суспільно небезпечними явищами; у вищих навчальних закладах у процесі підготування навчальних посібників і викладання спеціального курсу "Злочини у сфері господарської діяльності".
Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри кри-мінального права та кримінології Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Окремі теоретичні положення та практичні рекомендації до-повідалися під час виступів на міжнародних наукових конференціях: "Проблеми права на перехресті тисячоліть" (Дніпропетровськ, 2001 р.); "Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах" (Київ, 2001 р.); "Кримінальна політика та реформи кримінально-виконавчої системи" (Ростов-на-Дону, 2001 р.).
Публікації. Основні висновки й пропозиції дисертанта відображено в індивідуальній монографії, в одинадцяти наукових статтях, вісім з яких опубліковано в збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
|
