|
Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки, прийняття Конституції, яка проголосила державу соціальною та правовою, а людину, її права, свободи та інтереси − найвищою соціальною цінністю, потребують створення адекватної концепції колективно-договірного регулювання заробітної плати. Адже, по-перше, основну роль у сукупному доході сім ї, за інформацією Держкомстату України, відіграють грошові доходи, які складаються із заробітної плати, пенсії, соціальної допомоги, стипендії та інших соціальних виплат. І хоча перехід до ринкових відносин вплинув на формування доходів населення, проте найбільшу питому вагу в структурі їх грошових доходів становить заробітна плата (див. Додаток А). По-друге, існуючий нині рівень заробітної плати, як справедливо наголошується в “Основних напрямах політики щодо грошових доходів населення України”, схвалених Указом Президента України від 7 серпня 1999 року, є головним чинником, що стримує розвиток і технологічне оновлення виробництва, відтворення робочої сили, спричиняє скорочення платоспроможного попиту населення, зменшення можливостей формування внутрішніх інвестиційних ресурсів і, як наслідок, призвів до стримування економічного зростання держави. “Наявність зазначених взаємозалежностей,– наголошується в Указі,– свідчить про нагальну потребу реформування системи оплати праці”[43]. Це підтверджує актуальність дослідження заробітної плати і значно її підсилює.
Однією з основних причин низького рівня заробітної плати, як стверджується в “Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні”, схваленій Указом Президента України від 25 грудня 2000 року, є “незадовільна організація ситеми колективно-договірного регулювання оплати праці”[41]. Беручи також до уваги, що визначення форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів доплат Закон “Про оплату праці” відніс до сфери договірного регулювання оплати праці, актуальність питань колективно-договірного регулювання заробітної плати є очевидною.
Ще одна причина дослідження зазначеної проблеми зумовлена зовнішніми факторами: Україна, ввійшовши до Ради Європи, взяла на себе зобов язання адаптувати національне законодавство, очевидно, і щодо договірно-правового регулювання заробітної плати, відповідно до міжнародних стандартів, конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці. Адже, якщо в радянський період історії спрямованість законодавства з оплати праці полягала у зближенні рівня добробуту різноманітних соціальних груп, то в умовах ринкової економіки постало нове завдання: забезпечити рівні можливості людей в праці, захистити їх права та законні інтереси. Цю реальність, безперечно, має враховувати і система колективно-договірного регулювання заробітної плати.
Актуальність питань колективно-договірного регулювання заробітної плати, їх наукове та практичне значення і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Дослідженню заробітної плати приділялась значна увага в радянській правовій науці. Окремі питання винагороди за працю знайшли своє відображення в працях таких визначних дослідників, як М.Г.Александров, М.Й.Бару, Л.Я.Гінцбург, А.Д.Зайкін, С.С.Каринський, Р.І.Кондратьєв, М.М.Король, М.І.Кучма, Р.З.Лівшиць, В.І.Нікітинський, Ю.П.Орловський, А.Є.Пашерстнік, О.І.Процевський, В.А.Тарасова, А.І.Шебанова.
З прийняттям Конституції України, створенням вітчизняного законодавства з питань колективно-договірного регулювання заробітної плати помітно активізувалась науково-дослідна робота правників із названої проблематики. На висвітлення окремих аспектів договірного регулювання винагороди за працю спрямовані дослідження Н.Б.Болотіної, М.Гетьманцевої, І.В.Зуба, Д.О.Карпенка, З.Я.Козак, Л.І.Лазор, І.О.Лосиці, А.Р.Мацюка, П.Д.Пилипенка, В.І.Прокопенка, В.Г.Ротаня, В.С.Стичинського, Н.М.Хуторян, Г.І.Чанишевої та багатьох інших. Проте, попри всю актуальність, колективно-договірне регулювання заробітної плати в національній юридичній науці України до цього часу ще не було предметом спеціального дисертаційного дослідження. Усунути цю прогалину і спрямована подана до захисту дисертаційна робота.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до “Основних напрямів наукових досліджень, пов язаних із необхідністю кодифікації чинного трудового законодавства”, які затверджені Академією правових наук України, а також планів наукових досліджень кафедри цивільно-правових дисциплін Інституту економіки і права Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є всебічний комплексний аналіз колективно-договірного регулювання заробітної плати. На основі аналізу науково-теоретичних досліджень, міжнародних та вітчизняних нормативно-правових актів, судової практики та практики здійснення договірного регулювання заробітної плати ставиться за мету виробити нові підходи до вирішення зазначених проблем, включаючи рекомендації щодо подальшого удосконалення законодавства і правозастосувальної практики.
Виходячи з визначеної мети, автором дослідження окреслено наступні задачі:
- дослідити соціальний, економічний та правовий аспекти заробітної плати як винагороди за працю в трудовому праві;
- розкрити сутність колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- обґрунтувати домінуюче становище договірного регулювання заробітної плати, розкриваючи переваги вищеназваного способу регулювання в умовах ринкової економіки;
- з ясувати рівні колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- визначити суб єктів правовідносин із колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- дослідити форми реалізації колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- проаналізувати застосування різних видів відповідальності за порушення зобов язань за колективно-договірним регулюванням заробітної плати;
- обґрунтувати нові теоретичні підходи та практичні рекомендації, виробити пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів України з питань договірного регулювання заробітної плати.
Об єктом дисертаційного дослідження є законодавство України з питань колективно-договірного регулювання оплати праці, проекти нормативно-правових актів щодо реформування у сфері правовідносин із винагороди за працю, наукові джерела, статистичні дані, матеріали правозастосувальної практики.
Предметом дисертаційного дослідження є відносини з колективно-договірного регулювання винагороди за працю, що виникають між суб єктами організації заробітної плати з приводу реалізації права на працю та її винагороду.
Методологічна і теоретична основи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять методи і прийоми наукового пізнання. Зокрема, для комплексного аналізу колективно-договірного регулювання заробітної плати (розділ 2) використано загальнонауковий діалектичний метод. Для висвітлення поняття заробітної плати (розділ 1) застосовано метод системного аналізу. За допомогою формально-логічного методу сформульовано поняття колективно-договірного регулювання заробітної плати (розділ 2), юридичної відповідальності (розділ 3). Структурно-функціональний метод використано для дослідження правовідносин із колективно-договірного регулювання заробітної плати (розділ 2), а порівняльно-правовий та історично-правовий методи застосовані для аналізу форм реалізації зобов язань за таким регулюванням (розділ 2).
Теоретичну основу досліджень становлять праці провідних вчених-юристів, економістів та філософів. Наукові висновки базуються на положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю України, Законів “Про оплату праці”, “Про колективні договори і угоди” та інших нормативно-правових актів України, виходять з рішень Конституційного Суду України, постанов Пленуму Верховного Суду України, міжнародних договорів, конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці, а також законодавства провідних країн світу.
Емпіричною основою дослідження є вітчизняна та зарубіжна правозастосувальна практика з питань колективно-договірного регулювання заробітної плати, матеріали енциклопедичного, інформаційно-статистичного характеру.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняному правознавстві здійснено комплексне дослідження колективно-договірного регулювання заробітної плати, на основі якого запропоновано конкретні рекомендації щодо вдосконалення правотворчої, правозастосувальної та правоохоронної діяльності відповідних органів у сфері відносин із винагороди за працю.
Основними положеннями дисертаційного дослідження, які визначають його наукову новизну і виносяться на захист, є:
- поняття колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- розмежування індивідуального та колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- визначення та розмежування сфер державного та колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- дослідження рівнів колективно-договірного регулювання заробітної плати;
- визначення суб єктів правовідносин із заробітної плати на всіх рівнях її договірно-правового регулювання;
- зміст прав та обов язків цих суб єктів у даних правовідносинах;
- відповідальність за порушення зобов язань щодо колективно-договірного регулювання заробітної плати.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дисертаційного дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Сформульовані автором висновки та рекомендації можуть бути враховані в процесі правотворчої, правозастосувальної, правоохоронної, науково-дослідної та навчальної діяльності щодо вдосконалення механізму колективно-договірного регулювання заробітної плати, зокрема:
а) у правотворчості – в процесі реформування законодавства про оплату праці, зокрема нового Трудового кодексу України, доопрацюванні Концепції реформування оплати праці та відповідних нормативно-правових актів;
б) у правозастосуванні – рекомендації, обговорені в дисертації, мають сприяти удосконаленню практики колективно-договірного регулювання заробітної плати на всіх рівнях її регулювання, підвищенню рівня правової культури суб єктів даних правовідносин;
в) у науково-дослідній роботі – теоретичні узагальнення, викладені у дисертації, можуть слугувати матеріалом для подальших наукових досліджень і дискусій з вищеназваних проблем;
г) у навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при читанні лекцій, під час проведення семінарських та практичних занять з курсу “Трудове право”.
Отримані результати і внесені пропозиції щодо вдосконалення законодавства про оплату праці сприятимуть не лише зміцненню стабільності трудових відносин на підприємствах, установах та організаціях, в суспільстві загалом, але і створять передумови для поступового виходу нашої держави з економічної кризи.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження направлені до Міністерства юстиції України, Управління політики оплати праці Міністерства праці та соціальної політики України, Комітету Верховної Ради України “З питань соціальної політики та праці”. Результати дисертаційного дослідження також апробовані при обговоренні дисертації на кафедрі цивільно-правових дисциплін Інституту економіки і права Харківського державного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Бачення автором окремих аспектів досліджуваної теми викладено у виступах “Щодо права на винагороду за працю” під час науково-практичної конференції “Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов язків” та “Органи державної влади як суб єкти договірного регулювання заробітної плати” під час першого Міжнародного конгресу, які відбулись у Харківському філіалі Української Академії державного управління при Президентові України.
Результати проведеного дослідження використовуються у навчальному процесі при проведенні лекційних та семінарських занять з курсу “Трудове право” для студентів Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відображення в шести статтях, які опубліковані у провідних фахових виданнях України.
Структура роботи. Структура дисертації побудована відповідно до мети та завдань проведеного дослідження. Вона складається із вступу, трьох розділів, які містять дев ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (238 найменувань) та 7 додатків. Обсяг дисертації становить 9 авторських аркушів (176 сторінок).
| 
